Яготинський районний суд Київської області
Cправа №: 382/67/26
3/382/114/26
11 лютого 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Яготинського районного суду Київської області надійшов адміністративний протокол серії ВАД №970576 від 05.01.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якому вказано, що гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , 05.01.2026 року 0 12 годині 00 хвилин встановлено, що батько ухиляється від виконання обов'язків щодо виховання та належного утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив ст. 150 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», а саме: не створює належні умови життя дитини, не цікавився навчанням, систематично вживає алкогольні напої в присутності дитини, палить тютюнові вироби в житловому приміщенні; що є небезпечним для здоров'я дитини та власною поведінкою подає негативний приклад, що впливає негативно на формування у дитини уявлення про нормальну поведінку у суспільстві та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того на адресу суду надійшов адміністративний протокол серії ВАД №970577 від 05.01.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якому вказано, що гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , 05.01.2026 року 0 12 годині 00 хвилин встановлено, що батько ухиляється від виконання обов'язків щодо виховання та належного утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2011 року народження, чим порушив ст. 150 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», а саме: не створює належні умови життя дитини, не цікавився навчанням, систематично вживає алкогольні напої в присутності дитини, палить тютюнові вироби в житловому приміщенні; що є небезпечним для здоров'я дитини та власною поведінкою подає негативний приклад, що впливає негативно на формування у дитини уявлення про нормальну поведінку у суспільстві та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того на того на адресу суду надійшов адміністративний протокол серії ВАД №970574 від 05.01.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якому вказано, що 23.12.2025 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_1 за адресою свого проживання АДРЕСА_1 , умисно висловлював погрози, образливі слова, умисно хапав руками в районі горла (душив) свого малолітнього сина ОСОБА_2 , чим завдав дитині психологічних страждань та змусив боятися за своє життя та здоров'я, а також створив реальну загрозу заподіяння шкоди фізичному здоров'ю, чим вичинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру.
Крім того на того на адресу суду надійшов адміністративний протокол серії ВАД №970575 від 05.01.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якому вказано, що що 24.12.2025 року близько 15 години 50 хвилин за адресою свого проживання АДРЕСА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, ОСОБА_1 вислолював погрози, ображав неприємними словами свою неповнолітню доньку ОСОБА_3 , а також штовхав та хапав за руку, чим завдав дитині шкоди психологічному здоров'ю, а саме: побоюванні за своє життя та здоров'я, побоюванні перебувати в одному приміщенні, та створив реальну загрозу заподіяння шкоди фізичному здоров'ю дитини, чим вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв до суду не надходило.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні Смірнов проти України (рішення від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі Каракуця проти України ( Karakutsya v. Ukraine ), заява № 18986/06, § 71).
Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
У ст.280 КУпАП закріплено обов'язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Сформульована в ч.1 ст.184 КУпАП диспозиція норми є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.
Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, посилається на невиконання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності батьківських обов'язків по вихованню доньки, що передбачені ст.150 СК України.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями ст.150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних для належного виховання.
За вимогами ст.3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю..
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Так, п.2 ст. 1 Закону визначено, дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
П. 14 ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 17 ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частина 2 статті 173 - 2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення діяння передбаченого частиною першою цієї статті - домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно частини 4 статті 269 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Судом встановлено, що
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, її вина стверджується зібраними по справі належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
-даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №970576 від 05.01.2026 року, серії ВАД №970577 від 05.01.2026 року, серії ВАД №970574 від 05.01.2026 року, серії ВАД №970575 від 05.01.2026 року що складені з дотриманням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року за № 1376, за формою та змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
-довідка щодо проведення перевірки та усунення причин та умов, що спричинили вчинення домашнього насильства відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 від 05.01.2026 року №01-22;
-рапорті ст. інспектора сектору ювенальної превенції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Альони Ткачук;
- копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-поясненнями ОСОБА_2 ;
-акті оцінки потреб сім-ї/особи та висновок оцінки потреб сім-ї;
-інформацію про родину ОСОБА_1 та ОСОБА_5 діти яких навчаються у Лемешівській гімназії від 07.01.2026 року №94;
-поясненнях ОСОБА_6 ;
-поясненнях ОСОБА_7 ;
-характеристиці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
-службовий акт №01 з'ясування обставин чинення домашнього насильства або реальної загрози його вчинення;
-форма оцінки ризиків домашнього насильства від 05.01.2026 року
-поясненнях ОСОБА_5 ;
-реєстраційній картці звернення 24.12.2025 року
За інкримінованими подіями батько не забезпечує для своїх дітей відповідні умови для життя та виховання. В будинку антисанітарні умови, порушені санітарно-гігієнічні норми. Крім того батько вживає алкогольні напої.
Указане безумовно свідчить, що правопорушниця відповідно до вимогст.150 СК України не виконав свій батьківський обов'язок щодо виховання доньки, тобто цілеспрямованого впливу на свідомість та поведінку його дітей з метою формування у них установок, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для її розвитку, підготовки до життя.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП суддя враховує характер та обставини вчиненого, суспільну небезпеку правопорушення, його майновий стан та ступінь вини.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1. ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру щодо малолітнього сина та неповнолітньої доньки внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілого, а тому його слід визнати винним за ч.2 ст.173-2 КУпАП та призначити покарання в межах даної статті.
Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність відповідно до вимог ст. 34, 35 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення враховується ступінь вини та матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст.33 КУпАП.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Таке стягнення, на думку суду, буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 10 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Зважаючи на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не завдало суттєвої шкоди фізичного та психічного характеру вважаю, що на теперішній час відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Враховуючи те, що відносно ОСОБА_1 одночасно розглядаються три матеріали про адміністративні правопорушення, а саме у справі № 382/67/26 провадження № 3/382/114/26, у справі № 382/69/26 провадження № 3/382/115/26, у справі № 382/70/26 провадження № 3/382/116/26, у справі № 382/71/26 провадження 3/382/117/26 на підставі ст. 36 КУпАП вбачається за необхідне обєднати зазначені справи в одну та об'єднаній справі присвоїти № 382/67/26 провадження 3/382/114/26.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. ст. 173-2, 184, 36, ст. ст. 283, 284, ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Об'єднати справу № 382/67/26 провадження № 3/382/114/26, у справі № 382/69/26 провадження № 3/382/115/26, у справі № 382/70/26 провадження № 3/382/116/26, у справі № 382/71/26 провадження 3/382/117/26, об'єднати зазначені справи в одну та об'єднаній справі присвоїти № 382/67/26 провадження 3/382/114/26.
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП, та піддати стягненню:
-за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 1173-2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 (триста сорок) гривень;
-за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 1173-2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень;
-за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
-за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) гривень;
Відповідно ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_8 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) гривень на користь держави, (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Яготинська міс./21081100, код ЄДРПОУ - 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UА 678999980313010106000010860, код класифікації бюджету 21081100).Стягувачем за цією постановою є державний орган Головне управління Національної поліції в Київській області.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106).Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідільності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду
Строк пред'явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Суддя Кисіль О. А.