Справа № 455/209/26
Провадження № 1-кс/455/17/2026
09 лютого 2026 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, займається тимчасовими підробітками, судимого 16.07.2025 вироком Старосамбірського районного суду Львівської області за ч.1 ст. 382 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,
,
09.02.2026 року слідчий СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12026141320000026 від 16.01.2026 року до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026141320000026 від 16.01.2026 року за ч.3 ст. 382 КК України.
У ході досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , є особою, яка засуджена за злочин, передбачений ч. 1.ст. 382 КК України. Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 12.02.2024 року у справі №455/2457/23, яка набрала законної сили 23.02.2024 року, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 14.10.2024 року у справі №455/2265/24, яка набрала законної сили 25.10.2024 року, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 31.01.2025 року у справі №455/41/25, яка набрала законної сили 11.02.2025 року, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років без конфіскації транспортного засобу. За доводами досудового розслідування ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, а вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти правосуддя.
Так, ОСОБА_6 , не зважаючи на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 31.01.2025 року у справі №455/41/25, яка набрала законної сили 11.02.2025 року, та будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, достовірно знаючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами, та маючи умисел, спрямований на невиконання постанови суду про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 10 років, маючи реальну можливість її виконати, підірвав авторитет правосуддя України та в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України »Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, діяв умисно та 15.01.2026 року близько 13:25 керував транспортним засобом, автомобілем марки «Volvo» моделі V 40, реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 , по вулиці Хирівській в м. Добромиль Самбірського району Львівської області, чим порушив обов'язок, накладений рішенням суду, та був виявлений працівниками СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.
09 січня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України.
Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий у клопотанні зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, слідчий визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні, який перебував в автомобілі під час зупинки ОСОБА_5 ; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків. Для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечив, просив нічний домашній арешт. Пояснив, що більше не сідає за кермо, його неповнолітніх дітей до школи возить знайомий на його машині, однак своїх дітей він йому повністю не довіряє і їздить з ними до школи. Повідомив, що фактично проживає в с. Княжпіль з дружиною та дітьми. Перебивається тимчасовими заробітками на території Львівщини.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про таке.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи ( ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку ст. 276-279 КПК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.01.2026 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026141320000026 розпочато 16.01.2026 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України, складено та вручено підозрюваному 09.02.2026 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України.
Отже, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_5 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов'язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного. Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати неупередженого спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 156 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об'єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З аналізу доводів, викладених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні під час дослідження матеріалів, зокрема зі змісту копій рапорта старшого інспектора-чергового ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 від 15.01.2026 року, протоколу огляду місця події від 15.01.2026 року, протоколів огляду дисків від 27.01.2026 року та від 28.01.2026 року, які визнанні речовими доказами відповідно до постанов від 27.01.2026 року та від 28.01.2026 року, протоколів допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 16.01.2026 року та від 04.02.2026 року відповідно, вимоги ДІАП від 20.01.2026 року, вироку Старосамбірського районного суду Львівської області по справі №455/1008/25 від 16 липня 2025 року, який набрав законної сили 16.08.2025 року, дозволяють виснувати про належний для поточного етапу досудового розслідування рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що кримінальне правопорушення мало місце і це правопорушення, можливо, вчинене підозрюваним. За таких обставин, враховуючи дослідженні в судовому засіданні відомості щодо обставин вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, та можливу роль ОСОБА_5 у ньому, не вирішуючи при цьому питання про доведеність його вини та правильність кваліфікації дій, а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно нього, а тому приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушеня, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України в межах даного кримінального провадження.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Обов'язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні, який перебував в автомобілі під час зупинки ОСОБА_5 ; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, орган досудового розслідування посилається на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від досудового слідства та суду. Вказані обставини, на переконання органу досудового розслідування можуть свідчити про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (п. 80), в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_5 , оцінюючи його у сукупності з специфікою інкримінованого кримінального правопорушення, реальної можливості покинути місце проживання у зв'язку з приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Посилаючись у своєму клопотанні на ризик впливу на свідка у цьому кримінальному провадженні, який перебував в автомобілі під час зупинки ОСОБА_5 , слідчий вказав, що ОСОБА_5 під час зупинки транспортного засобу просив свого пасажира пересісти в салоні автомобіля з пасажирського на водійське сидіння. Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які можуть бути чи стати свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 вже притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України і за версією органів досудового розслідування висновків не зробив та на шлях виправлення не встав.
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 33-річного віку, є громадянином України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх доньок, заробляє тимчасовими підробітками, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання. Також слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України.
Враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою переховування від органу досудового розслідування та суду, має реальну можливість покинути місце свого перебування, а також впливати на свідка, продовжувати встановлену судом заборону керувати транспортним засобом, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Вирішуючи питання щодо періоду застосування вказаного запобіжного заходу та переліку обов'язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховує обставини, встановленні в ході розгляду цього клопотання, а також повідомлення підозрюваного про специфіку тимчасових підробітків, збалансувавши при цьому інтереси органу досудового розслідування (щодо запобігання встановленим ризикам, забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, подальшого з'ясування обставин кримінального провадження) та підозрюваного (зокрема, право на працю, яку він вільно обирає або погоджується), приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 не цілодобовий домашній арешт, а арешт у певний період доби, а саме в період доби з 21.00 год. до 06.00 год. строком до 2 (двох) місяців, тобто до 09.04.2026 року (включно).
Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У зв'язку з наведеним, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду; повідомляти слідчого та прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.
Покладення вказаних обов'язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Їх покладення на підозрюваного дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою та унеможливити настання будь-якого із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Підозрюваний не позбавлений права, передбаченого ст. 201 КПК України, звернутися до слідчого суді, суду про зміну запобіжного заходу. Слідчий, прокурор не позбавлений права, передбаченого ст. 200 КПК України, звернутися до слідчого суді, суду про зміну запобіжного заходу.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. 176-179, 181, 186-187, 193-194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 382 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 21:00 год. до 06:00 год., строком на 2 (два) місяці, тобто до 09 квітня 2026 року (включно).
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період доби з 21:00 год. до 06.00 год., залишати житло за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 до 09 квітня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого та прокурора чи суд, про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Строк дії даної ухвали встановити до 09 квітня 2026 року ( включно).
Виконання даної ухвали доручити відділенню поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ВП ГУНП у Львівській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повну ухвалу складено 11.02.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1