Справа № 530/958/25
2/530/78/26
09.02.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участі секретаря Стрілець Л.Г. розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в місті Зіньків, Полтавської області матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
15 травня 2025 року представник позивача, яка діє на підставі довіреності Дармограй А.Т. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 492450-КС-001 від 15.03.2024 року у загальному розмірі 51736 грн. 04 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 15.03.2024 року між сторонами укладено Договір № 492450-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало у повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн. 00 коп., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника. 04.06.2024 року між ТОВ “Бізнес Позика » та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № ДУ1 до договору № 492450-КС-001 відповідно до якої позичальнику надано додатково кредит в сумі 6000 грн. Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором та додатковою угодою у останнього виникла заборгованість у загальному розмірі 51736 грн. 04 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 14727 грн 51 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 36108 грн 53 коп., суми прострочених платежів за комісією 900 грн 00 коп. Враховуючи вищевикладене позивач звернувся з позовом до суду та просив стягнути заборгованість у розмірі 51736,04 грн та судовий збір.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ Бізнес Позика у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника та зазначив про те, що у разі неявки відповідача банк не заперечує проти винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений , до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.82 ), що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23),крім цього повідомлений через оголошення на веб сайті Судової влади України ( а.с.81), причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://zn.pl.court.gov.ua/sud1607.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.
У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як встановлено ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Згідно довідки відділу ЦНАП Зіньківської міської ради від 30.05.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.64).
Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлена належним чином.
Відповідач з відзивом на позов до суду не зверталася. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст.280 ЦПК України уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що 15.03.2024 року між сторонами укладено Договір № 492450-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало у повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн. 00 коп., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника.
04.06.2024 року між ТОВ “Бізнес Позика » та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № ДУ1 до договору № 492450-КС-001 відповідно до якої позичальнику надано додатково кредит в сумі 6000 грн.
Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника утворилась заборгованість у загальному розмірі 51736 грн. 04 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 14727 грн 51 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 36108 грн 53 коп.,суми прострочених платежів за комісією 900 грн 00 коп. , що стверджується розрахунком заборгованості.
Як вказує позивач, відповідачем не виконано належним чином взяті на себе перед банком зобов'язання, щодо погашення кредиту.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З матеріалів справи суд вбачає, що ТОВ «Бізнес Позика» виконало умови кредитного договору відповідачу надано кредит в сумі 10000 грн. та 6000 грн. Натомість відповідачем вимоги вказаного договору та додаткової угоди не виконувалися належним чином.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідач неналежно виконує взяті зобов'язання за укладеним договором і відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Бізнес Позика» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідності до приписів ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп., розмір якого визначено з урахуванням подачі позову через систему «Електронний суд».
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,247,263-265,273,354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", місце знаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки,26, офіс 411,код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за Договором № 492450-КС-001 від 15.03.2024 року в розмірі 51736 (п'ятдесят одна тисяча сімсот тридцять шість ) грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", місце знаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки,26, офіс 411,код ЄДРПОУ 41084239- судові витрати, які складаються з судового збору, в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Ситник