Справа № 453/1946/25
№ провадження 3/453/20/26
27 січня 2026 року суддя Сколівського районного суду Львівської області Курницька В.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ст. 185 КУпАП, -
ОСОБА_1 09 листопада 2025 року близько 17 години 20 хвилин, перебуваючи по вул. Стрийській, 29, м. Сколе під час складання адміністративних матеріалів не виконував законного розпорядження працівника поліції шарпав поліцейських, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причин неявки до відома судді не довів.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251-252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Стаття 185 КУпАП, передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Установлення злісності непокори, законності розпорядження або вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, є обов'язковими ознаками вищевказаного адміністративного правопорушення.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац 2 п. 7постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Із таким тлумаченням терміну «злісна непокора» погодився Конституційний Суд України в абз. 2 п. 5 рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 у справі № 1-28/2011 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.263 КпАП та п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання).
Безпосереднім об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Таким чином, особливість застосування ст.185 КУпАП полягає в тому, що вимога поліцейського, яку злісно не виконує правопорушник, спрямована на забезпечення громадського порядку і суспільної безпеки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- копією рапорту поліцейського СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Романа Циба від 09 листопада 2024 року;
копією рапорту старшого інспектора СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Андрія Джуса від 09 листопада 2024 року;
- копією письмового пояснення ОСОБА_1 ;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 478086 від 09 листопада 2025 року;
- протоколом АА № 192406 про адміністративне затримання за ст. 185 КУпАП від 09 листопада 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 доставлено у службове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку із вчиненням правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП та для складення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 121 КУпАП;
Відтак, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, а саме: не виконував законну вимогу працівника поліції, шарпав працівників поліції, поводив себе зухвало та неадекватно, вчинивши своїми діями правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, суддя не вбачає.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а саме вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 280, 283 - 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255, 00 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками:
https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/
та
https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.
Штраф, у відповідності до ст.ст. 307 та 308 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу; у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення подвійного розміру штрафу, зазначеного у даній постанові.
Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Я.Курницька