Справа № 554/5854/25 Номер провадження 22-ц/814/1024/26Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
10 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулосьз позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7628898 від 05.01.2024 року у сумі 53 122 грн. 28 коп., а також судового збору у сумі 2 422 грн. 40 коп.
В обґрунтування позову вказав, що 05.01.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 7628898, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 17 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 53 122, 28 грн., з яких 14960 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 36462, 28 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків , 1700 грн. прострочена заборгованість за комісією. 28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 106-МЛ, згідно з яким останнє набуло право вимоги до боржників, зокрема, й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7628898 від 05.01.2024. З цих підстав, звернувся до суду з позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7628898 від 05.01.2024 року у сумі 50 025,56 грн., з яких 14960 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 33 365 грн.56 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 1700 грн. заборгованість за комісією, а також судові витрати у сумі 2 141 грн. 40 коп., а всього 52 166 грн. 96 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, діючи через свого представника, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, просить рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що матеріали справи не містять доказів укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку залишення без апеляційної скарги задоволення, з підстав передбачених ст. 375 ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 7628898, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 17000 грн. строком на 105 днів (15 днів пільговий період та 90 днів поточний період) зі сплатою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом в пільговий період та 2.30 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом в поточний період. Даний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором (п. 6 кредитного договору) (а.с. 9-14).
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.
Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію Товариства про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив Кредитодавця (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана в цьому Договорі, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 Правил.
Укладення Кредитодавцем кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с.8-13).
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту (а.с.15).
ОСОБА_1 подав Заяву на отримання кредиту № 7628898 від 05.01.2024, яка є додатком № 2 до Договору про споживчий кредит № 7628898 від 05.01.2024 (а.с.15 зворот).
Додатком № 3 від 05.01.2024 до вказаного Договору визначені контактні дані Постачальника для взаємодії за Кредитним договором (а.с.16).
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан» як позичальник за укладеним договором (а.с.16 зворот.)
Анкета-заява на кредит № 7628898 від 05.01.2024 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан» (а.с. 17-18).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 визначені договором кредитні кошти, що підтверджується Платіжним дорученням № 119523147 від 05.01.2024 (а.с.18).
Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ «Мілоан» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.
З Виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 7628898 від 05.01.2024 року слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 53122 грн. 28 коп., з яких 14960 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 36462 грн.28 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 1700 грн. заборгованість за комісією (а.с.20).
28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимог № 106-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 7628898 від 05.01.2024 року, що слідує із Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 28 травня 2024 року, Додаткової угоди № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28 травня 2024 року, Платіжної інструкції 2258 (оплата за договором відступлення права вимоги), Витягу з з Реєстру боржників від 04.02.2025 (а.с.20-27).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір в електронній формі, умови якого позикодавцем виконані у повному обсязі, однак, відповідач, допустивши неналежне виконання зобов'язання має повернути кредит та відсотки за користування ним - новому кредиторуТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", який набув право вимоги на підставі договору № 106-МЛ від 25 травня 2024 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Так, встановлено, що 05 січня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 7628898, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 17000 грн. строком на 105 днів (15 днів пільговий період та 90 днів поточний період) зі сплатою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом в пільговий період та 2.30 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом в поточний період. Даний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором
Отже, підписавши указаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому істотні умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов'язання. При цьому, нерозуміння умов зобов'язання не звільняє сторону від його виконання. Це загальний принцип цивільного права, який означає, що особа, яка прийняла на себе зобов'язання, несе відповідальність за його виконання. До того ж, діючи добросовісно, позичальник, будучи попередньо ознайомленою із умовами кредитування, мав можливість відмовитися від договору без пояснення причин. Відповідач таким правом не скористався та до звернення позивача в суд із відповідним позовом не ставив під сумнів умови кредитування, зокрема, розмір відсотків, у контексті їх несправедливості.
За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновка, що позичальник, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов зобов'язання, погодив істотні умови кредитування та допустив порушення їх виконання.
Доводи апеляційної скарги, що кредитний договір не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме відповідачем спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, аркушем 1 договору про споживчий кредит (індивідуальна частина), який містить відомості про його підписання ОСОБА_1 05.01.2024 18:34 одноразовим ідентифікатором 971734; а також відомостями первинного кредитора ТОВ «Мілоан» щодо проведення процедури ідентифікації особи позичальником та направлення на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_2 05.01.2024 18:34 одноразового ідентифікатора 971734.
Доказів на спростування дотримання первинним кредитором процедури проходження позичальником верифікації та ідентифікації особи в особистому кабінеті позичальника, стороною відповідача не надано. При цьому, саме процесуальним обов'язком відповідача є надання суду доказів, які б спростовували приналежність йому номеру мобільного телефону, а також відсутність реєстрації особистого кабінету на веб-сайті ТОВ «Мілоан», який у цій справі не є учасником судового процесу.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
До матеріалів справи приєднано платіжне доручення 119523147 від 05 січня 2024 року про переказ коштів на платіжку картку клієнта, що відповідає за номером, вказаній у кредитному договорі, у сумі 17 000 грн.
Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій позичальник не звертався.
Також не спростовано, що банківська платіжна картка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Тому, апеляційний суд відхиляє доводи скаржникам щодо недоведеності отримання ним коштів за кредитним договором.
У цій справі позивачем доведено належними доказами наявність волевиявлення сторін на укладення правочину, фактичне отримання позичальником кредитних коштів, а також підставність стягнення заборгованості за кредитом в розмірі, заявленому до стягнення позивачем, як правонаступником кредитора.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 7628898 від 05 січня 2024 року та має заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом, яка підлягає стягнення на користь позивача.
Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують, а фактично дублюють позицію відповідача при розгляді справи у суді першої інстанції, кі належна правова оцінка у оскарженому судовому рішенні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Із огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді Л. І. Пилипчук
О. В. Чумак