Справа № 138/358/26
Провадження №:1-кс/138/122/26
10.02.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУПН у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12026020160000060 від 07.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
09.02.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане вище клопотання.
Клопотання мотивоване тим, зокрема, що досудовим розслідуванням установлено, що 06.02.2026 біля 18 годині 30 хвилин водій автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , під час руху вулицею Стависька, 2, м. Могилів-Подільський, в напрямку з сторони міської ради в бік ринку, в темну пору доби не врахував дорожньої обстановки в наслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , яка перетинала дорогу по пішохідному переході, рухаючись з права на ліво.
За даним фактом 07.02.2026 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020160000060 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час огляду місця події від 06.02.2026 автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , вилучено та поміщено на території Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою: вул. Сагайдачного, 4, м. Могилів-Подільський, у зв?язку із тим, що автомобіль в наслідок дорожньо-транспортної потребує експертного дослідження.
Власником автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 є ОСОБА_7 , а за кермом у момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий зазначає, що автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказаний вище автомобіль визнано речовими доказам у даному кримінальному провадженні, а тому він підлягає арешту, так як містять на собі сліди дорожньо-транспортної пригоди, на підставі, яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, та можуть бути процесуальним джерелом доказів при проведенні експертиз, висновки яких слугуватимуть доказами у кримінальному провадженню.
Після накладання арешту на зазначений у клопотанні транспортний засіб необхідно призначити експертизу технічного стану транспортного засобу та інші експертизи, встановити його положення відносно елементів дороги в момент контакту, що дасть можливість встановити причини даної дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі викладеного, просив накласти арешт на вилучений автомобіль.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали.
ОСОБА_7 подала слідчому судді заяву в якій просивла розгляд клопотання про арешт автомобіля розглядати без її участі. Не заперечував проти накладення арешту на автомобіль без права відчуження, однак з правом користування.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, слідчим доведено, що вказане вище майно може бути використане, як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки автомобіль міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження або знищення, що не забезпечить виконання завдання кримінального провадження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на вказаний вище транспортний засіб із забороною відчуження вказаного майна, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дійшла висновку, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчому судді не надано.
При цьому, суд звертає увагу на положення абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України відповідно до якої арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309, 372 КПК України слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки Toyota Land Cruiser Prado, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , з правом користування без права відчуження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, слідчому та ОСОБА_7 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ).
Зобов'язати старшого слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на вказане вище майно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1