вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
12.02.2026м. ДніпроСправа № 904/286/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" (49049, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Євпаторійська, будинок 40, квартира 2; ідентифікаційний код 33338108)
до відповідача російської федерації (адреса посольства російської федерації в Угорщині: Bajza utca, 35, Budapest, Hungrary)
про відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф у загальному розмірі 12492 861,82 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 514405130,00 грн
26.01.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" (далі - позивач) до російської федерації (далі - відповідач) про відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації у загальному розмірі 12492861,82 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 514405130,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 справу №904/286/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
02.02.2026 ухвалою господарського суду позовну заяву залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: уточнити правовий статус відповідача у справі з дотриманням вимог пункту 2 частини 3 статті 162 та статті 365 Господарського процесуального кодексу України; надати уточнену позовну заяву із вірним зазначенням ціни позову; надати поіменний перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, із посиланням на реквізити вказаних документів; надати докази, що обґрунтовують вимоги позивача; надати належним чином засвідчені додатки до листа слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області №55/8/55/7501/1062-2025 від 30.07.2025 року; надати якісні додатки до позову в паперовому вигляді.
Господарський суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення про судові засідання здійснюються шляхом вручення ухвали суду в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до відповіді №30487391 від 27.01.2025 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі господарським судом було з'ясовано, що позивач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Крім того відповідно до відповіді №30487410 від 27.01.2025 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі господарським судом було з'ясовано, що представник позивача має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Враховуючи вказане, ухвала суду від 02.02.2026 була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку, зокрема, позивачу та його представнику в їх Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 02.02.2026 вважається врученою позивачу та його представнику (адвокату) 03.02.2026, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, наявними в матеріалах справи.
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 02.02.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133746882) надіслано судом 03.02.2026, зареєстровано в реєстрі 03.02.2026 та забезпечено надання загального доступу 04.02.2026, тобто завчасно; отже у позивача та його представника (адвоката) були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, позивач та його представник не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2026 у справі № 904/286/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, як вказано вище, ухвалою господарського суду від 02.02.2026 встановлено позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду від 02.02.2026 в електронному вигляді (03.02.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання заяви (клопотання) про усунення недоліків було 10.02.2026.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Отже, позивач та/або його представник (адвокат) повинен був усунути недоліки до 10.02.2026 включно, але у встановлений судом строк не скористався наданим йому правом виправити недоліки поданої позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 02.02.2026 щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тим, що подача позивачем документів до суду відбувалась в електронному вигляді, суд не вбачає доцільним фактично повертати позивачу роздрукований примірник позовної заяви з додатками.
При цьому суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 174, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" до російської федерації про відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф у загальному розмірі 12 492 861,82 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 514 405 130,00 грн - повернути без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.02.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Іванова