печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5462/26-к
10 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025000000000212 від 21.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025000000000212 від 21.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчим суддею встановлено, що 09.12.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
09.12.2025 підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що місцезнаходження останньої не встановлено.
10.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/62507/25-к надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
12.12.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/62507/25-к до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.02.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 16 512 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 998 336 грн.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025000000000212 продовжено до трьох місяців, тобто до 09.03.2026.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. В обґрунтування клопотання зазначив про існування ризиків, передбачених п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення. Крім того, в ході проведення досудового розслідування не встановлено місцезнаходження частини речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому, перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні. До того ж, ОСОБА_5 , будучи учасником злочинної організації, може незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків, експертів та потерпілих з метою відмови або зміни їх показань, оскільки перебуваючи на волі, підозрювана може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків та потерпілих, інших підозрюваних. Акцентував увагу на тому, що характер вчинених кримінальних правопорушень свідчить про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочинів, що підтверджує схильність та здатність останньої приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що вона може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначив, що ОСОБА_5 не працює і не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до вчинення інших кримінальних правопорушень, пов'язаних із заволодінням чужим майном шляхом шахрайства. Зазначені вище обставини свідчать, що вказані ризики не зменшилися, виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою та є достатніми для переконання, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотанні сторони обвинувачення, оскільки підозра є необґрунтованою, та наявними у провадженні доказами не підтверджується. Ризики, на які посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні відсутні та органом досудового розслідування не доведені. Отже, з урахуванням наведеного, на стійке переконання сторони захисту, ризики, наведені у клопотанні нічим, не підтверджені та взагалі відсутні. Застава, яка була визначена слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, є непомірною для підозрюваної.
Підозрювана ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст.177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, при розгляді клопотання, суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан, тривають активні бойові дії, країна не в повній мірі контролює кордон, що в свою чергу додатково збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.
Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
На стійке переконання слідчого судді, в судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.
При вирішенні питання щодо можливості продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , слідчим суддею враховано наведені у клопотанні ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, тому усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час не встановлено місце знаходження усіх документів , у зв'язку з чим підозрювана, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, підозрювана може надавати вказівки на знищення, спотворення або приховання будь-яких речей чи документів, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності. Також ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі шляхом, незаконних дій може впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, оскільки останньому відомі анкетні відомості свідків, які ще не були допитані безпосередньо в суді щодо обставин кримінального провадження. Водночас, існує ризик того ОСОБА_5 через невстановлених слідством осіб може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочинів, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними засобами. Крім того, підозрювана не працює, не має законного джерела доходу, тому перебуваючи на волі підозрювана може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення пов'язані із заволодінням чужим майном шляхом шахрайства.
При цьому, судом також враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме, вік підозрюваної, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, міцних соціальних зв'язків, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Сукупність відомостей, що містяться в матеріалах кримінального провадження, є достатніми на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя вважає виправданим.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, конкретні обставини та тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_5 , даних про її особу, ймовірного розміру завданого збитку внаслідок кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним вийти за максимальну межу розміру застави, що передбачена п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити заставу у розмірі 30 001 920 грн, у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів, а внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними, свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На стійке переконання слідчого судді, саме такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст.110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025000000000212 від 21.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 09.03.2026.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 9015 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 30 001 920 гривень, зобов'язавши підозрювану ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними, свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як обвинуваченим так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1