11.02.2026 р. Справа № 914/1609/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали подання приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа
у справі № 914/1609/22
за позовом: Акціонерного товариства «Таскомбанк», м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи підприємця Шапшалової Оксани Іванівни, м. Львів
про: стягнення заборгованості в сумі 515 141, 22 грн,
встановив:
в провадженні Господарського суду Львівської області у складі судді Синчука М.М. перебувала справа № 914/1609/22 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Фізичної особи підприємця Шапшалової Оксани Іванівни про стягнення заборгованості в сумі 515 141, 22 грн, за результатом розгляду якої 07.12.2022 суд ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог.
09.02.2025 до суду надійшло подання приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
Відповідно до ч. 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Разом з тим, статтею 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Зокрема, згідно з п.1 ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 - 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Кодекс не встановлює будь-яких винятків для окремих видів заяв, клопотань, що подаються на стадії виконання судового рішення. Тому для прийняття до розгляду клопотання приватного виконавця, подання якого передбачене ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, що розміщена в розділі V «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах», необхідним є дотримання вимоги, передбаченої ст. 170 Господарського процесуального кодексу України
Однак у поданні, що надійшло до суду, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у стягувача та боржника немає, заявником (приватним виконавцем) не долучено доказів надіслання поданням учасникам справи.
Частиною 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене, суд зазначає про наявність підстав для повернення заяви заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 170, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
подання приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі № 914/1609/22 повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.