Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/1077/26
Провадження № 2-н/644/239/26
12.02.2026
12 лютого 2026 року м.Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Маркосян М.В., розглянувши заяву Приватного Акціонерного Товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,
ПрАТ «Харківенергозбут» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 28399,06 грн.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно дост.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до вимог заявника, що містяться у заяві, ПрАТ «Харківенергозбут» просить стягнути з боржника заборгованість за спожиту електричну енергію, яка виникла за період з 01.04.2019 по 01.12.2025.
При цьому, зазначена сума, яку просить заявник стягнути з боржників, виникла за період понад три роки на момент звернення, а, також, у строк, більший за той, на який позовна давність була зупинена
Крім того, Законом України від 08 листопада 2023 року №3450-IX (який набрав чинності 30 січня 2024 року) пункт 19 викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності з 04 вересня 2025 року, відновлено обчислення строків позовної давності.
Згідно зі статтею 263 ЦК України, перебіг позовної давності зупиняється, зокрема, у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; а, також, у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Отже, з 30 січня 2024 року по 04 вересня 2025 року перебіг позовної давності зупинявся, строк позовної давності за цей період не враховується в загальний трирічний строк позовної давності, що враховано судом.
Таким чином, заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за межами встановленої законом позовної давності.
Встановлення обставин зупинення перебігу строку позовної давності виходить за межі інституту наказного провадження. Стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин зупинення строку позовної давності.
Водночас, пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. У протилежному випадку, вирішення питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника у порядку наказного провадження призведе до того, що боржник буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені права цього учасника справи.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише у порядку позовного провадження.
Отже, доводи, що наведені у заяві про видачу судового наказу, не знайшли свого підтвердження, а тому суддя дійшов висновку, що наявні підстави, визначені п. 5 ч. 1ст.165 ЦПК України, для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 256, 257 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 165, ч. 2 ст. 166, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити Приватному Акціонерному Товариству «Харківенергозбут» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,
Внесена сума судового збору поверненню не підлягає. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржників у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання та підписання суддею.
Суддя: Марина МАРКОСЯН