ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19332/25
провадження № 1-кп/753/1059/26
"29" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представник потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № № 12024100020004106, 12025100020003375, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор заявила клопотання, підтримане представником потерпілого, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, а також продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконно впливати на потерпілого та інших осіб у кримінальному провадженні з метою зміни ними свідчень, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просила врахувати, що був прецедент ухилення ОСОБА_6 від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим, останній був оголошений у розшук.
Обвинувачений ОСОБА_6 вказував, що хоче спокутувати свою провину, перебуваючи під вартою він міг би працювати та віддавати гроші потерпілому
Захисник просив врахувати, що інкримінований злочин відноситься до категорії нетяжкого, звертав увагу відсутність умислу та наміру переховуватися, на підставі чого просив змінити на більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши дуку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є наслідки вчиненого, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованому йому злочині, в даному конкретному випадку суд вважає підозру відносно останнього небезпідставною, оскільки кримінальне провадження направлено до суду з обвинувальним актом. При цьому обґрунтованість обвинувачення перевірятиметься судом, який здійснює судовий розгляд, шляхом оцінки наданих учасниками судового провадження доказів при прийнятті відповідного процесуального рішення.
Також, при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки останній під час досудового розслідування був оголошений у розшук. При цьому, обвинувачений, який є судимим, постійного місця роботи та єдиного джерела доходів немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав'язків та засобів до існування, що в свою чергу вказує на те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Також, на даний час фактично розпочато розгляд кримінального провадження по суті, потерпілий та свідки не допитані, що, на думку суду, свідчить про можливість незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних осіб.
Відомості, які би свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, зокрема за станом здоров'я, в матеріалах провадження відсутні.
Також враховуючи те, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , вчинений із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 29 березня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення.
Головуючий