Справа № 530/2216/25
2/530/303/26
06.02.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Ситник О. В., за участі секретаря Стрілець Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор виконавчого комітету Сем'янівської сільської ради Соць Вероніка Григорівна про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності земельною ділянкою та визнання права власності,-
встановив :
14.11.2025 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор виконавчого комітету Сем'янівської сільської ради Соць Вероніка Григорівна про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності земельною ділянкою та визнання права власності.
Позовні вимоги обгрунтовані тим ,що 11.08.2016 року рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області визнано за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на частину житлового будинку літ-А-1, разом з господарськими будівлями - літньою кухнею - Літ.Б,б, погрібом вхідним - Літ.В, гаражем - Літ.Г, сараєм -Літ.Д, сараєм - Літ.Е, воротами огорожі № 1, огорожею №2, колодязем питним №3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як члену колгоспного двору. Визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частину житлового будинку літ-А-1, разом з господарськими будівлями - літньою кухнею - Літ.Б,б, погрібом вхідним - Літ.В, гаражем - Літ.Г, сараєм -Літ.Д, сараєм - Літ.Е,воротами огорожі №1, огорожею №2, колодязем питним №3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, що залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 . 21 червня 2019 року ОСОБА_3 подарувала своїй дочці ОСОБА_2 частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,про що свідчить договір дарування частки будинку та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 08.10.2020 року рішенням 47 сесії сьомого скликання Лютенсько-Будищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області передано у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в межах населених пунктів Лютенсько- Будищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку ,господарських будівель і споруд ( код згідно КВЦПЗ :02.01), площею 0,1300 га ( кадастровий номер 5321383201:01:006:0015), розташовану в АДРЕСА_1 . 26.10.2020 року державний реєстратор речового права Сем'янівської сільської ради Полтавського району Полтавської області здійснила реєстрацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( код згідно КВЦПЗ :02.01) площею 0,1300 га ( кадастровий номер 5321383201:01:006:0015), розташовану в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , про що свідчить витяг з державного реєстру речового права на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( номер запису про право власності : 38830772). ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 . ОСОБА_1 звернувся із заявою до державного нотаріуса Зіньківської державної нотаріальної контори про посвідчення договору купівлі-продажу належної йому частки житлового будинку що знаходиться по АДРЕСА_1 ,та земельної ділянки розміром 0,13 га ( кадастровий номер 5321383201:01:006:0015) розміщену за цією ж адресою, яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на яку отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_3 з 21.06.2019 року не мала на праві власності частку житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 ,то і згідно рішення 47 сесії сьомого скликання Лютенсько-Будищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 08.10.2020 року вона не мала права набувати у власність земельну ділянку ,передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ,оскільки вже не являлася власницею житлового будинку на якій він розташований. Враховуючи зазначене ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в якому просив суд ухвалити рішення яким скасувати запис шляхом припинення державної реєстрації речового права про право спільної сумісної власності на земельну ділянку ( кадастровий номер 5321383201:01:006:0015) для будівництва і обслуговування житлового будинку ,господарських будівель і споруд ( код згідно КВЦПЗ :02.01), площею 0,1300 га., номер запису про право власності : 38830772 від 20.10.2020 року на номер запису про право власності : 38830755 від 20.10.2020 року та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на частину вищезазначеної земельної ділянки .
Ухвалою суду від 01.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду ( а.с.33).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Тараненко С.О. не з'явилися ,від представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність ( а.с. 42) , просили позовні вимоги задоволити ( а.с.160). Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності ,позовні вимоги визнала в повному обсязі ( а.с.43). Третя особа : державний реєстратор виконавчого комітету Сем'янівської сільської ради Соць В.Г. не з'явилася, заперечень проти позову не надала.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 316-319, правом власності є право особи на річ (майно),яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.5). Відповідно до копії рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.08.2016 року визнано за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на частину житлового будинку літ-А-1, разом з господарськими будівлями - літньою кухнею - Літ.Б,б, погрібом вхідним - Літ.В, гаражем - Літ.Г, сараєм -Літ.Д, сараєм - Літ.Е, воротами огорожі № 1, огорожею №2, колодязем питним №3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як члену колгоспного двору. Визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частину житлового будинку літ-А-1, разом з господарськими будівлями - літньою кухнею - Літ.Б,б, погрібом вхідним - Літ.В, гаражем - Літ.Г, сараєм -Літ.Д, сараєм - Літ.Е,воротами огорожі №1, огорожею №2, колодязем питним №3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, що залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ( а.с.7-8). Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по частці житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.9-10). Відповідно до копії договору дарування від 21 червня 2019 року ОСОБА_3 подарувала своїй дочці ОСОБА_2 частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,про що свідчить договір дарування частки будинку та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с.11-12). 08.10.2020 року рішенням 47 сесії сьомого скликання Лютенсько-Будищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області передано у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в межах населених пунктів Лютенсько- Будищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку ,господарських будівель і споруд ( код згідно КВЦПЗ :02.01),площею 0,1300 га ( кадастровий номер 5321383201:01:006:0015),розташовану в АДРЕСА_1 ( а.с.16). Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5321383201:01:006:0015, розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( а.с.17-20). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ,що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ( а.с.21). При зверненні позивача ОСОБА_1 до державного нотаріуса Зіньківської державної нотаріальної контори про посвідчення договору купівлі-продажу належної йому частки житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 ,та земельної ділянки розміром 0,13 га ( кадастровий номер 5321383201:01:006:0015) розміщену за цією ж адресою, яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ,яка мотивована тим , що ОСОБА_3 з 21.06.2019 року не мала на праві власності частку житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 ,то і згідно рішення 47 сесії сьомого скликання Лютенсько-Будищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 08.10.2020 року вона не мала права набувати у власність земельну ділянку та рекомендовано звернутися до суду ( а.с.24).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною шостою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.
Згідно пункту г частини першої статті 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин належить забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, охорони земель.
Згідно з частиною шостою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.
Стаття 152 Земельного кодексу України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.
Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах територій територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно частини другої статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді, і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу- державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
В частині другій статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Та обставина, що Законом України «Про державний земельний кадастр» не передбачено можливості скасування державної реєстрації земельної ділянки безпосередньо за рішенням суду не дає підстав для висновку про неможливість захисту порушеного права шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки. В той же час частина десята статті 24 Закону України «Про Держаний земельний кадастр» прямо передбачає можливість скасування державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором який здійснює таку реєстрацію. Відповідне положення також міститься і у пункті 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами по справі згідно ч.1 ст.118 Порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами ,громадянин заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації ,що перебуває у його користуванні ,у тому числі земельної ділянки ,на якій розташований жилий будинок ,господарські будівлі, споруди ,що перебувають у його власності ,подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування ,що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень ,оскільки ОСОБА_5 з 21.06.2019 року не мала на праві власності частку житлового будинку ,оскільки подарувала доньці ОСОБА_2 то і не мала права набувати право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5321383201:01:006:0015, розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд .
Відповідно до ст. 316 ЦК України "правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею..."..
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевикладене вбачається, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Позивач судові витрати покладає на себе.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалюючи рішення на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та керуючись ст.16, 317, 328, 373, 1261, 1268 ЦК України, ст, ст. 79-1, 152, 158 ЗК України, ст. 12, 13, 81, 142, 206, 247, 263-265 ЦПК України, ЗУ» Про державний земельний кадастр», ЗУ "Про судовий збір" суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор виконавчого комітету Сем'янівської сільської ради Соць Вероніка Григорівна про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності земельною ділянкою та визнання права власності - задоволити.
Скасувати запис шляхом припинення державної реєстрації речового права про право спільної сумісної власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5321383201:01:006:0015) для будівництва і обслуговування житлового будинку ,господарських будівель і споруд ( код згідно КВЦПЗ :02.01) , площею 0,1300 га. ,номер запису про право власності : 38830772 від 20.10.2020 року та номер запису про право власності : 38830755 від 20.10.2020 року.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 право приватної власності на частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку ,господарських будівель і споруд ( код згідно КВЦПЗ :02.01), площею 0,1300 га. (кадастровий номер 5321383201:01:006:0015), розташовану по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СуддяО. В. Ситник