вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2-з/381/3/26
381/731/26
Ухвала
Іменем України
12 лютого 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Самуха В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Фастівська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору купівлі-продажу,-
Встановив:
10 лютого 2026 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Фастівська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позовні вимоги обґрунтовані ним, що позивачки є доньками ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачки покликаються на те, що в березні 2023 року в їхнього батька було діагностовано онкологічне захворювання і він проходив лікування.
Внаслідок проходження лікування батько позивачок перебував у пригніченому стані.
11 квітня 2017 року батько позивачок набув право власності на житловий будинок і земельну ділянку, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1 .
Вже після смерті батька позивачки звернулись до нотаріальної контори для оформлення спадщини і дізнались, що 19 грудня 2023 року їхній батько уклав договір купівлі-продажу будинку і земельної ділянки з ОСОБА_3 , його співмешканкою.
Позивачки стверджують, що договір був підписаним їхнім батьком під час проходження лікування та очевидно на вкрай невигідних умовах, так як продаж здійснено по очевидно заниженій вартості.
Тому, позивачки просять визнати недійсним договір з підстав, передбачений статтею 233 ЦК України.
Крім того, разом із поданням позовної заяви було подано заяву про забезпечення позову.
В цій заяві позивачки покликаються на необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:03:002:0336, яка розташована за цією ж адресою.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована посиланнями на те, що у випадку відчуження зазначеного нерухомого майна виконання рішення суду та ефективний захист прав позивачок будуть істотно ускладненим.
Вивчивши викладені в заяві про забезпечення позову доводи, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
З урахуванням наведених правових норм та процитованих роз'яснень, застосування такого заходу забезпечення позову, як арешт, покликано унеможливити розпорядження майно, що є предметом спору чи на юридичну долю якого прямо чи опосередковано впливає вирішення спору.
Оспорюючи правомірність вчинення договору купівлі-продажу, позивачки вважають за необхідне обмежити можливість розпорядження вказаним нерухомим майном відповідачкою, як власницею.
Разом із тим, в провадженні Фастівського міськрайонного суду перебуває цивільна справа № 381/4222/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Фастівська державна нотаріальна контора про визнання недійним цього ж договору купівлі-продажу, однак з інших підстав.
В межах цієї справи було вирішеним питання щодо накладення арешту на житловий будинок і земельну ділянку.
Зокрема, судом першої інстанції у вжитті заходів забезпечення позову було відмовлено. Разом із тим, Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано Ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:03:002:0336, яка розташована за цією ж адресою.
На разі, Фастівським міськрайонним судом Київської області здійснюється розгляд цивільної справи № 381/4222/25 по суті.
У суду в даний момент не має доказів того, що заходи забезпечення позову були скасовані чи змінено вид забезпечення позову.
Тому, суд констатує, що можливість розпорядження відповідачкою ОСОБА_3 спірним майном обмежена.
За умови діючого заходу забезпечення позову у вигляді накладеного арешту на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:03:002:0336, яка розташована за цією ж адресою, повторний арешт цього майна буде надмірним втручанням в право мирного володіння майном для його власника, що суперечитиме приписам протоколу 1 статті 1 Європейської конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод.
Тому, суд констатує, що станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову, можливість розпорядження спірним майном ОСОБА_3 вже є обмеженою, а отже, відсутні підстави для висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду чи ефективний захист прав позивачів.
Тому, відсутні передбачені статтею 149 ЦПК України підстави для застосування заходів забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу на тому, що у випадку скасування заходів забезпечення позову у справі № 381/4222/25, позивачі не позбавлені можливості повторно ініціювати питання вжиття заходів забезпечення позову в межах цієї цивільної справи.
З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
Постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскарженою до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Суддя В.О.Самуха