Справа № 643/2096/26
Провадження № 1-кс/643/1433/26
12 лютого 2026 року cлідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_2 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні №12022221170000267 від 26.01.2022 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить звернути в дохід держави заставу в розмірі 124 050 гривень, внесену у кримінальному провадженні №12022221170000267 від 26.01.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання ухвали Московського районного суду м. Харкова від 28.01.2022 у справі №643/1100/22 та зарахувати вказану суму до спеціального фонду Державного бюджету України.
Разом із цим, до початку судового засідання, прокурором подано заяву про залишення вказаного клопотання без розгляду, оскільки сума застави на теперішній час стягнута в дохід держави.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Чинними нормами КПК України не передбачено постановлення ухвали про залишення без розгляду клопотання про звернення застави в дохід держави.
Частинами 5, 6 ст.9 КПК України вказано, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Пунктами 15, 16, 19 ч.1 ст.7 КПК України передбачені такі загальні засади кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів та диспозитивність.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на викладені положення кримінального процесуального закону, загальні засади кримінального провадження, враховуючи те, що слідчий суддя позбавлений можливості розглянути вимоги клопотання, які не підтримуються стороною, яка їх подала та прийняти рішення по суті заявлених вимог (задовольнити клопотання або відмовити у його задоволенні), те, що за змістом принципів змагальності та диспозитивності сторона в процесі вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, зокрема щодо того, підтримувати клопотання чи ні та самостійно обстоювати перед судом його доводи, прийнятність його форми та законність змісту, того факту, що інші процесуальні закони, що регулюють як публічні, так і приватні процесуальні правовідносини містять положення щодо залишення без розгляду відповідного процесуального документа за клопотанням особи, яка його подала, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про звернення застави в дохід держави без розгляду, роз'яснивши особі, яка його подала, що вона не позбавлена права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно правової позиції, сформульованої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 243/6674/17-к, ухвали слідчого судді, прямо не передбачені КПК, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Вказаному кореспондує Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, де Конституційний Суд України, розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження.
Керуючись ст.ст.7, 9, 22, 26, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_2 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні №12022221170000267 від 26.01.2022 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без розгляду.
Роз'яснити, що залишення клопотання без розгляду не позбавляє особу, яка його подала, права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1