Справа №760/7451/25
2-а/760/93/26
11 лютого 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Гуцало М.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, закриття провадження у справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 13 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 579, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, під час оголошеної загальної мобілізації та дії особливого періоду не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, визначені у повістці № 278365, а саме 17 жовтня 2024 року об 11 годин 00 хвилин.
Вважає постанову незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Зазначає, що з трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошта 07 жовтня 2024 року відповідачем на адресу позивача було направлено рекомендоване поштове відправлення, в якому знаходилась повістка на 17 жовтня 2024 року. 18 жовтня 2024 року відправлення було повернуто відправнику у зв'язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.
Таким чином, він не був належним чином проінформований та не знав про необхідність своєї явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 17 жовтня 2024 року.
Він вчасно оновив свої облікові дані, неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 за отриманням відстрочки, яка діє до теперішнього часу.
Незначний проміжок часу між складанням протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови унеможливлює особі скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України.
Правопорушення щодо військового обліку було виявлено 18 жовтня 2024 року, оскільки він не з'явився 17 жовтня 2024 року по повістці, тому строк для притягнення його до адміністративної відповідальності сплив 18 січня 2025 року.
Вказує на те, що 13 березня 2025 року ним було сплачено суму штрафу у розмірі 17000 гривень.
Просить суд ухвалити рішення, яким:
- скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 579 від 13 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України;
- провадження у справі закрити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначено, що позивач є військовозобов'язаним, а тому він був зобов'язаний з'явитись у строк та місце, що вказані у повістці. З даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вбачається, що позивач під час кампанії з уточнення облікових даних, уточнив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу була надіслана повістка № 278365 на його актуальну адресу. Вказана повістка була оформлена відповідно до вимог закону. Поштове відправлення з повісткою було направлено у зворотному напрямку з позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою». Таким чином, повернення поштового відправлення з повісткою до відповідача із позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою» є вичерпним підтвердженням належного оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 виявив факт не прибуття в строк за повісткою лише після того як позивач особисто з'явився до відповідача. Після цього невідкладно було розпочато адміністративне провадження. Доводи позивача з приводу винесення постанови через день після складання протоколу та не надання можливості скористатися своїми правами, не відповідають дійсності. Строки, визначені у ст. 277-2 КпАП України, стосуютьсь розгляду справи лише в суді. Відповідно складання протоколу в один день та винесення постанови на наступний день є правомірним.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 579, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі розпочато на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13 березня 2025 року № 579.
З постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де виявилось, що він являється порушником військового обліку, зазначений факт підтверджується інформацією з ЄДРПВР (витяг), оскільки будучи військовозобов'язаним, під час оголошеної загальної мобілізації та дії особливого періоду не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці № 278365, а саме: 17 жовтня 2024 року об 11 годині 00 хвилин. Вказану повістку було направлено поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_1 , яка була повернута відправнику через відсутність адресата за вказаною адресою, що підтверджується трекінгом поштового відправлення з офіційного сайту поштового оператора Укрпошта. У п. 41 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2 є день його проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_2 під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_2 іншої адреси місця проживання. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
З позову вбачається, що з трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошта 07 жовтня 2024 року відповідачем на адресу позивача було направлено рекомендоване поштове відправлення, в якому знаходилась повістка на 17 жовтня 2024 року. 18 жовтня 2024 року відправлення було повернуто відправнику у зв'язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою. Таким чином, він не був належним чином проінформований та не знав про необхідність своєї явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 17 жовтня 2024 року. Незначний проміжок часу між складанням протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови унеможливлює особі скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України. Правопорушення щодо військового обліку було виявлено 18 жовтня 2024 року, оскільки він не з'явився 17 жовтня 2024 року по повістці, тому строк для притягнення його до адміністративної відповідальності сплив 18 січня 2025 року.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 258 КпАП України передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ІНФОРМАЦІЯ_2, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ІНФОРМАЦІЯ_2, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 268 КпАП України особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Вбачається, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 постанова про накладення адміністративного стягнення винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 12 березня 2025 року № 579.
Відповідно до ст. 235 КпАП України ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_2.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивачем порушено вимоги абзацу 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Позивачем не заперечується факт того, що він є військовозобов'язаним.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2 або його відділу є:
-день його проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_2 під час уточнення своїх облікових даних;
-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_2 іншої адреси місця проживання.
Позивачу була надіслана повістка № 278365 від 05 жовтня 2024 року з датою явки на 17 жовтня 2024 року.
З даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вбачається, що позивач під час кампанії з уточнення облікових даних, уточнив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачу була надіслана повістка № 278365 на його актуальну адресу - АДРЕСА_1 .
З позову вбачається, що місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Поштове відправлення з повісткою було направлено у зворотному напрямку з позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою».
Таким чином, повернення поштового відправлення з повісткою до відповідача із позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою» є вичерпним підтвердженням належного оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається та не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений у повістці строк та місце.
За таких обставин, позивач як військовозобов'язаний був зобов'язаний з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці.
З позову встановлено, що правопорушення щодо військового обліку було виявлено 18 жовтня 2024 року, оскільки він не з'явився 17 жовтня 2024 року по повістці, тому строк для притягнення його до адміністративної відповідальності сплив 18 січня 2025 року. Незначний проміжок часу між складанням протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови унеможливлює особі скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України.
З відзиву на позов вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 виявив факт не прибуття в строк за повісткою лише після того як позивач особисто з'явився до відповідача. Після цього невідкладно було розпочато адміністративне провадження. Доводи позивача з приводу винесення постанови через день після складання протоколу та не надання можливості скористатися своїми правами, не відповідають дійсності. Строки, визначені у ст. 277-2 КпАП України, стосуютьсь розгляду справи лише в суді.
Позивача було повідомлено про час та місце розгляду адміністративної справи, що підтверджується підписом останнього в протоколі.
Стороною позивача не заперечується факт не з'явлення його до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою. Пояснення ґрунтуються на тому, що йому не було відомо про факт надходження повістки поштою.
Разом з тим, будь-яких доказів на спростування доводів сторони відповідача позивачем суду не надано.
Вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За таких обставин, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 правомірно прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 210-1, 235, 258, 268, 277-2 КпАП України, абзацом 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови, закриття провадження у справі.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: