Справа № 548/12/26
Провадження №3/548/41/26
10.02.2026 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що раніше не притягувався до адміністративної відповідальності ,
за ч. 2 ст.122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, -
06.01.2026 до Хорольського районного суду Полтавської області від ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст.122, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558402 від 04.01.2026 року вбачається, що 03.01.2026 о 23:14 годині по вул. Незалежності, 87 в м. Хорол Лубенського району Полтавської області неповнолітній ОСОБА_1 , керуючи т.з. ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед зупинкою руху, чим порушив п. 9.2.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558377 від 03.01.2026 року вбачається, що 03.01.2026 о 23:14 годині по вул. Незалежності, 87 в м. Хорол Лубенського району Полтавської області неповнолітній ОСОБА_1 , керував т.з. ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо і стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, подав письмові заяви про розгляд адміністративних матеріалів за його відсутності, вину визнав та просив застосувати відносно нього, як неповнолітнього заходи впливу виховного характеру.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ЕПР1 № 558402 від 04.01.2026 року та серії ЕПР1 № 558377 від 03.01.2026 за частиною другою статті 122, частиною другою статті 126 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед зупинкою руху та не мав права керування транспортним засобом.
Крім цього, винуватість у вчинені адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 126 та ч. 2 ст.126 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.
Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».
Суд вважає роз'яснити, що законодавство вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку висуває поліцейський, був спростований фактами захисту, встановленими на підставі доказів, - і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням або її спростування.
Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.
Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статей 34,35, 280 КУпАП обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність - не виявлено.
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Враховуючи характер вчинених правопорушень у сфері транспорту та особи правопорушника, суддею не встановлено підстав для застосування відносно ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу, про які просив останній.
З метою запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень у сфері транспорту, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП саме у виді штрафу.
На думку суду, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання ним вчинення нових правопорушень в майбутньому, застосування до нього вказаного адміністративного стягнення є необхідним і достатнім.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Керуючись частиною п"ятою статті 126, частиною третьою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Об'єднати в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №548/11/26 (провадження 3/548/40/26) відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення №548/12/26 (провадження 3/548/41/26) відносно ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 2 КУпАП, і об'днаній справі присвоїти №548/12/26 (провадження 3/548/41/26).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді:
- за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 425, 00 (чотириста двадцять п'ять) грн;
- за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 3400, 00 (три тисячі чотириста) грн.
На підставі ст. 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 3400, 00 (три тисячі чотириста) грн.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач ГУК Полтав.обл/ Полтавська / 21081300 розрахунковий рахунок UA048999980313050149000016001 КодЄДРПОУ37959255 банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі - 665,60 грн. (Отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; Код отримувача(кодза ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. В. Коновод