Вирок від 12.02.2026 по справі 317/638/18

Єдиний унікальний номер 317/638/18

Провадження № 1-кп/317/10/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5

ОСОБА_6

захисників обвинувачених ОСОБА_7

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017080000000551 від 13.10.2017 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,-

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Зеленопіль Розівського району Запорізької області, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 КК України, ч. 2 ст. 365 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції України № 105о/с від 18.04.2016 ОСОБА_5 призначено інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 646о/с від 31.08.2016 інспектору роти № 1 батальйону № 1 УПП в м. Запоріжжі ДПП НПУ ОСОБА_5 присвоєно спеціальне звання лейтенанта поліції.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції України № 67о/с від 24.02.2017 ОСОБА_6 призначено інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Цим же наказом інспектору роти № 1 батальйону № 1 УПП в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_9 присвоєно спеціальне звання рядового поліції.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», є працівниками правоохоронного органу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм і катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 43 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов'язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

Так, 12.10.2017, приблизно з 01 год. 20 хв., інспектори роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи поряд з будівлею стаціонарного посту «Запоріжжя-Північ», розташованого на 475 км автомагістралі Н-08 при в'їзді до м. Запоріжжя з боку м. Дніпра, на території Запорізького району Запорізької області, перевищуючи службові повноваження працівника поліції, діючи умисно, усупереч вимогам ст. 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», за відсутності підстав, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», з метою пригнічення волі потерпілого ОСОБА_4 до спротиву, застосували до останнього поліцейський захід примусу, а саме фізичну силу. ОСОБА_5 утримував обома руками праву руку потерпілого ОСОБА_4 , а ОСОБА_6 обома руками утримував ліву руку потерпілого ОСОБА_4 . У цей час особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, всупереч вимогам ст. 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», без попередження, за відсутності підстав, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», застосувала до потерпілого ОСОБА_4 спеціальний засіб - гумовий кийок, шляхом нанесення потерпілому ОСОБА_4 не менше 13 ударів зазначеним кийком по гомілках обох ніг, чим спричинила останньому синці в області обох гомілок, що згідно висновку експерта № 2481 від 16.10.2017 самі по собі кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.

Надалі, 12.10.2017, приблизно з 01 год. 35 хв., інспектори роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи поряд з будівлею стаціонарного посту «Запоріжжя-Північ», розташованого на автомагістралі Н-08 при в'їзді до м. Запоріжжя з боку м. Дніпра, на території Запорізького району Запорізької області, перевищуючи службові повноваження працівника поліції, діючи умисно, усупереч вимогам ст. 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», за відсутності підстав, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», з метою пригнічення волі потерпілого ОСОБА_4 до спротиву, застосували до потерпілого ОСОБА_4 поліцейський захід примусу - фізичну силу. Під час застосування фізичної сили ОСОБА_5 утримував обома руками праву руку потерпілого ОСОБА_4 , а ОСОБА_6 у цей час застосував до потерпілого ОСОБА_4 спеціальний засіб кайданки.

Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується також й у наступному.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції України № 67о/с від 24.02.2017 ОСОБА_6 призначено інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Також зазначеним наказом інспектору роти № 1 батальйону № 1 УПП в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_9 присвоєно спеціальне звання рядового поліції.

Перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_6 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», є працівником правоохоронного органу.

Так, 11.10.2017, приблизно о 20 год. 30 хв., інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_6 , під час несення чергування на стаціонарному посту «Запоріжжя-Північ», розташованому на автомагістралі Н-08 при в'їзді до м. Запоріжжя з боку м. Дніпра, на території Запорізького району Запорізької області, зупинено автомобіль ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . Надалі, в ході проведення поверхневого огляду вказаного автомобіля особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, виявлено предмет зовні схожий на бейсбольну біту, виготовлену кустарним способом, у зв'язку з чим особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, викликала на місце слідчо-оперативну групу Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області.

У подальшому, у період часу приблизно з 20 год. 30 хв. 11.10.2017 до 01 год. 20 хв. 12.10.2017, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, з метою покарати ОСОБА_4 за перевезення, на думку вказаних співробітників поліції, забороненого в обігу предмету, знаходячись біля, а також всередині будівлі вказаного стаціонарного посту, незаконно утримували ОСОБА_4 біля приміщення стаціонарного посту за низької температури атмосферного повітря, обмежуючи свободу переміщення останнього шляхом усних заборон залишати вказане місце до прибуття слідчо-оперативної групи та позбавляли його можливості вживання їжі та пиття, що призвело до погіршення стану здоров'я ОСОБА_4 та завдало останньому сильних фізичних та моральних страждань.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, а саме - умисне заподіяння сильного фізичного та морального страждання шляхом мучення з метою покарати потерпілого за дії, у скоєнні яких він підозрюється, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 11.10.2017, приблизно о 8 годині вечора, він заступив на нічну зміну на блокпосту «Лавра 200» у складі екіпажу - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та він. Приблизно о 20 год. 30 хв. ним був зупинений автомобіль «Фольцваген» під керуванням громадянина ОСОБА_59. Виїжджаючи з заправки він не увімкнув покажчик повороту. ОСОБА_5 попросив вказаного громадянина надати документи. З ним поруч стояв ОСОБА_10 . Водій надав паспорт з тимчасовим посвідченням, він помітно нервував. Десь у цей момент до ОСОБА_10 підійшов ОСОБА_6 та попросив допомогти з водієм. ОСОБА_6 був молодшим співробітником, не знав як діяти коли водій не показує документи. ОСОБА_5 виявив у громадянина ОСОБА_59 ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував поїхати до медичного закладу на освідування. Він викликав екіпаж, який знаходився на лінії, який приїхав хвилин через п'ятнадцять. У складі цього екіпажу були ОСОБА_12 та ОСОБА_14. ОСОБА_12 залишився на блокпосту, а обвинувачений з ОСОБА_14 поїхав до лікаря-нарколога. Десь о 23 годині вони повернулись на блокпост. ОСОБА_11 склала на ОСОБА_59 постанову за ч. 3 ст. 126 КУпАП. Поки він чекав, ОСОБА_5 перевірив його номерні агрегати та попросив зняти сіточки з номерів. Десь у цей час він вперше побачив потерпілого ОСОБА_4 , який ходив біля посту, розмовляв по телефону. Потерпілий періодично підходив до сходів, брався за сходинку та підтягувався разів 10-15. ОСОБА_5 спитав у ОСОБА_10 хто це. ОСОБА_10 сказав, що у нього виявлено биту, він чекає СОГ. Коли вони відпустили громадянина ОСОБА_59, ОСОБА_5 зайшов до приміщення посту та сидів разом з ОСОБА_11 . Приблизно опівночі зайшов ОСОБА_6 і сказав, що ОСОБА_4 стало погано, можливо у нього скрутило живіт. ОСОБА_6 попросив викликати швидку допомогу, її викликала ОСОБА_11 . Швидка допомога приїхала хвилин через 15. Вони поміряли потерпілому тиск, сказали усе в порядку. ОСОБА_4 сказав, що він дуже голодний і через це може боліти живіт.

Також приїхав ОСОБА_15 і ОСОБА_16 . ОСОБА_4 попросив зробити йому чай. ОСОБА_5 зробив йому чай, додав побільше цукру на його прохання. Потім поїхала швидка допомога, також поїхав й ОСОБА_15 . ОСОБА_4 відмовився від госпіталізації. ОСОБА_5 посидів приблизно 20 хвилин в посту, після чого піднявся на другий поверх поїсти.

Десь о 01 год. 30 хв. він почув крики ОСОБА_10 : «До вас буде застосована фізична сила, руки за спину». Обвинувачений накинув куртку і спустився з другого поверху. ОСОБА_10 постійно кричав: «Руки за спину». Коли обвинувачений спустився, то побачив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_6 намагаються затримати ОСОБА_4 , вдягнути йому кайданки. Обвинувачений підійшов до них, не знав що трапилось, за що ОСОБА_4 затримують. ОСОБА_10 попросив допомогти надіти кайданки. На лівій руці потерпілого вони вже були застебнуті. Підійшовши, обвинувачений попросив потерпілого не чинити супротив, однак ОСОБА_4 не хотів заводити руки за спину. ОСОБА_10 звернувся до обвинуваченого: «Давай покладемо його на землю». Це ОСОБА_5 проігнорував, оскільки думав, що ОСОБА_4 заведе руки за спину, але він цього не робив. Секунд 30 була метушня. ОСОБА_5 відчув удар по своїй нозі. Повернувшись він побачив, що ОСОБА_10 махає резиновою палкою. Рази два-три він попав по ньому. Потім рази два він попав по ОСОБА_4 , який стрибав на одній нозі. ОСОБА_10 кричав щось, або «на землю» або «руки за спину». Обвинувачений намагався трохи відтягнути ОСОБА_4 від ОСОБА_10 . ОСОБА_17 казала: «Зачем вы сопротивляетесь, вы же знаете за что вас задерживают» (рос. мов.). ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_11 і попросив газовий балончик. Він його взяв і почав підходити до них. Обвинувачений закричав: «Только не вздумай брызгать» (рос. мов.). Кийок та кайданки використовуються відповідно до ст. 45, а газовий балончик заборонено використовувати. Десь у цей час ОСОБА_4 сказав, що не буде чинити супротив і заведе руки за спину самостійно. ОСОБА_6 застібнув кайданки на правій руці. Далі вони завели ОСОБА_4 у приміщення посту і приблизно у цей час потерпілий попросив викликати йому швидку допомогу. Хто викликав швидку допомогу не пам'ятає. Обвинувачений спитав у ОСОБА_10 що трапилось, на що ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_4 хотів стрибнути під проїжджаючий автомобіль. Обвинувачений нагадав ОСОБА_10 , щоб той склав усі необхідні матеріали, рапорт про застосування фізичної сили. Потім ОСОБА_4 завели в іншу кімнату, викликали швидку допомогу. До чергової частини ОСОБА_10 чи ОСОБА_18 доповіли про застосування фізичної сили. Не дочекавшись швидкої допомоги ОСОБА_5 пішов на другий поверх. Коли була СОГ та швидка допомога, він не спускався з другого поверху. Коли спустився пізніше, то ОСОБА_19 сказала, що швидка поміряла тиск, зробила якісь процедури. Також приїхала СОГ та вилучила у ОСОБА_4 чи палку, чи биту. Вона сказала, що на ОСОБА_4 склали постанову і він поїхав додому. Через день їм зателефонували зі служби моніторингу та попросили написати пояснення.

На питання прокурора обвинувачений уточнив, що він працює у поліції з 2016 року. До цього працював на заводі. У квітні 2016 року він склав присягу. На час події був інспектором, наразі має звання лейтенант поліції. ОСОБА_10 підозрював ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України.

Потерпілий сказав, що просив у ОСОБА_10 чай, але він відмовив. Скільки часу потерпілий був на блокпосту обвинувачений достеменно не знає. До освідування з громадянином ОСОБА_59 він не знав, що потерпілий знаходиться на блокпосту. Він не затримував ОСОБА_4 .

На той час він не знав, що дії ОСОБА_10 є незаконними. Про застосування кийка команди від ОСОБА_10 він не чув.

Наразі вважає, що застосування кайданків та кийка ОСОБА_10 не є перевищенням його повноважень. Порушенням є те, що він протримав потерпілого п'ять годин. Застосовані кайданки були ОСОБА_10 . Кайданки обвинуваченого не застосовувались. До сходів ОСОБА_4 не приковували. ОСОБА_10 вдарив потерпілого кийком рази два-три по ногам. У метушні ударів не рахував.

ОСОБА_11 зателефонувала йому і попросила спуститись допомогти затримати ОСОБА_4 .

Після оголошення підозри обвинувачений приїхав до ОСОБА_4 і спитав чи є у нього претензії. Він сказав, що претензій до ОСОБА_5 не має, навіть розписку про це написав.

Як з'ясувалось пізніше, ОСОБА_10 написав лише рапорт про застосування спецзасобів та фізичної сили, а інші документи не складав.

До центру БВПД обвинувачений не повідомляв про затримання ОСОБА_4 , оскільки не затримував його. ОСОБА_10 прийняв рішення затримувати його.

У ОСОБА_4 був телефон, він міг ним скористатись.

Не пам'ятає де та коли ОСОБА_10 сказав йому, що потерпілий хотів стрибнути під автомобіль.

ОСОБА_5 не приковував потерпілого до перил, не бачив цього. Не пам'ятає чи бачив автомобіль потерпілого.

ОСОБА_6 тримав ОСОБА_4 за ліву руку, а він за праву.

На питання захисника ОСОБА_7 обвинувачений зазначив, що коли він спускався сходами, то ОСОБА_11 була на сходах.

Щодо цієї події проводилось службове розслідування, до нього застосовано догану. Він не оскаржував догану, оскільки дружина була на останньому місяці вагітності, тож йому було не до цього.

Спочатку йому не було зрозуміло, що ОСОБА_10 має намір застосувати кийок. Для нього це було несподіванкою.

На питання захисника ОСОБА_8 обвинувачений уточнив, що на той час старший не призначався. Потрібно було прислухатись до більш досвідчених співробітників. ОСОБА_10 працював у поліції з 2015 року. ОСОБА_6 був молодший співробітник. В екіпажі з ОСОБА_6 він ніколи до цього не був. Чи був з ним раніше на посту точно не пам'ятає, але начебто не був.

ОСОБА_6 лише намагався завести руки за спину потерпілому. ОСОБА_5 не бачив, щоб ОСОБА_6 наносив удари.

Потерпілий бігав зі сторони в сторону. ОСОБА_6 навіть за ногу намагався його схопити.

Хворим потерпілий не виглядав коли підтягувався на сходах. Після надівання кайданків подряпин на ньому не було.

Коли приїжджав ОСОБА_20 , то ОСОБА_10 знаходився біля посту. Це було ще до затримання. Командир не давав вказівки відпустити ОСОБА_4 .

На питання суду обвинувачений ОСОБА_5 уточнив, що на відеозаписі ОСОБА_4 сказав, що не намагався стрибнути під автомобіль, а підвернув ногу. Він вважає, що стрибок міг бути реальним.

Про викинутий ОСОБА_4 кийок йому відомо від ОСОБА_10 та ОСОБА_6 . Кийок був потерпілого. Коли справа розглядалась суддею ОСОБА_21 , то у нього питали про цей кийок. Потерпілий сказав, що він взяв патрубок резиновий у вигляді кийка та викинув. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 казали, що вони походили пошукали його, але не знайшли.

Їжі потерпілий у нього не просив, не скаржився на те, що йому не дають приймати їжу.

Вилучену слідчо-оперативною групою биту потерпілого він не бачив.

Вважає, що ніякого кримінального правопорушення у його діях немає.

Застосування гумового кийка без попередження є протиправним. З плином часу вважає, що його застосування було недоцільним.

Вважає, що то був такий збіг обставин, довго їхала слідчо-оперативна група. Черговий теж отримав догану за те, що СОГ приїхала невчасно.

Подія була на 475 км автомобільної дороги Київ-Дніпро-Маріуполь, це автомагістраль Н-08, в'їзд до м. Запоріжжя.

ОСОБА_5 не знає чи відповідає дійсності те, що ОСОБА_10 наніс потерпілому 13 ударів.

З ОСОБА_6 обвинувачений не спілкувався навіть при надіванні кайданків. Заперечує наявність попередньої змови.

Він продовжує бути співробітником поліції. Є старшим лейтенантом поліції. Проживає з дружиною та сином 2017 року народження. Раніше у нього були дрібні дисциплінарні стягнення у вигляді зауважень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що 12.10.2017 він заступив на службу в екіпажі патрульної поліції першої роти, першого батальйону. Заступив у нічну зміну на посту «Лавра 200» у складі: ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та він. На той час він працював приблизно три місяці. Це були перші зміни на посту «Лавра 200». Командир підрозділу ОСОБА_22 наголошував, що обвинувачений не має досвіду, тож має дослуховуватись до старших по званню та виконувати їх вимоги та розпорядження. Самостійно він не міг приймати рішення. Йому було поставлено завдання зупиняти порушників Правил дорожнього руху і з документами направляти до посту для складання адміністративних матеріалів. Приблизно о 20 годині, на початку 21 години, він зупинив автомобіль ВАЗ 21114, н.з. НОМЕР_1 , який рухався в крайній лівій смузі з боку м. Дніпра, хоча дві праві смуги були вільні. Водій порушив п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху. Його було зупинено на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». ОСОБА_6 підійшов, почав спілкуватись з водієм. Ним виявився потерпілий. Йому була названа причина зупинки та запропоновано надати документи. Водій почав сперечатись, тож він покликав на допомогу членів екіпажу, старших за званням. Першим хто йому трапився на шляху був ОСОБА_10 . На його прохання ОСОБА_10 підійшов до водія, почав спілкуватись. Водій надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, поліс надати відмовився. Далі бесіду з водієм продовжував ОСОБА_10 , а обвинувачений стояв і слухав про що вони спілкуються. Потім він підійшов до приміщення посту, вибірково зупиняв транспортні засоби схожі за орієнтуванням. ОСОБА_10 повідомив, що під час огляду транспортного засобу та поверхневої перевірки у ОСОБА_4 було виявлено гумовий кийок, який застосовується у діяльності працівників поліції та дерев'яну биту кустарного виробництва. ОСОБА_10 попросив потерпілого вийти з автомобіля та обмежив його доступ до автомобіля. ОСОБА_10 попередньо кваліфікував дії по ст. 263 КК України. Він повідомив про подію до чергової частини, викликав слідчо-оперативну групу для подальшого з'ясування обставин.

ОСОБА_4 вільно пересувався по території посту в очікуванні слідчо-оперативної групи. За ним ніхто не слідкував, не давав вказівок щодо місця його перебування. Він займався фізичними вправами. ОСОБА_6 продовжив зупиняти автомобілі не звертаючи увагу на нього. ОСОБА_10 сказав, що він буде ним займатись. Через деякий час ОСОБА_10 повідомив, що потерпілий відкрив транспортний засіб, дістав гумовий кийок та викинув у бік степу. ОСОБА_10 сказав, щоб вони більш прискіпливо слідкували за ним.

ОСОБА_10 телефонував до Управління патрульної поліції, просив пришвидшити приїзд слідчо-оперативної групи, дізнавався чому вони так довго їдуть. Йому повідомили, що слідчо-оперативна група на виклику. Коли пройшло більше трьох годин потерпілий почав телефонувати знайомим та консультуватись з приводу тривалості його затримання. ОСОБА_6 спілкувався з потерпілим, він розказував, що продає автозапчастини. Потерпілий питав у ОСОБА_6 як вони працюють. Коли потерпілому хтось надав консультацію про те, що він може їхати через три години, то він підійшов до автомобіля і хотів його відчинити та сісти. Він казав, що у нього в автомобілі ноутбук. ОСОБА_10 сказав потерпілому, що його доступ до автомобіля обмежено до приїзду слідчо-оперативної групи. Почалась суперечка між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .

Транспортний засіб потерпілого був зупинений метрів 50-100 від посту. Він стояв на проїзній частині у крайній правій смузі. Потерпілий був без світловідбиваючого жилету у темну пору доби.

Коли ОСОБА_4 хотів сісти в автомобіль, то проїжджав автомобіль і потерпілий зробив необережний рух у бік цього автомобіля. Він або хотів стрибнути під транспортний засіб або їх спровокувати. Потерпілому ОСОБА_10 сказав, що його буде затримано, підбіг до нього, надів на одну руку кайданки, попередивши, що це необхідно для забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб. ОСОБА_10 попередив про застосування фізичної сили. Потім ОСОБА_10 сказав ОСОБА_9 , що потерпілого потрібно затримати, вдягнути кайданки та відвести до посту. ОСОБА_6 розцінив це як наказ. Потерпілий почав чинити активний супротив, не давав застосувати кайданки. Саме тому до нього застосували заходи фізичного впливу. Вони з ОСОБА_10 почали тягнути потерпілого до посту, він упирався. Йому сказали заспокоїтись, він заспокоївся. Далі вони підвели його до посту. Потерпілий почав кричати, після чого з другого поверху вийшов ОСОБА_5 . Він почав допомагати у затриманні. ОСОБА_4 продовжував чинити активний супротив. З незрозумілих причин ОСОБА_10 підбіг до службового автомобіля Тойота Пріус, дістав гумовий кийок, почав кричати, що до потерпілого буде застосовано спецзасіб гумовий кийок і почав його бити по ногах. Після цього ОСОБА_4 сказав досить, що йому більше нічого не потрібно, він не буде чинити супротив та зможе завести руки за спину для вдягнення кайданків. ОСОБА_6 був з тієї сторони, де у потерпілого були кайданки. Потерпілий завів руки за спину і він вдягнув кайданки на другу руку потерпілого. ОСОБА_4 попросив викликати йому швидку допомогу. Приїхала одна швидка допомога, лікар оглянув його. Потім приїхала слідчо-оперативна група для вилучення гумового кийка. Потім приїхала інша швидка допомога. У цей час він зупиняв автомобілі, виконував свої обов'язки. Після вилучення предмета з транспортного засобу потерпілого вони сказали, що їм нічого не потрібно і потерпілий може їхати додому. ОСОБА_4 сів до автомобіля і поїхав у бік міста. Трохи далі від АЗС він зупинився, вийшов, кудись пішов, потім повернувся, сів до автомобіля і поїхав у бік міста. ОСОБА_10 сказав ОСОБА_9 сісти в автомобіль Тойота Пріус і поїхав за ним, щоб зупинити та дізнатись чому він зупинявся, можливо йому стало зле. Вони зупинили автомобіль потерпілого, поспілкувались з ним. Він сказав, що у нього все добре, він їде додому. Після цього вони повернулись до посту.

На питання прокурора обвинувачений ОСОБА_6 уточнив, що станом на 11.10.2017 він був поліцейським або інспектором. Він підійшов з боку водія до транспортного засобу ОСОБА_4 , повідомив про порушення п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху. Безпосередньо з ОСОБА_6 у потерпілого конфлікту не було. ОСОБА_6 просив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія та поліс. Потерпілий надав свідоцтво та посвідчення водія. У той час перевірити по базі наявність полісу він не міг. Документи йому були пред'явлені, але не надані. Як він викликав ОСОБА_10 не пам'ятає - або безпосередньо або по рації. Не пам'ятає чи казав ОСОБА_10 потерпілому вийти з машини.

ОСОБА_4 у певні періоди міг поїхати з місця події. Він не давав наказів ОСОБА_4 . Не пам'ятає хто наказав ОСОБА_4 не покидати місце події. Особисто ОСОБА_6 не бачив виявлену у потерпілого дубинку, її бачив ОСОБА_10 . Не пам'ятає чому не повідомив при службовому розслідування про другий предмет - гумовий кийок.

Він має право не виконувати накази, які не відповідають законодавству.

Він не бачив, щоб ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_10

ОСОБА_4 зупинив автомобіль у дозволеному місці, в крайній правій смузі, на проїжджій частині.

ОСОБА_10 повідомив командира роти про затримання ОСОБА_4 .

Вважає, що у тій ситуації потрібно було вдягати кайданки. Не пам'ятає скільки часу ОСОБА_4 пробув у кайданках, хто їх знімав не пам'ятає.

ОСОБА_4 питав у нього чи є він затриманим. ОСОБА_6 сказав йому, що не затримував його.

Яким чином у ОСОБА_4 вилучалась дерев'яна дубинка не пам'ятає.

ОСОБА_4 звертався до когось з приводу того, що він хоче поїхати купити попити, поїсти.

Яка у той день була погода не пам'ятає. Вони (працівники поліції) були у кофтах, куртках. ОСОБА_4 був у куртці. Він просився зайти до посту погрітись.

На питання захисника ОСОБА_8 обвинувачений зазначив, що дубинок особисто він не бачив, про їх наявність повідомив ОСОБА_10 . У ОСОБА_4 були якісь цукерки, якась їжа, яку він вживав. Він ходив до туалету, також підтягувався.

Страждань чи шкоди потерпілому він не хотів завдати. ОСОБА_5 потерпілому заварював чай. Страждань ОСОБА_4 ОСОБА_6 не бачив. Самостійно надати ОСОБА_4 дозвіл поїхати він не міг, оскільки не затримував його. ОСОБА_4 казав що втомився, оскільки працював увесь день. Потерпілий просив ОСОБА_10 відвезти його на АЗС купити поїсти.

ОСОБА_6 був свідком того як ОСОБА_4 зробив стрибок у бік проїжджаючого транспортного засобу. Потім він пояснив, що у нього підвернулась нога.

На питання захисника ОСОБА_7 обвинувачений вказав, що не пам'ятає, щоб ОСОБА_5 спілкувався з ОСОБА_4 до його фізичного затримання. Він бачив як ОСОБА_5 давав чай потерпілому. Це було до того як він був фізично затриманий. Конфліктна ситуація тривала 10-15 хв. до затримання ОСОБА_4 ОСОБА_23 намагався застосувати газовий балончик. Він попросив ОСОБА_11 дати йому балончик. Не пам'ятає чи дала вона ОСОБА_10 балончик. ОСОБА_5 сказав, що цього не потрібно робити.

На питання суду обвинувачений ОСОБА_6 уточнив, що винним себе не вважає. Усі його дії відповідають вимогам закону. ОСОБА_5 не вчиняв протиправних дій щодо ОСОБА_4 . Необхідності у застосуванні ОСОБА_10 гумового кийка не було.

У стрибку ОСОБА_4 у бік автомобіля немає правопорушення. ОСОБА_6 допомагав ОСОБА_10 запобігти самогубству потерпілого.

На ОСОБА_9 бодікамери не було.

ОСОБА_10 питав у потерпілого чи має намір він вчинити самогубство, відповіді не пам'ятає. ОСОБА_10 сказав, що якщо будете продовжувати так робити, то вас зіб'є машина. ОСОБА_4 не продовжив вчиняти такі дії, але він залишився на проїжджій частині. ОСОБА_10 сказав про це і почав вдягати кайданки. ОСОБА_10 казав, що не потрібно стояти на проїжджій частині ще до того як потерпілий зробив стрибок.

ОСОБА_4 був у кайданках в приміщенні посту, щоб дочекався СОГ. ОСОБА_10 не пояснював чому ОСОБА_4 утримується в кайданках.

Резиновий кийок у потерпілого він не бачив. Про його наявність, а також про те, що потерпілий його викидав він дізнався від ОСОБА_10 . Можливо ОСОБА_10 шукав викинутий кийок.

Наразі ОСОБА_6 не працює. З посади він звільнений за порушення поліцейської етики щодо іншої події.

За результатами службового розслідування події його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Він не наносив ударів ОСОБА_4 . Він тягнув потерпілого збоку, щоб затримати.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що з обвинуваченими він знайомий з часу події. ОСОБА_6 зупиняв його автомобіль. Подія була 11 жовтня. Близько восьмої години вечора він під'їжджав до м. Запоріжжя з боку м. Дніпра, їхав на автомобілі ВАЗ-21111. Його зупинив працівник поліції, представився, попросив надати документи. Він виконав вимогу поліцейського. Після цього ОСОБА_6 попросив його надати страховий поліс. Він відмовив, оскільки для цього не було підстав. ОСОБА_6 сказав, що він порушив, оскільки їхав у лівому ряду без наміру повертати ліворуч. Потерпілий пояснив йому чому. ОСОБА_6 пішов покликав старшого - це був ОСОБА_10 . Потерпілий показав йому свідоцтво, посвідчення водія, а у наданні полісу відмовив. ОСОБА_10 обурився, попросив надати автомобіль для огляду. Він попросив, щоб були поняті, але ОСОБА_10 сказав, що це не обшук, тому поняті не потрібні. У них була операція «Зброя, вибухівка». Потерпілому надали документ щодо цього. У нього спитали чи не має він заборонених речей. Потім почався огляд. ОСОБА_10 спитав чи є він працівником поліції чи спецслужб. Потерпілий відповів, що ні. ОСОБА_10 спитав що робить в автомобілі палиця. Він відповів, що вона для самозахисту. Після цього ОСОБА_10 повідомив, що викликає СОГ. ОСОБА_10 відійшов і почав телефонувати. Потерпілий залишився з ОСОБА_6 , почав спілкуватись, просив відпустити. ОСОБА_6 сказав, що головним є ОСОБА_10

ОСОБА_10 сказав йому: «Я тобі обіцяю, що ти проведеш ніч на посту». Він почав переслідувати ОСОБА_10 , питати скільки часу це займе. У той день він їздив по роботі, відвозив автозапчастини в одне з сіл. Він поїв лише зранку, було сильне відчуття голоду. Він поскаржився на це ОСОБА_10 . Він питав чи є у них щось поїсти, чи може хтось з ним піти на заправку придбати щось поїсти. ОСОБА_10 сказав, що з ним ніхто ходити не буде. Була осінь, вже було прохолодно, він почав підмерзати. Він попросився зайти до приміщення посту, але йому сказали, що там важлива документація. Він перебував біля посту, далеко не відходив. Зі сторони за ним приглядали. Приїхав патрульний автомобіль, він підійшов до поліцейських з питанням що він тут робить. Поліцейські подивились в автомобілі палицю, сказали «що за дурниця» та пішли до ОСОБА_10 в приміщення посту.

Потерпілий почав почувати себе зле, тож йому викликали швидку допомогу. ОСОБА_5 перед приїздом швидкої допомоги виніс йому солодкого чаю. Потім приїхала швидка допомога. Йому зробили укол, стало краще. Періодично йому телефонувала дружина. Вони вирішили зателефонувати на «102». Дружина туди зателефонувала, але їй відмовили. Також сусід допомагав, він також телефонував до поліції. Потерпілому зателефонували і сказали, що на електронну пошту надіслали правову інформацію. У нього в автомобілі був ноутбук. ОСОБА_10 заборонив ним скористатись. Також потерпілому заборонили заходити до приміщення посту. Біля входу до приміщення посту йому поставили обігрівач, де він грів руки.

Він побачив момент, коли всі займались справами, вирішив тихенько відійти і взяти все, що потрібно. Їхати він не збирався. Коли він доходив до автомобіля працівники поліції побачили, що його немає. Підбігли ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , перегородили дорогу. У них зав'язалась розмова. ОСОБА_10 намагався його образити, питав чи приймав він щось. Потерпілому зателефонувала дружина, він продиктував номера жетонів поліцейських. Він намагався потрапити до автомобіля, але йому відмовили. У нього підкосилась нога. У цей час вони вдвох схопили його за руки і потягли до будівлі посту. Вони дотягли його до будівлі посту, з дверей вийшла дівчина поліцейська. Потерпілий впав, вони його підняли. На його прохання зупинити все дівчина не реагувала. Через секунд 30-40 з другого поверху спустився ОСОБА_5 . Потерпілий чув слова: « ОСОБА_24 , держи его» (рос. мов.). Начебто ОСОБА_10 кричав. ОСОБА_10 розвернувся до нього і вдарив 3-4 рази в груди. Увесь час ОСОБА_4 намагався пояснити що відбувається, кричав про допомогу. Далі ОСОБА_10 в патрульному автомобілі взяв гумову палицю і почав бити по ногам. У прокуратурі вони нарахували близько 11 ударів.

Вони хотіли вдягнути кайданки, а потерпілий боявся цього, що йому спричинять шкоду. Перед тим як бити палицею ОСОБА_10 коліном вдарив його декілька разів у сонячне сплетіння. Після цього він побіг за гумовою палицею.

Він не давав завести йому руки за спину. ОСОБА_10 повернувся до дівчини і попросив газовий балончик, хотів забризкати очі. Хтось з хлопців закричав: «Не треба». Балончик дівчина дала, він був готовий його застосувати, але на прохання хлопців не зробив цього. Потерпілий сказав, що дасть вдягнути кайданки. Він послабив руки і йому вдягнули кайданки.

Коли йому вдягнули кайданки, то вони їх сильно затиснули, сказали, що потерпить. Вони пристебнули його до труби перил на вулиці. Йому зателефонувала дружина. Він навпомацки відповів, просив викликати швидку допомогу, оскільки у нього була пульсація в голові, слабкість. Він почув, що ОСОБА_10 зателефонував старшому групи і доповів про застосування спецзасобів. Потерпілого відстібнули від перил та завели до кімнати, посадили на стілець. Він спитав у ОСОБА_10 навіщо вони це зробили. ОСОБА_10 відповів, що йому здалось, що потерпілий хотів кинутись під проїжджаючий автомобіль. Хвилин 5-7 він просидів на стільці в кайданках. Потім приїхала швидка допомога, йому діагностували гіпертонічний криз, зробили йому «гарячий» укол. Кайданки у цей час йому зняли. Йому запропонували поїхати до лікарні, але він відмовився, оскільки зранку довелось би їхати за автомобілем. Крім того, він вже побачив слідчо-оперативну групу. Це було вже близько першої години ночі. Слідчий допитав його, спитав чи згодний він добровільно видати палицю. Потерпілий погодився. Вони вийшли на вулицю і він віддав палицю. Як слідчо-оперативна група поїхала з посту, ОСОБА_10 попросив знову документи для складання протоколу за відсутність страхового полісу. Потерпілий закрився в автомобілі, привідкрив вікно і сидів. Йому заблокували автомобіль, поставили якісь трикутнички. Поліцейські пішли до посту, склали документи, винесли, попросили підписати. Він відмовився, сказав нічого підписувати не буде. Вони розблокували автомобіль і сказали, що він вільний. Потерплий доїхав до заправки й зупинився, сходив в туалет і знову поїхав. Проїхавши кільце він побачив проблискові маячки. Його наздогнали ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Потерпілий зупинився. Вони попросили документи, потерпілий надав. Потім вони попросили показати автомобіль. Він показав, оскільки вже їх боявся. Вони все подивились і відпустили потерпілого. Він поїхав додому.

Близько 5 години ранку він приїхав додому, перепочив години півтори. Зранку йому потрібно було їхати на роботу на базар. У цього боліла грудна клітина, ноги. Він відпрацював день, а наступного ранку дружина викликала швидку допомогу. У п'ятій лікарні йому зробили рентген. Ні тріщин не переламів у нього не було. Коли він тільки вийшов з лікарні, йому зателефонували з прокуратури, спитали чи не бажає він написати заяву. Потім він надавав показання.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 приїжджали до нього, просили вибачення. Також телефонувала дружина ОСОБА_10 , просила про зустріч. Він зустрівся з нею, сказав, що не піде на поступки. До ОСОБА_5 він претензій не має. Він виніс йому чаю. Вони між собою майже не розмовляли.

Полісу у ОСОБА_4 дійсно не було. Штраф за це порушення він сплатив, постанову не оскаржував.

Вилучену палицю він зробив на уроці праці в школі, вона має довжину сантиметрів 40, вкрита лаком.

Під час події він був у куртці типу «вітровка», він замерз, у нього замерзли вуха. Думає, що було менше 10 градусів.

Хто діставав кайданки не знає. Коли поліцейські його тримали, то ОСОБА_10 кричав: «На землю». Коли вони тримали його руки, то він відчув навантаження в плечових суглобах.

Свою відмову надати страховий поліс від обґрунтував.

Пізніше в своєму автомобілі він відкинув спинку, приліг, не спав, але закрив очі.

За перевезення палиці йому нічого не інкримінували.

В огляді його автомобіля приймали участь ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Після з'явлення ОСОБА_10 саме він взяв на себе головну роль. ОСОБА_6 наказів чи команд не віддавав. ОСОБА_6 його не утримував. Якби не ОСОБА_10 , то вважає, що усього цього не відбулось би. ОСОБА_6 не постійно був у полі зору потерпілого.

Після події у нього були синці на ногах, були сліди від кайданків.

Коли він спіткнувся, то не пам'ятає чи попередив хтось про можливе застосування кайданків та фізичної сили.

Його автомобіль зупинили десь о 20 год. 20 хв.

Чай ОСОБА_5 виносив ще до того як його почали бити. Також ОСОБА_5 возив когось на освідування.

Ключі від автомобіля залишались у нього.

Для обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просить не суворе покарання.

Попередня змова у них навряд була. Покарати його хотів лише ОСОБА_10 . Вважає, що катування дійсно було. Дівчина поліцейська участі у катуванні не приймала. Страждання були від голоду, холоду.

Було таке, що ОСОБА_10 погнався за якимсь автомобілем. Чи запитував потерпілий дозволу покинути пост у цей час він не пам'ятає.

Про застосування газового балончика його не попереджали. Газовий балончик так і не був застосований. Не пам'ятає чи попереджав хтось про застосування кайданків. ОСОБА_10 лише крикнув ОСОБА_9 чи «хватай» чи «держи». ОСОБА_6 вдягав кайданки. Підстав для цього не було.

Подія була на трасі Дніпро-Запоріжжя, на в'їзді до м. Запоріжжя. До того як потерпілому вдягнути кайданки він ходив по території посту. Йому здається, що він з'їв окрайок булочки на місці події. Хтось дав йому цукерку, хто саме не пам'ятає.

Він стояв спиною до дороги, а обличчям до водійських дверей свого автомобіля на відстані 1,5 м від дверей, майже на краю узбіччя, метр чи півтора від проїжджої частини. Поліцейські стояли біля дверей його автомобіля - ОСОБА_10 біля передніх дверей, а ОСОБА_6 біля задніх дверей. ОСОБА_10 пояснив, що там палиця і він не дозволяє сідати в автомобіль. Була розмова, у потерпілого підсіла нога, зігнулась у колінному суглобі. Він залишився на місці, не виходив на проїжджу частину. У цей час ОСОБА_10 крикнув: «Хапай». ОСОБА_10 взяв за ліву руку, а ОСОБА_6 за праву. Вони намагались завести руки за спину, тягнули до посту. Кайданки на нього вдягли вже біля посту.

Потерпілий вважає, що ОСОБА_5 не розумів для чого йому вдягають кайданки. У кайданках його вже ніхто не чіпав.

Вимоги поліцейських ОСОБА_4 не вважав законними.

Хто йому зняв кайданки він не пам'ятає.

Не знає чи бачив ОСОБА_6 те, що у нього знайшли биту. Вона була з правої сторони біля сидіння. При відкриванні дверей її було видно.

Вилучений у нього предмет був схожий на бейсбольну биту, але у зменшеному вигляді.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила суду, що була, мабуть, осінь, нічна зміна, точний час не пам'ятає. ОСОБА_6 , який тільки прибув до лав поліції, зупинив автомобіль ОСОБА_4 . Він покликав ОСОБА_10 , який виявив підозрілий предмет і викликав слідчо-оперативну групу. Вона сиділа на посту і вийшла на «кіпіш». ОСОБА_10 намагався вдягнути потерплому кайданки, але йому не вдавалось. Поруч був ОСОБА_6 . У них не виходило вдягнути потерпілому кайданки. Виглядало так, що ОСОБА_4 чинить супротив поліцейським. Вона зателефонувала ОСОБА_5 , який вечеряв на другому поверсі. ОСОБА_4 дуже сперечався. Виглядало так, що він щось порушив і намагається уникнути відповідальності. ОСОБА_10 зрештою вдягнув кайданки. Потім потерпілий просив викликати йому швидку допомогу. Також він просив чай, який йому зробили. Також приїжджала слідчо-оперативна група.

На питання захисника ОСОБА_8 свідок зазначила, що на той час стаж роботи у неї був більше року. На посту їх було четверо. Перед чергуванням у них був інструктаж. Хто був старший на посту не пам'ятає. ОСОБА_6 не міг бути старшим, оскільки тільки почав працювати. Подія тривала години три. Це було пізно ввечері, десь о 23 годині. Її обов'язки - слідкувати за системою «Рубіж». Вона сиділа у приміщенні посту, інколи виписувала постанови. ОСОБА_4 заходив до приміщення посту після «кіпішу».

Коли вдягали кайданки, то вона стояла і знімала на бодікамеру. Цими діями керував ОСОБА_10 . У ОСОБА_10 не виходило вдягнути кайданки ОСОБА_4 і ОСОБА_6 почав йому допомагати, руку якось заламував. Вважає, що її колеги діяли відповідно до закону.

ОСОБА_10 давав команду ОСОБА_4 завести руки за спину. Кайданки були ОСОБА_10 .

Слідчо-оперативну групу не пам'ятає скільки чекали, але не більше години.

Вона пам'ятає лише, що приїхала слідчо-оперативна група, тоді ОСОБА_4 попросив викликати швидку допомогу. До цього події вже не пам'ятає. У неї ОСОБА_4 нічого не просив.

На питання прокурора свідок вказала, що вона від ОСОБА_10 дізналась, що він знайшов дубинку.

Автомобіль був зупинений трохи далі від поста, на трасі Дніпро-Запоріжжя, на в'їзді до м. Запоріжжя. На пост вони виїжджали екіпажем з Управління патрульної поліції на службовому автомобілі.

Вона не була старшою. Мабуть старшим тоді був ОСОБА_5 . Вони з ОСОБА_10 з одного потоку працевлаштування у 2016 році.

Під час події ОСОБА_10 намагався вдарити дубинкою ОСОБА_4. Дубинку він взяв на поясній системі. Вдарив може два-три рази. Куди саме бив не пам'ятає. У неї ОСОБА_10 попросив газовий балончик. Він його не застосував. Потім він повернув їй газовий балончик. Не пам'ятає, щоб ОСОБА_10 попереджав про використання газового балончика.

Потім ОСОБА_4 сидів у приміщенні посту. Приїжджала швидка допомога, потерпілому міряли тиск. З слідчо-оперативною групою спілкувався ОСОБА_10 . У неї пояснення не відбирали.

ОСОБА_5 коли вийшов, то не розумів що трапилось. Він сказав: «Зупиніться, дайте вдягнути вам кайданки». Потім ОСОБА_5 намагався завести ОСОБА_4 руки за спину. ОСОБА_4 сильно кричав.

На питання захисника ОСОБА_7 свідок уточнила, що коли все розпочалось, то вона була у приміщенні посту, вийшла на галас, почула як кричить ОСОБА_10 . Коли вийшов ОСОБА_5 , то він не втручався, а лише голосом просив дати вдягнути кайданки.

Рішення вдягнути кайданки приймав ОСОБА_10 . Чому саме ОСОБА_10 вирішив це зробити вона не знає. Слідчо-оперативну групу викликав ОСОБА_10 . Хто викликав швидку допомогу не пам'ятає.

На питання суду свідок зазначила, що після того як ОСОБА_4 вдягнули кайданки, то він самостійно пройшов до приміщення посту, без застосування фізичної сили. У приміщенні посту не пам'ятає чи залишались на потерпілому кайданки. Він не був прикутий кайданками до чогось.

Потім їй стало відомо, що ОСОБА_4 намагався покинути територію посту не чекаючи СОГ. Хто про це розповів вже не пам'ятає. Про виявлення у ОСОБА_4 забороненого предмета розповів їй ОСОБА_23 перед тим як викликати СОГ. Не пам'ятає чи бачила вона цей предмет.

Події були у 2017 році, місяць точно не скаже, можливо жовтень.

Вона ніяких дій щодо ОСОБА_4 не вчиняла. Після надівання кайданків ОСОБА_4 сидів на вході, там де вона сидить.

Коли приїжджали лікарі, то вони поміряли потерпілому тиск і поїхали, діагнозів не ставили.

Не пам'ятає чи складала вона адміністративний матеріал щодо ОСОБА_4 , можливо було і таке.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила суду, що її чоловік їхав на автомобілі, його затримали. Він повернувся додому лише о 5 годині ранку. Це було у 2017 році, десь 11 жовтня. Увесь день її чоловік працював, він приватний підприємець. У той день він виїжджав з м. Запоріжжя. ОСОБА_4 повідомив їй, що коли він повертався до м. Запоріжжя його зупинили, перевірили документи та незрозуміло чому затримали. Потім ОСОБА_4 повідомляв, що вони чекають слідчо-оперативну групу. По телефону вона чула як потерпілий кричав не бити його, а поліцейські наносили удари. На тілі у нього були гематоми, на ногах. Також боліла грудна клітина, були сліди від кайданків.

Вона телефонувала подрузі. ОСОБА_4 телефонували і повідомляли про його права та обов'язки. Також вона телефонувала на лінію «102», але їй сказали, що виїжджати ніхто не буде, самі розберуться.

На наступний день в мережі Інтернет з'явилось відео. Вона дивилась відео цієї події.

Також сусіди один раз викликали швидку допомогу.

На наступний день ОСОБА_4 звернувся до лікаря.

ОСОБА_4 розповідав, що хтось виніс йому чай.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 зазначила, що у 2017 році вона була дільничною, була у складі слідчо-оперативної групи. З нею був слідчий ОСОБА_27 , оперуповноважений ОСОБА_28 . Вони обслуговували виїзди. До них зателефонував черговий і повідомив, що на посту «Лавра» був зупинений чоловік, який потребує допомоги. Після обслуговування виїздів вони поїхали на пост «Лавра». Під'їжджаючи до посту вони побачили автомобіль швидкої допомоги та ще якийсь автомобіль стояв, який саме вже не пам'ятає. Вони пішли у приміщення посту. Спочатку зайшли хлопці, вона зайшла остання. Як заходити є кімната. У тій кімнаті був чоловік в кайданках, медики надавали йому допомогу. Вона спитала у ОСОБА_29 чи потрібна її допомога. Він сказав, що допомога не потрібна, тож вона пішла до службового автомобіля і знаходилась там. Спочатку вийшли медики з приміщення, потім її колеги. Вона спитала у ОСОБА_29 що сталось, він розповів, що людина їхала через пост, його зупинили співробітники поліції. У нього була виявлена дубинка біля сидіння водія. Виник конфлікт, поліцейські застосували спеціальні засоби, затягнули його у приміщення посту.

Зі співробітниками поліції вийшов також й потерпілий, який попросив його супроводити. Вони погодились. Потерплий проїхав метра два і його знову зупинили працівники поліції. Що було далі вона не знає, оскільки слідчо-оперативна група поїхала.

На питання прокурора свідок вказала, що в СОГ зазвичай чотири особи, але їх водій захворів. Водієм був ОСОБА_30 . Коли вони дізнались про необхідність виїзду до потерпілого, то перебували на кордоні з Дніпропетровською областю. Там був факт смерті, тому вони так затримались, довго були на тому виклику.

Вже потім вона зрозуміла, що у кайданках сидів потерпілий. Він був у стривоженому стані, не дуже доброму.

Пакет на дубинці був прозорий. Дубинка була невеликою.

На час події вже було холодно, десь вересень-жовтень. Вони були тепло вдягнені.

На питання захисника ОСОБА_8 свідок пояснила, що вони приїхали на виклик потерпілого через лінію «102». Чи проводився огляд автомобіля потерпілого не скаже, наскільки пам'ятає не проводився. Вона ніяких дій не проводила, з ОСОБА_4 не спілкувалась. Коли він вийшов з посту, то був без кайданків. Вона не бачила хто знімав кайданки. У її присутності обвинувачені ніяких протиправних дій не вчиняли.

На питання обвинуваченого ОСОБА_6 свідок зазначила, що вони приїжджали після обіду, може в обід.

На питання обвинуваченого ОСОБА_5 свідок зазначила, що коли вони приїхали, то на посту була одна дівчина поліцейська, а також три чоловіка. Один поліцейський був на стоп-контролі.

На питання суду свідок уточнила, що вона була у добовому чергуванні з 8 ранку до 8 ранку наступного дня. На той час вона була дільничним інспектором Запорізького районного управління поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснив суду, що приблизно у березні 2017 року він почав проходити службу у Запорізькому відділенні поліції, був слідчим. У жовтні 2017 року у складі СОГ з ОСОБА_26 та ОСОБА_32 , у нічний час, ним було отримано повідомлення від оперативного чергового, що на посту «Лавра», при в'їзді до м. Запоріжжя, в одному з транспортних засобів виявлено предмет схожий на холодну зброю. По прибуттю їх зустріли двоє або троє співробітників поліції від яких вони дізнались, що ними було затримано водія. Водію щось не подобалось. Один з патрульних, здається ОСОБА_10 , сказав, що водій знаходиться у них в кімнаті, у нього виявлено предмет схожий на холодну зброю. Свідок роз'яснив, що у діях водія немає ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, немає ознаки носіння. Як слідчий він не оглядав транспортний засіб потерпілого. Потерпілий сидів на посту у кімнаті, розташованій праворуч від входу. В кімнаті на столі лежав той предмет. Не пам'ятає, щоб він на потерпілому бачив тілесні ушкодження. Більше бесіду з потерпілим вів ОСОБА_30 . У ході спілкування потерпілий розповів, що його неправомірно зупинили, силоміць витягнули з автомобіля, тримали на холоді. Вони зазначили потерпілому, що якщо йому спричинені тілесні ушкодження, то потрібно пройти освідування. Вилучений предмет був переданий під розписку потерпілому.

Свідок пішов до ОСОБА_10 , вважав його старшим зміни. Сутність діалогу вже не пам'ятає. Відпрацювавши виклик вони зібрались їхати, але до них звернувся потерпілий, який сказав, що йому не дають їхати. Вони спитали у поліцейських і ті сказали, що потерпілий може їхати. ОСОБА_5 по прізвищу не пам'ятає. Може він там і був. На час допиту не пам'ятає чи бачив ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в той день. У його присутності ніяких протиправних дій відносно потерпілого не вчинялось. Коли вони вийшли зі службового транспорту, то до них підійшов ОСОБА_10 . Свідок подумав, що саме ОСОБА_10 робив виклик на «102».

Предметом була невелика палиця. Коли вони приїхали, то не пам'ятає чи були вдягнені на потерпілому кайданки. Свідок майже постійно вів бесіду з ОСОБА_10 . Може з іншими розмовляв оперуповноважений.

Начебто була якась дівчина поліцейська. На посту була дівчина, загалом приблизно 4 особи, точно сказати не може.

Потерпілий пояснював, що предмет - це сувенір. Свідок питав більше про предмет, а оперуповноважений про дії працівників поліції. Більше всього потерпілий скаржився на ОСОБА_10 . Він взагалі пам'ятає скарги лише на ОСОБА_10 . Потерпілий був сумний. Медичної допомоги він начебто не потребував. Лікарів він не бачив. Оперуповноважений начебто пропонував викликати швидку допомогу, але потерпілий відмовився. Потерпілий був понурий, опустив голову. Приїхали на пост вони у вечірній-нічний час, більш точно згадати не може. За результатами виклику був відмовний матеріал, який складався оперуповноваженим, відомості до ЄРДР не вносили.

Начебто ОСОБА_10 пояснив, що предмет виявили в автомобілі. В якому автомобілі та де саме свідок вже не пам'ятає.

Потерпілий казав, що йому не давали поїхати. Потерпілий скаржився начебто на ОСОБА_10 , що той наносив йому удари кийком. За інших працівників поліції не пам'ятає. Він казав, що ОСОБА_10 наносив удари кийком, а двоє тримали його.

Виявлений предмет вони не вилучали.

Коли вони вже їхали, то до них підбіг ОСОБА_4 і попросив супроводити його, оскільки його не відпускають. Свідок спитав у ОСОБА_10 , який відповів, що потерпілий може їхати. Чи зупиняли потерпілого вдруге не пам'ятає. Зі слів ОСОБА_4 він пробув на посту більше години. Наскільки пам'ятає на виклик вони їхали з Запорізького ВП, на момент виклику він був у службовому кабінеті.

Свідок ОСОБА_33 пояснив суду, що він є диспетчером направлення оперативного диспетчерського управління КНП «Територіальне медичне об'єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради. Він приїжджав на виклик на пост. Вони не встигли повернутись до підстанції, як туди ж знову був виклик. Запам'ятав, оскільки виклик був туди ж. Зараз через інсульт у нього погіршилась пам'ять. У потерпілого начебто був великий тиск.

В бригаді у них троє осіб - водій, помічниця-санітарка та фельдшер медицини невідкладних станів, яким був він. Вони їхали з підстанції на пост, як заїжджати зі сторони м. Дніпра. Надавали допомогу чоловіку середніх років. Не пам'ятає чи був цей чоловік у кайданках. На що скаржився не пам'ятає. Начебто йому кололи «Магнезію». На що він скаржився вдруге також не пам'ятає. На посту було троє-четверо поліцейських. Це було точно не літо. Був 2017-2018 рік. Виїжджали у вечірній час.

На питання захисника ОСОБА_34 свідок зазначив, що він спілкувався з особою, якій надавав медичну допомогу. Він сидів на стільці, біля нього стояли поліцейські. Якби були травми, то він записував би їх у карту. Не пам'ятає чи скаржився потерпілий на працівників поліції. Не пам'ятає чи потребував він госпіталізації. Взагалі вони пропонують їхати до лікарні. Чи пропонували цього разу не пам'ятає. На повторному виклику він точно мав запропонувати госпіталізацію.

Можливо з ним виїжджала санітарка ОСОБА_35 , вже не пам'ятає. Чи робив укол препаратом «Ношпа» не пам'ятає. Не пам'ятає чи встановлював потерпілому діагноз «хронічний гастродуоденіт».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_36 зазначив, що він є начальником відділу адміністративної практики УПП. Обвинувачених знає як працівників поліції. Свідок працював на той час старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП. До обов'язків входило відпрацювання повідомлень по лінії «102» на працівників поліції.

На питання прокурора свідок пояснив, що ОСОБА_37 працювала разом з ним та була, напевно, його напарницею. Наскільки пам'ятає подія відбулась на 475 км автомобільної дороги Дніпро-Запоріжжя. Вони приїжджали туди. Хто тоді ніс службу не пам'ятає. Самих подій також не пам'ятає. Як була списана подія фіксується у Журналі єдиного обліку. Очевидцем неправомірних дій обвинувачених щодо потерпілого він не був.

Свідок ОСОБА_38 пояснив суду, що точно подій вже не пам'ятає через те, що пройшло багато часу. Надійшов виклик до Запорізького РВП. Вони виїхали на пост «Лавра». Він був у складі СОГ в якості працівника карного розшуку. На посту «Лавра» стався конфлікт. Предмету конфлікту вже не пам'ятає. Начебто було виявлено заборонений предмет. На посту до нього звернувся чоловік, від якого він відібрав заяву про вчинення злочину та пояснення. Не пам'ятає чи опитував ще когось. Усе було передано до чергової частини.

На питання прокурора свідок уточнив, що це був десь 2016-2017 рік, весна чи осінь, точно не пам'ятає. Пост «Лавра» - це виїзд з м. Запоріжжя в бік м. Дніпра. Він виїжджав мабуть з Тімоніною від дільничних. Хто був слідчим не пам'ятає. Скарга була на працівників поліції. Заявник писав розписку про добровільну видачу, чого саме не пам'ятає. Чи приїжджала швидка допомога не пам'ятає. Чи були у потерпілого тілесні ушкодження не пам'ятає. На той час він був старшим оперуповноваженим або оперуповноваженим сектору карного розшуку.

Також судом досліджені письмові докази.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13.10.2017 зафіксовано отримання від ОСОБА_4 заяви про те, що 11.10.2017, близько 20 год. 20 хв., він був зупинений співробітниками УПП м. Запоріжжя на пості «Лавра» при в'їзді в м. Запоріжжя з боку м. Дніпра. Він рухався на автомобілі ВАЗ 21111, н.з. НОМЕР_1 . Його зупинили безпідставно та попросили документи на автомобіль, які він пред'явив. Співробітник поліції попросив його пред'явити поліс, на що він відповів, що страховий випадок не настав і поліс він не пред'явить. Потім прийшов працівник поліції ОСОБА_10 та спитав колючі-ріжучі предмети, він відповів, що не має. Вони потім обшукали автомобіль, він просив понятих. О 20 год. 35 хв. вони викликали СОГ, яку він чекав 4 години. До автомобіля не пускали, застосували фізичну силу.

Співробітник УПП м. Запоріжжя ОСОБА_10 та ще двоє співробітників УПП м. Запоріжжя наносили йому удари гумовим кийком по ногам, коліном в живіт та в пах, після чого застосували наручники та пристебнули до сходів.

Він звертався до 5 міської лікарні 13.10.2017 о 09 годині ранку, де було зафіксовано забій грудної клітини та забій правої гомілки (т. 1 а.с. 159).

Згідно з висновком експерта № 2481 від 16.10.2017 в результаті проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , 1988 р.н., експерт дійшов наступних висновків. Синці в області обох гомілок, садно в області лівого променево-зап'ясткового суглобу у ОСОБА_4 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (п. 2.3.5 «Правил судового-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.»). Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному освідуваним. Діагноз: «Ушиб грудной клетки» (рос. мов.) у записах представленої медичної документації не підтверджені об'єктивними даними і згідно п. 4.6 «Правил судового-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.» не повинен враховуватись при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли утворитися при обставинах, на які він вказує (т. 1 а.с. 164).

Листом вих. № 11819/41/32/02-2017 від 13.10.2017 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надіслало старшому слідчому слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_39 запитувані відеозаписи події за участі окремих працівників УПП в м. Запоріжжі ДПП від 11.10.2017 та 12.10.2017, що мала місце на стаціонарному посту «Запоріжжя-Північ» з стаціонарних відеокамер та нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських. Листом також повідомлено, що на місці події перебували працівники батальйону № 1 УПП в м. Запоріжжі ДПП: інспектор роти № 1 лейтенант поліції ОСОБА_5 , інспектор роти № 1 лейтенант поліції ОСОБА_6 , інспектор роти № 1 лейтенант поліції ОСОБА_10 , інспектор роти № 1 лейтенант поліції ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 167).

Вищезазначені відеозаписи збережені на DVD-R диски у кількості 11 штук та безпосередньо досліджені судом (т. 1 а.с. 168-173).

Судом досліджено копію висновку службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, затвердженого 25.11.2017 начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції ОСОБА_40 . За змістом вказаного висновку відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування визнано такими, що підтвердилися в частині неправомірного застосування фізичної сили та спеціальних засобів відносно ОСОБА_4 . Зокрема, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог Посадової інструкції, ст. 19, 28 Конституції України, п. 4 ст. 7, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у безпідставному застосуванні до громадянина ОСОБА_4 фізичної сили з урахуванням вимог п. 5 ст. 12, ст. 13, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV інспектора роти № 1 батальйону № 1 УПП в м. Запоріжжі ДПП рядового поліції ОСОБА_6 та інспектора роти № 1 батальйону № 1 УПП в м. Запоріжжі ДПП рядового поліції ОСОБА_5 попереджено про неповну посадову відповідність (т. 1 а.с. 176-196).

Судом досліджено копію карти виїзду швидкої медичної допомоги № 1612 від 11.10.2017 до пацієнта ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 198) та копію карти виїзду швидкої медичної допомоги № 112 від 12.10.2017 до пацієнта ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 199).

Протоколом огляду від 26.01.2018 (т. 1 а.с. 200-207) встановлено, що об'єктами огляду є оптичні носії інформації, а саме 11 дисків DVD+R (4.7 GB, 16xspeed, 120 min).

Диск № 1 - нагрудний відеореєстратор АР0019 містить 10 (десять) відеофайлів (20171012082532002498З, 20171012082725002502, 20171012082825002504, 20171012083016002509, 20171012083207002518, 20171012083214002519, 20171012083258002520, 20171012083319002521, 20171012083320002522, 20171012083459002526);

Диск № 2 - нагрудний відеореєстратор АР0020 містить 1 (один) відеофайл (20171012081351002478);

Диск № 3 - нагрудний відеореєстратор АР0004 містить 6 (шість) відеофайлів (20171012082518002497, 20171012082656002501, 20171012082959002508, 20171012083021002510, 20171012083032002513, 20171012083144002516, 20171012083146002517);

Диск № 4 - нагрудний відеореєстратор АР0004 містить 3 (три) відеофайли (20171012083449002525, 20171012083745002530, 20171012084041002537);

Диск № 5 - нагрудний відеореєстратор АР0004 містить 4 (чотири) відеофайли (20171012084335002538, 20171012084630002539, 20171012084924002540, 20171012085206002541);

Диск № 6 - нагрудний відеореєстратор АР0012 містить 2 (два) відеофайли (20171012082553002499, 20171012082739002503);

Диск № 7 - камера зовнішнього спостереження містить 18 (вісімнадцять) відеофайлів (20171012_020000_0101, 20171012_020000_0201, 20171012_020000_0301, 20171012_021000_0101, 20171012_021000_0201, 20171012_021000_0301, 20171012_022000_0101, 20171012_022000_0201, 20171012_022000_0301, 20171012_023000_0101, 20171012_023000_0201, 20171012_023000_0301, 20171012_024000_0101, 20171012_024000_0201, 20171012_024000_0301, 20171012_025000_0101, 20171012_025000_0301);

Диск № 8 - камера зовнішнього спостереження містить 9 (дев'ять) відеофайлів (20171012_030000_0101, 20171012_030000_0201, 20171012_030000_0301, 20171012_031000_0101, 20171012_031000_0201, 20171012_031000_0301, 20171012_032000_0101, 20171012_032000_0201, 20171012_032000_0301);

Диск № 9 - нагрудний відеореєстратор АР0004 містить 3 (три) відеофайли (20171012085501002542, 20171012085756002543, 20171012090050002544);

Диск № 10 ? камера зовнішнього спостереження містить 18 (вісімнадцять) відеофайлів (20171012_010000_0101, 20171012_010000_0201, 20171012_010000_0301, 20171012_011000_0101, 20171012_011000_0201, 20171012_011000_0301, 20171012_012000_0101, 20171012_012000_0201, 20171012_012000_0301, 20171012_013000_0101, 20171012_013000_0201, 20171012_013000_0301, 20171012_014000_0101, 20171012_014000_0201, 20171012_014000_0301, 20171012_015000_0101, 20171012_015000_0201, 20171012_015000_0301);

Диск № 11 ? камера зовнішнього спостереження містить 26 (двадцять шість) відеофайлів (20171011_201500_0101, 20171011_201500_0201, 20171011_0301, 20171011_202000_0101, 20171011_202000_0201, 20171011_202000_0301, 20171011_203000_0101, 20171011_203000_0201, 20171011_203000_0301, 20171011_204000_0101, 20171011_204000_0201, 20171011_204000_0301, 20171011_205000_0101, 20171011_205000_0201, 20171011_205000_0301, 20171011_210000_0101, 20171011_210000_0201, 20171011_210000_0301, 20171011_211000_0101, 20171011_211000_0201, 20171011_211000_0301, 20171011_223000_0101, 20171011_223000_0201, 20171011_224000_0101, 20171011_224000_0301, 20171011_231000_0301).

З перевірених відеозаписів вказаних відеокамер було встановлено, як ОСОБА_41 зупиняє автомобіль «ВАЗ 21114», н.з. НОМЕР_1 , який рухається у крайній лівій смузі. Даний автомобіль зупиняється поза оглядом камери. Відеозаписом зафіксовано як поліцейські стоять поруч з автомобілем «ВАЗ-21114», н.з. НОМЕР_1 , водій якого відкриває капот автомобіля, відчиняє двері салону. На відео ОСОБА_4 вільно пересувається територією стаціонарного блокпосту, далі сідає за кермо автомобіля, через деякий час виходить з нього і ходить по проїжджій частині. ОСОБА_4 присідає біля свого автомобіля, щось дістає з-під нього та викидає якийсь предмет (схожий на палицю продовгуватої форми) в бік пустиря. На той момент поряд з автомобілем та ОСОБА_4 немає поліцейських. Надалі ОСОБА_4 підходить до ОСОБА_10 та обурливо про щось спілкується (звук на відеозаписі відсутній). Після того як поліцейські пішли у службових справах, ОСОБА_4 знову пішов у бік керованого ним автомобіля. Поліцейські у цей час перебувають у приміщенні блокпосту. Через деякий час поліцейський виходить з ганку стаціонарного посту та оглядається, потім дивиться у бік, де знаходиться автомобіль ОСОБА_4 , який підходить до поліцейського і спілкується з ним. Надалі відеозаписом зафіксовано як ОСОБА_4 прямує до автомобіля, за ним йде ОСОБА_10 , потім ОСОБА_4 йде від свого автомобіля до стаціонарного посту, заходить до приміщення, ходить по прилеглій території. Поліцейські з ОСОБА_4 йдуть до його автомобіля, який не потрапляє в поле зору зовнішньої камери. Надалі всі разом повертаються до ганку стаціонарного посту. Поліцейські з увімкненими ліхтарями йдуть у бік автомобіля ОСОБА_4 , оглядаючи територію. ОСОБА_4 вільно переміщається по прилеглій території стаціонарного блокпосту. Відеозаписом зафіксовано як ОСОБА_4 спілкується з поліцейськими, потім розмовляє по телефону та знову спілкується з поліцейськими. Надалі поліцейський виносить ОСОБА_4 стілець і той сидить на ганку стаціонарного блокпосту. Потім ОСОБА_4 виходить з приміщення стаціонарного блокпосту і каже, що йому стало легше після приїзду екстреної (швидкої) допомоги. ОСОБА_4 звертається до ОСОБА_10 з проханням дати йому хоча б води, на що отримує відмову. ОСОБА_4 каже поліцейському, що очікує вже три години, на що ОСОБА_10 відповідає, що СОГ затримується. ОСОБА_4 , тримаючись за правий бік, йде до стільця, п'є рідину з пластикового стакану. Спілкуючись по телефону, ОСОБА_4 ходить по території стаціонарного блокпосту, потім йде у бік свого автомобіля. ОСОБА_10 йде слідом за ОСОБА_4 та повертає його до ганку блокпосту, останній йде самостійно, тримаючи руки в карманах. ОСОБА_4 перебуває на вході в приміщення стаціонарного блокпосту біля обігрівача. Надалі ОСОБА_4 виходить з приміщення блокпосту, працівники поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_41 виходять слід за ним. Надалі відеозаписом зафіксовано діалог між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , у ході якого ОСОБА_4 вказує поліцейському, що той не має права його затримувати. Поліцейський відповідає ОСОБА_4 , що має право на його затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, посилається на необхідність очікування експерта. Надалі ОСОБА_4 спілкується з кимось по телефону, у ході спілкування повідомляє, що його тримають більше п'яти годин. Через деякий час ОСОБА_6 і ОСОБА_10 ведуть під руки з обох боків ОСОБА_4 до ганку стаціонарного блокпосту. Відеозаписом зафіксовано як ОСОБА_6 наносить удар коліном у живіт ОСОБА_4 і разом з ОСОБА_10 намагаються завести йому руки за спину, але той чинить опір. ОСОБА_6 з правого боку, а ОСОБА_10 з лівого боку тримають ОСОБА_4 за руки. ОСОБА_10 декілька разів подає йому голосові команди: «Руки за спину», «До вас буде застосовано заходи фізичного впливу». ОСОБА_10 наносить ОСОБА_4 коліном два удари в область паху або черева, після чого до них підходить ОСОБА_5 та намагається завести ОСОБА_4 за спину праву руку. ОСОБА_41 тримає ОСОБА_4 за шию, а ОСОБА_10 пробує застосувати до нього кайданки. Потім ОСОБА_10 подає голосом команду класти ОСОБА_4 на землю, після чого хапає останнього за ліву ногу, намагаючись покласти його на землю. Далі ОСОБА_10 біжить до службового автомобіля і повертається, тримаючи в руці гумовий кийок, яким починає бити ОСОБА_4 по кінцівках, при цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 його утримують за руки з обох боків, а ОСОБА_11 спостерігає цю подію, знімаючи на нагрудну відеокамеру. Відеозаписом зафіксовано як відносно ОСОБА_4 застосовано кайданки. Через деякий час ОСОБА_4 в кайданках заводять в середину блокпоста в дальню кімнату та садять на стілець. До блокпосту прибула бригада швидкої медичної допомоги, яка надала ОСОБА_4 медичну допомогу. Також ОСОБА_4 було опитано працівниками СОГ, які прибули на пост «Лавра». На місці події з'являється автомобіль, ОСОБА_4 шкутильгаючи підходить до його водія, потім автомобіль повільно їде, а він йде у бік свого автомобіля. Надалі поліцейські стукають у вікно автомобіля, в якому знаходиться ОСОБА_4 , повідомляють йому, що відносно нього складено адміністративні матеріали. Також ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_4 , що він може їхати додому, якщо добре себе почуває. ОСОБА_4 відмовляється ставити підписи в копії постанови про адміністративне правопорушення і йому пояснюють, що у даному випадку він отримає її поштою за адресою проживання.

На відеозаписах відображено події, що відбувались у період часу з 20:17:32 по 03.32:13. З 03.32:13 відеозаписи на вищезазначених дисках відсутні.

Під час огляду оптичні носії інформації, а саме DVD-R диски у кількості 11 (одинадцять) штук було упаковано в прозорий пластиковий тубус для зберігання дисків, а також опечатано биркою з пояснювальним написом.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.01.2018 та відеозаписом до нього (т. 1 а.с. 210-214) зафіксовано наступне. Місцем проведення слідчої дії є 475 км автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь, де розташований стаціонарний пост «Лавра-200». У ході проведення даної слідчої дії потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що 11.10.2017, приблизно о 20 год. 20 хв., він рухався з с. Башмачка Дніпропетровської області у напрямку м. Запоріжжя та був зупинений працівниками поліції на вказаному посту. Потерпілий разом з учасниками слідчої дії слідує на місце зупинки. Надалі потерпілий пояснює, що після зупинки поліцейський попросив пред'явити йому посвідчення водія та документи на автомобіль. Причину зупинки поліцейський не повідомив. Поліцейський поставив йому запитання чи перевозить він якісь заборонені предмети, таких предметів у потерпілого не було. Далі поліцейський попросив пред'явити потерпілого страховий поліс, на що потерпілий повідомив про відсутність підстав його пред'являти, оскільки він нічого не порушував, страхового випадку не було. Після цього поліцейський повідомив ОСОБА_4 , що він їхав у крайній лівій смузі без наміру повертати наліво. На це ОСОБА_4 пояснив поліцейському, що у крайній правій смузі були припарковані автомобілі, перебували співробітники поліції та люди, тому в цілях безпеки він обрав ліву смугу руху. На це поліцейський нічого йому не сказав, він відійшов від автомобіля та через пів хвилини-хвилину привів ще одного поліцейського, який попросив пред'явити страховий поліс, на що потерпілий відповів відмовою. ОСОБА_4 зазначив, що не пам'ятає чи представлялись йому поліцейські, їх дані йому були невідомі. Через деякий час він попросив поліцейського представитись, але той відмовився. На теперішній час йому вже відомо, що прізвище поліцейського який його зупинив - ОСОБА_6, ім'я він не знає. Поліцейського який підійшов пізніше звуть ОСОБА_42 . Потерпілий зазначив, що після того, як він відмовився пред'являти страховий поліс, поліцейський повідомив йому, що наразі триває операція по виявленню колючих, ріжучих предметів та заборонених речовин. Потерпілий попросив поліцейського пред'явити відповідний документ, поліцейський йому такий документ надав. Після ознайомлення ОСОБА_4 запитав у поліцейського, що це означає, на що останній повідомив, що вони мають право оглянути автомобіль, починаючи з документів до шухлядки. Після цього потерпілий сказав, що мають бути поняті, але поліцейський заперечив, що у даному випадку поняті не обов'язкові, оскільки це лише поверхневий огляд. Потерпілий погодився, оскільки нічого забороненого він не мав. Відкрив багажник, задні двері, передні двері. Надалі поліцейський попросив його відкрити шухлядку та викласти її вміст. Після цього йому сказали відкрити капот, він відкрив. Поліцейські обійшли автомобіль, відкрили водійські двері та пасажирські і запитали чи є він співробітником поліції? Він відповів, що ні. Вони запитали для чого йому палка? Він відповів, що вона не така як у них та обійшовши автомобіль ззаду відкрив інші двері, щоб показати її поліцейським. Палка була довжиною 35-40 см, діаметром приблизно 4,5 см, на кінці її діаметр був приблизно 3,5 см. Цей предмет він вистругав ще у дитинстві, возив із собою з метою самозахисту, але ніколи ним не користувався, він був як сувенір. Поліцейський сказав йому, що або вони закривають очі на палку та він показує їм страховий поліс, або вони викликають слідчо-оперативну групу для вилучення даного предмета, оскільки предмет схожий на зброю. Потерпілий сказав, що нічого показувати не буде та поліцейський викликав слідчо-оперативну групу. Поліцейський пішов до приміщення стаціонарного блокпосту, потерпілий пішов за ним, після чого повернувся до автомобіля. У нього в автомобілі був резиновий шланг, який він потім викинув. Надалі потерпілий разом з учасниками слідчої дії повертається до прилеглої території приміщення блокпосту. Потерпілий зазначає, що виклик слідчо-оперативної групи було здійснено о 20 год. 35 хв. Поліцейські повідомили йому, що прибуття слідчо-оперативної групи може бути швидким, а може бути протягом трьох годин. Під час очікування він перебував поряд з блокпостом, ходив за поліцейським та намагався дізнатися у нього за що саме його затримали, на що той сказав йому нікуди не їхати та очікувати слідчо-оперативну групу. Поліцейські ОСОБА_43 та ОСОБА_10 постійно за ним наглядали. Протягом трьох годин очікування ОСОБА_4 один раз зайшов у приміщення блокпосту за ОСОБА_45 , на що той сказав йому вийти, оскільки там знаходиться службова документація і йому заборонено там знаходитись. Далі потерпілий вказує на місце у приміщенні блокпосту, куди він заходив за ОСОБА_45 , зазначає, що знаходився там секунд 30. Після того як він вийшов з приміщення блокпосту йому зателефонувала дружина, він повідомив їй своє місце перебування. Після закінчення трьохгодинного терміну він запитав у поліцейського чи може він їхати, на що поліцейський відповів забороною та повідомив, що до нього будуть застосовані спецзасоби. Після цього пройшла ще приблизно одна година та у нього заболів шлунок, оскільки він давно не вживав їжу та воду. Він попросив у поліцейських зробити йому чай, на що вони відповіли, що чай закінчився. На годиннику було трохи більше 12 години ночі. ОСОБА_4 вказав на місце, де він впав через те, що в нього сильно заболів живіт. Він кілька раз просив поліцейських відпустити його на заправку, щоб придбати щось з їжі, але вони не дозволили. Тоді він попросив їх сходити на заправку у супроводі поліцейського, на що вони сказали, що за ним ніхто бігати не буде. Після того, як йому стало погано хтось викликав швидку медичну допомогу. Він підвівся, трохи походив, підійшов до патрульного автомобіля та попросив у поліцейських чай. Поліцейський спитав дозволу у водія, на що той погодився і через деякий час потерпілому винесли чай, після вживання якого йому стало краще. Коли приїхала швидка допомога він вже почував себе нормально. Йому зробили знеболювальний укол. Він просив їх забрати його у лікарню, але йому повідомили, що підстав для госпіталізації немає. Після того як він вийшов з машини швидкої допомоги йому телефонували сусіди, дружина, казали, щоб він йшов звідти, але він відповів, що не може цього зробити, оскільки його відразу затримають. Він підійшов до ОСОБА_46 та запитав за що його тут тримають, на що той пожав плечима та дав зрозуміти, що він нічого не вирішує. О 01 год. 22 хв. його сусідка прислала йому смс-повідомлення з посиланням на закони, в яких визначено його права та обов'язки, а також права та обов'язки поліцейських. Оскільки його мобільний телефон не підтримував Інтернет, він вирішив взяти з машини ноутбук. У цей час він перебував біля приміщення блокпосту, йому принесли обігрівач, щоб він грів руки. На вулиці було прохолодно і з моменту зупинки він весь час перебував на вулиці. З їжі у нього була одна цукерка, яку він з'їв. Всі співробітники поліції перебували в приміщенні блокпосту, він піднявся та пішов до свого автомобіля. За той час як він дійшов до автомобіля до нього встигли підбігти ОСОБА_10 і ОСОБА_43 . ОСОБА_10 заблокував йому доступ до автомобіля, а ОСОБА_43 почав це знімати на камеру. ОСОБА_4 повідомляв поліцейським, що він хоче взяти в автомобілі ноутбук, але вони його не допускали, мотивуючи це тим, що у нього в автомобілі знаходиться предмет схожий на зброю. Він пояснював, що цей предмет не є зброєю, але вони не реагували. Поліцейський фізично обмежив доступ потерпілому до автомобіля, ставши спиною до водійських дверей, а обличчям до потерпілого. У цей час потерпілому зателефонувала дружина та він хотів продиктувати їй номер на жетоні у поліцейського, щоб розуміти хто його утримує. З цією метою він нахилився у бік поліцейського, щоб роздивитись номер на жетоні, на що поліцейський відштовхнув його рукою. Він ще кілька раз намагався роздивитись номер, але поліцейський вимагав у нього тримати дистанцію. Надалі поліцейські раптово схопили його за обидві руки, ОСОБА_10 за ліву, а ОСОБА_43 за праву. ОСОБА_10 розумів, що потерпілий схилявся до нього з метою з'ясування номеру на жетоні, оскільки він це коментував. Поліцейські почали викручувати йому руки за спину, але він чинив опір та не дав їм цього зробити. Це відбувалось біля його автомобіля. Поліцейські довели ОСОБА_4 до блокпосту, тримаючи його за руки, ОСОБА_10 кричав йому: «Руки за спину!». Вже біля приміщення блокпосту ОСОБА_10 зробив йому підніжку, він втримався на ногах та вони притисли його до металевого стовпа. Після цього ОСОБА_43 з ОСОБА_45 хапали потерпілого за голову, намагалися його скрутити, він чинив опір, казав їм: «Що ви робите? Заспокойтеся, я нічого не зробив». Вони скрутили йому руки, після чого ОСОБА_10 вдарив його коліном в пах. Від другого удару він закрив пах стегном і ОСОБА_10 попав йому в задню частину стегна. Після цього ОСОБА_10 робив ще кілька спроб вдарити потерпілого в живіт, груди, при цьому тримаючи його за руку. Другий поліцейський також тримав його за руку та намагався накинути йому руку на шию та якось його скрутити. У цей час з приміщення посту вийшла дівчина та підняла камеру, яку хтось кинув на підлогу. По сходах спустився ще один поліцейський, який підійшов і взяв його за праву руку, ОСОБА_43 тримав його за ліву. ОСОБА_10 наніс йому один удар кулаком в груди та удар коліном в живіт. Надалі ОСОБА_10 побіг в машину та взяв палку, коли він повернувся ОСОБА_4 вже наділи на ліву руку кайданки та завернули її. Потерпілий почав кричати та кликати на допомогу, йому було страшно від того, що відбувалось. ОСОБА_10 прибіг і почав бити палкою потерпілого по ногам. На момент нанесення ударів він не рахував їх кількість, але під час перегляду відеозапису в прокуратурі він порахував, що ОСОБА_10 вдарив його 13 раз. Після нанесених ударів ОСОБА_10 звернувся до дівчини з проханням надати йому балончик, щоб розпилити його в очі потерпілому, однак один з поліцейських сказав цього не робити, оскільки розумів, що вміст балончику потрапить і йому в обличчя. Після цього ОСОБА_4 сказав поліцейським, щоб вони припинили це робити, він сам заведе руки за спину і якщо потрібно, то вони самі можуть застебнути йому кайданки. ОСОБА_4 вказав на місце, де він добровільно завів руки за спину та поліцейські наділи на нього кайданки. Далі один з поліцейських другим комплектом кайданків пристебнув його до перил сходів. У цей час у потерпілого почав дзвонити телефон, йому телефонувала дружина. Він попросив дівчину поліцейську дати йому можливість відповісти на дзвінок, на що вона відповіла йому: «Потім поговориш». Потерпілому вдалося дістати телефон з кишені та через гучний зв'язок попросити викликати йому швидку допомогу. Далі потерпілий продемонстрував яким саме чином він був пристебнутий до перил, повідомив, що у такому положенні він перебував 4-5 хвилин. У цей час поліцейські перебували поруч з ним, а ОСОБА_10 перебував біля службового автомобіля, де по телефону або по рації повідомляв командиру, що було застосовано спецзасоби. Перед застосуванням спецзасобів поліцейські висловлювали йому команди: «на землю», «руки за спину». Потім його відстебнули від перил і в кайданках повели в третю кімнату приміщення блокпосту. ОСОБА_4 разом з учасниками слідчої дії пройшли до кімнати в приміщенні посту, де ОСОБА_4 вказав на місце, в якому стояв стілець, на який йому сказали сісти. Потерпілий не пам'ятає чи перебували у даній кімнаті будь-які службові документи. ОСОБА_10 встановив в кімнаті камеру та попередив ОСОБА_4 , що його знімає камера. На стільці в даній кімнаті він сидів хвилин 10, після чого попросив, щоб йому дали води. Хвилин через 7 його прохання виконали. Далі з розмов поліцейських він зрозумів, що приїхала слідчо-оперативна група та швидка медична допомога. Медики сказали, щоб з нього зняли наручники, оскільки вони не можуть поміряти тиск. Після проведення заміру тиску у ОСОБА_4 було встановлено гіпертонічний криз. Медики зробили йому «гарячий укол». Надалі з ним почав спілкуватися слідчий зі слідчо-оперативної групи. ОСОБА_4 описав слідчому всю ситуацію, останній зафіксував це в протоколі. Слідчий повідомив потерпілому, що для вилучення предмета необхідно залучати понятих або він має можливість добровільно його видати. ОСОБА_4 погодився видати предмет добровільно, написав відповідну заяву. Надалі потерпілий вийшов з посту та хотів поїхати, але ОСОБА_10 йому заборонив це зробити та сказав, що треба скласти протокол про вчинення правопорушення. ОСОБА_4 злякався дій поліцейських та закрився в своєму автомобілі, намагався відпочити. У цей час до нього підходив ОСОБА_10 , знімав на камеру, поставив навколо автомобіля «фішки». Через деякий час до автомобіля підійшло декілька поліцейських та почали запитувати про його стан. ОСОБА_4 трохи відкрив вікно та повідомив, що боїться, оскільки вони поводять себе неадекватно. Йому надали протокол про вчинення правопорушення та запропонували ознайомитись з ним та підписати. Він намагався прочитати зміст протоколу через щілину у вікні, від підпису відмовився, оскільки був не згоден. Поліцейські повідомили йому, що у такому разі він не отримає копію та якщо не сплатить штраф протягом 15 днів, сума подвоїться. ОСОБА_4 погодився, після чого ОСОБА_10 сказав йому: «Водій, ви вільні». Після того, як потерпілий від'їхав від блокпосту приблизно 1,5 км його знову зупинив патрульний автомобіль. До нього підійшов ОСОБА_10 та попросив, щоб він знову пред'явив свій автомобіль для огляду. ОСОБА_47 не став сперечатися, відкрив багажник та двері автомобіля, на що ОСОБА_10 сказав йому: «Ось бачите як добре виконувати те, що вас просить поліція». У службовому автомобілі перебував ще ОСОБА_43 , але він до нього не підходив. Після цього ОСОБА_4 сів в автомобіль та поїхав додому, це було приблизно о 5 годині ранку. Стосовно застосування спецзасобів потерпілий повідомив, що на ліву руку кайданки йому надівав ОСОБА_43 , хто надівав на другу руку він не знає. Палкою бив ОСОБА_10 . До нього застосовували два комплекти кайданків. Одним комплектом кайданків йому застебнули руки, іншим пристебнули до перил.

Листом вих. № 678/41/32/03-2017 від 16.01.2018 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції повідомлено слідчого СВ прокуратури Запорізької області ОСОБА_49 про те, що оригінали відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів АР-0004, АР-0012, АР-0019, АР-0020 зберігаються на стаціонарних серверах в УПП в Запорізькій області ДПП за адресою: вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя у секторі зв'язку та телекомунікацій (т. 1 а.с. 216-217).

Копії роздруківок з «log» файлами щодо розміщення вищезазначених відеозаписів на серверах із зазначенням часу роботи нагрудних відеореєстраторів долучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 220-226).

Матеріали кримінального провадження містять копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 183775 від 12.10.2017, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. Дата розгляду справи: 12.10.2017, 03:09:02, місце розгляду справи: 475 км автодороги Бориспіль-Запоріжжя, постанову винесла інспектор 1 роти 1 батальйону УПП м. Запоріжжя лейтенант поліції ОСОБА_50 (т. 1 а.с. 219).

У ході дослідження копій матеріалів висновку № 4733 (ЖЄО № 9828 від 12.10.2017) встановлено наступне (т. 1 а.с. 229-234).

Рапортом від 12.10.2017 зафіксовано отримання заяви та реєстрації її у ЄО за № 9828. За змістом цього рапорту 12.10.2017 о 01 год. 52 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.10.2017 о 01 год. 51 хв. за адресою: Запорізький район, м. Запоріжжя, траса Дніпропетровська, товариша заявника побили працівники поліції на посту «Лавра», просять викликати швидку допомогу. Заявник ОСОБА_51 (т. 1 а.с. 232).

Відповідно до копії рапорту інспектора роти 1 батальйону 1 УПП в м. Запоріжжі ДПП НП України лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 12.10.2017, з 20 год. 00 хв. 11.10.2017 по 08 год. 00 хв., заступивши на пост № 2 «Лавра-200» у складі екіпажу: ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , при очікуванні слідчо-оперативної групи Запорізького ВП по факту виявлення у ОСОБА_4 в транспортному засобі ВАЗ-21111, н.з. НОМЕР_1 , предмета схожого на зброю, приблизно о 01 год. 35 хв., вищезазначений громадянин намагався стрибнути під мимо проїжджаючий автомобіль, внаслідок чого до нього було застосовано згідно ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію». Після чого чоловік почав вириватися та чинити фізичний опір, внаслідок цього до нього було застосовано заходи фізичного впливу, згідно ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» та на його прохання здійснено виклик карети швидкої медичної допомоги. Психологічного впливу та тиску не застосовувалось (т. 1 а.с. 233).

У ході дослідження копії матеріалів висновку № 4746 (ЖЄО № 9869 від 13.10.2017) (т. 1 а.с. 235-240) встановлено наступне.

Рапортом від 13.10.2017 зафіксовано отримання заяви та реєстрації її у ЄО за № 9869. За змістом цього рапорту 13.10.2017 об 11 год. 30 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13.10.2017 об 11 год. 26 хв. за адресою: Запорізький район, м. Запоріжжя, вул. Сонячне шосе, бригада ШМД-4, потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діагноз: забій грудної клітини, закритий перелом 4-5 ребер зліва, забій м'яких тканин правої та лівої гомілки. Дата скоєння: 12.10.2017 03:00:00. Пояснення: 12.10.2017 о 03 год. 00 хв. був побитий працівниками поліції на посту «Лавра», в'їзд з Дніпропетровської траси, на обстеженні. Доставлений о 10 год. 40 хв. в 5 міську лікарню. Заявник ОСОБА_52 (т. 1 а.с. 240).

У ході дослідження копій матеріалів висновку № 4972 (ЖЄО № 9819, 9822, 9824, 9825, 9826 від 11.10.2017) (т. 1 а.с. 241-250) встановлено наступне.

Рапортом від 11.10.2017 зафіксовано отримання заяви та реєстрації її у ЄО за № 9819. За змістом цього рапорту 11.10.2017 о 20 год. 42 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.10.2017 о 20 год. 41 хв. за адресою: Запорізький район, м. Запоріжжя, Н08, повідомив працівник патрульної поліції на стаціонарному посту Л-200. При зупинці автомобіля ВАЗ 21111, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 виявили гумовий кийок та саморобну бейсбольну биту. Заявник ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 244).

Рапортом від 11.10.2017 зафіксовано отримання заяви та реєстрації її у ЄО за № 9824. За змістом цього рапорту 11.10.2017 о 23 год. 50 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.10.2017 о 24 год. 49 хв. за адресою: Запорізький район, м. Запоріжжя, траса Дніпропетровська, зупинили працівники поліції водія ВАЗ 21111, н.з. НОМЕР_1 і тримають більше 3 годин. Заявник ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 245).

Рапортом від 12.10.2017 зафіксовано отримання заяви та реєстрації її у ЄО за № 9825. За змістом цього рапорту 12.10.2017 о 00 год. 23 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.10.2017 о 00 год. 22 хв. за адресою: Запорізький район, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровська, заявника затримали на посту «Лавра», довгий час не під'їжджає наряд, чоловік чекає 3 години, йому зле, просить поквапити наряд поліції. Заявник ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 246).

Рапортом від 11.10.2017 зафіксовано отримання заяви та реєстрації її у ЄО за № 9822. За змістом цього рапорту 11.10.2017 о 23 год. 32 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.10.2017 о 23 год. 28 хв. за адресою: Запорізький район, м. Запоріжжя, траса Дніпропетровська, патрульні зупинили чоловіка заявниці ОСОБА_53 , який був водієм автомобіля ВАЗ-21111 і тримають вже 3 години. Заявник ОСОБА_25 (т. 1 а.с. 247).

Рапортом від 12.10.2017 зафіксовано отримання заяви та реєстрації її у ЄО за № 9826. За змістом цього рапорту 12.10.2017 о 01 год. 34 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.10.2017 о 01 год. 33 хв. за адресою: Запорізький район, м. Запоріжжя, траса Дніпропетровська, затримали товариша на трасі і не відпускають. Заявник ОСОБА_51 (т. 1 а.с. 248).

Відповідно до копії рапорту інспектора роти 1 батальйону 1 УПП в м. Запоріжжі ДПП НП України лейтенанта поліції ОСОБА_10 з 20 год. 00 хв. 11.10.2017 по 08 год. 00 хв., заступивши на пост № 2 «Лавра-200» у складі екіпажу: ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в ході профілактики ПДР було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21111, н.з. НОМЕР_1 , за порушення п. 11.2. У ході поверхневої перевірки за пасажирським сидінням транспортного засобу було виявлено предмет схожий на саморобну биту. На місце було викликано СОГ Запорізького ВП (т. 1 а.с. 249).

За змістом листа Управління патрульної поліції в Запорізькій області № 1061/41/32/2018 від 23.01.2018, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 3109 від 07.10.2017 «Про проведення комплексних оперативно-профілактичних заходів під умовною назвою «Батискаф»» у період з 09.10.2017 до особливого розпорядження на території Запорізької області проводився комплекс оперативно-профілактичних заходів, спрямованих на попередження та виявлення правопорушень, пов'язаних з організацією каналів витоку підконтрольних речовин з підприємств, які виробляють або у своєму виробництві використовують наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, об'єктів аптечної мережі, лікувальних закладів, закладів замісної підтримувальної терапії, комерційних структур та місць ймовірної «вуличної» торгівлі комбінованими, сильнодіючими або отруйними лікарськими засобами та прекурсорами. Відповідно до доручення Департаменту патрульної поліції № 10444/02/14-2017 від 29.09.2017 «Про підвищення ефективності розшуку осіб» постійно триває робота, спрямована на виявлення осіб, які перебувають у розшуку. Колишні працівники роти № 1 батальйону № 1 УПП в Запорізькій області ДПП ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 несли службу на стаціонарному посту «Запоріжжя-Північ» відповідно до затвердженої розстановки сил і засобів з 20 год. 00 хв. 11.10.2017 до 08 год. 00 хв. 12.10.2017.

Оцінюючи наведені письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вони відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України і в повному обсязі доводять вину обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Показання допитаних свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 істотних суперечностей не мають, підстав сумніватись у їх правдивості немає.

Показання свідка ОСОБА_11 у тій частині, що коли вийшов ОСОБА_56 , то він не втручався, а лише голосом просив дати вдягнути кайданки, суперечать дослідженому відеозапису події, яким чітко зафіксовано застосування фізичної сили також й самим ОСОБА_5 .

Показання свідків ОСОБА_57 та ОСОБА_58 нічого не підтверджують та не спростовують.

Суд ураховує, що саме по собі незаконне застосування кайданків та гумового кийка до ОСОБА_4 може бути кваліфіковане як кримінально-карне діяння лише за умови наявності відповідної кваліфікації (застосування спеціальних засобів). Такої кваліфікації в обвинувальному акті немає, відтак судом оцінюється застосування фізичної сили обвинуваченими у тому числі під час застосування спеціальних засобів у контексті застосування насильства до потерпілого, а не застосування спеціальних засобів як таке.

Досліджені та враховані судом докази у своїй сукупності доповнюють один одного, та є достатніми для висновку про те, що в діях обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, тож суд кваліфікує дії кожного з них за ч. 2 ст. 365 КК України - перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень та супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування.

Безпідставними є посилання захисника ОСОБА_7 на відсутність у ОСОБА_5 прямого умислу на вчинення злочину, а також на те, що застосування кийка було для ОСОБА_5 несподіванкою. Вказані доводи спростовуються відеозаписом події (диск 1, файл 20171012083258002520). Вказаним відеозаписом зафіксовано наступне.

О 01 год. 35 хв. 26 сек. біля приміщення стаціонарного посту особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, попереджає потерпілого про застосування заходів фізичного впливу, просить завести руки за спину.

О 01 год. 35 хв. 42 сек. особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, а також ОСОБА_6 тримають потерпілого за руки, при цьому особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, наносить потерпілому два удари ногою.

О01 год. 35 хв. 50 сек. у кадрі з'являється ОСОБА_5 .

О 01 год. 36 хв. 03 сек. ОСОБА_6 тримає потерпілого за шию, ОСОБА_5 за праву руку, а особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, за ліву руку.

О 01 год. 36 хв. 13 сек. особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, пропонує ОСОБА_5 покласти потерпілого на землю.

О 01 год. 36 хв. 16 сек. потерпілий говорить, що буде спокійно стояти.

З 01 год. 36 хв. 28 сек. втрьох поліцейські намагаються покласти потерпілого на землю.

О 01 год. 36 хв. 37 сек. особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, наносить потерпілому удар в район живота.

Далі, о 01 год. 36 хв. 49 сек., поки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тримають потерпілого за руки, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, біжить до службового автомобіля, повертається з гумовим кийком у руці та о 01 год. 37 хв. 09 сек. без попередження починає наносити удари гумовим кийком потерпілому по ногах. Нанісши 5 ударів особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, зупинилась о 01 год. 37 хв. 14 сек., продовжив нанесення ударів о 01 год. 37 хв. 20 сек. У цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 чітко усвідомлювали факт використання особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби гумового кийка без попередження, знаходились обличчям до особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, проте жоден із них не висловив заперечень щодо використання кийка ні словесно, ні шляхом фізичного утримання особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, від нанесення ударів. Під час нанесення ударів кийком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжували тримати руки потерпілого, сприяючи діям особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби. Вираз обличчя ОСОБА_5 під час нанесення ударів потерпілому (наявність посмішки на обличчі) свідчить про схвальне ставлення до таких дій особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби.

Наведені обставини спростовують доводи обвинуваченого ОСОБА_5 щодо того, що застосування кийка особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, було несподіванкою.

З наведених вище підстав необґрунтованими є й посилання захисника ОСОБА_8 на те, що ОСОБА_6 був впевнений у правомірності своїх дій.

Вжиті обвинуваченими заходи не були необхідними, пропорційними та ефективними. Потерпілий неодноразово по ходу подій вказував, що буде спокійно стояти.

Необхідності в застосуванні фізичної сили, а у подальшому спеціального засобу до потерпілого в цій ситуації не було. Безпідставне застосування сили та спеціального засобу, яке супроводжувалось болісними відчуттями потерпілого та ображало його особисту гідність і потягло спричинення тілесних ушкоджень, свідчить про неспівмірність (непропорційність) дій обвинувачених.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_6 просив урахувати, що підставою для застосування фізичної сили та кайданків стало те, що потерпілий здійснив стрибок у бік проїжджаючого автомобіля. З цього приводу суд не може не урахувати наступне.

Як пояснив під час допиту потерпілий ОСОБА_4 , була розмова, у нього підсіла нога, зігнулась у колінному суглобі. Він залишився на місці, не виходив на проїжджу частину. У цей час ОСОБА_10 крикнув: «Хапай». ОСОБА_10 взяв за ліву руку, а ОСОБА_6 за праву. Вони намагались завести руки за спину, тягнули до посту. Кайданки на нього вдягли вже біля посту.

Сам обвинувачений ОСОБА_6 з цього приводу під час допиту пояснював, що коли ОСОБА_4 хотів сісти в свій автомобіль, то проїжджав інший автомобіль і він зробив необережний рух у бік того автомобіля. Він або хотів стрибнути під транспортний засіб або спровокувати їх. ОСОБА_10 сказав ОСОБА_4 , що його буде затримано, підбіг до нього і вдягнув на одну руку кайданки, попередивши, що це необхідно для забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб.

На питання суду під час допиту обвинувачений ОСОБА_6 уточнив, що ОСОБА_10 питав у потерпілого чи має намір він вчинити самогубство, відповіді не пам'ятає. ОСОБА_10 сказав, що якщо будете продовжувати так робити, то вас зіб'є машина. ОСОБА_4 не продовжив вчиняти такі дії, але він залишився на проїжджій частині. ОСОБА_10 сказав про це і почав вдягати кайданки. ОСОБА_10 казав, що не потрібно стояти на проїжджій частині ще до того як потерпілий зробив стрибок.

Пізніше під час допиту обвинувачений ОСОБА_6 на питання суду зазначив, що потерпілий ОСОБА_4 був у кайданках в приміщенні посту, щоб дочекався СОГ.

Отже, фактично обвинувачений ОСОБА_6 повідомив про дві зовсім різні мети застосування поліцейського примусу.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 у цій частині, суд ураховує, що вони є вкрай суперечливими. Спочатку обвинувачений ОСОБА_6 зазначав про те, що коли ОСОБА_4 хотів сісти в свій автомобіль, то проїжджав інший автомобіль і він зробив необережний рух у бік того автомобіля. Він або хотів стрибнути під транспортний засіб або спровокувати їх. ОСОБА_10 сказав ОСОБА_4 , що його буде затримано, підбіг до нього і вдягнув на одну руку кайданки, попередивши, що це необхідно для забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб.

Отже, обвинувачений повідомив про негайну реакцію особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, на рух потерпілого.

У подальшому, на питання суду ОСОБА_6 уточнив, що ОСОБА_10 питав у потерпілого чи має намір він вчинити самогубство, відповіді не пам'ятає. ОСОБА_10 сказав, що якщо будете продовжувати так робити, то вас зіб'є машина. ОСОБА_10 сказав про це і почав вдягати кайданки.

У цій версії реакція особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, на рух потерпілого вже не була негайною.

Перша версія обвинуваченого ОСОБА_6 свідчить про те, що потерпілого ніхто не попередив про застосування фізичної сили та кайданків, а друга версія вказує на те, що на час початку застосування фізичної сили для цього не було навіть формального приводу, адже після попередження поліцейського потерпілий не вчиняв жодних протиправних дій.

Суд ураховує, що ні особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, ні обвинувачений ОСОБА_6 не з'ясовували чому саме потерпілий здійснив необережний рух та чи носив цей рух негативний зміст. Звертає увагу на себе й те, що момент руху потерпілого у бік проїжджаючого автомобіля відсутній на відеозапису з бодікамери (відсутні декілька хвилин подій), хоча інші обставини, які відбулись безпосереднього до та після цього були належним чином зафіксовані. Фактично це був штучний привід для застосування поліцейськими до потерпілого фізичної сили та спеціальних засобів.

Очевидним є те, що у даному випадку не було дотримано вимог ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію», яка визначає порядок застосування поліцейських заходів примусу. Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Відомостей про те, що потерпілого ОСОБА_4 перед застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів попередили про це, та йому був наданий час для виконання вимоги поліцейського, досліджені докази не містять. Обвинувачений ОСОБА_5 під час допиту зазначив, що не чув від ОСОБА_10 попередження про застосування кийка.

Частина 1 статті 44 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Об'єктивної потреби у забезпеченні особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припиненні правопорушення, затриманні особи, яка вчинила правопорушення, не було, відтак застосування фізичної сили було безпідставним.

Отже, суд приходить до остаточного висновку про те, що вихід за межі повноважень був дійсно явним, очевидним, безсумнівним та безперечним для всіх, тобто й для кожного з обвинувачених.

Поруч із цим, бездоказовими є посилання в обвинувальному акті на вчинення даного кримінального правопорушення за попередньою змовою. Наявності такої змови під час розгляду кримінального провадження судом не встановлено.

Що стосується обвинувачення за ч. 2 ст. 127 КК України, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд передбачено також вимогами ч. 2 ст. 67 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено можливість суду при розгляді справ застосовувати судову практику Європейського суду в якості джерела права.

Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину. Обов'язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У тому разі, якщо обвинуваченням у суді не доведено події кримінального правопорушення, або наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 1 ст. 373 КПК України, зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

На час вчинення інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, стаття 127 КК України визначала катування як умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб.

За змістом ст. 3 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположнихсвобод, а також відповідно до практики Європейського Суду з прав людини катуванням визначається тяжка форма нелюдського поводження із визначеною метою, тобто поводження, що спеціально заподіює жорстокі фізичні або психічні страждання або грубо принижує людину перед іншими людьми чи змушує її діяти проти своєї волі або совісті.

При цьому, міра жорстокості є відносною та являється оціночним поняттям, яке залежить від обставин кожної конкретної справи. Наслідком катування є не просто фізичний біль, а сильний фізичний біль, тобто біль найвищого ґатунку, нестерпний, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони відповідного складу злочину. Саме ступінь фізичного болю в міжнародній практиці є одним із критеріїв відмежування катування від інших форм поганого поводження.

В обвинувальному акті дії ОСОБА_6 кваліфіковані як заподіяння сильного фізичного та морального страждання шляхом мучення.

Мучення - це дії, пов'язані з тривалим позбавленням людини їжі, пиття чи тепла, утриманням її в шкідливих для здоров'я умовах тощо.

Мученням можуть вважатися такі дії, що негативно впливають на потерпілого й завдають йому неймовірні фізичні страждання.

Наявність мучення (особливих фізичних чи моральних страждань) при заподіянні тілесних ушкоджень визначається шляхом проведення судово-медичної експертизи. У випадках мучення судово-медичний експерт встановлює чи вплинули відповідні дії на стан здоров'я людини.

Ознак мучення у діях ОСОБА_6 не встановлено, а відтак у його діях немає й катування. Висновку експерта щодо впливу інкримінованих ОСОБА_9 дій на стан здоров'я потерпілого у кримінальному провадженні немає, відтак безпідставним є посилання в обвинувальному акті на те, що ці дії призвели до погіршення стану здоров'я ОСОБА_4 та завдали йому сильних фізичних та моральних страждань.

На переконання суду стороною обвинувачення не доведено у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.127 КК України.

Такий висновок суду ґрунтується на наступних обставинах:

- констатуючи в обвинувальному акті про тримання потерпілого біля приміщення стаціонарного посту за низької температури, сторона обвинувачення не надає доказів, у змісті яких містились би належні, допустимі та достовірні відомості температури атмосферного повітря у період з 20 год. 30 хв. 11.10.2017 до 01 год. 20 хв. 12.10.2017. Відсутні й у матеріалах кримінального провадженні докази того, що вказана обставина (низька температура) сама по собі завдавала нестерпний біль чи психічні страждання;

- під час очікування слідчо-оперативної групи потерпілому ОСОБА_4 був наданий стілець на якому він міг сидіти. Також під час очікування слідчо-оперативної групи ОСОБА_4 заходив до приміщення посту. Так, відеозаписом з внутрішньої камери спостереження зафіксовано, як з 01 год. 14 хв. 26 сек. ОСОБА_4 перебуває у приміщенні посту, спілкується, посміхається. О 01 год. 17 хв. 08 сек. особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та зупинено до звільнення з військової служби, посунула до потерпілого обігрівач й потерпілий почав грітись біля обігрівача. Лише о 01 год. 27 хв. 26 сек. потерпілий з власної ініціативи покинув приміщення посту;

- двічі під час очікування слідчо-оперативної групи потерпілому ОСОБА_4 викликали лікаря, який надавав йому необхідну медичну допомогу. Варто зауважити, що ОСОБА_4 самостійно відмовився від госпіталізації;

- неспроможними є доводи обвинувального акту щодо того, що потерпілий був позбавлений можливості вживати їжу та пиття. Відеозаписом з зовнішньої камери відеоспостереження зафіксовано, як ОСОБА_4 о 20 год. 48 хв. 56 сек. вживає щось їстівне (диск № 1 файл 20171012082725002502). Також відеозаписом зафіксовано як він п'є рідину (диск № 6, файл 20171012082739002503). Крім того, під час допиту потерпілий зазначив, що йому здається, що він доїв окрайок булочки на місці події, хтось дав йому цукерку, хто саме не пам'ятає. ОСОБА_5 робив йому чай.

Урахувавши умови знаходження ОСОБА_4 на місці події, суд вважає, що вони були не настільки тривалими, щоб розцінювати їх саме як катування.

Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 підлягає виправданню за недоведеністю того, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченим за ч. 2 ст. 365 КК України, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особи обвинувачених.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, працевлаштований, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується позитивно.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується формально, за місцем проходження виробничої практики у 2015 році характеризувався позитивно, за місцем роботи у патрульній поліції характеризується добре.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України належить до тяжких злочинів.

Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи особи обвинувачених, думки учасників судового провадження, зважаючи на наслідки злочину, для досягнення цілей покарання, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити кожному з обвинувачених покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.

На переконання суду виправлення обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства. При цьому суд ураховує особи обвинувачених, приймає до уваги низький рівень їх небезпеки для суспільства, наявність тісних соціальних зв'язків позитивної спрямованості, наявність сімей та постійних місць проживання. Також суд ураховує відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого ОСОБА_4 до обвинувачених та висловлену ним позицію не карати обвинувачених суворо.

Суд приходить до висновку про необхідність звільнення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України,з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що призначення обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75-76 КК України буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим додаткове покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк один рік. При цьому враховує, що застосування даного виду покарання у визначеному судом розмірі буде сприяти запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченими, їх виправленню. Додаткове покарання у визначеному судом розмірі у сукупності з основним покаранням у достатній мірі забезпечить досягнення мети покарання.

Згідно ст. 54 КК України засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Урахувавши характер злочину, вчиненого обвинуваченими як представниками влади при виконанні службових обов'язків, його тяжкість, суд приходить до висновку про неможливість збереження за ними спеціальних звань.

Запобіжні заходи у вигляді особистої порукиобвинуваченим до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Документально підтверджені процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов потерпілий не подавав.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 373, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не скоїть нового кримінального правопорушення.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавити спеціального звання «старший лейтенант поліції».

ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 127 КК України та виправдати у зв'язку із недоведеністю того, що у його діяннях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не скоїть нового кримінального правопорушення.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_6 позбавити спеціального звання «старший лейтенант поліції».

До набрання вироком законної сили ОСОБА_9 залишити запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Речові докази: DVD-R диски у кількості 11 штук - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання скарги через Запорізький районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

134005836

Наступний документ

134005838

Інформація про рішення:

№ рішення:	134005837
№ справи:	317/638/18
Дата рішення:	12.02.2026
Дата публікації:	16.02.2026
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Запорізький районний суд Запорізької області
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Катування

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (12.02.2026)
Результат розгляду:	розглянуто з постановленням вироку
Дата надходження:	05.03.2018

Розклад засідань:

Минулі засідання (82)

27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
27.02.2026 21:04	Запорізький районний суд Запорізької області
17.02.2020 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
23.03.2020 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
07.05.2020 09:30	Запорізький районний суд Запорізької області
09.06.2020 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
11.08.2020 09:30	Запорізький районний суд Запорізької області
25.08.2020 09:30	Запорізький районний суд Запорізької області
06.10.2020 09:30	Запорізький районний суд Запорізької області
15.10.2020 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
22.10.2020 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
04.11.2020 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
07.12.2020 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
02.02.2021 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
03.03.2021 13:30	Запорізький районний суд Запорізької області
13.04.2021 09:30	Запорізький районний суд Запорізької області
27.04.2021 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
09.06.2021 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
11.08.2021 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
07.09.2021 13:30	Запорізький районний суд Запорізької області
18.10.2021 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
18.11.2021 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
22.12.2021 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
11.01.2022 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
22.02.2022 10:30	Запорізький районний суд Запорізької області
04.03.2022 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
09.09.2022 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
18.10.2022 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
18.11.2022 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
02.03.2023 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
10.03.2023 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
31.03.2023 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
17.04.2023 15:00	Запорізький районний суд Запорізької області
24.04.2023 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
27.04.2023 15:00	Запорізький районний суд Запорізької області
17.05.2023 11:00	Запорізький районний суд Запорізької області
25.05.2023 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
06.06.2023 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
28.06.2023 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
10.08.2023 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
28.08.2023 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
14.09.2023 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
05.10.2023 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
31.10.2023 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
23.11.2023 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
18.12.2023 14:30	Запорізький районний суд Запорізької області
12.01.2024 09:30	Запорізький районний суд Запорізької області
01.03.2024 11:00	Запорізький районний суд Запорізької області
22.03.2024 10:00	Запорізький районний суд Запорізької області
30.04.2024 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
14.05.2024 14:30	Запорізький районний суд Запорізької області
17.05.2024 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
17.06.2024 10:45	Запорізький районний суд Запорізької області
03.07.2024 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
19.07.2024 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
03.09.2024 14:30	Запорізький районний суд Запорізької області
03.10.2024 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
08.11.2024 09:45	Запорізький районний суд Запорізької області
13.11.2024 08:00	Запорізький районний суд Запорізької області
06.12.2024 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
16.12.2024 08:20	Запорізький районний суд Запорізької області
21.01.2025 08:15	Запорізький районний суд Запорізької області
20.02.2025 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
05.03.2025 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
12.03.2025 08:15	Запорізький районний суд Запорізької області
01.04.2025 10:15	Запорізький районний суд Запорізької області
25.04.2025 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
19.05.2025 09:30	Запорізький районний суд Запорізької області
07.07.2025 14:00	Запорізький районний суд Запорізької області
01.08.2025 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
17.09.2025 13:00	Запорізький районний суд Запорізької області
16.10.2025 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
12.11.2025 13:30	Запорізький районний суд Запорізької області
30.01.2026 09:00	Запорізький районний суд Запорізької області
10.02.2026 10:30	Запорізький районний суд Запорізької області