печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2165/26-к
пр. 1-кс-1556/26
19 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення (злочину),
14.01.2026 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 , яку передано слідчому судді ОСОБА_1 19.01.2026, на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02.12.2025 про вчинення кримінального правопорушення (злочину).
Вивчивши матеріали поданої скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів скарги встановлено, що 02.12.2025 ОСОБА_2 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення (злочину).
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 1 статті 306 КПК України регламентовано, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що узгоджується з нормами кримінального процесуального закону.
Так, у своїй заяві заявник просить внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, зокрема ст. 368 КК України.
Так, у відповідності до ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206 - 2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366 - 2, 366 - 3, 368, 368 - 5, 369, 369 - 2, 410 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про прокуратуру», в Офісі Генерального прокурора утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються такі функції: 1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України; 2) підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях; 3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов'язаних із корупційними або пов'язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах своєї компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.
У відповідності до ч. 1 ст. 33-1 зазначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206 - 2, 209, 211, 366 - 2, 366 - 3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, можна прийти до висновку, що п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК передбачають умови, які слугують для визначення одночасно, як підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, так і предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відтак, на думку слідчого судді, заявник при оскаржені дій органу до якого звернувся з заявою, помилково обрав Печерський районний суд м. Києва для захисту своїх прав, оскільки вказана скарга підсудна Вищому антикорупційному суду.
Вказане дає підстави зробити висновок, що зазначена скарга підсудна Вищому антикорупційному суду, а тому розгляд вказаної та прийняття рішення за результатами його розгляду не відноситься до компетенції Печерського районного суду м. Києва та як наслідок повертається заявнику.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 304, ст. 132 КПК України, скарга, клопотання повертаються особі, яка їх подала, якщо вони не підлягають розгляду в цьому суді.
З огляду на зазначене вище та керуючись ст. 303, п. 2 ч. 2 ст. 304, ч. 6 ст. 304, ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення (злочину) - повернути заявнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1