Справа № 204/1038/26
Провадження № 1-кс/204/205/26
06 лютого 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашнього насильства Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22026040000000141 від 23.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашнього насильства Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22026040000000141 від 23.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 22026040000000141 від 23.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час.З невстановленого часу представниками спеціальної служби іноземної держави - Федеральної служби безпеки Російської Федерації - посилено ведеться розвідувально-підривна діяльність проти України, яка полягає в ослабленні державної влади України, її самостійності та незалежності у міжнародних відносинах, захищеності території країни, підготовленості держави до захисту від зовнішньої агресії, дестабілізації суспільно-політичної обстановки всередині країни, створенні умов для діяльності іноземної розвідки, зборі інформації, що становить інтерес для іноземної розвідки, а також у втручанні у внутрішню політику України, розпалюванні сепаратистських настроїв та інформаційній експансії.Представники спецслужб Російської Федерації, усвідомлюючи тяжкі наслідки своїх дій, спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації та ослаблення держави, у невстановлений спосіб підшукували осіб, негативно налаштованих щодо державної влади України.Так, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та часі, однак не пізніше 08.08.2025, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняв рішення про надання іноземній організації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.З цією метою, ОСОБА_4 , використовуючи особистий обліковий запис « ОСОБА_5 », нікнейм « ОСОБА_6 » в Інтернет-месенджері «Telegram», зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, встановив контакт з невстановленим представником спеціальних служб Російської Федерації, тобто представником іноземної організації, який використовує обліковий запис, який записаний у абонентській книзі ОСОБА_4 як « ОСОБА_7 » в Інтернет-месенджері «Telegram», зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , з яким ОСОБА_4 домовився про надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.З цією метою, ОСОБА_4 , використовуючи особистий вказаний обліковий запис в Інтернет-месенджері «Telegram», підтримував спілкування з невстановленим представником спеціальних служб Російської Федерації, записаним у абонентській книзі мобільного телефону ОСОБА_4 як « ОСОБА_7 » обліковий запис якого зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 . У ході даного спілкування ОСОБА_4 отримував завдання щодо збору та передачі даних про місця дислокації особового складу, військової техніки Сил оборони України та місць розташування підприємств, діяльність яких полягає у розробленні та виготовленні озброєння, військової техніки, товарів військового призначення та подвійного використання на території міста Дніпра.При цьому, невстановлений представник спеціальних служб Російської Федерації та ОСОБА_4 домовилися про здійснення вказаної протиправної діяльності з використанням методів конспірації злочинних дій останнього, що полягали у використанні для спілкування виключно Інтернет-месенджеру «Telegram» з подальшим видаленням листування та використанням кодових слів (слів-маркерів).Так, на виконання завдання невстановленого представника спеціальних служб Російської Федерації, ОСОБА_4 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, 08.08.2025, використовуючи особистий обліковий запис « ОСОБА_5 », нікнейм « ОСОБА_6 » в Інтернет-месенджері «Telegram», зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , надіслав невстановленому представнику спеціальних служб Російської Федерації, записаному у особистій абонентській книзі мобільного телефону як « ОСОБА_7 », обліковий запис якого зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , два фотозображення, на яких зображено військовий транспортний засіб типу «HMMWV», кольору хакі, д.н.з. НОМЕР_3 . Разом з тим, надіслав посилання на Google Maps, за географічними координатами: 48.410973, 35.005370 та коментар наступного змісту: «Недалеко от моего двора припарковался военный Хамер пару вояк трутся рядом Проинформируй герань».Крім того, на виконання завдання невстановленого представника спеціальних служб Російської Федерації, ОСОБА_4 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин 18.08.2025, діючи умисно, використовуючи особистий обліковий запис « ОСОБА_5 », нікнейм « ОСОБА_6 » в Інтернет-месенджері «Telegram», зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , надіслав невстановленому представнику спеціальних служб Російської Федерації, записаному у особистій абонентській книзі мобільного телефону як «Василич», обліковий запис якого зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , чотири фотозображення, на яких зображено будівлю підприємства, де провадиться діяльність, пов'язана з розробленням і виготовленням озброєння, військової техніки, товарів військового призначення та подвійного використання. Та коментарі наступного змісту: «С красной линии возле центральной проходной видны сильные повреждения здания,похожего на офисное,расположенного вдоль зелёного забора,на фото зацепил край.Внутри сотрудников не видно,движения нет», «В центральное здание с вывеской прилетело,посечено,местами развалено.», «На центральной проходной сидит охрана.Много машин на парковке.», «Вглубь,за зданием расположенным вдоль зелёного забора вплотную к центральной проходной тянется оранжевый корпус,весь посечённый,но скорее всего функционирует», «В окнах есть движение.», «Заметно,что завод функционирует.», «Если спросить моё мнение делают ли там дроны,я бы ответил,что вполне вероятно.Так или иначе нужно его ровнять с землёй.»Також, на виконання завдання невстановленого представника спеціальних служб Російської Федерації, ОСОБА_4 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин 02.10.2025, діючи умисно, використовуючи особистий обліковий запис « ОСОБА_5 », нікнейм « ОСОБА_6 » в Інтернет-месенджері «Telegram», зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , надіслав невстановленому представнику спеціальних служб Російської Федерації, записаному у особистій абонентській книзі мобільного телефону як « ОСОБА_7 », обліковий запис якого зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , п'ять фотозображень, на яких зображено територію підприємства, де провадиться діяльність, пов'язана з розробленням і виготовленням озброєння, військової техніки, товарів військового призначення та подвійного використання. Та коментарі наступного змісту: «Подходя к тому адресу видел много машин,не военные. Возле проходной будка с охранной и много камер видеонаблюдения на въезд и дальше по периметру ограждение с колючкой. Через дорогу подстанция,много электрических линий от нее идут на объект. На фото видно.»Таким чином, у період часу з 08.08.2025 по 02.10.2025, у період воєнного стану, громадянин України ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, на виконання завдання невстановленого представника спеціальних служб Російської Федерації, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України надавав допомогу вказаному представнику іноземної організації у проведенні підривної діяльності проти України наступним шляхом:передачі інформації щодо дислокації 1 (одного) військового транспортного засобу - типу «HMMWV», кольору «хакі», д.н.з. НОМЕР_3 . розташованого в місті Дніпрі;передачі інформації щодо місця розташування 2 (двох) підприємств, де провадиться діяльність, пов'язана з розробленням і виготовленням озброєння, військової техніки, товарів військового призначення та подвійного використання.Так, в ході досудового розслідування 28.01.2026 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 про те, що він підозрюється у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України шляхом надання допомоги представнику іноземної організації у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.28.01.2026 року за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшуку під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено: 39 купюр номіналом 50 євро кожна на загальну суму 1950 євро, 37 купюр номіналом 20 євро кожна на загальну суму 740 євро, 6 купюр номіналом 10 євро кожна на загальну суму 60 євро, 45 купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 4500 доларів США, 7 купюр номіналом 50 доларів США кожна на загальну суму 350 доларів США, 10 купюр номіналом 1000 гривень кожна на загальну суму 10 000 гривень, 115 купюр номіналом 500 гривень кожна на загальну суму 57 500 гривень, 195 купюр номіналом 200 гривень кожна на загальну суму 39 000 гривень, 26 купюр номіналом 100 гривень кожна на загальну суму 2 600 гривень. 28.01.2026 року постановою слідчого зазначені грошові кошти визнано речовими доказами, оскільки вказані предмети можуть містити відомості, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, 28.01.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та останньому вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України. Водночас, враховуючи незначні офіційні доходи сім'ї з трьох осіб, у т.ч. наявність на утриманні неповнолітньої дитини, а також спосіб життя сім'ї ОСОБА_4 , на даний час у органу досудового розслідування виникає об'єктивний сумнів у законності джерел походження указаних грошових коштів, які могли бути отримані в якості винагороди за вчинення підривної діяльності проти України, тобто одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. Також, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.Слід зазначити, що санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає вид додаткового покарання - конфіскацію майна.З вищевикладеного вбачається, що існують обставини, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження зазначеним грошовими коштами призведе до їх незаконного використання або передачі іншим особам, що позбавить можливості застосування конфіскації.Крім цього, на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно призведе до вжиття невстановленими в ході досудового розслідування особами заходів щодо зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування та відчуження останнього.Таким чином, арешт на грошові кошти, вилучені під час обшуку 28.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 має на меті забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, що прямо передбачено п.п. 1-3 ч.2 ст. 170 КПК України. Указані грошові кошти вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку, дружина підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_8 заявила, що грошові кошти, нібито належать їй. В той же час, наразі існують підстави вважати, що вилучені в ході обшуку грошові кошти можуть мати статус спільної сумісної власності подружжя, набуте у період зареєстрованого шлюбу між підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , яка у такому випадку є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.Тобто вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України), що не підлягає доказуванню, але може бути спростовано особою, яка не визнає цей факт. Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення - така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446св18, від 05.04.2018 у справі №404/1515/16-ц, провадження № 61-8518св18.Разом з тим, орган досудового ролзслідування не наділений правом визначати конкретну частку власності кожного із подружжя, з огляду на правову позицію, наведену в постановах Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-843цс17 та постановах Великої Палати Верховного суду (ВП ВС) від 21.11.2018 в справі №372/504/17, від 29.06.2021 в справі №916/2813/18, від 22.09.2020 в справі №214/6174/15-ц, згідно з якою норми СКУ свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із членів колишнього подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.Тобто слідчий, прокурор у межах кримінального провадження не має повноважень здійснити поділ майна подружжя і визначити частки кожного із колишнього подружжя у спільному майні, зокрема з огляду на те, що такі частки можуть бути нерівними за домовленістю колишнього подружжя або за рішенням суду, ухваленим у порядку цивільного судочинства. У зв'язку з чим, прокурор звернувся з даним клопотанням до суду і просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Прокурор надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 22026040000000141 від 23.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. У даному кримінальному провадженні 28.01.2026 року за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшуку під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено: 39 купюр номіналом 50 євро кожна на загальну суму 1950 євро, 37 купюр номіналом 20 євро кожна на загальну суму 740 євро, 6 купюр номіналом 10 євро кожна на загальну суму 60 євро, 45 купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 4500 доларів США, 7 купюр номіналом 50 доларів США кожна на загальну суму 350 доларів США, 10 купюр номіналом 1000 гривень кожна на загальну суму 10 000 гривень, 115 купюр номіналом 500 гривень кожна на загальну суму 57 500 гривень, 195 купюр номіналом 200 гривень кожна на загальну суму 39 000 гривень, 26 купюр номіналом 100 гривень кожна на загальну суму 2 600 гривень. Постановою слідчого від 28.01.2026 року зазначені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22026040000000141. Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування. Крім того, санкція ч.2 ст.111 КК України передбачає вид додаткового покарання - конфіскацію майна. Незастосування заборони розпорядження вказаним майном призведе до його незаконного відчуження або передачі іншим особам, що позбавить можливості застосування конфіскації.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів, а також п.3 ч.2 ст.170 КПК України - конфіскація майна як виду покарання.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання, а також з метою запобігання можливості його знищення, використання, перетворення, відчуження, у зв'язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашнього насильства Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22026040000000141 від 23.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 28.01.2026 року за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти у кількості: 39 купюр номіналом 50 євро кожна на загальну суму 1950 євро, 37 купюр номіналом 20 євро кожна на загальну суму 740 євро, 6 купюр номіналом 10 євро кожна на загальну суму 60 євро, 45 купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 4500 доларів США, 7 купюр номіналом 50 доларів США кожна на загальну суму 350 доларів США,10 купюр номіналом 1000 гривень кожна на загальну суму 10 000 гривень, 115 купюр номіналом 500 гривень кожна на загальну суму 57 500 гривень,195 купюр номіналом 200 гривень кожна на загальну суму 39 000 гривень, 26 купюр номіналом 100 гривень кожна на загальну суму 2 600 гривень, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1