Справа № 752/24407/25
Провадження № 2/752/5548/26
Іменем України
11 лютого 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 23 445,60 грн, а також 3 028,00 грн витрат з оплати судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 22 вересня 2021 року о 14 год 55 хв у м. Києві по вул.Вишгородська, 10, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Honda, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , та транспортного засобу Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
На момент ДТП між позивачем ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 було укладено договір № 28-0101-24-00096 від 16 квітня 2024 року добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику автомобіля Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2 .
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року у справі № 756/12415/24 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП.
24 вересня 2024 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування й надав всі необхідні документи, на підставі яких позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 23 445,60 грн, а тому позивач просить стягнути з відповідача, як особи відповідальної за завдані збитки, суму сплаченого страхового відшкодування.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Копії ухвали суду та позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за останньою відомою адресою місця проживання, однак конверт повернувся з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про повідомлення відповідача про судовий розгляд справи. Відзиву на позов та клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не подавав.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач був належним чином сповіщений про проведення судового розгляду цивільної справи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 16 квітня 2024 року між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-24-00096, предметом якого є страхування належного на праві власності ОСОБА_2 транспортного засобу Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2 .
22 вересня 2021 року о 14 год 55 хв у м. Києві по вул. Вишгородська,10, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Honda, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортним засобом Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2 .
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року у справі № 756/12415/24, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
24 вересня 2024 року страхувальник ОСОБА_2 звернулась до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
01 жовтня 2024 року ПАТ «Страхова компанія «УСГ» на підставі рахунку ФОП ОСОБА_3 № 1422 від 25 вересня 2024 року було складено страховий акт № ДККА-87292 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього, в яких був визначений розмір страхового відшкодування - 23 445,60 грн. При цьому, у графі «Порядок виплати страхового відшкодування» страхового акта № ДККА-87292 від 01 жовтня 2024 року визначено, що першу частину платежу у розмірі 10 486,00 грн зарахувати в рахунок несплаченої частини страхового платежу, другу частину платежу у розмірі 12 959,60 грн перерахувати на рахунок ФОП ОСОБА_3 .
За страховим актом № ДККА-87292 від 01 жовтня 2024 року на підставі платіжної інструкції № 82757 від 02 жовтня 2024 року ПАТ «Страхова компанія «УСГ» перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_3 страхове відшкодування за договором № 28-0101-24-00096 в розмірі 12 959,60 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Honda, д.р.н. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 979 ЦК України, передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною першою статті 990 ЦК України, передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).
Згідно ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до вимог частини 4 статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 27 Закону України №85/96-ВР від 07 березня 1996 року «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
З огляду на положення ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За матеріалами справи, ПАТ «СК «УСГ» виконало свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до позивача, як до страховика потерпілої особи перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
До страховика переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду належні і допустимі докази на підтвердження завданих збитків, внаслідок ДТП, що сталась з вини відповідача, у вигляді витрат, які власник пошкодженого автомобіля мусив зробити, для відновлення свого майна та які було відшкодовано позивачем у вигляді страхової виплати, відповідачем вказаний розмір збитків не спростовано.
Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 вказаного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 (винуватця ДТП) на момент ДТП застрахована не була, і в матеріалах справи відсутні докази, що сам водій належить до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
При цьому МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (пункт 41.3 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
При відсутності договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця дорожньо-транспортної пригоди, страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов'язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 554/5837/15-ц).
У справі, що розглядається, встановлено, що за договором добровільного страхування, що є іншим видом страхування, потерпілий отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від позивача (страховика).
Заподіяння потерпілому шкоди внаслідок винних дій водія у ДТП стало підставою для виникнення деліктного зобов'язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов'язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас така ДТП є підставою для виникнення зобов'язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика (позивач).
Отже, враховуючи викладені норми закону, позивач, набувши право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування за договором добровільного страхування, обґрунтовано звернулося з позовом саме до винуватця ДТП.
З огляду на вимоги закону та встановлені у справі обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги і стягнути на користь позивача відшкодування в порядку регресу у розмірі 23 445,60 грн.
Відповідно до частин 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» страхове відшкодування у розмірі 23 445 (двадцять три тисячі чотириста сорок п'ять) грн 60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», адреса: 03038, м. Київ, вул. І.Федорова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 30859524.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складений 11 лютого 2026 року.
Суддя А.В. Слободянюк