Справа № 703/456/26
1-кс/703/42/26
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
26 січня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250350000062 від 23.01.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка Чорнобаївського району Черкаської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
затриманого у порядку ст. 208 КПК України 23 січня 2026 року о 21 год. 45 хв.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 .
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 , в порушення вимог п.п. 1-8 Постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9 Положення по дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 та п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, Наказу Міністерства внутрішніх справ № 175 від 07.03.2022 «Про затвердження Порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав», 25.02.2023 перебуваючи в невстановленому місці зони бойових дій під час стримування агресії рф, в невстановлений досудовим розслідування час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав шляхом знахідки предмети ззовні схожі на корпус гранати Ф-1, запал типу УЗРГМ-2, які привласнив та перевіз до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 , які зберігав до 23.01.2026.
23.01.2026 близько 18 год 02 хв. на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про те, що її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , у соціальній мережі «Фейсбук» розмістив відеозапис на якому тримаючи в руках предмет ззовні схожий на гранату погрожує її застосувати.
23.01.2026, в період часу з 22 години 16 хвилин по 23 годину 37 хвилин, працівниками поліції ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 , виявлено та вилучено предмети, які згідно довідки № 24, 25 про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів являються корпусом гранати Ф-1, запалом типу УЗГРМ-2, які останній зберігав без передбаченого законом дозволу.
За вказаних обставин 23.01.2026 о 21 год 45 хв., ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у придбанні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
24.01.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів в обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, зокрема: протоколом проведення обшуку від 23.01.2026; протоколом затримання від 23.01.2026; протоколом огляду веб-сторінки від 23.01.2026; протоколом допиту свідків: ОСОБА_9 від 24.01.2026, ОСОБА_10 від 24.01.2026 та ОСОБА_11 від 24.01.2026; довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 24 від 23.01.2026; довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 25 від 23.01.2026; актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів № 23 від 23.01.2026; іншими доказами, які в сукупності підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду задля уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В обґрунтування ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, будучи військовослужбовцем, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення від відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.
Останній, усвідомлюючи, що його може бути засуджено до реальної міри покарання, а саме до позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, може переховуватися від органу досудового розслідування, шляхом перебування в інших населених пунктах, районах та областях.
В обґрунтування ризику, передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що перебуваючи на свободі та не будучи обмеженим у спілкуванні та пересуванні ОСОБА_5 буде мати можливість незаконно впливати на свідків, примушуючи їх давати неправдиві показання чи відмовитись їх надавати органу досудового розслідування та суду.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слід зазначити, що ОСОБА_5 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, що становлять підвищену загрозу для суспільства, є військовослужбовцем, а тому з метою уникнення відповідальності може продовжувати і надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення та займатися злочинною діяльністю, що свідчить про те, що ОСОБА_5 є небезпечним для суспільства особою та потребує ізоляції від нього, шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищевказане обґрунтовується встановленими слідством обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, а саме тим, що: наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів; у разі визнання винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, який останньому інкримінується, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років; відсутність джерела прибутку, його стан здоров'я.
На теперішній час відсутні такі гарантії щодо особи підозрюваного та характер інкримінованих дій свідчить про високу імовірність ухилення ОСОБА_5 від явки до слідчого, прокурора або суду та продовження злочинної діяльності.
Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Підстав та доцільності в застосуванні відносно ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, немає, оскільки інші заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам, визначеним п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та належної процесуальної поведінки останнього під час досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні.
Так, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано, так як підозрюваний не заслуговує на довіру та не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки. Особиста порука не може бути застосованою до підозрюваного, так як відсутня особа, яка б могла за останнього поручитись. Домашній арешт не може бути застосованим, так як проводячи вільно дозвілля останній буде мати можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
На підставі викладеного, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний має намір та можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення та з врахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти вищевказаним ризикам та не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий, прокурор просять до підозрюваного застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати до ОСОБА_5 нічний домашній арешт за місцем його реєстрації.
Суд, заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026250350000062 від 23.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
24.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Крім цього, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
В рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
За своїм етимологічним змістом, ризик - це поєднання ймовірності та наслідків несприятливих подій, кількісна оцінка небезпек, що визначається як частота однієї події при настанні іншої.
Суд вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 не працює, тобто не має постійного джерела доходу, є діючим військовослужбовцем, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на теперішній час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років. Тому з урахуванням обставин справи, недостатнє застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема: у вигляді домашнього арешту, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що підозрюваним не надані належні докази, які б свідчили про достатність застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, щодо ОСОБА_5 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.
Враховуючи, обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, вік підозрюваного, слідчий суддя за можливе визначити йому заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; не відлучатися з Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з покладанням на підозрюваного обов'язків за ст. 194 КПК України.
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250350000062 від 23.01.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на строк 60 діб.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_5 , а саме з 23.01.2026 по 23.03.2026 включно.
Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 99840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорока) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) згідно наступних реквізитів: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA888201720355269002000003652; код банку отримувача (МФО) 820172. В призначенні платіжного документу необхідно зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу та прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного або обвинуваченого.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
2) не відлучатися з Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
3) утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на строк 2 місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Зобов'язати старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Роз'яснити, що учасники провадження не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж дії запобіжного заходу.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному, прокурору, слідчому, захиснику негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити в Державну установу «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1