Номер провадження 2-а/754/112/26
Справа № 754/197/26
Іменем України
12 лютого 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, та скасування постанови,
07.01.2026 ОСОБА_1 , через представника - адвоката Придувалова Василя Вадимовича, звернувся до Деснянського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» з позовом до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, в якому просить:
1. Розглянути і задовольнити заяву про поновлення строку для звернення до суду (оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення).
2. Визнати протиправними дії співробітників Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА № 06085398 від 04.11.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП;
3. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 06085398 від 04.11.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП;
4. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з недоведеністю обставин, а саме відсутністю належних і допустимих доказів.
Щодо оскаржуваної постанови
Матеріали позовної заяви не містять копії оскаржуваної постанови.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зауважує, що позивач має надати копію оскаржуваної постанови суду. У випадку неможливості надати копію постанови, позивач має право подати клопотання про витребування з одночасним наданням суду доказів, що він вжив заходів для отримання цього доказу самостійно, та причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд роз'яснює, що копію оскаржуваної постанови позивач може отримати, звернувшись до відповідача, або у разі відкриття виконавчого провадження - у державного виконавця або з Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП).
Щодо строку
У позовній заяві позивач зазначає, що:
- 04.11.2025 працівниками патрульної поліції винесено постанову серії ЕНА № 06085398 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП;
- після події 04.11.2025 позивач не мав доступу до доказів і матеріалів, які стали підставою для притягнення його до відповідальності та винесення постанови. У момент винесення постанови він не міг обґрунтовано оцінити перспективи оскарження, зокрема через: стресову ситуацію, відсутності фактичної можливості перевірити законність доказової бази і процедури);
- позивач діяв добросовісно та без зволікань. Уклав з адвокатом договір про надання правової допомоги. Адвокат, в свою чергу, надіслав адвокатський запит до Управління патрульної поліції у м. Києві задля отримання офіційної інформації;
- лише в кінці грудня надійшла офіційна відповідь на адвокатський запит, з якої сторона позивача вперше дізналася істотну для справи обставину, а саме те, що відеозапис на портативні відеореєстратори (боді-камери) під час винесення постанови не здійснювався, а також повідомлено про ініціювання службового розслідування за цим фактом;
- після отримання відповіді стороною позивача невідкладно розпочато підготовку позову, збір документів і формування доказової бази.
Так, відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Одночасно згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
До позовної заяви представник позивача долучив копію квитанції від 05.11.2025 про добровільну сплату позивачем штрафу у розмірі 340,00 грн на підставі оскаржуваної постанови.
Отже, позивач був обізнаний про винесення оскаржуваної постанови. Однак позивач у позовній заяві свідомо не вказує про те, коли саме йому було вручено оскаржувану постанову.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що лише в кінці грудня надійшла офіційна відповідь на адвокатський запит, з якої сторона позивача вперше дізналася істотну для справи обставину, а саме те, що відеозапис на портативні відеореєстратори (боді-камери) під час винесення постанови не здійснювався, оскільки представником позивача не надано доказів, коли саме надійшла відповідь УПП від 05.12.2025. Окрім того, у даному випадку обчислення строку на оскарження постанови здійснюється з моменту вручення оскаржуваної постанови, а не з дати отримання відповіді на адвокатський запит.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наведені представником позивача у клопотанні підстави для поновлення процесуального строку на оскарження постанови є неповажними.
Відтак, позивач має зазначити інші підстави поважності причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом з наданням відповідних доказів.
Щодо позовних вимог
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд звертає увагу позивача, що положення ч. 3 ст. 286 КАС України не передбачають права суду визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень. Водночас, право визначати, з якими вимогами звертатися до суду належить позивачу.
Щодо судового збору
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
А тому, враховуючи сформовану правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої Закон №3674-VI містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, позивачу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Оскільки позивач заявив вимогу не лише про оскарження постанови, а і визнання дій протиправними, тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Щодо належного відповідача
Позивач визначив відповідачем у справі - Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції України, який є неналежним відповідачем
Водночас, щодо належного відповідача слід зауважити таке.
Відповідно до положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, за вказаною статтею посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
Таким чином, працівник органів і підрозділів Національної поліції, який має спеціальне звання, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
І така позиція суду в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 17.09.2020 (справа № 742/2298/17).
Управління патрульної поліції у м. Києві є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, у зв'язку із чим належним відповідачем є саме Департамент патрульної поліції, як орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 із позовною заявою до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, та скасування постанови.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, та скасування постанови залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана в день її постановлення.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГрИНЧАК