ЄУН: 333/6144/25
Провадження №: 2/336/888/2026
10 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.,
за участі секретаря судового засідання Гордейченко Р.Р.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про надання дозволу на здійснення реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини без письмової згоди батька,-
Позивач звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя із вищевказаною позовною заявою, за якою просить суд: надати їй дозвіл на здійснення реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , без згоди батька, разом з матір'ю без письмової згоди батька.
В обґрунтування позовних вимог заявлено наступне.
З 05.09.2020 по 20.03.2025 року позивач - ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який було зареєстровано Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що було зроблено актовий запис № 907 від 05.09.2020 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 року по справі № 333/406/25 (провадження №2/333/1711/25).
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з матір'ю, спору про місце проживання дітей наразі не виникає, оскільки, як зазначає позивач, Відповідач як батько дітей не приймає участі у виховані та взагалі не переймається їх долею.
3 рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2025 року по справі № 333/11010/25 (Провадження №2/333/1468/25) вбачається, що діти проживають зі позивачем, вказаним рішенням стягнуто з Відповідача аліменти на користь позивачки.
Позивач зазначає, що її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади. За цією адресою ж зареєстровано місце проживання старшої доньки ОСОБА_5 .Проте, місце проживання молодшої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніде не зареєстроване.
На підтвердження батьківства суду надано копію свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_2 , видане Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис про народження № 339 від 18.05.2023 року.
Позивач зазначає, що зверталась до Відповідача із проханням звернутися до уповноважених органів для реєстрації місця проживання дитини він не погоджується.
Позивач, звернулась до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, проте отримала відмову через відсутність згоди батька на реєстрацію дитини за адресою зареєстрованого місця проживання матері. Батько ж свою згоду на реєстрацію місця проживання не надає.На підставі вищевикладеного, позивач звернулась до суду із заявою про надання дозволу на здійснення реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини без письмової згоди батька.
Ухвалою судді від 19 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Сторони у судове засідання не з'явились.
В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що з 05.09.2020 по 20.03.2025 року позивач - ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який було зареєстровано Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що було зроблено актовий запис № 907 від 05.09.2020 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 року по справі № 333/406/25 (провадження №2/333/1711/25).
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з матір'ю, спору про місце проживання дітей наразі не виникає, оскільки, як зазначає позивач, Відповідач як батько дітей не приймає участі у виховані та взагалі не переймається їх долею.
3 рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2025 року по справі № 333/11010/25 (Провадження №2/333/1468/25) вбачається, що діти проживають зі позивачем, вказаним рішенням стягнуто з Відповідача аліменти на користь позивачки.
Позивач зазначає, що її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади. За цією адресою ж зареєстровано місце проживання старшої доньки ОСОБА_5 .
Проте, місце проживання молодшої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніде не зареєстроване.
На підтвердження батьківства суду надано копію свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_2 , видане Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис про народження № 339 від 18.05.2023 року.
Позивач зазначає, що зверталась до Відповідача із проханням звернутися до уповноважених органів для реєстрації місця проживання дитини він не погоджується.
Позивач, звернулась до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, проте отримала відмову через відсутність згоди батька на реєстрацію дитини за адресою зареєстрованого місця проживання матері. Батько ж свою згоду на реєстрацію місця проживання не надає.
За змістом статей 11, 18 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.Відповідно ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, у якому вона проживає постійно або тимчасово. Згідно із ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Якщо батьки дитини проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України 22 листопада 2012 року № 1077, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них. При проживання батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно-територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно-довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.
Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №752/2951/20 (провадження № 61-11860св21), викладено висновок, згідно якого при вирішенні спору між батьками щодо реєстрації місця проживання дитини та зняття її з реєстрації за відсутності згоди іншого з батьків з'ясуванню підлягає питання, чи була вказана відмова безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами. Якщо відсутність згоди відповідача на реєстрацію місця проживання дитини з позивачем обумовлена наявністю спору між сторонами щодо того, з ким із батьків має проживати дитина і остаточне рішення з цього приводу не ухвалене, саме рішення у справі про визначення місця проживання дитини є підставою для реєстрації місця її проживання і буде ефективним способом захисту прав дитини.
Такий же за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.12.2021 року у справі № 752/11923/20 (провадження № 61-5706св21).
Встановлені обставини справи вказують на те, що між сторонами не існує спору, дитина до та після розірвання шлюбу між батьками залишилась проживати із матір'ю.
Враховуючи, що неповнолітня донька позивачки проживає разом з нею, спір про місце проживання дитини, який підлягав би вирішенню на підставі статті 161 СК України, між сторонами відсутній, згоду батька позивачка не може отримати оскільки останній не вважає відсутність реєстрації місця проживання доньки суттєвою проблемою, зважаючи на правовий режим воєнного стану в Україні, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З огляду на викладене вище, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про надання дозволу на здійснення реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини без письмової згоди батька - задовольнити.
Надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) дозвіл на здійснення реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без згоди батька, за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір'ю без письмової згоди батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Роз'яснити, що через неявку у судове засідання всіх учасників справи судове рішення підписано судом без його проголошення.
Роз'яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін
10.02.26