про відмову у видачі судового наказу
Справа № 564/437/26
10 лютого 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л. А. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 ,
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 вказаної вище статті із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Тобто, Закон визначає можливість заявлення в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення аліментів як в частці від доходу, так і у твердій грошовій сумі. При цьому тверда грошова сума не є довільною, а чітко регламентованою - в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Водночас зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн., що не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2817 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.
З огляду на вищевикладене, в порядку наказного провадження може бути розглянуто заяву про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що у 2026 році становить 1 408,50 грн.
Таким чином, дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд встановив, що у даному випадку стягувач просить стягнути аліменти на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі більш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 .
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 165 ЦПК України).
Зважаючи на наведене та те, що заявником заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.
Крім того, заявнику слід роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 163, 165, 166, 167, 258-260 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з моменту її підписання суддею. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено
10 лютого 2026 року.
СуддяЛ. А. Грипіч