Справа № 530/1815/25
Номер провадження 3/530/9/26
04.02.2026 Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В. за участі секретаря судового засідання Стрілець Л.Г., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Черкасова М.А. та самої ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий, до адміністративної відповідальності раніше не притягувалася
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.09.2025 року, о 23 годині 48 хвилин водій ОСОБА_1 в с. Попівка вулиця Жовтнева,1, Полтавського району Полтавської області керувала автомобілем марки ВАЗ2109 д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота ,почервоніння шкіри обличчя ). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася, здійснювалася безперервна відеофіксація на боді-камеру, чим порушила п.2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явилася , та суду пояснила, що дійсно 08.09.2025 року, о 23 годині 48 хвилин в с. Попівка вона керувала автомобілем марки ВАЗ2109 д.н.з. НОМЕР_1 її автомобіль був зупинений працівниками поліції ,але вона відмовилась брати участь у проведенні будь яких дій , оскільки мала недовіру до даного екіпажу працівників поліції та вимагала щоб приїхав інший екіпаж патрульних. Крім цього на неї було складено постанову серії ЕНА №5679334 за адміністративні правопорушення передбачені ст.121-3 ч.1 ,ст.126 ч.1 КУпАП у виді штрафу в сумі 1190 грн ,який вона сплатила.
Захисник особи ,що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Черкасов М.А. заявив клопотання про закриття провадження у справі оскільки огляд на стан сп'яніння проводився поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, але свідки не були залучені до фіксації відмови від медичного освідування. ОСОБА_1 не відмовлялась від медичного освідування, а навпаки вимагала його проведення в закладі охорони здоров'я ,але поліцейські ігнорували її вимоги, застосували психологічний тиск та відмовилися доставити до медичного закладу ,запропонувавши їхати самій. На відео зафіксовано о 01:07 год пропозиція пройти огляд, о 01:10 год ОСОБА_1 підійшла до автомобіля поліції з вимогою їхати на огляд ,о 01:11 год початок руху ,але через хвилину поліцейські заявили “ ОСОБА_2 сама чи чекай на свій екіпаж», вже написали протокол. У направленні вказано заклад КНП “Зіньківська міська лікарня»,тоді як на відео поліцейські неодноразово згадують Полтаву як місце огляду, що суперечить п.7 розділу і інструкції- огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я). Відстань від місця зупинки ( с. Попівка) до м. Зіньків становить приблизно 10-15 км. до м. Полтава - 50-60 км. Акт огляду на стан сп'яніння взагалі не містить часу складання ,що є грубим порушенням п.10 Інструкції № 1452/735. Як вбачається з відеозапису на якому чітко видно відмову поліції доставити водія та їх провокативну фразу “Їдь сама чи чекай на свій екіпаж», ми вже написали протокол, дають підстави стверджувати про можливу фальсифікацію матеріалів. Такі дії поліції є незаконними та вбачається зловживання службовим становищем. Зібрані докази є недопустимими ,а тому просив закрити провадження у справі в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 допустила вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і це підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 09.09.2025 року серії ЕПР1№ 447980, в якому зазначені обставини керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння , та її відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с. 1), також до адміністративного матеріалу був доданий відеозапис фіксування вчиненого правопорушення, який підтверджує обставини викладені в протоколі ( а.с.7), направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в якому зазначено, що остання відмовилась від його проходження ( а.с.4).
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису фіксації адміністративного правопорушення чітко вбачається, що 08.09.2025 року, о 23 годині 48 хвилин водій ОСОБА_1 в с. Попівка вулиця Жовтнева,1, Полтавського району Полтавської області керувала автомобілем марки ВАЗ2109 д.н.з. НОМЕР_1 та була зупинена працівниками поліції , які повідомили що вона їхала на автомобілі на якому не освітлювались номера , які роз'яснили їй права та повідомили, що відчутно запах алкоголю і запропонували пройти медичний огляд на стан сп'яніння , сама ОСОБА_1 визнала факт того, що керувала автомобілем і просить поліцейського показати їй що їхала без підсвітки номера, на відео 00.19 хв вбачається, що водій дивилась відео з реєстратора і висловлювала обурення , потім зазначила, що вона не довіряє працівникам поліції, викликає інший екіпаж поліції та пішла до свого автомобіля і сіла за кермо, причин недовіри до працівників поліції не вказувала, а лише зазначила, що їй потрібен інший екіпаж, працівник поліції в черговий раз пропонує пройти освідування та роз'яснює, що вона буде притягнута до відповідальності за відмову пройти освідування ,на відео 00:39 ОСОБА_1 говорить, що не відмовляється проходити освідування ,але веде себе нетактовно та не послідовно , тобто з відео чітко вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували їй пройти освідування і вказували на те що у разі відмови складуть протокол та роз'яснювали їй права ,на що ОСОБА_1 вказувала, що не довіряє екіпажу не зазначаючи причин, внаслідок чого був складений зазначений протокол.
В судовому засіданні на запитання суду повідомила , що штраф за постанову винесену працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу 09.09.2025 року за ст. 121-3 ч. 1 КУпАП на неї як водія сплатила , постанову та дії працівників поліції не оскаржувала.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 278 КУпАП визначає умови підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно даної норми, орган, (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно роз'яснень, що викладені в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами), при розгляді, зокрема, адміністративних справ даних категорій (зокрема, ч.1 ст.130 КУпАП) суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, примітки до ч.7 ст.121 КУпАП та п.1.10 Правил дорожнього руху України.
Пленум Верховного Суду України в п.27 своєї Постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» також роз'яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП України несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння.
Також, пункт 2.9 а ПДР України прямо та категорично забороняє керування транспортними засобами в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2 цієї Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, виходячи з викладеного, саме відповідний поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції, зокрема, і при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу, мав підстави вважати, що особа (водій) за певними вказаними в п.3 Інструкції ознаками перебуває у стані алкогольного сп'яніння та запропонувати пройти тест на освідування, що і було зроблено працівником поліції та підтверджується записом на відео з боді камери ( а.с. 7 ) .
Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я. Тобто, аналіз положень п.6 Інструкції містить можливість альтернативності огляду водія на стан сп'яніння і не визначає імперативність чи послідовність такого огляду, як наприклад, положення п.8 Інструкції, що лише у випадку ДТП регламентує обов'язковість проведення огляду на стан сп'яніння лише у закладі охорони здоров'я.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі». Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Будь-яких об'єктивних та достовірних доказів неможливості ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу судом не встановлено, а з дослідженого відеодоказу вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували пройти огляд на стан сп'яніння і роз'яснювали їй права та складання протоколу за відмову від проходження даного огляду
За наведених обставин, суд також відхиляє зазначені в судовому засіданні адвокатом Черкасовим М.А. , а також у письмовому запереченні, аргументи щодо порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735)) та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, оскільки, як свідчить вищеозначені відеозаписи, поліцейськими було дотримано порядок направлення водія ОСОБА_1 для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння. До того ж, доводи щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними, адже остання відмовилася від проходження такого огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я (п.п. 6, 8 вказаного Порядку). А тому, співробітник поліції, зафіксувавши неодноразові відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог закону, правомірно перейшов до оформлення адміністративного матеріалу.
Окрім того, з урахуванням системного аналізу ст.ст.7, 256, 269 КУпАП, які вказують на те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому працівники поліції неодноразово роз'яснили права ОСОБА_1 та запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, вимог діючого законодавства не порушили. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій працівників поліції чи порушення її прав, під час направлення для огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та складання протоколу, до компетентних органів не зверталася ,а лише зазначила що недовіряє даному екіпажу і викликала інший ,в чому саме полягала недовіра до екіпажу працівників поліції не зазначила і матеріали справи таких відомостей не містять.
Своєю чергою, суд відхиляє посилання ОСОБА_1 та її захисника на те, що відмова від проходження огляду викликана недовірою до екіпажу працівників поліції, оскільки, по-перше, з відеозапису не вбачається ознак неетичної поведінки поліцейських, по-друге, навіть якщо така поведінка мала місце, то це може бути лише підставою для дисциплінарної скарги на дії поліцейських та не може бути підставою для відмови від проходження огляду.
Отже, виходячи з сукупності та детального аналізу вищевикладених доказів у справі, у їх взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 допустила порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП .
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
За загальними правилами ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності суд обставин, що пом'якшують відповідальність та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, відсутність обтяжуючих обставин, обставин що пом'якшують її відповідальність з метою запобіганню вчинення нею нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що передбачені санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, суд враховує, що згідно юридичної структури видів адміністративних стягнень, передбачених ст.24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю, є одним із найменш суворіших видів адміністративних стягнень, що передбачені даною статтею КУпАП, а також встановлений санкцією ч.1 ст.130 КУпАП як безальтернативний і єдиноможливий (згідно логіки законодавця). При цьому, враховуючи положення ч.1 ст.130 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення застосовує до винної особи разом із штрафом позбавлення права керування транспортними засобами, що також визначене законодавцем як безальтернативне у санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 665 гривень 60 копійок належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.9, 23, 27, 33, 40-1,ч.1 ст.130, ст.ст.251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Термін позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів згідно ст. 321 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови про позбавлення цього права. В разі ухилення від здачі документа, строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Стягнення судового збору проводити на рахунок
Отримувач коштів ТГ/ГУК у Пол. обл/.тг м. Зіньків /22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255
Банк отримувача: Казначейство України ( ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA728999980313111206000016676
Код класифікації доходів бюджету : 22030101
Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 50)
Зіньківський районний суд Полтавської області
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження
повний текст постанови виготовлений 12 лютого 2026 року
Суддя Зіньківського районного суду О. В. Ситник
Полтавської області