вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" лютого 2026 р. м. Київ
Справа № 911/2947/25
Господарський суд Київської області у складі:
cудді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в підготовчому засіданні справу за позовом Відділу освіти Пірнівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвентпромпостач» про усунення недоліків виконаних робіт та стягнення 5808грн, за участі представників від:
позивача - не з'явилися;
відповідача - не з'явилися
Відділ освіти Пірнівської сільської ради (далі - позивач, ВО Пірнівської сільської ради) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвентпромпостач» (далі - відповідач, ТОВ «Укрвентпромпостач») та просить (з урахуванням нової редакції позовної заяви):
- зобов'язати ТОВ «Укрвентпромпостач» за власний рахунок у строк, визначений судом, усунути відповідно до умов договору та вимог будівельних норм і стандартів виявлені недоліки робіт (відшарування облицювальної плитки) на об'єкті - у коридорі спортивного залу загальною площею 16.5м2 за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, с.Жукин, вул. Чубінідзе, 4;
- стягнути з відповідача 5 808грн штрафних санкцій, а саме: 2 420грн - пені з 28.07.2025 по 15.09.2025; 3 388грн - штрафу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 29.04.2025 в процесі експлуатації ним виявлені недоліки у роботах, які виконані відповідачем за договором підряду від 26.10.2021 №26/10/1, що призвело до відшарування облицювальної плитки від стіни у коридорі спортивного залу загальноосвітнього навчального закладу Жукинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Пірнівської сільської ради, які не усунуті відповідачем (т.1 а.с.1-4; 66-71).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.10.2025 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, зобов'язано позивача надати докази направлення відповідачу заяви про усунення недоліків з додатками, призначено підготовче засідання на 22.10.2025 о 15:00, визнано явку сторін обов'язковою, а також встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (т.1 а.с.108-110).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 02.10.2025 о 16:20 - позивачу; 02.10.2025 о 16:24 - відповідачу (т.1 а.с.111-112).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам 02.10.2025.
09.10.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 08.10.2025) на виконання вимог ухвали від 01.10.2025 позивачем надано докази направлення (квитанція від 08.10.2025 №4713985 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС) відповідачу заяви про усунення недоліків з додатками (т.1 а.с.138-139; 144-146).
Ухвалами від 22.10.2025, що занесені до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.162-165), з підстав, наведених в ухвалі Господарського суду Київської області від 26.11.2025 (т.2 а.с.25-31), судом: запропоновано відповідачу викласти заявлене клопотання про продовження строку для подання відзиву у письмовій формі з долученням документів, які підтверджують обставини, на які посилається відповідач; встановлено сторонам строк для надання пояснень щодо необхідності призначення у справі експертизи; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 15:20 17.11.2025.
27.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позивач повідомив про відсутність підстав для призначення у справі судової експертизи. У поданих поясненнях позивач вказав, що встановлення причин відшарування плитки не є складним технічним питанням, оскільки факт дефекту виявлений і не заперечується (т.1 а.с.167-168).
03.11.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 31.10.2025) від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких відповідач фактично не висловив свою позицію щодо необхідності призначення у справі судової експертизи, а послався лише на те, що саме на позивача покладений процесуальний обов'язок доводити заявлені ним обставини (т.1 а.с.180-181).
Також, 03.11.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 31.10.2025) від відповідача надійшло клопотання про надання додаткового строку для подачі відзиву (т.1 а.с.171-172).
03.11.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 31.10.2025) відповідач подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.187-191).
Відхиляючи заявлені вимоги відповідач посилається на те, що:
- капітальний ремонт проведений відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, у тому числі, щодо безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю;
- позивачем не надано доказів, що відшарування плитки через три роки відбулося через неналежну якість робіт, а не через інші причини, як-от: неналежну експлуатацію об'єкта, усадку будівлі, механічне втручання, вібрацію грунту внаслідок вибухів тощо;
- відповідач не приймав участі в обстеженні виявлених недоліків та акт обстеження від 28.07.2025 не підписував, окрім того, акт не підписали члени комісії, які є фахівцями у відповідній галузі;
- позивач немає права вимагати сплати неустойки, оскільки ним не доведено неналежну якість виконаних відповідачем робіт;
- надана комерційна пропозиція не може підтверджувати обсяг відновлювальних робіт, оскільки невідомо, які застосовані параметри при визначені загальної вартості робіт.
17.11.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.240-245), з підстав наведених в ухвалі Господарського суду Київської області від 26.11.2025 (т.2 а.с.25-31), якими: продовжено строк для подання відзиву та прийнято його; встановлені строки для подання сторонами відповіді на відзив та заперечення; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 16:00 26.11.2025.
У строки встановлені судом, позивач та відповідач не скористалися правом на подання відповіді на відзив та заперечення; із заявою про продовження встановленого судом строку не зверталися.
Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2025 у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу, зупинено провадження у справі, матеріали справи надіслано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (т.2 а.с.25-31).
22.01.2026 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання експерта про погодження проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів. Крім того, до вказаного клопотання долучено рахунок від 12.01.2026 №97 на оплату експертизи (т.2 а.с.35-36).
Клопотання про погодження проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів обґрунтовано тим, що у зв'язку зі значною поточною завантаженістю експертів провести призначену експертизу у визначені законом строки неможливо.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2026 судом: поновлено провадження у справі; призначено розгляд клопотання судового експерта у підготовчому засіданні на 09.02.2026 о 17:15; зобов'язано позивача надати докази оплати рахунку від 12.01.2026 №97 (т.2 а.с.37-38).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 28.01.2026 о 14:54 - позивачу; 28.01.2026 о 14:30 - відповідачу (т.2 а.с.39-40).
29.01.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про покладення витрат на проведення експертизи на відповідача, зменшення строків проведення та обсягу досліджень при проведенні судової експертизи (т.2 а.с.41-42).
В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що:
- вартість експертизи є значним навантаженням для бюджетної установи та її оплата не передбачена затвердженим кошторисом;
- необхідність призначення судової експертизи зумовлена неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, a саме - не усуненням дефектів робіт;
- дії (бездіяльність) відповідача спричинили призначення судової експертизи, а, отже, витрати на її проведення має нести відповідач;
- з огляду на принципи розумності, економності та ефективного використання бюджетних коштів, суд може обмежити обсяг експертизи лише ділянкою, де фактично виявлені недоліки, що дозволить зменшити її вартість і строки проведення без шкоди для встановлення істотних обставин справи;
- проведення експертизи понад 90 календарних днів призводить до тривалого зупинення розгляду справи та може негативно вплинути на організацію навчального процесу у Жукинській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
В підготовче засідання 09.02.2026 представники сторін не з'явилися і про причини неявки суд не повідомили; про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені ухвалою від 28.01.2026; докази оплати експертизи позивач не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання позивача задоволенню не підлягає, ухвала від 26.11.2025 про призначення судової будівельно-технічної експертизи підлягає скасуванню, а клопотання експерта про погодження строку на проведення експертизи понад 90 днів - залишенню без розгляду, враховуючи наступне.
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку усунути виявлені недоліки у виконаних роботах за договором підряду від 26.10.2021 №26/10/1, а також застосування до такої особи відповідальності, встановленої договором за порушення відповідного зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.857 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
В силу ч.1 ст.858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Згідно ч.1 ст.859 ЦК України: якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку; гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Відповідно до п.5.7.1 договору підряду №26/10/1 від 26.10.2021, що укладений сторонами (далі - договір), відповідач гарантував якість виконаних робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників визначених у проектно-кошторисній документації, та можливість експлуатації об'єкта відповідно до умов договору. Гарантійний строк експлуатації об'єкта, визначений п.5.7.2договору, за домовленістю сторін становить 5 років від дня його прийняття замовником.
Частиною 1 ст.883 ЦК України унормовано, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч.2 ст.884 ЦК України).
В силу ч.4 ст.884 ЦК України, у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення
Отже, підрядник відповідає за ті недоліки у якості робіт, які виявлені під час гарантійного строку і на які поширюються гарантійні зобов'язання.
Пунктами 1-3 ч. 1 ст.237 ГПК України установлено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Наявність чи відсутність обставин (фактів), якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечують проти таких вимог, встановлюються судом на підставі доказів, подання яких є обов'язком сторони, яка посилається на відповідні обставини.
Так, відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що установлено ч.1 ст.13 ГПК України. Так, в силу ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Так, в силу ч.3 ст.86 ГПК України суд не лише надає оцінку кожному доказу окремо, але й зібраним у справі доказам в цілому.
З урахуванням наведених процесуальних норм, а також враховуючи підстави позову, доводити факт наявності недоліків у виконаних будівельних роботах, має замовник - позивач у справі, який посилається на відповідну обставину, однак обов'язок доводити відсутність своєї вини у виникненні таких недоліків має підрядник - відповідач у справі, виходячи із положень наведених норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що виконання робіт відбулося в грудні 2021 року, а факт відшарування плитки, як вказує позивач, ним виявлено в квітні 2025 року, тобто, майже через 4 роки після прийняття відповідних робіт.
Отже, встановлення відповідного факту - відшарування плитки, а також з'ясування причин відшарування плитки, а саме встановлення чи є це наслідком неякісного виконання робіт або інших, незалежних від відповідача причин має суттєве значення для вирішення спору у даній справі. При цьому, зацікавленим в отриманні доказу у вигляді висновку експерта, який буде оцінений судом разом з іншими зібраними у справі доказами є позивач, як особа, що заявляє позов, посилаючись на відповідні обставини, які встановити без участі спеціалістів, що мають необхідні знання, неможливо.
Розглядаючи подане позивачем клопотання, у якому позивач посилається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 №712/4126/22, у постанові ВССУ від 28.03.2018 №910/15201/17 та постанові Київської апеляційного суду від 12.07.2019 №911/4456/18, суд встановив наступне.
Перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постанови ВССУ від 28.03.2018 №910/15201/17, на яку позивач посилається, не існує, а справа №911/4456/18 взагалі не є зареєстрованою. При цьому, абревіатура «ВССУ» відповідає повній назві установи - «Вищий спеціалізований суд України», який у березні 2018 року не міг приймати будь-яких процесуальних рішень, оскільки почав функціонувати Верховний Суд з 15 грудня 2017 року, а Вищий спеціалізований суд України постановлено ліквідувати.
Судом встановлено, що у справі №712/4126/22 дійсно прийнята постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023, однак у ній відсутній висновок, який наведений позивачем: «витрати на експертизу, призначену для підтвердження факту невиконання договірних зобов'язань, підлягають відшкодуванню стороною, яка допустила порушення».
Разом з тим, у п.148 цієї постанови суд зробив висновок, що: «Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ».
При цьому, у відповідній справі суд розглядав питання можливості відшкодування витрат особі, на користь якої ухвалено рішення, тобто вже після прийняття рішення (одночасно з прийняттям) з оплати експертизи, проведеної до подання позову. Однак, розгляд справи №911/2947/25 не завершено і відповідні витрати позивачем не понесені, оскільки експертиза ще не оплачена, На етапі призначення судом судової експертизи суд не вирішує питання обґрунтованості заявлених вимог та не приймає рішення про їх задоволення чи відмову, тому не може вирішити питання про розподіл судових витрат, що відбувається разом із прийняттям рішенням або після прийняття рішення у справі.
Попередню оплату судових витрат суд поклав на позивача, керуючись положенням ст.125 ГПК України. При цьому позивач помилково вважає, що суд вирішив питання про відшкодування судових витрат, оскільки таке питання суд вирішує при постановленні рішення, тобто дійшовши певного висновку про те, чи є заявлені позовні вимоги обґрунтованими, без якого такий розподіл неможливий. Так, ст.129 ГПК України установлено, що інші судові витрати покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, розподіл судових витрат, які понесені сторонами, відбувається на іншій стадії судового процесу.
Що стосується зменшення вартості експертизи та її строку суд зазначає наступне.
Порядок призначення та проведення судової експертизи, окрім положень ГПК України, визначений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Науково-методичні рекомендації), які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5.
Відповідно до п.1.13 розд. І Інструкції строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів, а у разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів; у разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України «Про судову експертизу».
Отже, строк проведення експертизи не повинен перевищувати 90 календарних днів, водночас, в разі значного завантаження експерта, орган, що призначив експертизу може встановити більш розумний строк для проведення дослідження з метою отримання відповідного висновку, який є необхідним для правильного та об'єктивного вирішення спору. При цьому, не погодження відповідного строку є підставою для повернення матеріалів справи без проведення експертизи, що призведе до необхідності визначити іншу експертну установу чи експерта для проведення експертизи, що може стати причиною втрати певного часу для обрання та призначення нової експертної установи/експерта, направлення справи в іншу експертну установу/експерту, ознайомлення вже новим експертом із матеріалами та подання ним необхідних на його думку клопотань. Окрім того, заявляючи про зменшення часу проведення експертизи, позивач не надає пропозицій щодо експерта/експертної установи, які погодились провести призначену експертизу протягом іншого - меншого за часом строку.
Вартість експертизи (експертного дослідження) визначається із урахуванням часу, необхідного для надання об'єктивного та повного висновку з питань, які були поставленні перед експертом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».
Зокрема, п.п.1,2 вказаної постанови визначено, що вартість однієї експертогодини коригується щороку станом на 1 січня з урахуванням індексу споживчих цін (індекс інфляції) за відповідний період
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2025 №146/5 «Про встановлення вартості однієї експертогодини у 2025 році», вартість однієї експертогодини у 2025 році становить 424,08 грн.
Вартість експертизи (експертного дослідження) залежить від кількості питань та складності досліджень, а визначення часу який потребується для такого дослідження встановлюється експертом/експертною установою, яким доручено її проведення, а не судом.
З наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України рахунку від 12.01.2026 №97 вбачається, що: для проведення призначеної у даній справі експертизи судовому експерту необхідно витрати 80год; вартість години роботи - 424,08грн.
Також, слід зазначити, що позивач ані при вирішення питання щодо необхідності проведення у справі судової експертизи, ані у поданому клопотанні не надає пропозицій щодо проведення призначеної експертизи іншою експертною установою/експертом за іншою, меншою вартістю.
Помилковим є посилання позивача на необхідність обмеження дослідження ділянкою, де виявлені недоліки, оскільки в ухвалі про призначення експертизи суд вказав об'єкт дослідження та його місцезнаходження. Позивач не надає доказів, що у вартість призначеної експертизи входить дослідження не лише ділянки стіни, де відбулося відшарування облицювальної плитки, а й наприклад, всього коридору спортивної зали, або поверху тощо.
Судом враховано, що позивач є бюджетною установою та його фінансування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, видатки на потреби діяльності в наступному бюджетному році якої закладаються наприкінці поточного. Водночас, наявність затвердженого кошторису, не позбавляє установу звернутися до розпорядника бюджетних коштів для отримання додаткових асигнувань, щодо витрат які не передбачені відповідним кошторисом, однак необхідність яких виникла в процесі діяльності такої установи. Отже, позивач може вирішити відповідне питання у встановленому порядку.
За вказаних обставин, заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає.
Станом на момент проведення підготовчого засідання 09.02.2026 позивач не надав доказів оплати такої експертизи у строк, встановлений п.5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 26.11.2025; з клопотанням про продовження відповідного строку позивач до суду не звертався.
Як визначено ч.3 ст.125 ГПК України, у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.
Отже, ухвала Господарського суду Київської області від 26.11.2025 у даній справі про призначення судової будівельно-технічної експертизи підлягає скасуванню.
З огляду на те що, ухвала про призначення у даній справі судової експертизи підлягає скасуванню, відсутні підстави для розгляду по суті клопотання експерта про погодження строку її проведення, тому таке клопотання суд залишає без розгляду.
Враховуючи, що судом здійснено необхідні у даній справі дії, визначені ч.2 ст.182 ГПК України, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, відсутність заяв та клопотань сторін, що мають бути розглянуті у підготовчому засіданні, реалізацію сторонами права на подання заяв по суті справи, закінчення строку, встановленого судом для подання позивачем відповіді на відзив, а відповідачем заперечень, підготовче провадження підлягає закриттю, а справа призначенню до судового розгляду по суті.
Окрім того, для з'ясування всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору у справі суд вважає за необхідним визнати явку сторін обов'язковою.
Згідно ч.1 ст.120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.120-121, ч.3 ст.125, ст.ст.182, 185, 233-234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Відділу освіти Пірнівської сільської ради про покладення витрат на відповідача та зменшення вартості та строків проведення судової експертизи (вх.1572/26 від 29.01.2026).
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 26.11.2025 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
3. Залишити без розгляду клопотання експерта про погодження проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів (вх.142/26 від 22.01.2026).
4. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.03.2026 о 14:20.
Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м.Київ, вул. С.Петлюри, 16/108).
5. Викликати в судове засідання позивача, визнавши його явку в судове засідання обов'язковою.
У разі неможливості явки позивач має повідомити суд про причини неявки в судове засідання; у разі неявки позивача суд може залишити позов без розгляду.
6. Викликати в судове засідання відповідача, визнавши його явку в підготовче засідання обов'язковою.
Роз'яснити відповідачу, що він зобов'язаний повідомити про причини своєї неявки, а також те, що у випадку його неявки в судове засідання, суд може провести засідання за відсутності його представника та розглянути справу за наявними у ній доказами.
7. Ухвалу направити учасникам справи та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо.
Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Ухвалу підписано 11.02.2026.
Суддя А.Р. Ейвазова