ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2026Справа № 910/15055/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056; ідентифікаційний код 33908322)
до 1) Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського районну м. Києва» (вул. Народного Ополчення, буд. 16, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 31806946)
2) Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 03327664)
про стягнення 79 310, 84 грн,
Представники сторін: не викликались
1. Стислий виклад позиції Позивача
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору добровільного страхування здійснено виплату суми страхового відшкодування за пошкодження застрахованого ним автомобіля.
Оскільки таке пошкодження відбулося внаслідок затоплення Позивач стверджує, що саме через неналежне виконання обов'язків відповідача щодо забезпечення роботи каналізаційної мережі Позивачем понесено витрати в розмірі виплаченої суми - 79 310, 84 грн.
2. Стислий виклад позиції Відповідача-1
Заперечуючи щодо задоволення позову, Відповідач - 1 посилається на ненадання Позивачем доказів засмічення станом на 20.06.2023 зливних стоків та доказів того, що застраховане Позивачем авто було припарковано саме на території, яка відноситься до відання Відповідача -1.
3. Стислий виклад позиції Відповідача-2
Згідно доводів Відповідача - 2 Позивачем не наведено жодних правових підстав, які б свідчили про те, що шкода завдана саме внаслідок його протиправних дій, враховуючи, що до компетенції Відповідача-2 не належить утримання та обслуговування дощової каналізації (зливостоків) за адресою затоплення застрахованого автомобіля, що на переконання сторони свідчить про неналежність визначеного Позивачем Відповідача -2.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
24.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли відзиви на позовну заяву.
29.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли відповіді на відзиви на позовну заяву.
30.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача-2 на відповідь на відзив на позовну заяву.
Що стосується наданого Відповідачем - 2 клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи, суд не вбачає підстав для його задоволення в силу положень частини 6 статті 252 ГПК України.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
05.10.2022 між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № 2779/22-Т/К/02, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Строк дії вказаного договору: з 05.10.2022 по 05.10.2023.
20.06.2023 за адресою м. Київ, вул. Віталія Скакуна (Каблукова), 21, внаслідок дощу, затопило автомобіль Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 у зв'язку з чим вказаний транспортний засіб пошкоджено.
Страхувальник 22.06.20223 звернувся до Позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування.
В результаті даного страхового випадку застрахованому транспортному засобу марки «Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 заподіяно механічних пошкоджень, а власнику автомобіля - ОСОБА_1 завдано матеріальний збиток.
Звітом аварійного комісара про результати огляду місця події від 20.06.2023 встановлено затоплення салону автомобіля марки «Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 та здійснено попередній висновок: після затоплення стихійного лиха (атмосферні опади у вигляді дощу) відбулося затоплення салону.
Дана подія кваліфікована Позивачем як страховий випадок.
Протоколом огляду транспортного засобу від 26.06.2023 зафіксовано пошкодження автомобіля марки «Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 , які характерні заподіяній шкоді.
Згідно рахунку № К300001532/КС000001305 від 26.06.2023 наданого ТОВ «Ілта» вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження становить 84 560, 84 грн.
На підставі страхового акту № 006.01758123-2 Позивачем виплачено на користь СТО за ремонт автомобіля «Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 в розмірі 79 310, 84 грн згідно платіжної інструкції № 32279619 від 30.06.2023.
Посилаючись на положення статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування» Позивач стверджує, що до нього перейшло право вимоги в межах понесених витрат з огляду на виплату суму страхового відшкодування потерпілій особі.
Згідно листа від 13.09.2023 № 108-11260 Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації: «За інформацією управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, житловий будинок № 21 на вул. Віталія Скакуна, збудований за індивідуальним проектом, за кошти інвесторів, введений в експлуатацію у 2019 році, однопід'їздний, 16-ти поверховий знаходиться на технічному обслуговуванні ТОВ «Інвестбудгаличина», яке знаходиться за адресою: вул. Печерський узвіз, 19, м. Київ, 02125, керівник Ярощук Юрій Миколайович (контактний тел. НОМЕР_2 ).
Також інформуємо, що відповідно до пункту 2.1.315 Наказу «Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва» від 21.02.2002 № 23 Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації на балансі комунального підприємства «Шляхово- експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд них Солом'янського району м. Києва» (далі - КП «ШЕУ») обліковується вулиця Віталія Скакуна (Каблукова).».
З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до КП «ШЕУ» із претензією № 140923-13355/р від 14.09.2023 про виплату понесеної Позивачем шкоди в розмірі 79 310, 84 грн.
При обґрунтуванні такої претензії Позивач посилається на положення пунктів 12.1.2, 12.3.2 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30 та вказує, що саме на КП «ШЕУ» покладено обов'язок з нагляду за експлуатацією обладнання каналізаційної мережі.
Згідно відповіді КП «ШЕУ» від 16.10.2023 № 053/276-1049 територія житлового комплексу на вулиці Віталія Скакуна, 21 не обліковується на його балансі, а із наданих Позивачем фото доказів неможливо встановити, з якої саме території відбулося підтоплення оскільки зливостоки присутні як на балансовій території КП «ШЕУ» Солом'янського району так і на закритій території житлового комплексу.
Крім того, Позивачем у позові також заявлено солідарні вимоги до ПрАТ «Київводоканал», яке згідно пункту 2.1 Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 03.04.1998 за № 69, є власником мереж і споруд водопостачання і каналізації у процесі експлуатації. А відтак перебувають під наглядом Відповідача - 2.
Згідно позиції Відповідача - 1 його вини у затопленні застрахованого Позивачем автомобіля не настало оскільки на момент обстеження 20.06.2023, засмічення чи дефектів балансового зливостоку на вул. Віталія Скакуна, 21 не виявлено.
Позивачем не зафіксовано фактів засмічення чи несправностей зливної (дощової) каналізації, яка перебуває на балансі Відповідача-1, що унеможливлює стягнення шкоди, а з долучених до позовної заяви доказів вбачається, що страховий випадок стався внаслідок стихійного явища, а не внаслідок протиправних дій чи бездіяльності інших осіб.
Згідно доводів Відповідача-2, Позивачем не наведено жодних правових підстав, які б свідчили про те, що шкода завдана саме внаслідок його протиправних дій, враховуючи, що до компетенції Відповідача-2 не належить утримання та обслуговування дощової каналізації (зливостоків).
ПрАТ «АК «Київводоканал» звертає увагу суду на те, що він є надавачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, відтак не є дорожньо-експлуатаційною організацією та не відповідає за обслуговування зливостоків та дощової каналізації.
При цьому, пунктом 6 розділу ІІ Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 передбачено, що не допускається підключення зливової (дощової) каналізації до систем централізованого водовідведення, якщо вона не є загальносплавною. Води, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду), повинні очищуватися на окремих очисних спорудах.
Відповідач - 2 звертає увагу суду на те, що Київська централізована система водовідведення побудована та функціонує з повним розділенням відведення атмосферних опадів та господарсько-побутових вод. При цьому, ПрАТ «АК «Київводоканал» не займається обслуговуванням та експлуатацією дощової (зливової) каналізації.
Відтак Відповідач-2 стверджує, що є балансоутримувачем та експлуатуючою організацією господарсько-побутової системи централізованого водовідведення, за умови що така мережа передана на баланс Відповідача-2 або на який є відповідний договір на обслуговування.
Водночас, дворова каналізаційна мережа від буд. 21 та вулична каналізаційна мережа по вул. Віталія Скакуна (Каблукова) не перебуває у володінні та користуванні (на балансі) у ПрАТ «АК «Київводоканал», а Позивачем зворотного не доведено в силу чого Відповідач - 2 не має жодного відношення до події, що є предметом судового розгляду.
При цьому, Відповідачем-2 надано довідку від 18.12.2025 № 1541/6/6/02-25.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Суд зазначає, що нормативно правові акти, які застосовано при ухваленні даного рішення використовуються в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (стаття 8 Закону України «Про страхування»).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності (стаття 980 ЦК України)).
Як встановлено судом вище, Позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту № 2779/22-Т/К/02 від 05.10.2022 здійснено виплату страхового відшкодування - 79 310, 84 грн за шкоду спричинену власнику майна - 20.06.2023 за адресою м. Київ, вул. Віталія Скакуна (Каблукова), 21, внаслідок дощу та затоплення автомобіля «Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 .
Так, Позивачем вказаний випадок кваліфіковано страховим, натомість твердження Відповідачів в цій частині судом оцінюються критично, оскільки не входять до компетенції останніх, а рішення про виплату, прийняте Позивачем не визнано незаконним.
Наразі Позивачем фактично понесено витрати при виконанні умов договору страхування, які на його переконання спричинено неналежним виконанням Відповідачами своїх обов'язків в частині обслуговування каналізаційних стоків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З поданого позову вбачається, що Позивачем визначено двох відповідальних осіб за спричинену шкоду пов'язану затопленням автомобіля - КП «ШЕУ» та ПрАТ «АК «Київодоканал».
Як встановлено судом вище, затоплення застрахованого Позивачем автомобіля відбулося 20.06.2023 за адресою м. Київ, вул. Віталія Скакуна, 21, який був припаркований за межами житлового будинку, за парканом на проїзній для автомобілів частині дороги.
Зазначені висновки судом здійснено за наслідком дослідження наданих Позивачем фотодоказів.
Згідно листа від 13.09.2023 № 108-11260 Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації основні фонди комунальної власності територіальної громади міста Києва за адресою м. Київ, вул. Віталія Скакуна, 21 обліковуються за КП «ШЕУ» (Відповідач-1).
Факт наявності на балансі у Відповідача -1 зливостоків за адресою м. Київ, вул. Віталія Скакуна, 21, розміщених поза межами житлового комплексу ним підтверджено у поданому відзиві.
Заперечення Відповідача - 1 ґрунтуються на тому, що засмічення зливостоків станом да дату затоплення не було.
Із зазначеними доводами Відповідача-1 суд не погоджується оскільки, по - перше, із наданих фото вбачається затоплення передньої частини автомобіля марки «Peugeot 2008», державний номер НОМЕР_1 .
Так, у випадку функціонування каналізаційної мережі, зокрема її зовнішніх стоків, належним чином, даного затоплення можна було би уникнути, щонайменше уникнути таких наслідків, які фактично спричинено.
По - друге, на одній з наданих Позивачем фото зафіксована група людей у формі помаранчевого кольору, які лопатою усуваються причини та наслідки затоплення вулиці Віталія Скакуна у місті Києві.
По- третє, судом встановлено, що згідно розміщеного у публічному доступі Статуту Відповідача-1 (https://kyivavtodor-2023.kyivcity.gov.ua/content/kp-sheu-solomyanskogo-rayonu.html), а саме підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 до діяльності КП «ШЕУ» у Солом'янському районі міста Києва віднесено виконання необхідного комплексу робіт із технічного нагляду, утримання та ремонту шляхів, підземних пішохідних переходів, вуличної зливної каналізації, каналів, канав, туалетів та інших споруд.
В силу викладеного суд презюмує, що вказана вулиця Віталія Скакуна у місті Києві мала зливостоки, а пошкоджений автомобіль знаходився на території, експлуатація якої входила в зону відповідальності Відповідача -1 з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 (у редакції від 21.02.2007) № 198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг і вулиць (далі за текстом - Правила № 198), які є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів, і користувачів (пункт 1).
Ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів (далі - підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів (пункт 2 Правил № 198))).
У пункті 4 Правил № 198 зазначено, що користувачами дорожніх об'єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, рекламних засобів та інженерних комунікацій і споруд, розташованих у зазначених межах.
На власників дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, користувачів дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби пунктом 5 Правил № 198 покладається обов'язок із забезпечення зручних і безпечних умов руху, запобігання травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів.
Пунктом 11 Правил № 198, зокрема, встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити)рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно- кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Відповідно до пункту 25 Правил № 198 власники та користувачі земельних ділянок, а також власники (користувачі) інженерних комунікацій, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг зобов'язані забезпечувати належний технічний стан інженерних комунікацій, обладнання, споруд та інших використовуваних елементів дорожніх об'єктів відповідно до їх функціонального призначення та діючих нормативів. У разі виявлення небезпечних умов експлуатації споруд і об'єктів, їх аварій і руйнувань, що призвели до виникнення перешкод у дорожньому русі або загрожують збереженню елементів дорожніх об'єктів, негайно повідомляти власників дорожніх об'єктів або уповноважених ним органів, а також Державтоінспекцію.
Як встановлено судом вище, територія автомобільної дороги за адресою: м. Київ, вул. Віталія Скакуна, 21 знаходиться на балансі Відповідача -1, який в силу зазначеного вище має забезпечувати безпечний рух автомобілів та експлуатації такої дороги, зокрема в частині забезпечення належної роботи зливної каналізації, оскільки останнє є нерозривно пов'язане.
Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 (далі за текстом - Правила технічної експлуатації № 30) встановлено порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України.
Технічна експлуатація систем водопостачання та водовідведення повинна забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів (пункт 2.1.3 Правил технічної експлуатації № 30).
Згідно пункту 12.1.1 Правил технічної експлуатації № 30 каналізаційна мережа повинна забезпечити безперебійне і надійне приймання та відведення стічних вод з території населеного пункту до місця їх очищення та використання в різних цілях.
Пунктом 12.1.3 Правил технічної експлуатації № 30 закріплено, що роботи з технічної експлуатації каналізаційної мережі покладаються на служби, які залежно від довжини мережі і обсягів робіт можуть бути створені як ділянки і служба мережі, а у великих містах - як самостійні виробничі підприємства з експлуатації каналізаційних мереж з поділом на районні експлуатаційні ділянки каналізаційних мереж.
Пунктом 12.2.1 Правил технічної експлуатації № 30 закріплено, що технічне обслуговування мережі передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляди мережі і споруд на ній: дюкерних і з'єднувальних камер, колодязів, напірних і самоплинних трубопроводів (колекторів), аварійних випусків, естакад і водопропускних труб під каналізаційними трубопроводами тощо.
Пунктом 12.2.2 Правил технічної експлуатації № 30 закріплено, що зовнішній огляд мереж виконують не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі.
Пунктом 12.2.4 Правил технічної експлуатації № 30 закріплено, що зовнішній обхід мережі виконує експлуатаційна бригада, яка проводить огляд за суворо визначеними маршрутами. Кожній бригаді (два працівника) щодня видають наряд обходу. До роботи допускаються працівники, які пройшли перевірку знань правил з експлуатації мереж та техніки безпеки.
Пунктом 12.2.12 Правил технічної експлуатації № 30 закріплено, результати огляду шахт, каналізаційних колекторів і споруд на них повинні оформлятися актами, відомостями дефектів із зазначенням заходів з усунення дефектів і строків виконання робіт.
Знову ж таки, враховуючи лист від 13.09.2023 № 108-11260 Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та мету статутної діяльності КП «ШЕУ», суд дійшов висновку, що саме на Відповідача - 1 покладено обов'язок контролю, нагляду та забезпечення функціонування каналізаційної мережі в межах території затоплення.
Докази на підтвердження нормального функціонування каналізаційної мережі, стоків станом на 20.06.2023 (наприклад акту як це закріплено пунктом 12.2.12 Правил технічної експлуатації № 30) за адресою м. Київ, вул. Віталія Скакуна, 21 Відповідачем - 1 не надано.
Натомість докази затоплення за вказаною адресою застрахованого Позивачем авто наявні в матеріалах справи, які на переконання суду є достатніми для встановлення такої обставини.
При цьому, факт затоплення авто внаслідок дощу 20.06.2023 сторонами не заперечується.
Так, за висновком суду, саме неналежне функціонування стічної системи каналізаційної мережі призвело до затоплення авто та заподіяння власнику автомобіля шкоди, що в свою чергу призвело до витрат з боку Позивача з огляду на здійснену ним виплату страхового відшкодування.
За сукупністю викладеного та наданих Позивачем доказів, судом вбачається можливість встановити неналежне виконання Відповідачем - 1 обов'язків щодо забезпечення належної роботи каналізаційної мережі (зовнішніх споруд), що призвело до фактичного понесення Позивачем витрат у вигляді виплати суми страхового відшкодування - 79 310, 84 грн.
Що стосується відповідальності Відповідача -2 то в даному випадку суд погоджується з доводами останнього, що в даній справі він є неналежним відповідачем з огляду на наступне.
Посилання Позивача на Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 03.04.1998 за № 69 є безпідставними в силу їх скасування 21.05.2017.
Доказів того, що Відповідач - 2 є власником каналізаційної мережі в частині зовнішніх її споруд - зливостоків за адресою м. Київ, вул. Віталія Скакуна, 21 Позивачем не надано, натомість Відповідачем-2 надано довідку від 18.12.2025 № 1541/6/6/02-25 за підписом головного бухгалтера та заступника директора Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал», згідно якої дворова каналізаційна мережа від будинку № 21 та вулична каналізаційна мережа по вул. Віталія Скакуна не перебуває на балансі ПрАТ «АК «Київводоканал».
Доказів на спростування зазначеного Позивачем не надано.
При цьому, судом враховано пояснення Відповідача-2, викладені у відзиві в частині функціонування системи водопостачання та водовідведення.
Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил користування системами централізованого питаного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі за текстом - Правила № 190) виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем.
Знову ж таки, докази перебування на балансі Відповідача - 2 зливостоків (вуличної каналізації) за адресою м. Київ, вул. Віталія Скакуна, 21 матеріали справи не містять.
Пунктом 6 розділу ІІ Правил № 190 передбачено, що не допускається підключення зливової (дощової) каналізації до систем централізованого водовідведення, якщо вона не є загальносплавною. Води, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду), повинні очищуватися на окремих очисних спорудах.
Зазначене підтверджує доводи Відповідача-2 в частині того, що київська централізована система водовідведення побудована та функціонує з повним розділенням відведення атмосферних опадів та господарсько-побутових вод, а ПрАТ «АК «Київводоканал» не займається обслуговуванням та експлуатацією дощової (зливової) каналізації.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для задоволення позову у частині вимог до Відповідача -2.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
У частині 1 статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» (№ 85/96-ВР) та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у встановлених судом правовідносинах Позивача та його страхувальника відбулася передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до Позивача перейшло право вимоги до винної особи в розмірі виплаченої ним суми страхового відшкодування.
Фактично понесені Позивачем витрати у вигляді виплати суми страхового відшкодування в розмірі 79 310, 84 грн є збитками у розуміння цивільного законодавства, тобто витрати, які сторона могла би не понести у випадку належного виконання Відповідачем - 1 своїх обов'язків в частині забезпечення функціонування зовнішніх споруд каналізаційної системи.
Відповідно до положень статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №922/59/23, від 05.11.2024 у справі №910/3987/20, від 26.06.2024 у справі №922/3976/23.
Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права. Тобто, з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було би відновлення свого порушеного права особою. Крім того, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 761/12945/19, від 10.09.2024 у справі № 910/21221/21.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що саме внаслідок бездіяльності Відповідача-1 (неналежне виконання обов'язків) відбулося затоплення застрахованого Позивачем автомобіля, якому заподіяно механічні пошкодження на суму 79 310, 84 грн (вартість відновлювального ремонту), відшкодування яких здійснено Позивачем в межах існуючого договору страхування.
В силу зазначеного вимоги Позивача до Відповідача - 1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки Відповідачем - 1 не доведено відсутність вини у заподіянні шкоди.
При цьому судом враховано, що Відповідачем - 1 не надано заперечень щодо визначеної вартості відновлювального ремонту, яка в свою чергу підтверджена рахунком станції технічного обслуговування, що є належним доказом підтвердження розміру понесеної шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17).
Підсумовуючи викладене вище та з огляду на встановлені судом обставини за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено суду наявність в нього законних підстав для стягнення з Відповідача-1 суми раніше виплаченого страхового відшкодування, яке фактично спричинено бездіяльністю Відповідача-1 в силу чого позов в цій частині є обґрунтованими та підлягає задоволенню.
Натомість вимоги до Відповідача - 2 не є підтвердженими належними доказами з огляду на що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача -1.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського районну м. Києва» (вул. Народного Ополчення, буд. 16, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 31806946) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056; ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування - 79 310, 84 грн та судовий збір - 3 028 грн.
3. У задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 09.02.2026
Суддя Антон ПУКАС