Справа № 529/104/26
Провадження № 2/529/315/26
про відмову у відкритті провадження у справі
12 лютого 2026 року селище Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С., розглянувши матеріали позовної заяви-скарги людини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки-паю,
10 лютого 2026 року до суду надійшла позовна заява-скарга людини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки-паю. У цій позовній заяві-скарзі ОСОБА_3 просить суд:
1) анулювати, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки-паю площею 4,5 га, розташованої на території Водянобалківської сільської ради Диканського району Полтавської області (нині - Диканської селищної ради), що по праву сімейного договору належить їй, яка інкогніто і потай від неї та батька, а можливо і матері, була продана її сестрою ОСОБА_2 згідно з, вочевидь, обманним шляхом виманеною від хворої матері ОСОБА_4 , довіреністю та у зв'язку із відсутністю у нотаріуса довідки про здоровий психічний стан її матері ОСОБА_4 , яка можливо була під дією сильнодіючих на стан свідомості медичних препаратів;
2) встановити і оприлюднити факт того, що ОСОБА_2 свідомо, навмисно ввела в оману безпорадну, хвору матір ОСОБА_4 , можливо, примусивши її підписати доручення, або ж хитрощами, яке дозволило ОСОБА_2 ввести в оману її, сестру, та їхнього батька ОСОБА_5 , продавши таємно бабусин земельний пай;
3) притягнути до відповідальності ОСОБА_2 згідно з чинним законодавством за імовірну підробку документів щодо порушення сімейного усного договору, навмисну образу честі та гідності Людини ОСОБА_1 , за завдану шкоду її психічному і фізичному здоров'ю, за її душевні хвилювання та членів її родини, за введення в оману її та всіх членів їхньої родини.
Вирішуючи питання щодо прийняття справи до провадження, дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка знаходиться в загальному доступі, вбачається, що ОСОБА_3 протягом серпня-грудня 2025 року та січня-лютого 2026 року неодноразово зверталася до Диканського районного суду Полтавської області з аналогічними позовними заявами з аналогічними позовними вимогами до одного і того самого відповідача.
Так, ухвалами суддів Диканського районного суду Полтавської області було визнано неподаною та повернуто позивачці ОСОБА_6 її позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки-паю у зв'язку із неусуненням недоліків позовної заяви: від 18.09.2025 у справі № 529/787/25 (суддя Кириченко О.С.), від 14.10.2025 у справі № 529/868/25 (суддя Петренко Л.Є.), від 28.10.2025 у справі № 529/957/25 (суддя Петренко Л.Є.), від 19.11.2025 у справі № 529/1018/25 (суддя Чуб К.В.), від 16.12.2025 у справі № 529/1112/25 (суддя Петренко Л.Є.), від 08.01.2026 у справі № 529/1186/25 (суддя Кириченко О.С.).
Крім цього, ухвалами судді Диканського районного суду Полтавської області Чуб К.В. було повернуто позивачці ОСОБА_7 позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки у зв'язку із тим, що ця позовна заява не підписана позивачкою: від 19.12.2025 у справі № 529/1162/25, від 16.01.2026 у справі № 529/31/26, від 21.01.2026 у справі № 529/36/26, від 23.01.2026 у справі № 529/50/26.
Усі вказані вище ухвали суду не оскаржувалися в апеляційному порядку та набрали законної сили.
Також, нині у провадженні судді Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С. перебуває справа № 529/77/26 за аналогічною вказаним вище позовам позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки-паю, у якій постановлено ухвалу від 03.02.2026 про залишення позовної заяви без руху із наданням Олені Щербань десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Станом на 12 лютого 2026 року цей строк для усунення недоліків позовної заяви ще не закінчився.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи те, що у провадженні суду нині перебуває справа № 529/77/26 зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за поданим 10.02.2026 позовом людини Олени Щербань до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки-паю.
Оскільки позовна заява-скарга була надіслана на електронну пошту суду і до неї не було додано додатків, то у суду відсутня можливість повернення ОСОБА_6 позовної заяви-скарги з додатками.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Як вбачається з вказаної вище інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_3 вже неодноразово, а саме одинадцять разів, зверталась до Диканського районного суду Полтавської області з аналогічною позовною заявою. Ухвалами суду її позовну заяву було повернуто через неусунення нею недоліків позовної заяви та роз'яснено її право на звернення до суду з цим позовом після усунення недоліків, які стали підставою для повернення позову.
Суд враховує, що позивач не усуває недоліки , вказані в ухвалах суду про залишення позовної заяви без руху, посилаючись на свій статус- " живої людини", однак зарахування себе до вказаних осіб, не звільняє останню від виконання цивільних процесуальних вимог.
В свою чергу, ОСОБА_3 , вкотре проігнорувавши вимоги закону та ухвали суду, знову звернулась до суду з аналогічною позовною заявою та аналогічними позовними вимогами до одного й того ж відповідача, без усунення недодіків позовної заяви, на які неодноразово вказувалась судом в ухвалах суду, що розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
Дії позивачки ОСОБА_1 щодо систематичної неодноразової подачі позовних заяв до одного і того ж самого відповідача, з того ж предмету та з тих же самих підстав, за якими судом ухвалено декілька ухвал, що набрали законної сили і позивачкою не оскаржувалися, суд розцінює як свідоме допущення неналежної процесуальної поведінки, як зловживання процесуальними правами на звернення до суду, нехтування процесуальними обов'язками, яке спрямоване на перешкоджання здійсненню судочинства в інших справах, що суперечить завданням цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є попередження.
Враховуючи неодноразовість зловживання ОСОБА_8 процесуальним правом на звернення до суду у вигляді систематичної неодноразової подачі (дванадцять разів) позовних заяв до одного і того ж самого відповідача, з того ж предмету та з тих же самих підстав, за якими судом ухвалено декілька ухвал, що набрали законної сили і позивачкою не оскаржувалися, з метою припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, вважаю за необхідне застосувати до позивачки ОСОБА_1 заходу процесуального примусу у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 143, п. 1 ч. 1 ст. 144, п. 3 ч. 1, ч. 2, 4 ст. 186, ст. 260, п. 7 ч. 1 ст. 353, ст. 354, 355 ЦПК України, суддя
У відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою-скаргою людини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки-паю - відмовити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у зв'язку із тим, що у провадженні Диканського районного суду Полтавської області є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Застосувати до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у виді попередження.
Оскільки позовна заява-скарга була надіслана на електронну пошту суду і до неї не було додано додатків, то у суду відсутня можливість повернення ОСОБА_6 позовної заяви-скарги з додатками.
Копію ухвали надіслати (вручити) ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Суддя О.С. Кириченко