Справа № 697/2668/23
Провадження № 4-с/697/2/2026
11 лютого 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря с/з - Шакало Л.С.,
заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи - адвоката Сіренка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області скаргу ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 79896921 від 30.12.2025 як незаконної, -
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 79896921 від 30.12.2025 як незаконної.
Вимоги поданої скарги обґрунтовував тим, що Канівським міськрайонним судом Черкаської області 24.12.2025 видано виконавчий лист № 697/2668/23.
Державним виконавцем Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юлією Шамсутдіновою 30.12.2025 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 79896921 щодо «Усунення порушення прав ОСОБА_1 як власника земельної ділянки та домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести самовільно побудований гараж - частково на земельній ділянці ОСОБА_1 (кадастровий номер 7110300000:01:003:0104)».
Вважає, що постанова про відкриття провадження прийнята з порушення Закону України «Про виконавче провадження», а саме виконавчий документ не відповідає вимогам п. 7 ч. 1 ст. 4, п. 7 ч. 4 ст. 4, ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження».
Просить суд постановити ухвалу про визнання дій державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юлії Шамсутдінової, які полягають у винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження протиправними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 79896921 від 30.12.2025 як незаконну.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.01.2026 прийнято та призначено до судового розгляду скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (т.2 а.с.161).
30.01.2026 на адресу суду від Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на скаргу, в якому зазначили, що виконавець вважає вимоги скарги скаржника безпідставними. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача. 29.12.2025 стягувачем було подано належним чином оформлений виконавчий лист № 697/2668/23 від 24.12.2025, виданий Канівським міськрайонним судом.
Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Така підстава як «оскарження боржником рішення суду» або «подання заяви про його скасування», у законі відсутня. Виконавець не має права на власний розсуд зупиняти процес відкриття провадження, якщо документ відповідає формальним вимогам закону.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ЦПК України (або ст. 13 КАСУ), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Подання заяви про скасування рішення або подання апеляційної скарги (якщо строк на апеляцію було поновлено) не зупиняє виконання рішення само по собі. Для зупинення виконання скаржник мав надати виконавцю ухвалу суду про зупинення стягнення або про вжиття заходів забезпечення позову/скарги. Станом на дату винесення оскаржуваної постанови такої ухвали виконавцю надано не було, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень вона була відсутня.
Таким чином, вважають, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена виконавцем у повній відповідності до вимог чинного законодавства, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Просить суд у задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 79896921 від 30.12.2025 як незаконної відмовити повністю (т.2 а.с.173-174).
Скаржник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений судом належним чином. Направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Державний виконавець Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського МУМЮ України в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Заінтересована особа ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сіренко О.В. у судовому засіданні заперечували щодо задоволення поданої скарги, просили відмовити в її задоволенні, оскільки постанова винесена державним виконавцем правомірно, відповідно до чинного законодавства.
Представник третьої особи Канівської міської ради Черкаської області в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи за поданою скаргою, суд виходить з наступних мотивів.
Згідно з положеннями ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Судом встановлено, що в провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебувала справа № 697/2668/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Канівська міська рада Черкаської області про захист права власності, припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого гаражу та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Канівська міська рада Черкаської області про захист права власності, припинення порушень правил добросусідства та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого гаражу та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Вирішено усунути порушення прав ОСОБА_1 як власника земельної ділянки та домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести самовільно побудований гараж - частково на земельній ділянці ОСОБА_1 (кадастровий номер 7110300000:01:003:0104). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 138,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 009,18 грн. (т.2 а.с.28-39).
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24.09.2025 апеляційну скаргу відхилено, рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.04.2025 залишено без змін (т.2 а.с.132-139).
13.11.2025 судом було видано виконавчий лист про «Усунення порушення прав ОСОБА_1 як власника земельної ділянки та домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести самовільно побудований гараж - частково на земельній ділянці ОСОБА_1 (кадастровий номер 7110300000:01:003:0104)». У виконавчому листі зазначено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - 25.09.2028 (т.2 а.с.176-177).
29.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження та просила прийняти до виконання виконавчий лист № 697/2668/23 від 24.12.2025 (т.2 а.с.175).
30.12.2025 старший державний виконавець Канівського відділу ДВС Шамсутдінова Ю.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження (т.2 а.с.152-зворот).
Так, стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України вказано, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Зазначене конституційне положення відображено і в п. 7 ч 2 ст. 2 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів у випадках передбачених законом.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження»).
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення його до виконання.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Згідно з ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Положеннями ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Як вбачається з копії виконавчого листа № 697/2668/23, виданого 24.12.2025 Канівським міськрайонним судом Черкаської області, на ньому зазначено «Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - 25.09.2028».
Тобто, посилання ОСОБА_2 на протиправне прийняття державним виконавцем до свого провадження виконавчого листа по справі № 697/2668/23, виданого 24.12.2025 Канівським міськрайонним судом Черкаської області, в зв'язку з порушенням п. 7 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» спростовується матеріалами справи, а саме - копією самого виконавчого листа.
Відповідно до підпункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд також зауважує, що дії державного виконавця мають ґрунтуватися на принципах верховенства права та законності, а також на повній відповідності до вимог чинного законодавства. Виконавець не має права відмовляти у відкритті виконавчого провадження на підставах, не передбачених законом.
При зверненні зі скаргою на дії державного виконавця скаржник посилається на п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавчий документ повертається, якщо «виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень».
Однак, суд вважає, що таке твердження скаржника є помилковим та суперечить нормам законодавства про виконавче провадження.
Згідно зі статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень немайнового характеру здійснюється державним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, виконавець має право накласти на боржника штраф.
Згідно з постановою Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 439/1475/18, пр.61-3069св23, визначаючи, чи судове рішення (щодо вирішення спору по суті) підлягає примусовому виконанню, суди мають враховувати, що, за загальним правилом, примусовому виконанню підлягають усі судові рішення, які неможливо виконати без застосування заходів примусового виконання у виконавчому провадженні, зокрема, якщо боржник відмовляється добровільно виконати рішення суду на користь стягувача і поза межами виконавчого провадження в інший спосіб та порядок стягувач не може виконати таке рішення суду. В оцінці того, якому саме заходу примусового виконання відповідає зміст зверненого до виконання рішення суду, суду потрібно враховувати його суть та зміст.
Під час розгляду скарг на рішення (повідомлення) державного/приватного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що виконавчий документ не передбачає вжиття заходів примусового виконання рішень, суд у кожній справі має виходити з конкретних обставин, зокрема, з'ясовувати, чи покладається на боржника обов'язок вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Подібні висновки Верховний Суд сформулював у постанові від 27 червня 2022 року у справі № 356/177/18 (провадження № 61-11895св21).
Рішення про «усунення порушення прав шляхом зобов'язання знести самовільно побудований гараж» є рішенням немайнового характеру, яке зобов'язує боржника ( ОСОБА_2 ) вчинити певні дії. Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» «За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу».
Таким чином, у даному випадку, примусове виконання рішення передбачає застосування заходів, визначених Законом, а саме, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та, у разі невиконання боржником рішення, накладення штрафу.
За таких обставин, державний виконавець зобов'язаний був відкрити виконавче провадження та вчинити дії, передбачені Законом, з метою забезпечення примусового виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є правомірними, а тому скарга ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 79896921 від 30.12.2025 як незаконної є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 447, 449-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 79896921 від 30.12.2025 як незаконної - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 12.02.2026.
Головуючий Б . К . Скирда