вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" лютого 2026 р. Справа№ 910/17464/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (вх.№09.1-04.1/1113/24 від 13.02.2024 Північного апеляційного господарського суду) та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (вх. №09.1-04.1/2066/24 від 18.03.2024 Північного апеляційного господарського суду)
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024
у справі №910/17464/23 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "АРКС"»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (відповідач-1)
Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (відповідач-2)
про стягнення 90 234,16 грн,-
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "АРКС"» (далі - ПрАТ «СК "АРКС"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (далі - ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"»/відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (далі - ПАТ «НАСК "Оранта"»/відповідач-2) про стягнення 90 234,16 грн страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує виплатою потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №110439Га1д від 11.10.2021, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 по справі №910/17464/23 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "АРКС"» задоволено.
Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40; ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "АРКС"» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 45 117 (сорок п'ять тисяч сто сімнадцять) грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.
Стягнуто із Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "АРКС"» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 45 117 (сорок п'ять тисяч сто сімнадцять) грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з доведеності та обгрунтованості заявлених позовних вимог, які підлягають стягненню в розмірі, визначеному в позовній заяві.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що господарським судом, при винесенні оскаржуваного рішення, не було повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги відповідача-1 зводяться до наступного.
Апелянт не погоджується з висновком суду про відхилення висновку експерта, який на його думку є належним доказом завданого розміру збитку, оскільки містить відомості про вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що відповідає вимогам ст.29 Закону.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"».
Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що його прийнято з порушенням норм процесуального права, як і відповідач-1 не погоджується з неприйняттям судом висновку експерта від 15.12.2023, та зазначає, що правомірно виплатив 50% вартості відновлювального ремонту від суми 38 939,72 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (вх.№09.1-04.1/1113/24 від 13.02.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду поновлено Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (вх. №09.1-04.1/2066/24 від 18.03.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23. Об'єднано в одне провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (вх.№09.1-04.1/1113/24 від 13.02.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23 з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (вх. №09.1-04.1/2066/24 від 18.03.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/17464/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипка І.М., суддів Кравчука Г.А., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (вх.№09.1-04.1/1113/24 від 13.02.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №910/17464/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипка І.М., суддів Кравчука Г.А., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (вх. №09.1-04.1/2066/24 від 18.03.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23. Об'єднано в одне провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (вх.№09.1-04.1/1113/24 від 13.02.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23 з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (вх. №09.1-04.1/2066/24 від 18.03.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23. Розгляд апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Під час апеляційного провадження позивачем до справи подано відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, в якому представник категорично заперечив доводи апелянта, просив в задоволенні апеляційної скарги відповідача-1 відмовити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
11.10.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "АРКС"» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 110439Га1д, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору: з 18.10.2021 до 17.10.2022.
Як вбачається із матеріалів справи, 13.12.2021 о 12:15 год. у м. Дніпро на нерегульованому перехресті із вул. Св. Хороброго та вул. Короленка, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Infiniti QX56», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу та скоїв зіткнення із транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2021 у справі №199/10288/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до рахунку №КС00009170 від 15.12.2021 ТзОВ «Атлант М Дніпро» вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 132 629,38 грн.
29.12.2021 ПрАТ «СК "АРКС"» склало страховий акт №ARX3123242 на суму 132 629,38 грн.
Відповідно до зазначеного вище страхового акту, позивачем виплачено страхове відшкодування на користь страхувальника на суму 132 629,38 грн, що підтверджується платіжним дорученням №857072 від 30.12.2021.
Обґрунтовуючи суду свої вимоги, ПрАТ «СК "АРКС" зазначає, що внаслідок виплати страхового відшкодування страхувальнику пошкодженого автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду.
При цьому, відповідачами -1 та -2 не заперечується, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Infiniti QX56», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за двома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, зокрема у ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» за полісом №ЕР204374740 (із лімітом відповідальності за шкоду майну - 130 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн) та у ПАТ «НАСК "Оранта"» за полісом №АТ000192596 (із лімітом відповідальності за шкоду майну - 130 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн).
ПрАТ «СК "АРКС"» звернулося до відповідачів -1 та -2 із заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 132 629,38 грн, що не заперечується відповідачами-1, -2.
16.08.2022 ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» здійснило розрахунок вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що складає 39 765,84 грн та склало страховий акт №18175/1 про виплату страхового відшкодування у сумі 19 882,92 грн.
17.08.2022 ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» платіжним доручення №81099 здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача у сумі 19 882,92 грн.
24.08.2022 ПАТ «НАСК "Оранта"» здійснило розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 39 765,84 грн, відповідно сума страхового відшкодування становить 19 882,92 грн.
29.08.2022 на підставі цього розрахунку, ПАТ «НАСК "Оранта"» складено страховий акт №ОЦВ-50-Р-21-04-69982/1 про виплату страхового відшкодування у розмірі 19 882,92 грн.
29.08.2022 ПАТ «НАСК "Оранта"» платіжним доручення №39134 здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача у сумі 19 882,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «СК "АРКС"» зазначає, що відповідачі -1 та -2 виплатили страхове відшкодування не у повному обсязі, оскільки фактично сума страхового відшкодування складає 132 629,38 грн, ураховуючи при цьому, що ліміти відповідальності за шкоду майну за полісами №ЕР204374740 та №АТ000192596 становлять по 130 000,00 грн кожний, відповідно невиплачена сума складає 90 234,16 грн, яка підлягає стягненню із ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» та ПАТ «НАСК "Оранта"».
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу «Infiniti QX56», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована за двома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, зокрема у ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» за полісом №ЕР204374740 та у ПАТ «НАСК "Оранта"» за полісом №АТ000192596.
Так, стаття 989 ЦК України встановлює обов'язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
За змістом ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Відносини між страховиками-членами МТСБУ з питань забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, врегульовує Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України № 464/2020 від 26.02.2020 (далі - Порядок № 464/2020 від 26.02.2020).
Пунктом 2.1 статті 2 вказаного Порядку визначено, що наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини першої статті 989 ЦК України та п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об'єкта страхування із різними страховиками.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 132 629,38 грн, у ПрАТ «СК "АРКС"» виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» та ПАТ «НАСК "Оранта"».
У зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у відповідачів -1 та -2 виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 130 000,00 грн у межах ліміту відповідальності за шкоду майну згідно полісів №ЕР204374740 та №АТ000192596.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «СК "ПЗУ Україна"» здійснило власний розрахунок вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу, який склав 39 765,84 грн та відповідно до цього розрахунку склало страховий акт №18175/1 про виплату страхового відшкодування у сумі 19 882,92 грн (39 765,84 грн/2).
На підставі страхового акту, відповідачем-1 сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 19 882,92 грн, що підтверджується платіжним дорученням №81099 від 17.08.2022.
При цьому в розрахунку розміру страхового відшкодування відповідачем-1 враховано коефіцієнт фізичного зносу, що вбачається зі страхового акту №18175/1.
За результатом розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування, ПАТ «НАСК "Оранта"» також здійснило власний розрахунок вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу, який склав 39 765,84 грн та відповідно до цього розрахунку склало страховий акт №ОЦВ-50-Р-21-04-69982/1 про виплату страхового відшкодування в сумі 19 882,92 грн (39 765,84 грн/2).
Підставою для визначення розміру збитку відповідачем -2 зазначено калькуляцію ПЗУ, про що зазначено у вищевказаному акті.
29.08.2022 відповідачем-2 здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача у сумі 19 882,92 грн, що підтверджується платіжним дорученням №39134.
Судом враховано, що спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно із пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Частинами 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Проведення оцінки розміру завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 № 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 за № 1074/8395 (далі - Методика).
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем документально підтверджено розмір і оплату проведеного ремонту транспортного засобу, вартість якого визначена виконавцем робіт, зокрема ТзОВ «Атлант М Дніпро» на підставі рахунку №КС00009170 від 15.12.2021, який сплачено позивачем платіжним дорученням №857072 від 30.12.2021.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 132 629,38 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи № 910/17464/23, всупереч наведених нормативних актів, при складанні розрахунку суми страхового відшкодування за полісом ЕР 204374740 в порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, не проводилось.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2.2. «Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», затвердженого протокол Президії МТСБУ від 26.02.2020 року № 464/2020, передбачено, що рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування, що обґрунтовується можливою нікчемністю Внутрішнього договору страхування згідно з абзацом другим пунктом 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України, при наявності передбаченого пунктом 2.1 цієї статті достатнього доказу виконання страхувальником обов'язку виконання страхувальником зобов'язання при укладенні Внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші Внутрішні договори страхування, є порушенням цього Порядку.
Пунктом 5.1. Порядку встановлено, що страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.
Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.
Приписами ст.22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.
Абзацом 16 ст.9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до п.36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є рахунок № КС00009170 від 15.12.2-21 року та підтвердження його оплати - платіжне доручення № 857072 від 30.12.2021 року.
Слід зазначити, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, слід виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.
У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Отже, при визначенні розміру заподіяної шкоди, що підлягає виплаті відповідачем у даному випадку слід виходити із вартості відновлювального ремонту, визначеного у рахунку станції технічного обслуговування.
При цьому судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідачів на висновок експерта №415.23СЕ від 15.12.2023, зокрема, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 39 765,84 грн, оскільки висновок експерта №415.23СЕ виконано на підставі вихідних даних щодо ДТП лише 15.12.2023, тобто більше ніж через два роки від дня дорожньо-транспортної пригоди та більше ніж через рік після здійснення відповідачами власних розрахунків вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
Висновок експерта проведений з урахуванням цін на роботи та матеріали станом на 30.11.2023, про що зазначено в ремонтній калькуляції №18175 від 30.11.2023, що є додатком до висновку. При цьому з поданого висновку неможливо встановити визначення експертом вартості робіт та матеріалів станом на дату ДТП- 13.12.2021.
За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову та стягнення з відповідачів на користь позивача 90234 грн. 16 коп. страхового відшкодування з урахуванням часткової оплати відповідачами страхового відшкодування на користь позивача.
Доводи відповідачів, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційних скаргах доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідачів з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Доводи та міркування скаржників, викладені ними в апеляційних скаргах, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній справі, та не впливають на прийняття рішення у даному спорі, внаслідок чого у задоволенні апеляційних скарг відповідачів належить відмовити.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідачів (апелянтів) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позовних вимог.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянтів.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276 ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна"» (вх.№09.1-04.1/1113/24 від 13.02.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"» (вх. №09.1-04.1/2066/24 від 18.03.2024 Північного апеляційного господарського суду) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17464/23 залишити без змін.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на апелянтів.
5. Матеріали справи № 910/17464/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук