вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" лютого 2026 р. Справа №927/648/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від прокуратури: Алфьорова А.П.
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: Кураш А.М.
від відповідача-2: Фесик І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025
та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025
у справі №927/648/25 (суддя Белов С.В.)
за позовом Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради
до 1) Управління комунального майна Чернігівської обласної ради
2) ОСОБА_4
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
Прилуцька окружна прокуратура (далі - прокуратура) в інтересах держави, в особі Чернігівської обласної ради звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (далі - Управління) та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 27.02.2024 між Управлінням та ОСОБА_4., що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., та зареєстровано в реєстрі за №189, а також зобов'язання ОСОБА_4. повернути територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради об'єкт малої приватизації - комплекс будов та споруд, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений внаслідок протиправної поведінки та антиконкурентних узгоджених дій під час участі в аукціонах з приватизації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - ОСОБА_4 .
Крім того, до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/648/25 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурором не доведено, що договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 27.02.2024 між Управлінням та ОСОБА_4., що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., та зареєстровано в реєстрі за №189, укладений у порушення Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (далі - Закон №2269-VIII) та суперечить інтересам держави і суспільства, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним. Крім того, з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу за недоведеністю прокурором підстав для визнання правочинів недійними, вимога про повернення об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, також не підлягає задоволенню.
Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/648/25 стягнуто з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_4 36 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи додаткове рішення місцевий господарський суд, оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, з огляду на розумність та співмірність судових витрат, дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, яку необхідно стягнути з прокуратури, підлягає обмеженню сумою 36 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду, Чернігівська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та додаткове рішення від 04.12.2025 у справі №927/648/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги прокуратура посилається на те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з невідповідністю викладених у рішенні суду висновків установленим обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статей 3, 11, 13, 15, 16, 202, 203, 215, 228, 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 143 Конституції України та порушенням норм процесуального права (статей 74-78, 80, 86, 236 ГПК України).
Крім того, прокуратура стверджує, що витрати на правову допомогу адвоката не підтверджуються належними доказами, зокрема, у матеріалах відсутні оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару, відсутні дані щодо обсягу витраченого адвокатом часу та перелік дій адвоката, які охоплюються такою вартістю. Сума витрат на правову допомогу захисника не відповідає критеріям їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та на додаткове рішення від 04.12.2025 у справі №927/648/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та додаткове рішення від 04.12.2025 у справі №927/648/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.02.2026. Витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/648/25. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 07.01.2026.
07.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/648/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 задоволено заяву Управління про проведення судового засідання у справі №927/648/25 у режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 задоволено заяву представника ОСОБА_4. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
06.01.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем-2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/648/25 - без змін.
Так, у відзиві відповідач-2, зокрема зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновків, що відсутність в матеріалах справи рішення органу Антимонопольного комітету України (далі - АМК) щодо встановлення факту наявності антиконкурентних узгоджених дій між учасниками є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Місцевий господарський суд вірно застосував норми процесуального права пославшись на статті 73 та 98 ГПК України та правомірно не прийняв до уваги наданий прокурором висновок експерта.
Також, відповідач-2 вказує, що він поніс витрати на правничу допомогу в сумі 86 000,00 грн, на підтвердження чого надав договір, акт наданих послуг та розрахунок суми гонорару.
12.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача-1 на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/648/25 законними та обґрунтованими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 04.02.2026 з'явилися прокурор та представники відповідачів.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, позивач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №927/648/25 розглядається за його відсутності.
Прокурор у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та додаткове рішення від 04.12.2025 у справі №927/648/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а судові рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням 12 сесії 8 скликання Чернігівської обласної ради від 29.11.2022 №14-12/VІІІ об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, м. Прилуки, Чернігівської обл., включено до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, що підлягають приватизації.
Відповідно до додатку до вказаного рішення об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці Прилуцької міської ради, площею 1,0711 га з кадастровим номером 7410700000:04:003:0945, підлягає приватизації через електронний аукціон, під розбирання, початкова вартість продажу визначається за результатами незалежної оцінки майна, балансоутримувачем даного майна є Управління, якому доручено здійснити приватизацію даного об'єкта.
Згідно з інформацією Управління від 07.03.2025 №02-171 ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництва, на момент приватизації, визначена на підставі висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності - ПП "Аксіома" від 31.07.2023, наданого за результатами проведення звіту про незалежну оцінку вказаного майна на підставі укладеного між Управлінням та ПП "Аксіома" договору на проведення незалежної оцінки майна від 25.04.2023 №22.
Відповідно до висновку про вартість майна: об'єкту незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 у м. Прилуки Чернігівської області, ПП "Аксіома" від 31.07.2023, затвердженого Управлінням 11.08.2023, об'єктом оцінки є об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд (запроектовані як центральна районна лікарня), що включає в себе 5 окремо розташованих будівель з прибудовами, а саме: головний корпус А-5 будівельна готовність 40%, знос 46%; головний корпус А1-4 будівельна готовність 40%, знос 46%; прибудова А2-2 будівельна готовність 40%, знос 46%; головний корпус А1-4 будівельна готовність 40%, знос 46%; харчовий блок Б-1 будівельна готовність 20%, знос 39%; харчовий блок Б-1 будівельна готовність 20%, знос 39%; станція лікувального газопостачання В-1 будівельна готовність 45%, знос 39%; трансформаторна підстанція Г-1 будівельна готовність 51%, знос 38%; котельня Д-1 будівельна готовність 20%, знос 36%; самотічний напірний колектор №1 готовність не встановлена, знос 45%, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, м. Прилуки, Чернігівської області. Загальна площа всіх приміщень об'єкта - 15952,21 кв.м. Дата будівництва - 1997 рік. Об'єкт недобудований, роботи з консервації не проводились.
Мета оцінки - визначення вартості майна для цілей бухгалтерського обліку та визначення розміру збитків, нанесених територіальній громаді за час перебування об'єкта у приватній власності.
Станом на 23.08.2022 ринкова вартість ОНБ становить 1 795 446,62 грн, розмір збитків, нанесених територіальній громаді, складає 608 625,98 грн.
Як стверджує прокурор, Управління 02.01.2024 звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ "Амазоніт" (колишнього власника ОНБ, згідно з договором купівлі-продажу ОНБ комплексу будівель і споруд районної лікарні від 15.02.2017, через невиконання умов якого ОНБ повернуто Управлінню та скасовано державну реєстрацію, відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2021 у справі №927/856/21) про відшкодування збитків у сумі 608 625,98 грн, завданих територіальній громаді за час перебування майна в приватній власності. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2024 у справі №927/26/24 позов задоволено, з ТОВ "Амазоніт" в дохід обласного бюджету стягнуто 608 625,98 грн.
З метою проведення приватизації ОНБ наказом Управління від 04.10.2023 №120 створено аукціонну комісію з підготовки до приватизації об'єкта незавершеного будівництва, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області - комплекс будов та споруд, що знаходяться за адресою: м. Прилуки, АДРЕСА_1.
Умови продажу об'єкта малої приватизації розроблені аукціонною комісією та затверджені наказом Управління від 16.10.2023 №125, зокрема:
- оголошено електронний аукціон з продажу об'єкта незавершеного будівництва комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, АДРЕСА_1 на 30.10.2023;
- затверджено стартову ціну об'єкта для продажу на аукціоні з умовами - 1 795 446,62 грн без ПІДВ;
- затверджено стартову ціну об'єкта для продажу на аукціоні із зниженням стартової ціни - 897 723,31 грн без ПДВ;
- затверджено стартову ціну об'єкта для продажу на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій і повторному аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни і подальшого подання цінових пропозицій - 897 723,31 грн без ПДВ;
- при укладанні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації з покупцем на ціну продажу об'єкта буде нараховано ПДВ у розмірі 20%;
- покупець компенсує Управлінню грошові кошти, пов'язані з виконанням заходів з оцінки об'єкта в сумі 13 500,00 грн без ПДВ, виготовлення технічної документації на об'єкт приватизації - 28 025,00 грн, державної реєстрації речових прав - 1 200,00 грн без ПДВ на р/р UА678201720344200001000020716, банк одержувача - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 33469166, протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу об'єкта.
На підставі вказаного рішення 19.10.2023 оголошено проведення електронного аукціону №SPE001-UA-20231019-29954 зі стартовою ціною лоту 1 795 446,62 грн, який згідно з протоколом про результати аукціону від 29.10.2023 відмінено у зв'язку з відсутністю учасників.
Після цього, 29.10.2023 оголошено проведення електронного аукціону №SPE001- UА-20231029-48886 зі зниженням стартової ціни 897 723,31 грн, який згідно з протоколом про результати аукціону від 31.10.2023 відмінено у зв'язку з відсутністю учасників.
Наказом Управління від 01.11.2023 №142 затверджено протокол засідання аукціонної комісії з підготовки до приватизації, оголошено електронний аукціон з продажу об'єкта, та затверджено умови, на яких здійснюється приватизація об'єкта, зокрема:
- стартова ціна об'єкта на аукціоні з умовами - 1 795 446,62 грн без ПДВ;
- стартова ціна об'єкта на аукціоні із зниженням стартової ціни - 897 723,31 грн без ПДВ;
- стартова ціна об'єкта за методом покрокового зниження стартової ціни - 897 723,31 грн без ПДВ;
- при укладенні договору купівлі-продажу передбачено нарахування пені у розмірі 20%;
- покупець компенсує Управлінню кошти, пов'язані з виконанням заходів з оцінки об'єкта в сумі 13 500,00 грн.
На підставі вказаного рішення 04.11.2023 оголошено проведення електронного аукціону №SPE001-UA-20231104-93196 зі стартовою ціною лоту 1 795 446,62 грн.
У проведенні аукціону прийняли участь 2 учасники:
- ОСОБА_1 , з остаточною ціновою пропозицією в 3 раунді - 3 100 001,00 грн без ПДВ;
- ОСОБА_2 , з остаточною ціновою пропозицією в 3 раунді - 2 500 001,00 грн без ПДВ.
З урахуванням цінових пропозицій переможцем аукціону, згідно з протоколом від 27.11.2023, визнано ОСОБА_1 .
За результатами аукціону, наказом Управління від 30.11.2023 №167 затверджено протокол проведення аукціону від 27.11.2023 та вирішено здійснити приватизацію об'єкта ОСОБА_1 за ціною 3 720 001,20 грн з ПДВ.
Однак ОСОБА_1 не сплатив ціну продажу об'єкта приватизації у встановлений строк, у зв'язку з чим 26.12.2023 Управлінням складено акт про несплату переможцем аукціону ціни продажу об'єкта.
У зв'язку з цим, наказом Управління від 03.01.2024 №3 затверджено протокол проведення аукціону від 26.12.2023 та вирішено здійснити приватизацію об'єкта ОСОБА_2 за ціною 3 000 001,20 грн з ПДВ.
Однак, ОСОБА_2 також не сплатив ціну продажу об'єкта приватизації у встановлений строк, у зв'язку з чим 24.01.2024 Управлінням складено акт про несплату переможцем аукціону ціни продажу об'єкта.
Враховуючи викладене, Управлінням 24.01.2024 оголошено проведення електронного аукціону №SPE001-UA-20240124-63844 зі стартовою ціною лоту (зі зниженням) 897 723,31 грн.
У проведенні аукціону прийняли участь 4 учасники:
- ОСОБА_3 , з остаточною ціновою пропозицією в 3 раунді - 1 140 000,00 грн без ПДВ;
- ОСОБА_5 , з остаточною ціновою пропозицією в 3 раунді - 1 140 000,00 грн без ПДВ;
- ОСОБА_4 , з остаточною ціновою пропозицією в 3 раунді - 1 532 000,00 грн без ПДВ;
- ОСОБА_6 , з остаточною ціновою пропозицією в 3 раунді - 1 130 000,00 грн без ПДВ.
За результатами аукціону, наказом Управління від 08.02.2024 №19 затверджено протокол проведення аукціону від 02.02.2024 та вирішено здійснити приватизацію об'єкта шляхом продажу переможцю аукціону ОСОБА_4 за ціною 1 838 400,00 грн з ПДВ (1 532 000 грн та 306 400,00 грн ПДВ).
27.02.2024 між Чернігівською обласною радою, в інтересах якого діє Управління, та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, АДРЕСА_1 (далі - договір від 27.02.2024), посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А. та зареєстрований у реєстрі за №189.
Відповідно до розділу 1 договору від 27.02.2024, яким визначено мету та предмет договору, вказано, що відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 29.11.2022 №14-12/VI "Про включення об'єкта незавершеного будівництва до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, Чернігівської області, що підлягають приватизації", наказу Управління від 01.11.2023 №142 "Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1", наказу Управління від 08.02.2024 №19 "Про приватизацію об'єкта незавершеного будівництва - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1", Протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240124-63844, сформованого електронно-торговою системою "ProZorro.Продажі" 02.02.2024 о 13:07:01, продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з пунктом 1.2 договору від 27.02.2024, об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, АДРЕСА_1, в цілому мають загальну площу 15 952,1 кв.м, що відповідає технічним даним, зазначеним у технічному паспорті, складеному 01.12.2022 ТОВ "Трудовий колектив Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації". Самовільні переобладнання або реконструкції приміщень не проводились. Об'єкт приватизації, що є предметом цього договору, розташований на земельній ділянці площею 1,0711 га, кадастровий номер земельної ділянки 7410700000:04:003:0945. Земельна ділянка не входить до складу об'єкта приватизації, тому питання землекористування покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку після переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації.
За умовами пункту 1.3 договору від 27.02.2024 об'єкт приватизації належить в цілому на праві комунальної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого 26.06.2023 за №336946485 та інформація про який внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.06.2023 номер відомостей про речове право: 50762388; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1079891674107.
Пунктом 2.1 договору від 27.02.2024 встановлено, що покупець сплатив 1 838 400,00 грн, у тому числі ПДВ - 306 400,00 грн, у повному обсязі за придбаний об'єкт приватизації до укладання цього договору, протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону.
Розділом 3 договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 27.02.2024 визначено умови передачі об'єкта приватизації та набуття права власності покупця.
За змістом пунктів 3.1-3.4 договору від 27.02.2024 передача об'єкта приватизації покупцю здійснюється продавцем у 3-х денний строк після укладення даного договору купівлі-продажу за умови сплати покупцем у повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації.
Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.
Право власності на об'єкт приватизації, що є предметом цього договору, переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта та з дня державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до частини 4 статті 334 ЦК України.
На підставі вищевказаного, 27.02.2024 між Управлінням (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) підписано акт прийому-передачі об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, за яким продавець передає, а покупець приймає у власність об'єкт малої приватизації - об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва зареєстровано ОСОБА_4 27.02.2024, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.04.2025 №423878869.
Прокурор у позовній заяві зазначає, що у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 26.06.2024 №42024272210000045 встановлено факти, що підтверджуються зібраними доказами, які вказують, що учасники електронного аукціону №SPE001-UA-20231104-93196, оголошеного 04.11.2023, та електронного аукціону №SPE001-UA-20240124-63844, оголошеного 24.01.2024, щодо продажу спірної нерухомості - комплексу будов та споруд під розбирання діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах, а відтак дії останніх є антиконкурентними узгодженими діями, тобто діями, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, що становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Вжиттю заходів представницького реагування слугувало встановлення прокурором у діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 антиконкурентних узгоджених дій
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є пов'язаними особами, у розумінні абзацу 4 статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
В електронному аукціоні №PE001-UA-20240124-63844 зареєстровано 4 учасники: ОСОБА_6 з пропозицією 901 500,00 грн; ОСОБА_3 з пропозицією 922 000,00 грн; ОСОБА_5 з пропозицією 1 008 977,23 грн; ОСОБА_4 з пропозицією 1 532 000 грн.
Також, прокурором у позовній заяві зазначено про наявність "схеми" участі в аукціонах №SPE001-UA-20231104-93196 та №SPE001-UА-20240124-63844 пов'язаних між собою учасників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій прокурором зазначено про те, що:
- ОСОБА_1 , беручи участь в аукціоні не мав реальних намірів на придбання об'єкта приватизації за запропонованою ним остаточною ціновою пропозицією;
- наявність знайомства учасників аукціону, спілкування засобами телефонного зв'язку, узгодження свої дії мій ними,
- завчасну домовленість учасників аукціону про подальші дії після перемоги ОСОБА_4 на аукціоні з придбання майна.
Таким чином, на переконання прокурора, ОСОБА_4., як переможець електронного аукціону №SPE001-UA-20240124-63844, у незаконний спосіб одержав право на укладення договору не на конкурентних засадах, придбав об'єкт приватизації - об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1 за договором від 27.02.2024 за результатами аукціонів №SPE001-UA-20231104-93196 та №SPE001-UА-20240124-63844, в яких вчиняв антиконкурентні узгоджені дії з ОСОБА_2 .
Крім того, прокурор зазначає про наявність неправомірної домовленості між учасниками аукціонів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що призвели до обмеження конкуренції та спотворення результатів аукціонів.
Ринкову вартість ОНБ, що підлягав приватизації, визначено, відповідно до висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності - ПП "Аксіома" від 31.07.2023, відповідно до якого ринкова вартість об'єкту незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, м. Прилуки, Чернігівської області, станом на 23.08.2022, становить 1 795 446,62 грн. Поряд з цим, у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження від 26.06.2024 №42024272210000045, з метою визначення ринкової вартості об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, м. Прилуки, Чернігівської області, постановою слідчого СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2024 призначено судову будівельно-оціночну експертизу. Відповідно до висновку судового експерта ТОВ "НП СБЕБ" Контимирової В.В. від 05.09.2024 №48/08, за результатами проведеної оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, дійсна ринкова вартість об'єкту незавершеного будівництва - комплексу будов та споруд за адресою: Чернігівські обл., м. Прилуки, АДРЕСА_1, станом на 27.02.2024 (дату укладення договору від 27.02.2024) становить 32 911 394,44 грн.
Прокурор також посилається на те, що у кримінальному провадженні від 26.06.2024 №42024272210000045 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 365-2 Кримінального кодексу України, здійснюється досудове розслідування, у тому числі й з приводу зловживання своїми повноваженнями приватним виконавцем (суб'єктом оціночної діяльності), що виразилися у заниженні оціночної вартості об'єкта незавершеного будівництва - комплексу будов та споруд, що був відчужений (кримінальне провадження від 14.01.2025 №12025270330000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 Кримінального кодексу України, яке відповідно до постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 30.04.2025 об'єднано в одне провадження за №42024272210000045). Зазначене, на думку прокурора підтверджує, що об'єкт спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, що підлягав приватизації відчужено за значно заниженою ціною, чим завдано шкоди інтересам держави, зокрема інтересам територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Укладення договору від 27.02.2024 за результатами аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації №SPE001-UA-20231104-93196 та №SPE001-UA-20240124-63844 у яких учасники вчиняли антиконкурентні узгоджені дії, у зв'язку з чим він, на думку прокурора, є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства, а об'єкт відчужено за значно нижчою ціною, ніж ринкова вартість об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, станом на момент його укладення, встановлено у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 26.06.2024 №42024272210000045 та підтверджується зібраними доказами у вказаному кримінальному проваджені, у тому числі за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених главою 21 Кримінального процесуального кодексу України, які відповідно до вимог статті 222 Кримінального процесуального кодексу України використовуються у даній справі та долучені до позовної заяви.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Частиною 4 статті 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Так, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради та щодо необхідності захисту інтересів держави.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частино 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.
Відповідно до статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються нормами Закону №2269-VIII.
Пунктом 22 статті 1 Закону №2269-VIII визначено, що приватизація державного або комунального майна - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №2269-VIII приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об'єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об'єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об'єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №2269-VIII об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації (далі - об'єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу, відповідно до положень Закону №2269-VIII, визначений положеннями Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432 (далі - Порядок).
Особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, через свій особистий кабінет подає відповідну заяву на участь в електронному аукціоні шляхом заповнення електронної форми і завантаження електронних копій документів. Заява на участь в електронному аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається протягом всього часу з моменту опублікування відповідного інформаційного повідомлення в електронній торговій системі до закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій (стаття 44 Порядку).
Переможець електронного аукціону, як встановлено в пункті 63 цього Порядку, визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону.
Після цього, згідно з пунктом 1 статті 64 Порядку, переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.
За правилами статті 66 Порядку переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у випадках, передбачених пунктом 67 цього Порядку, учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Частиною 10 статті 14 Закону №2269-VIII встановлено, що після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об'єкта малої приватизації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації разом з доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону та, у разі невідповідності доданих до заяви документів, приймає рішення, відповідно до частини 9 цієї статті.
Орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу з потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе (частина 9 статті 14 Закону №2269-VIII).
Положеннями статті 67 Порядку передбачено, що у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною 9 статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі.
Частиною 7 статті 14 Закону №2269-VIII визначений вичерпний перелік документів, які додаються потенційними покупцями юридичними особами до заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації, а саме:
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;
- документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг з торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно з законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
- інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;
- остання річна або квартальна фінансова звітність.
- документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті;
- письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу.
Таким чином, статтею 14 Закону №2269-VIII передбачений обов'язок потенційних покупців, які беруть участь у приватизації об'єктів малої приватизації, подати зазначену інформацію, визначену частиною 1 цієї статті.
Так, прокурор стверджує, що укладання спірного договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами електронного аукціону відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього аукціону її видимості. Поведінка учасників аукціону під час участі в аукціоні несумісна з добросовісністю та принципами здійснення приватизації державного та комунального майна. Відтак, спірний правочин підлягає визнанню недійсним, на підставі статей 203, 215, 228 ЦК України.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частинами 1-5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
За визначенням статті 1 наведеного Закону, економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закон України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до статті 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з тим, за приписами частини 4 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами АМК.
Як слушно зауважив місцевий господарський суд, суд не наділений компетенцією здійснювати перевірку правильності застосування органами АМК відповідних правових норм, тобто суд не перебирає на себе не притаманні йому функції, які здійснюються виключно органами згаданого комітету, як от встановлення наявності/відсутності антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів торгів, тому дані обставини судом оцінюються критично.
Рішення органу АМК щодо встановлення факту наявності антиконкурентних узгоджених дій між учасниками - відповідачами матеріали справи не містять.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №910/14949/18.
Разом з цим, у позовній заяві прокурор зазначає, що з метою у будь-який спосіб придбати об'єкт приватизації ОСОБА_4., ОСОБА_3 та ОСОБА_4. взяли участь у повторному аукціоні, створивши видимість конкуренції ( ОСОБА_3 ), обійшли інших конкурентів, які претендували на 2 та 3 місця за своїми ціновими пропозиціями. Таким претендентом виявився ОСОБА_6 з пропозицією 1 130 000,00 грн, який мав дійсно реальну мету придбати приміщення в законний конкурентний спосіб.
Тобто у позовній заяві прокурор сам зазначає про наявність реальних учасників аукціону крім ОСОБА_4., а відповідно про антиконкурентні узгоджені дії під час участі в аукціоні не може йти мова.
Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи прокурора наведені у позові щодо висновку судового експерта ТОВ "НП СБЕБ" з огляду на таке.
У позовній заяві прокурор зазначає, що у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42024272210000045 від 26.06.2024, з метою визначення ринкової вартості об'єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, м. Прилуки, Чернігівської обл., постановою слідчого СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2024 призначено судову будівельно-оціночну експертизу. Відповідно до висновку судового експерта ТОВ "НП СБЕБ" Контимирової В.В. №48/08 від 05.09.2024, за результатами проведеної оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, дійсна ринкова вартість об'єкту незавершеного будівництва - комплексу будов та споруд за адресою: Чернігівської обл., м. Прилуки, АДРЕСА_1, станом на 27.02.2024 (дату укладення договору від 27.02.2024) становить 32 911 394,44 грн.
За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 3 статті 98 ГПК України встановлено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Зазначений висновок експерта був призначений слідчим СВ в рамках кримінального провадження, який не є учасником даної справи, у зв'язку з чим, з врахуванням частини 3 статті 98 ГПК України, такий висновок експерта не є належним доказом у даній справі.
Суд першої інстанції також не взяв до уваги посилання прокурора на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні 42024272210000045 від 26.06.2024, у зв'язку з відсутністю відповідного вироку за наслідками розгляду кримінального провадження №42024272210000045.
Частиною 3 статті 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
У законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов'язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
У наукових роботах зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.
У постанові від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 Верховний Суд вказав, що "здійснивши правовий аналіз частини 3 статті 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.
Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків".
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм частини 3 статті 228 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17, від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку прокурором не доведено, що договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 27.02.2024 між Управлінням та ОСОБА_4., що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., та зареєстровано в реєстрі за №189, укладений у порушення Закону №2269-VIII та суперечить інтересам держави і суспільства, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.
При цьому, з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу за недоведеністю прокурором підстав для визнання правочинів недійними, вимога про повернення об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 також не підлягає задоволенню.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/648/25 колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, пункт 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 ГПК України).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, на підтвердження отримання відповідачем-2 правової допомоги останнім надано: копію договору про надання правничої допомоги від 14.07.2025, копію акта виконаних робіт від 26.11.2025 по договору про надання правничої допомоги від 14.07.2025 на суму 86 000,00 грн, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 17.07.2025.
Згідно з актом виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 26.11.2025 загальна вартість послуг встановлена у розмірі 86 000,00 грн.
Таким чином, розмір винагороди за надання правової допомоги узгоджено актом виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 26.11.2025, у якому детально наведено опис робіт виконаних адвокатом.
При цьому, колегія суддів зауважує, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і процесуального закону (постанови Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/23210/17, від 05.06.2018 у справі №904/8308/17).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума витрат на правничу допомогу, яку необхідно стягнути з прокуратури, підлягає обмеженню сумою 36 000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 дійшла висновку, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов'язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
З урахуванням наведеного, звертаючись з позовом в інтересах держави, прокурор є суб'єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов'язки, пов'язані з розподілом судових витрат.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та часткове задоволення заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/648/25 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/648/25, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/648/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 у справі №927/648/25 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/648/25 залишити без змін.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Чернігівську обласну прокуратуру.
5. Матеріали справи №927/648/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 12.02.2026.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран