Справа № 297/3924/25
Закарпатський апеляційний суд
12.02.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді провадження 11-п/4806/3/26 за поданням в.о. голови Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 про передачу обвинувального акта у кримінальному провадженні № 120250700000000376 від 30.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 191 КК України, до іншого суду Закарпатської області.
Подання мотивоване тим, що 28.01.2026 суддею Берегівського районного суду Закарпатської області під час підготовчого судового засідання постановлено ухвалу про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 120250700000000376 від 30.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст.191 КК України, на підставі ч. 1 ст. 32, п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання щодо територіальної підсудності та про передачу кримінального провадження на розгляд до іншого суду Закарпатської області. Ухвала мотивована тим, що під час підготовчого засідання встановлено, що вказаний обвинувальний акт надійшов до Берегівського районного суду Закарпатської області з порушенням правил підсудності, оскільки інкриміновані ОСОБА_9 дії вчинялися у різний час та в різних місцях, зокрема на території кількох районів Закарпатської області та Дніпропетровської області. Обвинувальний акт не містить чіткого визначення конкретного місця вчинення кожного з епізодів інкримінованого кримінального правопорушення, що унеможливлює однозначне встановлення територіальної підсудності за місцем його вчинення. Тому, керуючись ст. 34 КПК України, вважає за необхідне звернутись до Закарпатського апеляційного суду з поданням про вирішення питання про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 120250700000000376 від 30.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 191 КК України, за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, в юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала подання, промову прокурора, який заперечив проти задоволення подання про зміну підсудності у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_9 , дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що подання підлягає до задоволення з таких підстав.
-2-
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених Главою 2 КПК України, а також засадах організації судової влади.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретне кримінальне провадження розглядалося і вирішувалося судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають положення ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України, ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до частини 1 статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Також, цією статтею передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до змісту обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_9 мав доступ до рахунків на території Дніпровського району Дніпропетровської області та Берегівського району Закарпатської області і здійснював у період з 01.01.2021 по 04.07.2024 на території цих районів від імені ППС «Правозахисники країни» придбання за кошти спілки продуктів харчування, товари та послуги для особистих потреб та потреб його сім'ї, всього на загальну суму 2115729,34 грн.
-3-
Інкриміновані ОСОБА_9 протиправні діяння вчинялися у різний час та в різних місцях, зокрема на території кількох районів Закарпатської області та Дніпропетровської області. При цьому обвинувальний акт не містить чіткого визначення конкретного місця вчинення кожного з епізодів інкримінованого кримінального правопорушення, що унеможливлює однозначне встановлення територіальної підсудності за місцем його вчинення.
Колегія суддів зазначає, що визначення підсудності є важливим елементом справедливого судового розгляду, оскільки визначає «суд, встановлений законом». Стаття 30 КПК України передбачає, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 24.02.2025 у справі № 357/10207/21 (провадження № 51-4924 кмо 23), наголосила, що визначення підсудності може не бути очевидним до початку розгляду, оскільки, в залежності від характеру і складності обвинувачення, значною мірою залежить не лише від тлумачення застосовного національного законодавства, а й від встановлення фактів. Виявлення певних обставин під час розгляду справи або зміна позиції сторін можуть зумовити ситуацію, коли первісне визначення підсудності може виявитися помилковим.
Саме тому законодавчі норми, що стосуються підсудності, включають в себе не лише правила, які визначають ознаки, за якими провадження має розглядатися тим чи іншим судом (статті 32, 33, 33-1 КПК України), але також і правила вирішення спірних питань, які виникають при визначенні підсудності (стаття 34 КПК України).
Відсутність конкретизації місця події створює в даному випадку проблеми щодо визначення територіальної підсудності кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Частиною 1 статті 32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 283 КПК України, якими визначаються загальні положення закінчення досудового розслідування, прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як вбачається зі змісту наведеної норми, певну форму закінчення досудового розслідування законодавець пов'язує з дією, яку зобов'язаний вчинити саме прокурор, а тому місцем закінчення досудового розслідування слід вважати місце вчинення прокурором відповідної дії.
Водночас, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування здійснювалось відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області, яке знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Карпатської України, 10 А,
Обвинувальний акт затверджений та підписаний прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2 А.
-4-
Таким чином досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено в межах територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення подання в.о. голови Берегівського районного суду Закарпатської області та направлення матеріалів кримінального провадження до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, в межах територіальної юрисдикції якого було завершено досудове розслідування.
Керуючись ст. 34, 404, 405, 419 КПК України, апеляційний суд
Подання в.о. голови Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 про направлення обвинувального акта в кримінальному провадженні № 120250700000000376 від 30.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 191 КК України, за підсудністю до іншого суду Закарпатської області задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120250700000000376 від 30.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 191 КК України, направити до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді