Справа №705/7467/25
2/705/1329/26
09 лютого 2026 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 63 147 грн. 97 коп. боргу за кредитним договором з підстав невиконання умов договору.
Позов обґрунтовує тим, що 27.05.2024 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту. Цього ж дня відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн.; тип кредитної карти: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00%.
На підставі укладеного договору, відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 10/27, тип Універсальна.
Зазначає, що відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань, відповідач станом на 14.11.2025 року має заборгованість за кредитом в розмірі 63 147 грн. 97 коп., яка складається з наступного: 49 978,18 грн. - тіло кредиту; 13 169,79 грн. - прострочені відсотки, яку просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 23.12.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.
Станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов'язань.
Як встановлено судом, 27.05.2024 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту. Цього ж дня відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн.; тип кредитної карти: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00%.
На підставі укладеного договору, відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 10/27, тип Універсальна.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт 50 000,00 грн.
Згідно із довідкою АТ КБ «Приват Банк» від 17.11.2025, ОСОБА_1 було видано кредитну картку № НОМЕР_1 .
Факт користування відповідачем кредитною карткою, відповідно, і кредитними коштами підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , що приєднана до матеріалів справи.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, станом на 29.01.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом в розмірі 63 147 грн. 97 коп., яка складається з наступного: 49 978,18 грн. - тіло кредиту; 13 169,79 грн. - прострочені відсотки.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №140131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження №6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак зазначені умови кредитування мають виконуватись позичальником належним чином.
Отже, оскільки було встановлено і не оскаржено те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не були повернуті, а відповідач підписанням заяви у якій зазначені процентна ставка, погодився з умовами кредитування, тому є підстави для стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.
Оскільки отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не були повернуті, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини та заперечень стосовно розміру вказаної заборгованості відповідач суду не надав.
Зважаючи на те, що позов підлягає до задоволення, з відповідача на користь позивача на підставі ст.141 ЦПК України належить стягнути судові витрати.
На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610, 617, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 19, 211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.05.2024 року в розмірі 63 147 грн. 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2422.40 грн.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Леся Сергіївна Годік