Справа № 932/17649/25
09.02.2026 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Яценка Є.І.,
за участю секретаря судового засідання - Оданець С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПозивачАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.02.2023 в розмірі 85 332,63 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до AT «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 23.02.2023 уклав з позивачем кредитний договір шляхом підписання Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг на таких умовах: відновлювана кредитна лінія до 200 000,00 грн.; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; розмір мінімального обов'язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості; проценти відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України в розмірі 60,00%. Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 01/27.
20.01.2025 відповідач підписав в системі самообслуговування «Приват24» за допомогою ОТР пароля Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDNWFC00037124349_01 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони узгодили змінити умови Кредитного договору, а саме: Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення Додаткової угоди; процентна ставка, відсотків річних: 12,0%; мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення Додаткової угоди.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за Кредитним договором у відповідача станом на19.03.2025 утворилася заборгованість в сумі 85 332,63 грн., з яких: 76 531,77 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 8 800,86 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути на його користь разом зі сплаченим судовим збором в розмірі 2 422,40 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити частково та стягнути з нього на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13 092,98 грн., оскільки він погасив борг за відсотками в сумі 63 444,79 грн. В обґрунтування зазначив, що Паспорт споживчого кредиту не містить посилання, що він є невід'ємною частиною саме Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умови та Правила), до яких мав приєднатися відповідач; підписання Заяви про приєднання не може бути тотожним укладенню кредитного договору; надані позивачем Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані і не визнаються позичальником, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів того, що саме ці Умови та правила розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору надання банківських послуг. Підписана відповідачем анкета-заява не містить жодних даних про умови кредитування, зокрема щодо розміру кредиту, процентів, пені та комісії. В зв'язку з наведеним, відповідач не визнає суму нарахованих відсотків за користування кредитом та вважає, що позивач збільшив заборгованість по тілу кредиту за рахунок включених до розрахунку сум нарахованих та сплачених позичальником відсотків.
Позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач своїм підписом на Заяві про приєднання до Умов та Правил приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять кредитний договір, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати. Протягом дії кредитного договору відбувалася сплата щомісячних платежів по кредиту. З моменту оформлення кредитного договору пройшло майже три роки, позичальник не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився. Посилання відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс/15 позивач вважає недоречною з огляду на те, що ВСУ вказав: «Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника». Однак в даній справі позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг. Більш того, згідно заяви відповідач зобов'язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті ПриватБанку. Більш того, ухвалою ВСУ від 26.10.2016 визнано посилання відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 безпідставними, оскільки ознайомлення останнього з умовами кредитування підтверджено підписанням анкети-заяви. Щодо посилання відповідача на постанову ВСУ по справі № 342/180/17 Верховний суд зазначив, що у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником. Таким чином, при розгляді судової справи № 342/180/17 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності доданих банком до позовної заяви Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника. Водночас відповідач активно використовував кредитний рахунок, починаючи з 26.02.2023.
Ухвалою судді від 14.01.2026 дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (без виклику) за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Сторони скористалися своїм правом на подання відзиву на позов та відповіді на відзив.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 23.02.2023 ОСОБА_1 ознайомився з актуальними умовами кредитування та шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підписав кредитний договір (Кредитний договір) на таких умовах (п.1.2 зави про приєднання): відновлювана кредитна лінія до 200 000,00 грн.; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; розмір мінімального обов'язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості,; проценти відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України в розмірі 60,00%.
Заява про приєднання підписана ОСОБА_1 власноручним підписом на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Перед підписанням Кредитного договору відповідач ознайомилася з умовами кредитування, що підтверджується підписом відповідача на Паспорті споживчого кредиту.
20.01.2025 відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDNWFC00037124349_01 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони узгодили змінити умови Кредитного договору, а саме: Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення Додаткової угоди; процентна ставка, відсотків річних: 12,0%; мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення Додаткової угоди.
Заява про приєднання та Додаткова угода підписані електронним підписом (ОТР паролем) через інформаційно-комунікаційну систему позивача (в системі самообслуговування «Приват24»).
Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 01/27, тип - Універсальна.
Відповідно до Кредитного договору відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, що підтверджується випискою за договором № б/н від 23.02.2023 за період 23.02.2023 - 22.09.2025.
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 22.09.2025 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 85 332,63 грн., яка складається з наступного: 76 531,77 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 800,86 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551ЦКУкраїни визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.
Матеріали справи свідчать про те, що підписавши вищезазначену заяву від 23.02.2023 відповідач погодив наступні умови кредитування: Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000,00 грн. (п.1.2. Договору); Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_1 підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 01/27, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку (додана до позовної заяви).
20.01.2025 відповідач підписав у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою OTP пароля Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду №SAMDN52000096942554_01 до Кредитного договору від 20.01.2025 (надалі - Додаткова угода, копія додана до позовної заяви).
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди Сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п. 1.1., 1.2.); Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору); Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.
Сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка додана позивачем до позовної заяви, вбачається, що в розділі «підпис клієнта» міститься аналог власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання), що є належним підтвердженням підпису згідно із вимогами Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2023 ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій узгоджено відсотки за користування кредитними коштами.
20.01.2025 відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDNWFC00037124349_01 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони узгодили зміни до умов Кредитного договору.
За таких обставин, доводи АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про те, що сторони у потрібній формі досягли згоди щодо змісту договору про надання банківських послуг, в тому числі досягли згоди щодо розміру процентів відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Розмір заборгованості підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 23.02.2023 по 22.09.2025.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову, так як відповідач порушив свої зобов'язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом, тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.02.2023 у розмірі 85 332,63 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 76 631,77 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 8 800,86 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, -
Позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.02.2023 у розмірі 85 332,63 грн. (вісімдесят п'ять тисяч триста тридцять дві грн. 63 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.І. Яценко