Справа №:755/11567/24
Провадження №: 1-кп/755/54/26
"10" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м. Києва клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001452 від 25.04.2024 року, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
установив:
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12024100040001452, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 25 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У межах кримінального провадження обвинуваченій ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.07.2025 року змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який був продовжений до 12.02.2026 року включно.
Прокурором в судовому засіданні було подано письмове клопотання щодо продовження обвинуваченій, застосованого до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а саме: обвинувачена може перебуваючи на свободі та будучи обізнаною з санкцією статті, яка їй інкримінується, переховуватись від суду, оскільки останній інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років; перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнана про місця проживання останніх, з метою схилити їх до дачі неправдивих показів у судовому засіданні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до суду з метою затягування часу проведення судового розгляду, що в свою чергу може повпливати на строки проведення останнього, а також, уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований злочин; перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважав, що враховуючи перелічені ризики, лише запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні внесене клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні, з підстав, викладених в них.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 , який був залучений судом на окрему процесуальну дію, заперечував щодо задоволення клопотання, вважав, що прокурором не наведено нових ризиків, підзахисна сумлінно виконує покладені на неї обов'язки, не порушувала режим домашнього арешту, не намагалася впливати на учасників справи, та просив застосувати особисте зобов'язання. Зазначив, що його позиція узгоджена з адвокатом обвинуваченої.
У судовому засіданні обвинувачена підтримала позицію захисника, зазначила, що нею не порушувався запобіжний захід, що можуть підтвердити працівники поліції, які раз на тиждень її перевіряють. Однак, у зв'язку із пошкодженнями будинку, де вона мешкає, внаслідок обстрілу, відсутнє опалення та електроенергія, тому вона вимушена їздити до матері.
З'ясувавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає 12.02.2026 року. Відповідно до положень Глави 18 КПК, яка визначає порядок вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу, на стадії досудового розслідування встановленню підлягає низка чинників: чи є підозра обґрунтованою; чи є достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
В той же час, Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом.
Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності подальшого застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
Так, в ході обговорення питання доцільності продовження строків дії застосовуваних до обвинувачених запобіжних заходів у виді домашнього арешту, відповідно встановлено наступне.
Так, ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та проживання в м. Києві, являється особою з інвалідністю 3 групи, має незадовільний стан здоров'я, матір похилого віку, яка теж має незадовільний стан здоров'я, офіційно непрацевлаштована, раніше не судима.
Вирішуючи питання продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої, враховуючи думки сторони обвинувачення та захисту, судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченій ОСОБА_7 у разі доведення її винуватості, оскільки вона обвинувачуються в особливо тяжкому кримінальному правопорушенні та усвідомлення обвинуваченою цієї обставини переконливо дає підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності у разі доведення її вини.
Оцінюючи ризики, що наявні у кримінальному провадженні та особу обвинуваченої, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Разом з цим, відповідно до ст.ст. 176-179 КПК України особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, який полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, та застосовується за наявності мети та підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також з врахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
З огляду на встановлені в судовому засіданні данні про особу ОСОБА_7 , яка має постійне місце проживання, відсутність судимостей, належну процесуальну поведінку та тривалість перебування під домашнім арештом, під час дії якого нею сумлінно виконуються покладені на неї обов'язки, жодних даних про порушення не зафіксоване, регулярно з'являється в судові засідання, а тому заявлені ризики, які приймалися судом до уваги під час обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 та продовження строку дії такого запобіжного заходу, що на даний час втратили свою значущість, а також враховуючи відсутність в помешканні останньої опалення та електроенергії внаслідок обстрілу РФ, суд дійшов висновку про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченої з домашнього арешту на особисте зобов'язання, що на думку суду, з урахуванням всіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом, що забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та спроможний запобігти спробам переховуватися від суду.
Крім того, суд вважає за необхідне в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_7 відповідні обов'язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 177, 181-183, 194, 331, 383 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання - відмовити.
Змінити запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та зобов'язати ОСОБА_7 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або / та місця роботи (навчання);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3