Справа № 642/7554/25
Провадження № 3/642/4/26
Іменем України
06 лютого 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов до суду з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП,-
22 листопада 2025 року о 00 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «CEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Золочівській, 47/1 в м. Харкові, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на електронну опору. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження та його власнику завдано матеріальних збитків.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.13.1; п.12.1; п.2.3(б) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом доставки SMS-повідомлення, а також шляхом направлення судової повістки за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суду не повідомив.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України», заява № 27004/06 суд зазначив, що особа, проти якої висунуті кримінальні обвинувачення, яка не бажає захищатись особисто, повинна бути в змозі скористатись юридичною допомогою за власним вибором (рішення від 16 квітня 2009 року у справі «Ханжевачкі проти Хорватії» (Hanzevadki v. Croatia), заява № 17182/07, п. 21).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В ст. 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
За даних обставин, з метою дотримання строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, а також з урахуванням того, що в розгляді справи про адміністративне правопорушення бере участь адвокат, який за законом має право на надання правової допомоги, надав свої повноваження, згідно яких ОСОБА_1 доручив своєму адвокату надавати правову допомогу в судових та правоохоронних органах, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та за участю його адвоката Поліканова А.М., оскільки положення ч. 2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Поліканов А.М. заперечував проти складеного протоколу відносно ОСОБА_1 , оскільки його було складено з порушенням вимог закону, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зазначив, що матеріали адміністративної справи № 642/7554/25 не містять жодного доказу того, що саме ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля «CEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 під час аварії. В матеріалах справи окрім пояснень ОСОБА_1 є тільки протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520167 від 22.11.2025 та схема місця ДТП. Рапорти працівників УПП за фактом ДТП не складались, відео з камер нагрудних реєстраторів - не долучались, свідки відсутні. Факт керування автомобілем ОСОБА_1 не доведений. Тому, просив суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Поліканов А.М. дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При цьому, доведенню підлягають обставини керування особою транспортним засобом, порушення ПДР, вчинення ДТП, та наявність пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.
З цього слідує, що диспозиції вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст. 1 Закону).
Одночасно, статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, зокрема, ПДР України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Положеннями ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
З цього слідує, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «CEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Золочівській, 47/1 в м. Харкові, був водієм, тобто учасником дорожнього руху, а тому на нього, в частині прав та обов'язків, поширюється дія Закону України «Про дорожній рух» та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Так, відповідно до п. 2.3(б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним..
У відповідності до п.13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Як встановлено в судовому засіданні, і підтверджується сукупністю досліджених доказів, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «CEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Золочівській, 47/1 в м. Харкові, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на електронну опору, чим порушив вимоги п.2.3(б); п.12.1, п.13.1 ПДР України.
Усі вище перелічені заходи є необхідними для встановлення усіх фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, встановлення вини особи.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, надано наступні докази: - протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 520167 від 22.11.2025, в якому викладено суть вчиненого правопорушення; - схему від 22.11.2025, якою зафіксовано місце ДТП та характер ушкоджень, отриманих транспортним засобом внаслідок ДТП. Схема ДТП підписана учасником ДТП ОСОБА_1 без зауважень; - копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520138 від 22.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адмінстративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП; - копію рапорту інспектора взводу №2 роти ТОР УПП в Харківській області ДПП Рябенко В., який було долучено з матеріалів адміністративної справи № 642/7670/25 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, яка знаходить у провадженні судді Грінчук О.П. (а.с.23)
З метою отримання додаткових доказів, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Полікановим А.М., було подано клопотання долучити до адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП відеозаписи з камер патрульних поліцейських, які складали протокол відносно ОСОБА_1 з матеріалів адміністративної справи № 642/7670/25, яка знаходиться в провадженні судді Грінчук О.П. також відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП.
Дані відеозаписи були переглянуті та досліджені в судовому засіданні.
Так, з відеозапису з бодікамери патрульного поліцейського на відеофайлу з часом 00:55 зафіксовано, як поліцейські наздогнали особу, яка вибігла з водійської сторони автомобіля «CEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснив наїзд на електронну опору, та при спілкуванні з вказаним громадянином було встановлено його особу, ним виявився ОСОБА_1 .
На відеозапису, відеофайл з часом 01:00 на запитання поліцейського «Чому тікав?» - ОСОБА_1 відповів: «Щоб уникнути відповідальності».
Суд звертає увагу на те, що відеозапис працівника поліції є об'єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достатніми, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджена вищенаведеними доказами. При цьому, такі докази є достатніми, оскільки як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять, що ОСОБА_1 22.11.2025 року о 00 год. 50 хв., керуючи автомобілем «CEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Золочівській, 47/1 в м. Харкові, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, здійснив наїзд на електронну опору, чим порушив вимоги п.2.3(б); п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
При цьому суд критично оцінює письмові пояснення щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, як намагання перекласти свою провину на інших осіб та уникнути відповідальності за вчинене, як такі, що спростовуються сукупністю досліджених доказів.
Доказів того, що автомобілем «CEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 керував його товариш на ім'я ОСОБА_2 та здійснив наїзд на електронну опору, а потім втік , матеріали справи не містять.
Вищевказані докази суд знаходить належними та допустимими, а доводи захисника ОСОБА_1 - Поліканова А.М. такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.
Отже, обрана стороною захист версія подій, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, суддя вважає її певною реалізацією права на захист.
Згідно зі змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі вищевикладеного, суд бере до уваги сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, котрі виключають будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване адміністративне правопорушення було вчинене особою, що притягується до адміністративної відповідальності, і вина її доведена поза розумним сумнівом на підставі наявних належних, допустимих та достатніх доказів, які узгоджуються між собою.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу, який необхідно визначити в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Від сплати судового збору звільнено на підставі п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 124, 268, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, код 21081300, ЄДРПОУ 37874947).
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу - 1700 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя В.В. Вікторов