Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1556/25
10.02.2026 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участі секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду,
Стислий виклад обставин заяви.
До суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Красилівського районного суду від 21.11.2025 у цивільній справі №677/1556/25 за позовом ТОВ "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 12 місяців.
Заява мотивована тим, що заявник перебуває у вкрай складному фінансовому становищі та не має можливості сплатити присуджену суму.
Вказує, що її дохід є мінімальним, майна, на яке можливо звернути стягнення не має, крім того, має вже відкритті виконавчі провадження, які вона погашає, що свідчить про її складне фінансове становище.
Виходячи з наведеного , просить надати їй можливість стабілізувати фінансову ситуацію та відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців до 1 грудня 2026 року, з метою реального та добровільного виконання рішення суду у майбутньому.
Позиція учасників судового процесу.
Представник відповідача надіслала до суду заперечення на заяву, згідно яких просить відмовити у її задоволенні.
Вказує, зокрема, що заява сторони відповідача про відстрочення виконання рішення суду є незаконною, необґрунтованою, поданою з порушенням обов'язкових вимог ЦПК України, та такою, що подана з метою затягування розгляду справи та відстрочення притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Кредитного договору, що є зловживанням стороною відповідача своїми процесуальними правами.
Вказує, що ТОВ "Бізнес Позика" заперечує проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Зазначає, що вищезазначена заява не підлягає задоволенню, оскільки стороною відповідача в порушення вищезазначених обов'язкових вимог ЦПК України до заяви про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду:
•не обґрунтувала обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з посиланням на відповідні належні, достатні, та достовірні докази;
•в підтвердження начебто «скрутного матеріального становища» відповідача не надала суду жодних належних, достатніх та достовірних доказів, наприклад, довідок про доходи за цей та попередні роки, витягів з реєстрів щодо відсутності у Відповідача нерухомого та рухомого майна тощо.
Зазначає, що відповідач належним чином не виконав свій обов'язок за кредитним договором щодо здійснення платежів у відповідності до встановленого графіку платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором.
Відповідач не сплатив позивачу заборгованість за Кредитним договором ні після закінчення строку дії договору, ні після звернення ТОВ «Бізнес Позика» до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості за Кредитним договором.
Крім того, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до ТОВ «Бізнес Позика» на будь-якому з вищезазначених етапів із пропозицією щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку з вищенаведеним, у позивача немає жодних підстав вважати, що відповідач справді має намір сплатити заборгованість за кредитним договором у випадку розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду.
Крім того, як вбачається з наданих стороною відповідача доказів, та про що зазначила сама сторона відповідача у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду, відповідач є працевлаштованою особою та має стабільну заробітну плату.
На думку сторони позивача, звернення сторони відповідача із заявою про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду є зловживанням стороною відповідача своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, а також з метою відстрочення притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов кредитного договору.
Заявником подано відповідь на заперечення, в якому вона зазначає, що подання заяви про відстрочення виконання рішення суду є реалізацією її процесуального права, передбаченого ст. 435 ЦПК України, та не може розцінюватися як зловживання процесуальними правами або спосіб затягування виконання судового рішення.
Вказує, що заява подана нею добросовісно з огляду на її фактичний матеріальний стан та об'єктивну неможливість одноразового виконання рішення суду без завдання істотної шкоди моєму мінімальному рівню існування. Вона не ухиляюся від виконання рішення суду та не заперечую свого обов'язку його виконати, а просить визначити порядок виконання, який дозволить здійснити його реально.
Доводи позивача ґрунтуються на припущеннях та не враховують її реальний матеріальний стан, який не є і не міг бути відомий позивачу в повному обсязі.
Обставини, встановлені судом.
21.11.2025 рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області №677/1556/25 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором.
Згідно копій постанов з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та інформаційної довідки «Опендатабот» встановлено, що відносно ОСОБА_1 в органах, що здійснюють примусове виконання (приватних виконавців) відкрито низку виконавчих проваджень №78232083 від 02.06.2025, №78206991 від 28.05.2025, №78207223 від 28.05.2025, №77468363 від 11.03.2025, №77470089 від 11.03.2025, №77265854 від 21.02.2025, №77146378 від 11.02.2025, №78232078 від 02.06.2025.
Відповідно до даних про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування Пенсійного фонду України, отриманих ОСОБА_1 , встановлено, що вона за період з 2012 року по 2025 рік отримувала доходи, зокрема на дату відкриття відносно неї виконавчих проваджень у 2024 році - 93300,00 грн., у 2025 році - 80532,92 грн.
Також заявником надано виписку по її банківській карті АТ КБ «Приват Банк» за період з 01.01.2025 - 10.12.2025 року, згідно якої вона отримувала дохід (заробітну плату) від ОСОБА_2 , на загальну суму за вказаний період 68 272,94 грн.
Мотиви суду та застосовані норми права
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання.
За змістом частин 1, 2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Відповідно до ч. 1, 3-5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018).
Отже, обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду, повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Водночас, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Наведене також дає підстави для висновку про те, що при розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник.
При цьому, надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
На підставі частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, саме на заявника в контексті наведених приписів покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.
Водночас, заявником не наведено та не надано належних та допустимих доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, або роблять його неможливим.
Надані до суду докази про отримання заробітної плати не можуть однозначно свідчити про об'єктивну неможливість виконання рішення суду, оскільки не підтверджують дійсний майновий стан.
Сам лише факт, що заявник отримує лише заробітну плату, не свідчить про його складне матеріальне становище та не є обставиною, що унеможливлює чи ускладнює виконання рішення суду.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з клопотанням про відстрочення виконання рішення, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, депозитів, активів у фінансових установах. Незадовільний матеріальний стан також підтверджується документами про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Зазначені обставини не можуть бути беззаперечним доказом скрутного майнового стану, не підтверджують той факт, що заявник знаходиться у такому матеріальному становищі, яке унеможливлює виконання рішення суду.
У той же час, скрутне матеріальне становище не завжди має характер особливих або виняткових обставин і матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, та не є обставиною, що утруднює його виконання.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення у вказаній справі відсутні, а тому подана заява задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено 11.02.2026
Суддя С. В. Васільєв