Справа №707/1172/23
2/705/113/26
11 лютого 2026 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» Мужик Н.Т.звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.11.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту №484215988. Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати відсотки за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позивачу кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 заборгованість за кредитним договором становить 46485,02 гривень.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
За викладених підстав представник позивача просить стягнутиз ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь АТ «Сенс Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська,100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №484215988 у розмірі 46485,02 грн. та сплачений судовий збір.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали судді про відкриття провадження та копії матеріалів позовної заяви рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 09 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» укладено угоду про надання споживчого кредиту №4842115988 та графік платежів, відповідно до умов якої останній отримав споживчий кредит у розмірі 57750,00 гривень, строком на 12 міс., з річною процентною ставкою 0,01%, щомісячні платежі в розмірі 5151,50, 50 грн., загальна вартість кредиту 61817,99 гривень.
Умовами, вказаними в паспорті споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 09.11.2021, передбачено, що: тип кредиту - споживчий кредит; наданий на споживчі цілі в розмірі 57750,00 грн. з річною відсотковою ставкою 0,01; тип процентної ставки фіксований; розмір платежу за супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору - з 1-го по 10-й міс.- 50,00 грн; з 11-го по 15-й -1782,50 грн, загальні витрати за кредитом 4067,99 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 61817,99 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка відсотків річних 24,62%, передбачена процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту становить 0,01%.
Згідно заяви (акцепт) №361, 484215988.111, підписаної відповідачем, останній прийняв пропозицію укласти договір страхування на строк дії кредитного договору, тобто до 09.11.2022 із сумою платежу 2750, 00 гривень та строк сплати 09.11.2021.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №484215988 від 09.11.2021, станом на 22.01.2023 ОСОБА_1 має заборгованість 46 485,02 грн., яка складається з наступного: 39001,29 грн. - заборгованість за кредитом; 3,73 грн. - заборгованість по відсоткам; 7480 ,00 грн - заборгованість по комісії.
Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , відкритому у відділенні банку станом на 22.02.2023, вбачається, що боржник отримав кошти передбачені договором №484215988 від 09.11.2021 в розмірі 57750,00 грн. та користувався кредитними коштами.
Виписка за особовим рахунком є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів та наявної заборгованості за кредитним договором, що підтверджує заборгованість за тілом кредиту.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком у справі докази, підтверджують обставини видачі кредиту та заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банком зобов'язання за договором виконані у повному обсязі, натомість відповідачем не надано своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.
Стаття 509 ЦК України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків.
Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок зібраних у справі доказів у їх сукупності, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 46485,02 гривень підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання за укладеним кредитним договором.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 509, 525-527, 530, 610-612, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 6, 8-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 2349471403150, адреса: м.Київ, вулиця Велика Васильківська,100) заборгованість за кредитним договором №484215988 у розмірі 46485 гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 2349471403150, адреса: м.Київ, вулиця Велика Васильківська,100) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський