Справа № 2-5203/11
12 лютого 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі судді Першко О.О. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття обтяження,
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із клопотанням про зняття обтяження, в якому просить зняти обтяження. В обґрунтування клопотання вказує, що вона придбала квартиру в кредит у 2005 році за адресою: АДРЕСА_1 . У 2025 році кредит було погашено і договір іпотеки був припинений. При знятті обтяження у нотаріуса виявилось, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на її ім'я існує запис № 11570794 про арешт нерухомого майна, який накладений на невизначене майно ОСОБА_2 (її попереднє прізвище) згідно постанови про арешт майна боржника, справа 28493888 від 25 серпня 2011 року, яка видана Відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції. Вказує, що звернулась у Рівненський відділ державної виконавчої служби зі зверненням, на що отримала відповідь, що виконавче провадження за номером 28493888 на її ім'я відсутнє. Під номером НОМЕР_1 в базі Автоматизованої системи виконавчого провадження проходить справа у Корабельному відділі міста Херсон. І обтяження на її ім'я відсутнє.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих ухиленням від укладення договору, передбаченого попереднім договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 вересня 2011 року затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі.
Відповідно до довідки виданої Рівненським міським судом Рівненської області від 10 лютого 2026 року матеріали цивільної справи №2-5203/11 були знищені по закінченню терміну зберігання. Оригінал рішення знаходиться в наряді оригіналів рішень, ухвал, постанов по цивільних справах за 2011 рік в приміщенні архіву Рівненського міського суду Рівненської області.
Згідно ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
В порушення вимог ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України заявником не вказано про наявність або відсутність у неї електронного кабінету, не вказано номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів) та не надано суду доказів надіслання (надання) клопотання про зняття обтяження іншим учасникам по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За вищевикладених обставин, клопотання про зняття обтяження слід повернути заявнику без розгляду.
Разом з тим, суд вказує, що в порядку ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову, якщо вони вживались судом, проте таких даних не має, а як слідує з відповіді Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15 січня 2026 року №1686 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта наявний запис про арешт нерухомого майна № 11570794, який накладений на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно постанови про арешт майна боржника, 28493888 від 25 серпня 2011 року, яка видана Відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції.
В зв'язку з цим суд роз'яснює, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 161/3171/19 (провадження № 61-2484св20), у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 157/298/19 (провадження № 61-20261св19.
Керуючись ст. 183, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про зняття обтяження повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне судове рішення складене 12 лютого 2026 року.
Суддя О.О. Першко