про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Справа №348/191/26
Провадження №1-кс/348/117/26
10 лютого 2026 року м. Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091200000032 від 16 січня 2026 року, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Парище Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із повною загальною середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2019 року за ч. 3 ст. 185, 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 року за ч.2 ст.185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці; вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.06.2020 року за ч.3 ст.185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців; 30.09.2025 року до Надвірнянського районного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025091200000164 за ч. 4 ст. 185 КК України, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
встановив:
Слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .
В обґрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та у період не знятої і не погашеної у встановленому законом порядку судимості, повторно вчинив новий умисний корисливий злочини за наступних обставин.
Так, 09.01.2026 близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_5 перебував на території ринку, що в м. Надвірна, майдан Шевченка, 3, Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Зайшовши до магазину «Газдинька», який перебуває на території ринку та в якому продавцем працює ОСОБА_7 , ОСОБА_5 виявив на стільці належну останній чорну сумку, в якій знаходився гаманець коричневого кольору.
Будучи переконаним, що в гаманці наявні грошові кошти, ОСОБА_5 вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, в період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжено Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 на 90 діб, ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав належний ОСОБА_8 гаманець коричневого кольору, вартістю 167 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 6 000 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 6 167 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
09.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом оперуповноваженого СКП Надвірнянського РВП ГУНП в області ОСОБА_9 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , протоколом огляду відеозапису, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом обшуку та протоколом пред'явлення речей для впізнання.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме злочину проти власності, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами вважати, що ОСОБА_5 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування чи суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, відповідно до кримінального кодексу України, безальтернативно передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може у будь-який час спонукати його покинути місце свого постійного перебування (проживання), тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення.
Підставами вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, є те, він знає їх анкетні дані, місце проживання та місце роботи, тому, перебуваючи на волі і маючи в результаті цього реальну можливість пересуватися, а також користуватися засобами зв'язку, намагаючись уникнути покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі, об'єктивно матиме можливість вчиняти вплив на них.
Підставами вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він будучи раніше неодноразово судимим, відповідних висновків для себе не зробив і вчинив новий тяжкий злочин, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та дотримуватись суспільних норм та законів України. Крім того, вказаний злочин ОСОБА_5 вчинив в період розгляду Надвірнянським районним судом обвинувального акта в іншому кримінальному провадженні № 12025091200000164 про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому відносно нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та в подальшому звільнено з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» у зв'язку із внесенням застави.
При обранні запобіжного заходу також слід врахувати,
що ОСОБА_5 не має постійного місця праці та постійного джерела доходів, на утриманні нікого не має, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав'язків.
Неможливістю запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, є те, що останній на даний час, зважаючи на відомі йому факти встановлення органом слідства беззаперечних доказів його вини та перебуваючи вже в статусі підозрюваного, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення ним умисного тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджаючи таким чином встановленню об'єктивної істини в кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищенаведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не являється за можливе.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж провадженні, оскільки не встановлено осіб, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Також застосування запобіжного заходу у виді застави до ОСОБА_5 є недоцільним, оскільки вказаний злочин ним вчинено в період дії щодо нього такого запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025091200000164 після звільнення його з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» у зв'язку із внесенням застави.
Окрім цього, такий запобіжний захід не забезпечить в повній мірі виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення вказаного злочину у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов'язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З вище викладеного вбачається, що є обґрунтовані підстави вважати, що інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не може забезпечити виконання ОСОБА_5 його процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, надали пояснення, аналогічні змісту клопотання, просили клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення йому розміру застави.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що кваліфікація за ч.4 ст. 185 КК України є попередньою. Вважає, що прокурором не доведено належними доказами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зауважив, що підозрюваний має постійне місце проживання, тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту цілком забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив свою причетність до вчинення крадіжки, просив визначити йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, зазначив, що в іншому кримінальному провадженні, він з'являється в судові засідання.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо обґрунтованості підозри.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5статті 9 КПК).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання слідує, що ОСОБА_5 09.02.2026 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий і прокурор надали в копіях такі докази: витяг з ЄРДР за № 12026091200000032 від 16 січня 2026 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 16.01.2026; протокол огляду з місця події від 16.01.2026; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 17.01.2026; протокол огляду відеозапису з відеокамер спостереження від 23.01.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 22.01.2026; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2026 з додатками до протоколу, під час проведення впізнання потерпіла ОСОБА_7 вказала на ОСОБА_5 , як на особу, якого вона бачила біля магазину «Газдинька»; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2026 з додатками до протоколу, під час проведення впізнання свідок ОСОБА_10 вказала на ОСОБА_5 , як на особу, який вчинив крадіжку з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; протокол обшуку від 30.01.2026 за місцеv проживання ОСОБА_13 , під час якого виявлено та вилучено два гаманці коричневого кольору; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 від 02.02.2026; поткол допиту свідка ОСОБА_12 від 30.01.2026; протокол пред'явлення речей для впізнання від 07.02.2026 з додатками до протоколу, під час проведення впізнання потерпіла ОСОБА_7 вказала на один із гаманців, вилучених при обшуку у ОСОБА_5 , як на викрадений у неї.
За змістом вказаних документів, все вказує на те, що 09.01.2026 року близько 13-30 год. у магазині «Газдинька» за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 3 Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_5 вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_7 .
Доводи підозрюваного ОСОБА_5 про те, що він не вчиняв крадіжку, слідчий суддя сприймає критично та розцінює як спосіб захисту.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра є обґрунтованою (не є явно необґрунтованою) і може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Врахування тяжкості кримінального правопорушення також має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від органу досудового розслідування та суду, та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої небезпека ризику переховування від суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та ін.
Зокрема ризик переховування підозрюваного від суду підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що може бути достатньою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженн. триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, потерпіла та свідки ще не були допитані в судовому засіданні, тому підозрюваним може бути здійснений вплив на них, оскільки перебуваючи на волі і маючи в результаті цього реальну можливість пересуватися, а також користуватися засобами зв'язку, намагаючись уникнути чи пом'якшити покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, об'єктивно матиме можливість вчиняти вплив на них.
Також суд враховує, що підозрюваний будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та у період не знятої і не погашеної у встановленому законом порядку судимості, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин в період дії щодо нього такого запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025091200000164 після звільнення його з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» у зв'язку із внесенням застави.
Таким чином посилання слідчим та прокурором наведено достатні та переконливі докази про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України.
Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність у ОСОБА_5 статусу підозрюваного у вчиненні злочину, який є тяжким, та доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий та прокурор на основі наданих доказів довели наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані прокурором докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Слідчий суддя вважає недоцільним застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні даного злочину у період дії щодо нього такого запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025091200000164 після звільнення його з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України.
Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно задовольнити, та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення йому розміру застави.
Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091200000032 від 16 січня 2026 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України щодо ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, без визначення йому розміру застави.
Строк перебування під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання з 10 години 10 хвилин 10 лютого 2026 року до 10 години 10 хвилин 11 квітня 2026 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому СВ Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 для негайного виконання, прокурору Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 12.02.2026 о 08-15 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1