вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
29.01.2026м. ДніпроСправа № 904/4817/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Променергетика", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 830 123 грн 69 коп.
Представники:
Прокурор: Щербина С.О., посвідчення, прокурор;
від позивача: Сергієнко М.О., виписка ЄДР, самопредставництво;
від відповідача: Галючек А.А., ордер, адвокат.
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Променергетика" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227, за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 м. Дніпро у розмірі 830 123 грн 69 коп. за період з 27.09.2022 по 20.03.2025.
Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.
Позов мотивовано тим, що ТОВ НВП “Променергетика», зареєструвавши за собою 04.08.2020 право приватної власності на об'єкт адміністративно-побутового корпусу, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227, використовувало земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на вказану земельну ділянку, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим протиправно позбавляє територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушують права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міські раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок розглянуто матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна ТОВ НВП “Променергетика» щодо земельної ділянки за адресою вул. Дніпросталівська, 1 м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:018:0227).
Відповідно до протоколу Комісії №3 від 20.03.2025 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави збитки завдані Дніпровській міській раді за період користування землею з 27.09.2022 по 20.03.2025 згідно частки 89/100 складають 830 123,69 грн.
Ухвалою суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 07.10.2025.
25.09.2025 від відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній вказує на те, що між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Променергетика" виникли зобов'язальні правовідносини на підставі норм чинного Законодавства України.
В свою чергу, відповідачем були виконані відповідні дії, а саме; виготовлено проєкт землеустрою, натомість, міська рада рішення про передачу змеленої ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227 в користування, у встановлений термін не прийняла.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що відсутні підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що лише факт державної реєстрації за набувачем нерухомості права власності на земельну ділянку під такою нерухомістю має значення для визначення дати виникнення у нього обов'язку зі сплати земельного податку. Відповідно, лише у разі встановлення такого факту набувач нерухомості зобов'язаний буде на підставі п. 287.6 ПКУ сплачувати земельний податок за таку земельну ділянку.
Відповідач вважає, що саме п. 287.6 ПКУ підлягає застосуванню у подібних справах як спеціальна норма при з'ясуванні моменту виникнення у особи обов'язку зі сплати земельного податку при переході права власності на нерухоме майно.
На думку відповідача, «збереження орендної плати» ТОВ НВП «Променергетика» не може бути ні безпідставним, ні протиправним. ТОВ НВП «Променергетика» виконало передбачені законом вимоги щодо набуття в користування земельної ділянки на законних підставах і мало ще з 2021 року відповідні правомірні очікування, спираючись на чинне законодавство, отримати земельну ділянку площею (на той час - 0,2707 га) в оренду, що було можливо ще до продажу частини нерухомого майна - перехідної галереї у 2022 році.
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що ні в позовній заяві, ні в доданих до неї документах, не наведені жодні докази використання ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» земельної ділянки площею саме 0,2707 га. Особливо враховуючі той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227 є частиною великої загальної земельної ділянки колишньої трикотажної фірми «Дніпрянка», на якій розташовано багато будівель, що знаходяться у власності різних осіб. Кордони і паркани відсутні. Зате наявна загальна «сітка» внутрішніх доріг, враховуючи і те, що основний загальній проїзд до всієї ділянки «Дніпрянки» знаходиться як раз на території земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227.
Відповідач наполягає на тому, що ним не використовується спірна земельна ділянка площею 0,2707 га, натомість у користуванні останнього перебуває земельна ділянка загальною площею 1086,1 кв.м, яка знаходиться під будівлею, що належить ТОВ НВП «Променергетика» на праві власності.
Також, відповідач вважає, що акт обстеження земельної ділянки №27/06/24-В-4 від 27.06.2024 не може бути доказом будь чого в цій справі, тому що він отриманий з грубим порушенням діючого законодавства.
Крім того, у відзиві на позов відповідач наводить свій розрахунок, виходячи з фактичного розміру користування земельною ділянкою у розмірі 1086,1 кв.м, яка знаходиться під будівлею, що належить ТОВ НВП «Променергетика» на праві власності.
06.10.2025 прокурором до суду подано відповідь на відзив, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується з огляду на таке.
ТОВ НВП «Променергетика», зареєструвавши за собою 04.08.2020 право приватної власності на об'єкт адміністративно-побутового корпусу, розташований на спірній земельній ділянці, використовувало її без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на спірні земельну ділянку, відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберегло кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим протиправно позбавило територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, чим грубо порушило права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
Так, прокурор звертає увагу суду, що лише подання клопотання відповідачем про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки не є підставою не вжиття органом місцевого самоврядування заходів щодо не нарахування розміру безпідставно збережених коштів орендної плати. У подальшому відповідачем так і не було розроблено проект землеустрою та не укладено договір оренди землі.
Крім того, прокурор зазначає про те, що ТОВ НВП «Променергетика» в період з 27.09.2022 по 20.03.2025 не був ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не був суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
При цьому, відповідач з часу набуття права власності на нерухоме майно (04.08.2020) та з моменту державної реєстрації земельної ділянки (27.09.2022) не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки та за період з 27.09.2022 по 20.03.2025 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.
Також, прокурор зазначає про те, що розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, які підлягають відшкодуванню з боку ТОВ НВП «Променергетика» розрахований міською радою виходячи з розміру орендної плати за землю та складає 830 123, 69 грн.
Відносно посилання відповідача щодо не доведеність використання ТОВ НВП «Променергетика» земельної ділянки саме площею 0,2707 га, прокурор зазначає наступне.
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 27.06.2024 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Дніпросталівська, 1, у місті Дніпрі (кадастровий номер 1210100000:04:018:0227), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки № 27/06/24-В-4 від 27.06.2024.
Зазначеним актом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ НВП «Променергетика» є власником адміністративно-побутового корпусу з 04.08.2020 за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 у м. Дніпрі.
Відповідно до адресного плану державним інспектором інспекції встановлено земельну ділянку за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 ум. Дніпрі з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227.
Доступ до земельної ділянки обмежений. На земельній ділянці розташована чотирьох поверхова цегляна капітальна будівля адміністративно-побутового корпусу, вхід до якої здійснюється зі сторони вул. Дніпросталівської. Ліворуч від адміністративно-побутового корпусу прибудована капітальна триповерхова будівля перехідної галереї, яка з боку вулиці Дніпросталівської огороджена секціями бетонного паркану. В'їзд на земельну ділянку здійснюється з боку вулиці Дніпросталівської, через розсувні металеві ворота. Поверхня земельної ділянки змощена асфальтобетоном.
На час обстеження на території земельної ділянки здійснювалась господарська діяльність. Загальна площа земельної ділянки, за первинними обмірами, співпадає з даними державних реєстрів.
Крім того, до акту обстеження земельної ділянки додано графічну схему та фотоматеріали, які також підтверджують площу зайнятої ділянки відповідачем.
Прокурор звертає увагу суду на те, що ТОВ НВП «Променергетика» звернулось до органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню адміністративно-побутового корпусу та перехідної галереї по вул. Дніпросталівська, 1 (Індустріальний район) з орієнтовною площею 0, 4600 га, та у подальшому до Державного земельного кадастру внесено відповідні відомості відносно вказаної земельної ділянки площею 0, 2707 га та те, що актом обстеження даної земельної ділянки від № 27/06/24-В-4 від 27.06.2024 було встановлено, що земельна ділянка за вказаною адресою огороджена секціями бетонного паркану, тобто вказані обставини підтверджують факт використання відповідачем земельної ділянки площею 0, 2707 га.
Таким чином, прокурором належними та допустимими доказами доведено використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227 площею 0, 2707 га, яка розташована за адресою: вулиця Дніпросталівська, 1 у м. Дніпрі та посилання відповідача щодо отримання акту обстеження земельної ділянки № 27/06/24-В-4 від 27.06.2024 з грубим порушенням норм законодавства є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказаний акт зроблено уповноваженим органом та відповідно до норм чинного законодавства, та відповідачем у судовому порядку він не оспорювався.
Також, прокурор вказує на те, що розрахунок коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави відносно ТОВ НВП «Променергетика» затверджено з урахуванням площі земельної ділянки 2 707 кв.м. (частка користування 89/100 з 16.11.2022) та площі нерухомості 4 690,1 кв. м. та з 16.11.2022 - 4 174,8 кв. м. та за фактичний період використання земельної ділянки відповідачем, а саме за період з 27.09.2022 по 15.11.2022 та з 16.11.2022 по 20.03.2025 та складає 830 123, 69 грн.
З огляду на викладене, прокурор вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
06.10.2025 від позивача до суду надійшли пояснення по справі, в яких останній вказує підтримує правову позицію, викладену прокурором в позові та відповіді на відзив, та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
06.10.2025 відповідачем через систему "Електронний суд" подано заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату.
У підготовче засідання 07.10.2025 представник відповідача не з'явився.
Прокурор та представник позивача не заперечували щодо відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 07.10.2025 відкладено підготовче засідання на 28.10.2025.
15.10.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує таке:
- фактично ТОВ НВП «Променергетика» використовується земельна ділянка загальною площею 1086,1 кв.м, а не 0,2707 га, як зазначає прокурор;
- прокурор не спростував доводи відповідача стосовно неправильного застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин;
- посилання прокурора для обґрунтування своїх вимог на норми податкового кодексу є недоречним, оскільки жодний інший закон чи нормативний акт не передбачають сплату орендної плати за відсутності самої оренди, як юридичного факту;
- акт обстеження земельних ділянок окремо оскаржити неможливо, в свою чергу, відповідач просить суд надати відповідну оцінку зазначеному акту;
- наданий прокурором розрахунок не може відповідати дійсності, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідачем використовується спірна земельна ділянка площею 0, 2707 га.
Крім того, відповідач просить витребувати у Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради" матеріали інвентарної справи щодо майнового комплексу КП ДТФ "Дніпрянка", що розташований у м. Дніпрі по вул. Винокурова, буд.1 (тепер: вул. Дніпросталівська, буд.1)
У підготовчому засіданні 28.10.2025 представник відповідача підтримав клопотання про витребування матеріалів інвентарної справи.
Прокурор та позивач не заперечували проти заявленого клопотання.
Судом задоволено клопотання відповідача частково, зобов'язано самостійно надати необхідні докази на підтвердження заперечень.
Представники сторін заявили клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 28.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 25.11.2025.
19.11.2025 від відповідача до суду надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
25.11.2025 від позивача подано до суду додаткові пояснення по справі.
25.11.2025 прокурором подано до суду письмові пояснення на заперечення, в яких останній заперечує стосовно доводів відповідача, викладених в його запереченнях на відповідь на відзив, повторно наводить свою правову позицію, викладену у відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 25.11.2025 було оголошено перерву до 09.12.2025.
05.12.2025 від позивача подано до суду додаткові пояснення по справі, в яких наведено детальний розрахунок котів, збережених відповідачем внаслідок користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
09.12.2025 прокурором через систему "Електронний суд" подано письмові пояснення по справі, в яких наведено детальний розрахунок котів, збережених відповідачем внаслідок користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
А також обґрунтовано той факт, що саме Дніпровська міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки вона розташована в межах території міста Дніпра, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.
У підготовчому засіданні 09.12.2025 представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 09.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2026.
15.12.2025 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній повторно наголошує на тому, що ТОВ НВП «Променергетика» використовується земельна ділянка загальною площею 1086,1 кв.м, а не 0,2707 га, як зазначає прокурор.
13.01.2026 від Дніпропетровської обласної прокуратури до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення, в яких обґрунтовано втручання органів прокуратури у даному випадку, яке є виключним та необхідним, оскільки здійснене для задоволення потреб місцевого бюджету територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради під час збройної агресії Російської Федерації проти України.
У судовому засіданні, що відбулося 13.01.2026 оголошувалась перерва до 29.01.2026.
29.01.2026 від прокуратури до суду надійшли додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 29. 01.2026 прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позов, просили їх задовольнити; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов та заявах по суті спору.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для стягнення безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.
Звертаючись з даним позовом, прокурор вказує на те, що Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено, що за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1, знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,2707 га з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227, яка перебуває в комунальній власності, та на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, в тому числі адміністративно-побутовий корпус літ.В-4 на ІV-му поверсі, в тому числі сходова клітина В1-5, загальною площею 1086,1 кв.м.
Земельна ділянка площею 0,2707 га з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227, яка розташована на вул. Дніпросталівська, 1 у місті Дніпро є сформованою з 27.09.2022, цільове призначення земельної ділянки віднесено до секції 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.08.2025.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 розташоване нерухоме майно адміністративно-побутовий корпус літ.В-4 на ІV-му поверсі, в тому числі сходова клітина В1-5, загальною площею 1086,1 кв.м., що належать на праві приватної власності ТОВ НВП «Променергетика» на підставі ухвали суду, серія та номер: Б29/200-10, виданий 09.01.2018, видавник: Господарський суд Дніпропетровської області.
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 27.06.2024 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Дніпросталівська, 1, у місті Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:018:0227), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №27/06/24-В-4 від 27.06.2024.
Зазначеним актом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ НВП «Променергетика» є власником адміністративно-побутового корпусу з 04.08.2020 за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 у м. Дніпро.
Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 №130/37 «Про надання ТОВ НВП «Променергетика» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню адміністративно-побутового корпусу та перехідної галереї по вул. Дніпросталівська, 1 (Індустріальний район)» надано ТОВ НВП «Променергетика» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню адміністративно-побутового корпусу та перехідної галереї по вул. Дніпросталівська, 1 у м. Дніпрі.
Відповідно до адресного плану державним інспектором інспекції встановлено земельну ділянку за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 у м. Дніпрі з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227.
Доступ до земельної ділянки обмежений. На земельній ділянці розташована чотирьох поверхова цегляна капітальна будівля адміністративно-побутового корпусу, вхід до якої здійснюється зі сторони вул. Дніпросталівської. Ліворуч від адміністративно-побутового корпусу прибудована капітальна триповерхова будівля перехідної галереї, яка з боку вулиці Дніпросталівської огороджена секціями бетонного паркану. В'їзд на земельну ділянку здійснюється з боку вул. Дніпросталівської, через розсувні металеві ворота. Поверхня земельної ділянки змощена асфальтобетоном.
На час обстеження на території земельної ділянки здійснювалась господарська діяльність. Загальна площа земельної ділянки, за первинними обмірами, співпадає з даними державних реєстрів.
Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міські раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - Комісія) розглянуто матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна ТОВ НВП «Променергетика» щодо земельної ділянки за адресою вул. Дніпросталівська, 1 м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:018:0227).
Зокрема, на засіданні Комісії 20.03.2025 затверджено розрахунок коштів, які зберіг у себе землекористувач запитуваної земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (протокол Комісії №3 від 20.03.2025).
Відповідно до протоколу Комісії №3 від 20.03.2025 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави збитки завдані Дніпровській міській раді за період користування землею з 27.09.2022 по 20.03.2025 згідно частки 89/100 складають 830 123,69 грн.
Таким чином, ТОВ НВП «Променергетика», зареєструвавши за собою 04.08.2020 право приватної власності на об'єкт адміністративно-побутового корпусу, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227, використовувало земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на вказану земельну ділянку, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим протиправно позбавляє територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушують права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
Подання прокурором зазначеного позову спрямоване на усунення виявлених порушень, адже особливу актуальність набуває відновлення законності при вирішенні суспільно значимого стратегічного питання - наповнення дохідної частини місцевого бюджету, що в умовах сьогодення та збройної агресії російської федерації має значний суспільний інтерес.
У зв'язку з чим, прокурор звернувся з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 830 123 грн 69 коп. за період з 27.09.2022 по 20.03.2025.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає наступне.
Згідно з п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України). За положеннями ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Так, першим із вказаних елементів є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».
У Рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).
Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з п. 2 Рекомендації Кес (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, п. 35). Безкоштовне користування земельною ділянкою комунальної форми власності явно порушує інтереси держави в особі Дніпровської територіальної громади, оскільки міський бюджет за період з 03.02.2022 по 20.08.2024 недоотримав 929 035,45 грн.
Так, орендна плата за землю є вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів та є другим за обсягом джерелом надходжень доходів після податку на доходи фізичних осіб.
На сьогоднішній день велика увага приділяється питанням фінансової децентралізації та важливості збільшення фінансової достатності місцевих бюджетів для розширення їх можливостей щодо фінансування покладених на них функцій та задач.
Як відомо, економічна природа земельного оподаткування реалізується у разі виконання таких функцій: стимулювання раціонального використання землі (стимулююча функція); вирівнювання умов господарювання для підприємств, що функціонують у різних умовах (регулююча функція); акумулювання коштів на фінансування землеохоронних потреб і розвитку соціальної інфраструктури територіальних громад.
Плата за землю та орендна плата як його складова в Україні є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів. При цьому, недостатні обсяги надходження плати за землю до місцевих бюджетів не дозволяють фінансувати з місцевих бюджетів важливі видатки, у тому числі землеохоронні заходи.
Враховуючи складну економічну ситуацію в умовах воєнного стану питання повноти та своєчасності внесення до бюджету плати за використання земельних ділянок є особливо актуальним.
За приписами Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.
Від імені українського народу, відповідно до ч. 1 ст. 13 Основного Закону, права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України та законами України.
Ураховуючи те, що земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування реалізують права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про розпорядження землями державної чи комунальної власності, правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.
Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Ненадходження до місцевих бюджетів орендної плати порушує визначальні матеріальні потреби держави, суспільства, територіальних громад, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи держави, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних бюджетних видатків.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування порушуються й інтереси держави в цілому.
Фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Дніпра, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Територіальна громада міста Дніпра відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів, а безкоштовне користування спірною земельною ділянкою призводить до втраченої можливості отримувати плату за землю, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів з максимально вигідним економічним результатом.
Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про стягнення безпідставно збережених коштів у якості орендної плати, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Другим елементом, який становить невід'ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також його відсутність.
Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з'ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати. Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст.ст. З, 8).
Крім того, з урахуванням ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ст. 140 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Положення статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Ураховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Дніпровська міська рада, як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Дніпра, суб'єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпра, та зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав.
Доводи щодо бездіяльності уповноваженого органу. Додержання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом «суд знає закони» під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 викладено правову позицію про те, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
З огляду на викладене, у прокурора виникло не тільки право, але й обов'язок відреагувати на існуючий факт порушення інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із цим позовом.
Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра скеровувались листи (від 02.05.2025 №52-3720вих-25, від 06.06.2025 №52-4811вих-25, №52-6286вих-25 від 24.07.2025) на адресу міської ради, в яких повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства під час використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1, зокрема, щодо використання ТОВ НВП «Променергетика» указаної земельної ділянки без укладеного договору оренди, що призвело до зберігання останнім коштів орендної плати, тим самим протиправно позбавляючи територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати.
У відповідь Дніпровська міська рада листами №12/9-36 від 06.05.2025, №12/9-56 від 01.07.2025, №12/9-62 від 06.08.2025 повідомила про ігнорування ТОВ НВП «Променергетика» запрошень міської ради на засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, не вжиття заходів, спрямованих на стягнення безпідставно збережених коштів, та надано до окружної прокуратури матеріали для подальшого вжиття заходів претензійно-позовного характеру.
Таким чином, Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра звертається із цим позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради як власника землі та отримувача плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності на території м. Дніпра.
У постанові від 10.08.2021 у справі №923/833/20 Касаційним господарським судом наголошено, що суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі №908/2153/20.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та в постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №904/71/19, від 14.01.2021 у справі 911/1137/19, від 13.01,2021 у справі №918/388/19, від 12.01.2021 у справі № 922/526/19, від 10.08.2021 у справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20, наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 наведено правовий висновок, зокрема, про те, що:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
Таким чином, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку.
Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпровської міської ради.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання поновлення інтересів держави у даних правовідносинах, полягають у забезпеченні правомірного режиму платного користування комунальними землями та належної реєстрації такого права, дотримання основ державної діяльності у сфері економічних, організаційно-правових заходів щодо ефективного використання основного багатства країни - землі, забезпечення рівності усіх перед законом, у тому числі в частині дотримання порядку набуття у користування земельних ділянок комунальної власності, поновлення прав територіальної громади та припинення безоплатного використання і незаконного збагачення окремих суб'єктів господарювання.
Слід наголосити, що з огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.
Отже, прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Дніпровської міської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас, згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Як встановлено матеріалами справи, земельна ділянка площею 0,2707 га з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227, яка розташована на вул. Дніпросталівська, 1 у місті Дніпро є сформованою з 27.09.2022, цільове призначення земельної ділянки віднесено до секції 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.08.2025.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 розташоване нерухоме майно адміністративно-побутовий корпус літ.В-4 на ІV-му поверсі, в тому числі сходова клітина В1-5, загальною площею 1086,1 кв.м., що належать на праві приватної власності ТОВ НВП «Променергетика» на підставі ухвали суду, серія та номер: Б29/200-10, виданий 09.01.2018, видавник: Господарський суд Дніпропетровської області.
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 27.06.2024 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Дніпросталівська, 1, у місті Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:018:0227), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №27/06/24-В-4 від 27.06.2024.
Зазначеним актом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ НВП «Променергетика» є власником адміністративно-побутового корпусу з 04.08.2020 за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 у м. Дніпро.
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 27.06.2024 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Дніпросталівська, 1, у місті Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:018:0227), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №27/06/24-В-4 від 27.06.2024.
Зазначеним актом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ НВП «Променергетика» є власником адміністративно-побутового корпусу з 04.08.2020 за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 у м. Дніпро.
Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 №130/37 «Про надання ТОВ НВП «Променергетика» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню адміністративно-побутового корпусу та перехідної галереї по вул. Дніпросталівська, 1 (Індустріальний район)» надано ТОВ НВП «Променергетика» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню адміністративно-побутового корпусу та перехідної галереї по вул. Дніпросталівська, 1 у м. Дніпрі.
Відповідно до адресного плану державним інспектором інспекції встановлено земельну ділянку за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 у м. Дніпрі з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227.
Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міські раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - Комісія) розглянуто матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна ТОВ НВП «Променергетика» щодо земельної ділянки за адресою вул. Дніпросталівська, 1 м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:018:0227).
Зокрема, на засіданні Комісії 20.03.2025 затверджено розрахунок коштів, які зберіг у себе землекористувач запитуваної земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (протокол Комісії №3 від 20.03.2025).
Відповідно до протоколу Комісії №3 від 20.03.2025 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави збитки завдані Дніпровській міській раді за період користування землею з 27.09.2022 по 20.03.2025 згідно частки 89/100 складають 830 123,69 грн.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 27.09.2022 по 20.03.2025 між Дніпровською міською радою та ТОВ НВП «Променергетика» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227.
Встановлені обставини свідчать, що відповідач як власник об'єкта нерухомого майна у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти у встановлених законом розмірі.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпровська міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Так, Дніпровська міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Щодо розрахунку коштів, збережених відповідачем внаслідок користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: вул. Дніпросталівська, 1, кадастровий номер 1210100000:04:018:0227, знаходяться наступні об'єкти нерухомого майна:
- адміністративно-побутовий корпус літ. В-4 на ІV-му поверсі, у тому числі сходова клітина В1-5, загальною площею 1 086,1 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2140812912101. Власник: ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» (код ЄДРПОУ 23944198), дата державної реєстрації права власності: 04.08.2020;
- адміністративно-побутовий корпус літ. В-4 на III-му поверсі, загальною площею 976,5 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2140780612101. Власник: ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» (код ЄДРПОУ 23944198), дата державної реєстрації права власності: 04.08.2020;
- адміністративно-побутовий корпус літ. В-4 на І та II поверсі, загальною площею 2 112,2 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1808069812101. Власник: ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» (код ЄДРПОУ 23944198), дата державної реєстрації права власності: 08.04.2019;
- перехідна галерея № 3 літ. Ф-3, сходи літ. Ф1, загальною площею 515,3 кв. м.,
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1808377312101. Власник з 2019 по 2022 роки: ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» (код ЄДРПОУ 23944198), дата державної реєстрації права власності: 04.08.2019, дата припинення речових прав: 16.11.2022. Актуальний інформація про власника: ТОВ «ПІЛЛЕТ ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 34775658), дата державної реєстрації права власності: 16.11.2022.
Таким чином, загальна площа нерухомого майна на земельній ділянці складає 4 690,1 кв. м. (1 086,1 + 976,5 + 2 112,2 + 515,3).
Ураховуючи вищевикладене, частка користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227 становить:
- для ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» (код ЄДРПОУ 23944198): за період: 01.01.2022-15.11.2022 = 1;
за період: 16.11.2022-20.03.2025 = 0,89 (4 174,8 / 4 690,1), де:
4 690,1 кв. м - загальна площа нерухомого майна на земельній ділянці (1 086,1 + 976,5 + 2 112,2 + 515,3);
4 174,8 кв. м - площа нерухомого майна, яке перебуває у власності (1 086,1 + 976,5 + 2 112,2);
- для ТОВ НВП «ПІЛЛЕТ ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 23944198): за період: 16.11.2022-20.03.2025 = 0,11 (515,3 / 4 690,1), де:
4 690,1 кв. м - загальна площа нерухомого майна на земельній ділянці (1 086,1 + 976,5 + 2 112,2 + 515,3);
515,3 кв. м - площа нерухомого майна, яке перебуває у власності.
Таким чином, розмір частки користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227 відповідно до розміру часток нерухомого майна землекористувачів складає:
- 11/100 у ТОВ «ПІЛЛЕТ ЕНЕРГО» (515,3 кв. м);
- 89/100 у ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» (4 174,8 кв. м).
За розрахунком прокурора за період 27.09.2022 по 20.03.2025 згідно частки 89/100 розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227 складає 830 123,69 грн.
Судом не встановлено порушень за результатами перевірки розрахунку прокурора.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 830 123,69 грн.
Судом були досліджені всі документи в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 11 172,68 грн, з якої 9 961,48 грн за подання позовної заяви та 1 211,20 грн за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Променергетика" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, код ЄДРПОУ 23944198) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 78, код ЄДРПОУ 26510514) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:018:0227, за адресою: вул. Дніпросталівська, 1 м. Дніпро у розмірі 830 123 грн 69 коп. за період з 27.09.2022 по 20.03.2025.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Променергетика" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, код ЄДРПОУ 23944198) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 11 172 грн 68 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 12.02.2026.
Суддя І.А. Рудь