вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" лютого 2026 р. Справа №925/386/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Драченко В.В.
від відповідача: Довгоброд О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 (повний текст складено 10.12.2025)
у справі №925/386/25 (суддя Демидова М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко"
до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради
про визнання недійсним правочину
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (далі - ТОВ "Олестас Еко") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради (далі - КНП "ЧМЛ №2" ЧМР) про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору від 13.02.2025 №170, укладеного між ТОВ "Олестас Еко" та КНП "ЧМЛ №2" ЧМР, відповідно до листа-повідомлення від 03.04.2025 №01-05/658 про дострокове припинення договірних зобов'язань.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Олестас Еко" посилається на те, що одностороннє розірвання КНП "ЧМЛ №2" ЧМР договору не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам цього договору, є протиправним та безпідставним.
Ухвалою Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 08.09.2025 справу №925/386/25 за позовом ТОВ "Олестас Еко" до КНП "ЧМЛ №2" ЧМР про визнання недійсним правочину передано за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2025 відкрито провадження у справі №925/386/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 у справі №925/386/25 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору від 13.02.2025 №170, укладеного між ТОВ "Олестас Еко" та КНП "ЧМЛ №2" ЧМР, відповідно до листа-повідомлення від 03.04.2025 №01-05/658 про дострокове припинення договірних зобов'язань, є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Олестас Еко" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 у справі №925/386/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Олестас Еко" посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Так, скаржник зазначає, що відповідачем та місцевим господарським судом не наведено конкретного положення договору, порушення якого, зокрема, відображено у висновку Північного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 19.03.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-16-003574-a. Крім того, зі змісту цього висновку вбачається, що порушення існували на момент укладення договору, а не під час його виконання, що унеможливлює застосування положень статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у даному випадку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Олестас Еко" у справі №925/386/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Олестас Еко" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 у справі №925/386/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.02.2026. Витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №925/386/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 07.01.2026.
09.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/386/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 задоволено клопотання КНП "ЧМЛ №2" ЧМР про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 задоволено заяву ТОВ "Олестас Еко" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
06.01.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Олестас Еко" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025у справі №925/386/25 - без змін.
Так, у відзиві відповідач зазначає, що апеляційна скарга зводиться виключно до повторення правової позиції та доводів позивача, які були заявлені в суді першої інстанції, всебічно, повно та об'єктивно досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи №925/386/25. Місцевим господарським судом проаналізовані всі надані сторонами докази в їх сукупності, заслухані пояснення представників сторін, правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права та дотримано вимоги процесуального законодавства.
Також, відповідач вказує, що виконуючи обов'язкову вимогу висновку Держаудитслужби від 19.03.2025 шляхом надсилання повідомлення про односторонню відмову від договору він діяв в межах закону. Така відмова є правомірним одностороннім правочином, не потребує згоди ТОВ "Олестас Еко" та призводить до припинення договірних зобов'язань.
Явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 04.02.2026 з'явилися представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 у справі №925/386/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 у справі №925/386/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
13.02.2025, за результатами публічної закупівлі №UА-2024-12-16-003574-а, між ТОВ "Олестас Еко" (виконавець) та КНП "ЧМЛ №2" ЧМР (замовник) укладено договір №170, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги зі збирання, перевезення, зберігання оброблення, утилізації та знешкодження відходів, що утворилися в результаті діяльності установи замовника (відходи), код ДК 021:2015:90520000-8 - послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (90524000-6 - Послуги у сфері поводження з медичними відходами) (Послуга зі збирання, транспортування та утилізація/ видалення відходів лікарні) згідно зі специфікацією (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 2.6 договору, після отримання виконавцем відходів для подальшого їх вивезення та захоронення сторони складають акт приймання-передачі, що підписується представниками сторін.
Протягом трьох робочих днів, з моменту складання акта приймання-передачі, уповноважені особи сторін підписують акт наданих послуг, що свідчить про відсутність у сторін претензій одна до одної (пункт 2.9 договору).
За умовами пункту 3.1 договору загальна вартість послуг за цим договором складає 1 887 150,00 грн, в т.ч. ПДВ - 314 525,00 грн.
Розрахунки між сторонами здійснюються за кожне окреме замовлення на вилучення відходів, відповідно до специфікації (додаток №1) (пункт 3.3 договору).
Договір набирає чинності від дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, а в частині виконання грошових зобов'язань до їх повного виконання (пункт 7.1 договору).
Зміни до договору можуть вноситись у випадках, передбачених цим договором, та оформляються у письмовій формі шляхом укладення відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) та є невід'ємною частиною договору (пункт 8.1 договору).
Пунктом 8.4 договору встановлено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.02.2025 №ОУ-0000083 на суму 157 109,56 грн, №ОУ-0000084 на суму 76 107,00 грн, №ОУ-0000120 на суму 56 959,50 грн, №ОУ-0001621 на суму 56 890,00 грн, складені до договору від 13.02.2025 №170, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-16-003574-a від 19.03.2025, складеним головним державним аудитором Науменко М.М., затвердженим начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Кондрашовим О.М. встановлено порушення вимоги абзацу 5 підпункту 1 та абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами в редакції чинній на момент проведення закупівлі).
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, на підставі статей 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов'язало відповідача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов'язань за договором від 13.02.2025 №170, та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.
Листом від 24.03.2025 №01-05/572 КНП "ЧМЛ №2" ЧМР, керуючись статтею 651 ЦК України та пунктами 8.1, 8.4 договору, звернулося до ТОВ "Олестас Еко" з пропозицією розірвати договір від 13.02.2025 №170 за згодою сторін достроково з 25.03.2025.
У відповідь на вказаний лист, ТОВ "Олестас Еко" листом від 26.03.2025 №15 повідомило КНП "ЧМЛ №2" ЧМР про те, що в процесі подачі документів тендерної пропозиції товариством через електронну систему закупівель конфіденційним не було позначено жодного документа; усі документи тендерної пропозиції були відкриті як для замовника, інших учасників закупівлі, так і для органу у сфері державного фінансового контролю та містили усю необхідну інформацію, яка вимагалась тендерною документацією. Зобов'язання за договором від 13.02.2025 №10 виконуються своєчасно та в повному обсязі, відповідно до його умов; виконання зобов'язань за договором планується і надалі. Додатково позивач звернув увагу на те, що висновок Держаудитслужби носить рекомендаційний характер, може бути оскаржений замовником до суду, відповідно до пункту 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі". Позивач просив КНП "ЧМЛ №2" ЧМР скористатися таким правом оскарження до суду.
03.04.2025 КНП "ЧМЛ №2" ЧМР листом №01-05/658 направило ТОВ "Олестас Еко" додаткову угоду про розірвання договору та зазначило, що за фактично надані послуги за договором сплачені кошти у розмірі 347 066,56 грн з ПДВ.
Згідно зі змістом надісланого відповідачем позивачу проєкту додаткової угоди №1 від 03.04.2025 до договору замовник розриває договір від 13.02.2025 №170, на підставі Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-16-003574-a від 19.03.2025; з 03.04.2025 зобов'язання сторін, що виникли з договору припиняються; загальна сума договору зменшується на 1 540 083,44 грн, у зв'язку з чим пункт 3.1 договору викладається в такій редакції: "Загальна сума договору становить 347 066,56 грн, у тому числі ПДВ - 57 844,43 грн". Додаток 1 до договору "Специфікація" викладається в редакції, що є додатком 1 до додаткової угоди.
Звертаючи до суду з даним позовом, ТОВ "Олестас Еко" стверджує, що відповідачем не обґрунтовано визначених договором та законом підстав для розірвання спірного договору. Чинним законодавством не передбачено такої підстави для припинення зобов'язань за договором шляхом його розірвання, як прийняття Держаудитслужбою висновку, який може бути підставою для притягнення до відповідальності службових осіб відповідача. Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-16-003574-a від 19.03.2025 не є нормативно-правовим актом за своєю природою, а носить виключно інформаційний, рекомендаційний характер, а тому його наявність не може вважатися ані істотною зміною обставин, ані свідчити про істотне порушення позивачем умов укладеного договору й, відповідно, свідчити про наявність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Олестас Еко" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню виходячи з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1, частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим законом.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
За змістом частин 1, 6, 7 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині 10 цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Так, висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-16-003574-a від 19.03.2025 (далі - Висновок) Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов'язало здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та, протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Згідно з частиною 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів, з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку, замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Відповідно до частини 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Таким чином, доводи відповідача про обов'язковість виконання висновку є хибним з огляду на наявність у замовника закупівлі законних прав:
- протягом трьох робочих днів, з дня оприлюднення висновку, одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку;
- протягом п'яти робочих днів, з дня оприлюднення висновку надати аргументовані заперечення до висновку;
- протягом п'яти робочих днів, з дня оприлюднення висновку, надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень;
- протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення висновку оскаржити висновок до суду.
Відповідач не скористався своїм законним правом та не звернувся до органу державного фінансового контролю з метою отримання роз'яснення щодо виконання вимог висновку моніторингу, які б відповідали умовам такого договору та законодавства України.
Так, на виконання вказаного Висновку, КНП "ЧМЛ №2" звернулося до позивача з пропозицією достроково розірвати договір за згодою сторін, однак листом від 26.03.2025 №15 ТОВ "Олестас Еко" повідомило про відсутність законодавчих підстав для розірвання договору, його належне виконання зі сторони виконавця та бюджетною економією для замовника в понад півмільйона гривень.
В подальшому, 04.04.2025 в системі публічних закупівель Prozorro опубліковано лист відповідача від 03.04.2025 №01-05/658, яким договір розірвано в односторонньому порядку, підставою чого визначено лише Висновок.
Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 09.09.2025 у справі №160/9478/21, в якій зазначено, що висновок суду апеляційної інстанції про неможливість органу Держаудитслужби зобов'язати замовника розірвати укладений договір є безпідставним.
Частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Згідно з частинами 1, 2 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки, відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 905 ЦК України).
Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За приписами частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин 1-4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 651 ЦК України).
Згідно зі статтею 654 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
У пункті 8.4 договору сторони погодили, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Умовою для розірвання договору, на підставі статті 651 ЦК України, є порушення однією з сторін певних умов відповідного правочину, яке призвело до завдання іншій стороні шкоди, внаслідок чого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Порушення має стосуватись конкретної умови договору, тобто відповідного погодженого сторонами пункту.
Як вбачається з листа КНП "ЧМЛ №2" ЧМР від 03.04.2025 №01-05/658, замовник не вказує на невиконання або неналежне виконання зобов'язань виконавцем, на відсутність подальшої потреби в закупівлі послуг, тощо.
Впродовж лютого-квітня 2025 року позивачем вивезено та утилізовано понад десять тон небезпечних відходів на суму 347 066,56 грн, що підтверджується відповідними актами наданих послуг, погоджених відповідачем без зауважень.
Таким чином, зобов'язання за договором виконувалось позивачем належним чином.
Разом з тим, відповідачем не наведено конкретного положення договору, порушення якого, зокрема, відображено у висновку Північного офісу Державної аудиторської служби України від 19.03.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-16-003574-a.
Крім того, зі змісту цього висновку вбачається, що порушення існували на момент укладення договору, а не під час його виконання, що унеможливлює застосування положень статті 651 ЦК України у даному випадку.
Місцевим господарським судом не враховані положення статті 652 ЦК України, згідно з якою, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору, у зв'язку з істотною зміною обставин, допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, підставами для розірвання правочину, за даною нормою, є істотна зміна обставин (їх зміна настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах), якими сторони керувалися при укладенні договору.
При цьому, відповідачем не наведено жодної обставини, якою сторони керувались при укладанні договору та яка змінилась у подальшому, не зазначено жодних обґрунтовувань і щодо істотності обставин, що змінилися.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.07.2019 у справі №910/13249/17, застосування статті 652 ЦК України не пов'язане з порушенням договору іншою стороною. Ця стаття може застосовуватись лише в тому разі, коли сторона отримує належне виконання за договором. Невиконання договірного зобов'язання не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, у розумінні цієї статті, оскільки: 1) істотна зміна обставин повинна статися не внаслідок поведінки контрагентів договору, а бути результатом певної дії ззовні; 2) відповідно до презумпції розумності поведінки учасників цивільного обороту сторони договору, вступаючи в договірні правовідносини, усвідомлюють, що договір може бути або неналежним чином виконаний, або виконаний з певними порушеннями, або взагалі невиконаний, тому порушення договору не є такою зміною обставин, передбачення якої могло б примусити сторони або взагалі не укладати договір або укласти його на інших умовах.
Верховним Судом також акцентовано увагу на такому:
- існування одночасно умов, що відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України, є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови;
- першою умовою є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до даної умови, події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які і створили ускладнення, або іншими словами "істотну зміну обставин", створюють неможливість для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення;
- другою необхідною умовою є умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Зазначена умова, з одного боку, вказує на характер причин, які зумовили зміну обставин, з іншого - передбачає оцінку поведінки заінтересованої сторони: чи могла вона усунути зазначені причини. Згідно з вимогами добросовісності виконання зобов'язань кожна з сторін договору повинна: вживати заходів щодо досягнення мети зобов'язання; вчиняти дії, направлені на полегшення виконання зобов'язання та уникати вчинення дій, які можуть обтяжити виконання зобов'язанням чи взагалі унеможливити його; не допускати порушення прав іншої сторони тощо. Тобто сторони мають докладати усіх зусиль для належного виконання договірного зобов'язання;
- третьою необхідною умовою є умова про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Для встановлення наведеної умови слід довести порушення еквівалентності у відносинах сторін. Майнові інтереси сторін мають перебувати в збалансованому стані. Виконання договору за істотної зміни обставин може призвести до порушення цього балансу. При цьому фактор порушення співвідношення майнових інтересів сторін виступає не як суб'єктивний, а як об'єктивний критерій, фіксація якого здійснюється на підставі не стільки оцінки самими сторонами договору балансу своїх інтересів, скільки комплексного аналізу судом питання адекватності такої оцінки в умовах, що склалися;
- четвертою необхідною умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати з самого характеру та змісту зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №911/2183/21 зазначено, що наявність висновку Державної аудиторської служби України не може вважатися істотною зміною обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, та бути єдиною підставою для розірвання договору.
Таким чином, наявність висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.03.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-12-16-003574-a не може вважатися істотною зміною обставин, так як ним лише встановлено наявність певних порушень при проведенні процедури закупівлі. Проте вказані порушення фактично вже були наявні при укладенні договору.
При цьому, висновок не є нормативно-правовим актом, за своєю природою, а носить виключно інформаційний, рекомендаційний характер, а тому його наявність не може вважатися ані істотною зміною обставин, ані свідчити про істотне порушення позивачем умов укладеного договору й, відповідно, свідчити про наявність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.
У зв'язку з наведеними обставинами судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Олестас Еко".
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Олестас Еко" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 у справі №925/386/25 скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на КНП "ЧМЛ №2" ЧМР, відповідно до приписів статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 у справі №925/386/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2025 у справі №925/386/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
3. Визнати недійсним правочин щодо одностороннього розірвання договору від 13.02.2025 №170, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради, відповідно до листа-повідомлення від 03.04.2025 №01-05/658 про дострокове припинення договірних зобов'язань.
4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради (14034, місто Чернігів, проспект Грушевського Михайла, будинок 168б; ідентифікаційний код 14233274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (18000, місто Черкаси, бульвар Т.Г. Шевченка, будинок 190; ідентифікаційний код 38469527) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору за подачу позовної заяви та 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.
6. Матеріали справи №925/386/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 12.02.2026.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран