Справа № 643/22835/25
Провадження № 1-кп/643/553/26
03.02.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220470004928 від 23.09.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
Прокурор Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернулась ло Салтівського районного суду міста Харкова із клопотанням від 17.12.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220470004928 від 23.09.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі
п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22.09.2014 року звернулась ОСОБА_4 1984 р.н., яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та повідомила, що із квартири за вказаною адресою було викрадено особисте майно заявниці (ЖЕО № 23822 від 22.09.2014).
23.09.2014 відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до
ЄРДР № 12014220470004928 від 30.05.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Як зазначає прокурор, у кримінальному провадженні проведено необхідні оперативно-розшукові заходи та слідчі дії, однак особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення, не встановлено. Жодній особі повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не оголошувалося. Підстав для зупинення перебігу строку давності відсутні.
Під час досудового розслідування осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12014220470004928 не встановлено, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, потерпілий не може вказати на конкретну особу, яка вчинила злочин, повідомлення про підозру жодній особі вручено не було, вказане кримінальне правопорушення не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров?я особи та не є злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Враховуючи викладене, посилаючись на положення ч. 5 ст. 12, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України,
п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, прокурор зазначає про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Крім того, прокурор просила врахувати висновки Верховного Суду, відповідно до яких, на її переконання, невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - є безумовною підставою для закриття судом кримінального провадження.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 24.12.2025 призначено підготовче судове засідання для розгляду вказаного клопотання.
В підготовче судове засідання викликано потерпілу та прокурора.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, причини неявки невідомі, клопотань про відкладення підготовчого судового засідання не подала.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем реєстрації.
Оскільки положеннями КПК України не врегульовано порядок розгляду судом клопотання про закриття кримінального провадження, тому при вирішенні процесуальних питань в ході розгляду зазначеного клопотання суд керуються загальними засадами кримінального провадження, як це передбачено ч. 6 ст. 9 КПК України.
Відтак, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 22, 26 КПК України, неявка потерпілої та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження № 12014220470004928 від 23.09.2014, суд встановив наступне.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочате за заявою потерпілої ОСОБА_4 від 22.09.2014, в якому вона повідомила правоохоронні органи, що, приблизно о 17 год. 30 хв. 22.09.2014 вона повернулась до місця свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 та виявила крадіжку з квартири золотих прикрас, побутової техніки, грошових коштів на загальну суму 40000 грн.
Обставини скоєння кримінального правопорушення також викладено потерпілою у додаткових поясненнях від 22.09.2014.
З метою розкриття злочину наказом начальника Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 25.02.2015 створено слідчо-оперативну групу, затверджено план слідчих (розшукових) дій від 25.02.2015.
В ході проведення досудового розслідування було проведено огляд місця події (протокол від 22.09.2015), а в подальшому надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 23.09.2014, від 28.10.2014.
На виконання вказаних доручень було допитано потерпілу (протокол від 24.09.2014), яка також надала документи на підтвердження перебування у її власності викрадених речей.
В подальшому постановою слідчого від 05.11.2015 прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв?язку із відсутністю складу злочину, яку скасовано постановою прокурора від 12.02.2016.
Після скасування постанови про закриття кримінального провадження начальником СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області від 16.02.2022 надано доручення про проведення досудового розслідування, а постановою заступника керівника Салтівської окружної прокуратури від 18.02.2025 - призначено групу прокурорів. Крім того, слідчим СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області надано доручення від 25.11.2025 про проведення слідчих та розшукових дій у порядку ст. 40 КПК України.
На виконання вказаних доручень до матеріалів кримінального провадження надано рапорт поліцейського від 04.12.2025, в якому зазначено про неможливість встановити осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.
Будь-яких інших процесуальних документів та рішень, які б свідчили про проведення досудового розслідування з метою розкриття злочину - матеріали кримінального провадження не містять.
Відтак, суд констатує, що проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні обмежилось допитом потерпілої та проведенням огляд місця події.
Вирішуючи питання щодо можливості закриття кримінального провадження за наведених обставин, суд зазначає наступне.
Положенням п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Санкцією ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а тому в розумінні ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, складає 10 років.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Водночас ст. 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Проте, яка вбачається із матеріалів кримінального провадження, слідчі (розшукові) дії фактично не виконувались, а тому досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220470004928 від 23.09.2014 не може відповідати вимогам ефективності.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1, не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами (ст. 9, 25 КПК України).
Отже, органом досудового розслідування не дотримано приписи ст. 2 КПК України у частині повного розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
При цьому, суд зауважує, що правова норма, передбачена п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не надає автоматично прокурору право на звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не звільняє прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених ст. 9, 25 КПК України під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Також суд зазначає, що суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.08.2021 (справа № 142/536/20), від 29.06.2022 (справа № 725/3569/21), від 07.06.2023 (справа № 545/51/22), від 18.10.2023 (справа № 750/1575/23).
З'ясування обставин для закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Враховуючи дані, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 12014220470004928 від 23.09.2014, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення особи причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому є передчасним твердження, про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Зайвим підтвердженням цього є також постанова прокурора про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, в якій зазначено про неповноту проведеного досудового розслідування.
Відтак, досудове розслідування не може вважатися повним, а закриття кримінального провадження буде суперечити завданням та засадам кримінального провадження.
На переконання суду, закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не може бути автоматичним, без з'ясування повноти вжитих в ході досудового розслідування заходів. Інакше, законодавець визначив би можливість прийняття такого процесуального рішення слідчим чи прокурором. Натомість такі повноваження надані виключно суду з метою об'єктивної перевірки повноти вжитих заходів для розкриття злочину
Крім того, звертаючись до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження, прокурор намагається нівелювати як власну бездіяльність, так і бездіяльність з боку співробітників поліції під час проведення досудового розслідування.
Щодо посилань прокурора на практику Верховного Суду, як на підставу для безумовного закриття кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
Проте, як вбачається зі протоколу допиту потерпілої, остання повідомила відомості про особу, яка може бути причетна до скоєння злочину, олнак зазначена інформація не була перевірена в ході досудового розслідування.
Враховуючи наведене, суд вважає клопотання прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Одночасно суд звертає увагу, що згідно з ч. 11 ст. 284 КПК в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття кримінального провадження, а оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження, вказаною нормою не передбачено. Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 331/1020/24.
Керуючись п. 3-1 ч. 1, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст. 49 КК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2014220470004928 від 23.09.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити, а матеріали кримінального провадження повернути прокурору для проведення досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_5