Справа № 2/593/190/2026
"06" лютого 2026 р. суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В. М. ознайомившись з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
16 грудня 2025 року до Бережанського районного суду Тернопільської області за допомогою системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені якого діє представниця ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
02 січня 2026 року ухвалою судді Бережанського районного суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України десять днів з дня вручення ухвали.
Вказану ухвалу прийнято у зв'язку з тим, що відповідно до вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Такі вимоги Закону в позовній заяві, поданій ОСОБА_1 , не дотримані, оскільки всупереч п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України, зважаючи на те, що в сторін немає дітей, які не досягли повноліття, в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору в порядку встановленому ст. 106 Сімейного кодексу України.
Окрім цього, позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В п. 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Наведене правило також визначено п. 29 Положення.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету (пункт 29 Положення).
Позовна заява ОСОБА_1 подана до суду в електронній формі, однак позивачем не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи (відповідачці) копії позовної заяви з додатками або доказів надсилання до Електронного кабінету інших учасників справи (відповідачки) поданих до суду документів.
У зв'язку з вказаним, позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Як вбачається з позовної заяви, яка надійшла до суду: позовна заява складається з 5 сторінок (3 арк.) і до неї додано 6 (шість) додатків.
Не зважаючи на такі вимоги, позивач не надіслав у паперовій формі листом з описом вкладення відповідачці, у якої відсутній електронний кабінет: позовну заяву та документи, що до неї додаються такі ж, як подані до суду. Вказаний висновок випливає з того, що відповідно до опису вкладення до листа адресованого відповідачці випливає, що останній надіслано лист до якого вкладено «Позов КИЛИН (1).pdf» - 2 арк. (3 стор.) та «додатки. pdf» - 4 арк. (7 стор.) Вказаний лист був надісланий не Національним оператором.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про поштовий зв'язок» відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» Національний оператор, яким є ПАТ «Укрпошта» (розпорядження Кабінету Міністрів України № 10-р від 10 січня 2002 року «Про національного оператора поштового зв'язку»), забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку за переліком.
Відповідно до абз. 2 п.17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009 року (далі - Правил) послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Поданий разом з позовною заявою позивачем опис вкладення таким вимогам не відповідає, оскільки в ньому не зазначено індивідуальні ознаки відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей, такий висновок випливає з того, що опис не містить відомостей про характер та обсяг (кількість сторінок, аркушів) інших вкладень у лист. Вказане має наслідком неможливість суду переконатися, що відповідачу було надіслано позовну заяву та документи, що до неї додані, - ідентичні поданим до суду.
У зв'язку з цим, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позивачу в ухвалі зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк усунення недоліків, а саме: позивачу слід подати оновлену позовну заяву копію якої надіслати відповідачці, в якій вказати: відомості про вжиті заходи досудового врегулювання спору з відповідачкою в порядку встановленому ст. 106 Сімейного кодексу України.
Також позивачу слід надати суду підтвердження надіслання у паперовій формі листом з описом вкладення відповідачці позовної заяви та документів, що додані до позовної заяви, - ідентичних поданим до суду.
Ухвалу суду від 02 січня 2026 року представницею позивача отримано 08.01.2026 1:44:35, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Виходячи з наведеного, останній день на усунення недоліків наведених в ухвалі суду від 02 січня 2026 року з врахуванням ч.6 ст. 272 ЦПК України припадає на 19 січня 2026 року.
09 січня 2026 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява представниці позивача про усунення недоліків, до якої додано оновлену позовну заяву де на виконання вимог ухвали від 02 січня 2026 року вказано, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися, вказана позовна заява як і первинна позовна заява підписана представницею Кравченко О.О., окрім цього до заяви про усунення недоліків додано опис вкладення у лист № 0210000217110 адресований ОСОБА_2 , відповідно до якого відповідачці було надіслано: «Позовна заява КИЛИН» - 2 арк. (двосторонній), «Копія паспорту Позивача» - Арк 2 (двосторонній), «Копія паспорту Відповідача» - Арк 1 (двосторонній), «Копія довідки про реєстрацію місця проживання» - Арк 1, «Копія свідоцтва про шлюб» - Арк 1, - всього 5 вкладень.
Натомість до суду оновлена позовна заява надійшла на 3 сторінках, первинна позовна заява до суду надійшла на 5 сторінках, також до позовної заяви додано: копію паспорта Позивача на 3 сторінках, копію паспорту з Дії та довідки про реєстрацію місця проживання відповідачки на 3 сторінках, копію свідоцтва про шлюбу на 1 сторінці, копію квитанції про сплату судового збору на 1 сторінці, копію ордеру на 1 сторінці, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на 2 сторінках.
В абз. 2 ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні вказівки, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач може не надсилати листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (копію квитанції про сплату судового збору, якою підтверджується дотримання позивачем вимоги сплатити судовий збір, копію ордеру, яким підтверджуються повноваження представника на звернення від імені позивача до суду з позовною заявою, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю)
Таким чином позивачем вимоги ухвали від 02 січня 2026 року у встановлений строк не виконано.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.
Ч.7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Виходячи з наведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - слід вважати неподаною та повернути її позивачу. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Такий висновок, цілком узгоджується з висновком Верховного Суду викладеному у постанові Верховного Суду від 22.09.2019 року по справі № 705/5060/18 (провадження № 61-3331св19).
Керуючись ст. ст. 12, 43, ч. ч. 3, 6, 7 ст. 185, ст.ст. 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - вважати неподаною та повернути її позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: