єдиний унікальний номер справи 531/3174/25
номер провадження 2/531/392/26
11 лютого 2026 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Попова М.С.,
за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 345,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 20 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 73356425, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти («кредит»), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 73356425 від 20 січня 2025 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 8 від 26 червня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 15 345,00 грн., з яких 9 000,00 грн - сума заборгованості по основному боргу, 675,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 4 320,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1350, 00 грн - комісія за надання кредиту.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 73356425 від 20 січня 2025 року в розмірі 15 345,00 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовими витрати, які становлять 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05 січня 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримала 08 січня 2026 року, що підтверджується розпискою про вручення рекомендованого повідомлення.
У запропонований судом строк відповідач відзив на позов не надала, а тому відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними у справі доказами.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 20 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (із комісією за надання кредиту) № 73356425, який підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 81864 (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки НОМЕР_1 .
Відповідно до умов Договору Товариство надає клієнту кредит в розмірі 9 000,00 грн строком на 30 дні, тобто до 18 лютого 2025 року, із нарахуванням процентів за користування кредитом в розмірі 0,250 % (фіксована) на день.
Згідно п. 2.2.4 Договору комісія за надання кредиту 15.00 % від суми наданого кредиту (1350,00 грн).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1186,17 %.
Орієнтовна загальна вартість кредиту - 11025,00 грн.
Відповідно до кредитного договору підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансовою кредиту Товариства.
Згідно квитанції № 36270864-а20f-499d-8565-5f075c83a8ac від 20 січня 2025 року, ОСОБА_1 20 січня 2025 року було перераховано грошові кошти в сумі 9 000,00 грн на карту № НОМЕР_2 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 73356425 від 20 січня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 15 345,00 грн, з яких з яких 9 000,00 грн - сума заборгованості по основному боргу, 675,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 4 320,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1350,00 грн - комісія за надання кредиту.
27 березня 2025 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, 3у передбачений цим договором спосіб. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрах боржників, складеномуза формою згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
26.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду №5 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, відповідно до якого відступається право вимоги згідно реєстру боржників №7 та №8 від 26.06.2025.
Актом прийому-передачі Реєстру боржників №8 від 26.06.2025 року за Договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, передано реєстр боржників №8.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 8 від 26 червня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 20 березня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 15 345,00 грн, з яких з яких 9 000,00 грн - сума заборгованості по основному боргу, 675,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 4 320,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1350,00 грн - комісія за надання кредиту.
Згідно платіжної інструкції від 30.06.2025 №736 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» проведено оплату ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №5 від 26.06.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов'язання чи зміна його умов не допускається, а ст. 1054 ЦК України передбачає обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Стаття 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Законом України «Про споживче кредитування» законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем з первісними кредиторами кредитних договорів, після підписання яких між сторонами договорів виникли взаємні права та обов'язки, порушення ним взятих на себе зобов'язань; набуття позивачем права вимоги за цими договорами.
Так, позивачем надано як докази на підтвердження позовних вимог копію вищезазначеного кредитного договору, укладеного відповідачем з первісним кредитором, докази отримання відповідачем кредитних коштів, копію договору факторингу, витяги з реєстру боржників, розрахунок заборгованості первісного кредитора.
Оскільки відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за цим кредитним договором, виникла заборгованість.
Також суд зауважує, що на день розгляду справи в суді заборгованість повністю не погашена, відповідач не надала суду будь-яких доказів на спростування обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Тобто позивачем доведено порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим кредитним договором.
Розрахунок заборгованості первісного кредитора підтверджує наявність та розмір заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією за надання кредиту.
Проте суд зазначає, що стягнення неустойки (штрафу, пені), а також процентів за понадстрокове користування кредитом, які є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України, у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором №73356425 від 20.01.2025 у розмірі 11 025,00 грн, з яких: основна сума боргу 9 000,00 грн, проценти - 675,00 грн, комісія за надання кредиту - 1 350,00 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» при подачі позову до суду через систему «Електронний суд» було сплачено суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 150224 від 05.12.2025 року.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 1 740,49 грн судового збору (2422,40 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) х 71,85 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263- 265, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73356425 від 20.01.2025 у розмірі 11 025,00 грн ( одинадцять тисяч двадцять п?ять гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 1 740,49 грн (одна тисяча сімсот сорок гривень сорок дев'ять копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя М.С. Попов