Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/3/26
Провадження № 2-а/542/1/26
10 лютого 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 27 грудня 2025 року на адресу свого проживання АДРЕСА_1 , він отримав листа, доставленого листоношою AT «Укрпошта» від ІНФОРМАЦІЯ_2 . В доставленому конверті знаходилась постанова від 11 грудня 2025 року №7071 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 .
Згідно зі спірної постанови 01 грудня 2025 року о 10:50 год. він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час уточнення даних військовозобов'язаного встановлено, що йому нібито засобами поштового зв'язку було направлено повістку, відповідно до якої він мав з'явитися 20.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для звірки облікових даних та проходження ВЛК.
В постанові зазначано, що станом на 01.12.2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку.
Враховуючи викладені обставини, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 дійшов висновку, що він, ОСОБА_1 , скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Позивач вказує, що з вказаною постановою він не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на таке.
Так зазначає, що у вказаний період часу він не перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та про вказану повістку в постанові № 7171 від 11 грудня 2025 року дізнався вперше 27 грудня 2025 року, коли отримав від листоноші AT «Укрпошта» конверт з спірною постановою.
01 грудня 2025 року о 09:00 год. він був доставлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до КНП "Новосанжарська центральна районна лікарня" для проходження ВЛК, але за відсутності медичних документів, не зміг пройти ВЛК.
Вказує, що він не отримував жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначену дату та час. Будь-які особи, ні то працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні працівники Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ні працівники AT «Укрпошта» жодного разу не вручали йому будь яких повісток, та не доводили до його відома про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи будь якого іншого.
Також зазначає, що до постанови №7071 від 11 грудня 2025 року не додано будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджують: факт існування повістки; факт її вручення йому особисто; факт належного направлення повістки поштовим зв'язком чи іншим передбаченим законом способом. Також не надано доказів, що він був належним чином повідомлений про обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Звертає увагу, що 01 грудня 2025 року він взагалі не був присутній в ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто протокол про адміністративне правопорушення був складений без його присутності, без належного повідомлення його про дату, час і місце його складання та про розгляд адміністративної справи. Не було роз'яснено його процесуальні права, не надано можливості надати пояснення або заперечення, що є грубим порушенням вимог КУпАП.
Вказує, що обов'язковою умовою настання відповідальності за неприбуття до ТЦК та СП є наявність належно врученої або належним чином направленої повістки. У даному випадку відсутній факт вручення йому повістки особисто під підпис, а також відсутні докази її направлення поштовим зв'язком, засобами електронного зв'язку чи іншими способами, передбаченими законодавством. В матеріалах справи відсутні копія повістки, корінець, поштове повідомлення, опис вкладення, електронне підтвердження або будь-які інші документи, що підтверджують факт повідомлення його про необхідність прибуття.
Просив скасувати постанову №7071 від 11 грудня 2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі закрити.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Плішкін Ю.С. не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи (а.с. 31,51,52). В наданій заяві представник позивача адвокат Плішкін Ю.С. просив розглядати справу без його участі та участі позивача, позов просив задовольнити (а.с. 53).
Відповідач ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с. 32, 50).
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с. 49). Надавши відзив на адміністративний позов (а.с. 41- 44), в якому зазначив, що не погоджується з вимогами позовної заяви з наступних підстав.
У своїй діяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 керується «Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», яке затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154, законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міністерства оборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, які регулюють виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зазначає, що позивачу була надіслана повістка №1884157 рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої він повинен був з'явитись 20.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак в зазначений час не з'явився про причини неявки не повідомив. За довідкою про повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» вбачається, що була невдала спроба вручити повістку позивачу працівниками поштового відділення та повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
При цьому відповідно до вимог Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження проведення призову громадян на війському службу під час мобілізації на особливий період» така повістка вважається врученою.
За вчинення зазначеного адміністративного правопорушення на позивача був складений протокол № 7071 від 01.12.2025 року, в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 11.12.2025 року о 10.50 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначений протокол був підписаний особисто ОСОБА_1 , доказів, заяв та клопотань не надав.
Вказує про те, що позивач був належним чином оповіщений про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, йому роз'яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Клопотань про відкладення розгляду справи, в тому числі з метою скористатися правничою допомогою, позивач не заявляв. Отже, вважає, що не встановлено порушень з боку відповідача під час винесення спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення, які б давали підстави вважати вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП недоведеною. Розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача був проведений з дотриманням чинного законодавства (ст. 280 КУпАП). Протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності позивача, права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому було роз'яснено.
Так після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова № 7071 від 11.12.2025 року.
Отже, вважає, що ними дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містит необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Зазначає, що постанова № 7071 від 11 грудня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята за наслідком повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; прийнята уповноваженою на те особою в межах компетенції та відповідно до закону, з дотриманням встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв'язку чим відсутні підстави для її скасування.
Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, вивчивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 01 грудня 2025 року штаб сержантом 3 категорії відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_3 було складено протокол №7071 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у якому вказано, що 01 грудня 2025 року о 10 год. 50 хв. доставлений ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час уточнення даних військовозобов'язаного встановлено, що військовозобов'язаному засобами поштового зв'язку було відправлено повістку, відповідно якої належно з'явитися 20.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки облікових даних та проходження ВЛК.
Станом на 01 грудня 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 46).
11 грудня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову №7071 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Відповідно до змісту постанови 01 грудня 2025 року о 10 год. 50 хв. доставлений ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час уточнення даних військовозобов'язаного встановлено, що військовозобов'язаному засобами поштового зв'язку було направлено повістку, відповідно якої належно з'явитися 20.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки облікових даних та проходження ВЛК.
Станом на 01 грудня 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 11, 47 на звороті-48).
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн (а.с. 11, 47 на звороті-48).
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а такожіншими документами.
За приписами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 01 грудня 2025 року о 10 год. 50 хв. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час уточнення даних військовозобов'язаного встановлено, що військовозобов'язаному засобами поштового зв'язку було направлено повістку, відповідно якої належно з'явитися 20.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звірки облікових даних та проходження ВЛК.
Станом на 01 грудня 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неприбуття не повідомив.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення ним правил перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто за правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП)
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Зі змісту частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Як встановлено судом, адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити ряд обставин:
- факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства;
- наявність чи відсутність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці;
- факт відповідності постанови вимогам законодавства та дотримання відповідної процедури;
- наявність складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , заперечуючи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП посилався на те, що він не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ані засобами поштового зв'язку, ані будь-яким іншим чином. Також заперечував й факт його перебування 01.12.2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 , й зазначав, що й протокол про адмінінстративне правопорушення був складений в його відсутність.
При цьому представник відповідача у наданому відзиві зазначив про те, що позивачу була надіслана повістка №1884157 рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої він повинен був з'явитись 20.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак в зазначений час він не з'явився про причини неявки не повідомив. За довідкою про повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» вбачається, що була невдала спроба вручити повістку позивачу працівниками поштового відділення та повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
На підтвердження викладених обставин відповідачем була надана копія повістки №1884157 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 (Нові Санжари) ОСОБА_1 на 20.01.2025 року на 9 год (а.с. 47).
Разом з тим, доказів направлення повістки рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» без вручення адресату з наданням довідки оператора поштового зв'язку з вказанням причин повернення, на що відповідач посилається у відзиві, суду надано не було.
Так, матеріали справи не містять доказів направлення та вручення позивачу повістки, за якою позивач мав прибути до ТЦК та СП, а також доказів того, що позивач отримав повістку (чи був належним чином оповіщеним), однак без поважних причин не з'явився до ТЦК.
Так, відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560: належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1)у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
В даному випадку матеріали справи не містять доказів належного підтвердження оповіщення позивача ОСОБА_1 про виклик до ТЦК та СП, визначених п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.
Більше того, змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024 №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто" підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК в контексті спірних правовідносин, що розглядаються судом, необхідна сукупність обставин:
1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та
2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою,
3) дотримання передбаченої процедури оповіщення адресата.
Так, в даному випадку на підтвердження направлення ОСОБА_1 повістки від 10.01.2025 №1884157 не було надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема: поштового конверту з відбитком календарного штемпеля оператора поштового звязку; опису вкладення до рекомендованого відправлення, довідки поштового повідомлення про повернення рекомендованого листа без вручення з вказанням причин; номер трекінгу відправлення оператора поштового зв'язку тощо.
Оскільки позивач ОСОБА_1 взагалі заперечує факт отримання повістки про необхідність прибуття 20.01.2025 о 09:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Однак відсутність доказів направлення повістки про виклик позивача позбавляє суд можливості перевірити й процедуру вручення повістки.
Зокрема, чи було дотримано процедури встановленої змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку, тобто повідомлення позивача за номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
А відсутність копії конверту відправлення повістки позбалвяє можливості перевірити й зазначення на ньому номеру мобільного телефону позивача.
Наведені обставини не дозволяють дійти висновку, що позивач мав можливість отримати сповіщення за наявним номером телефону про надходження рекомендованого листа та/або відповідним повідомленням за адресою та дотримання відповідачем процедури оповіщення позивача.
Відсутність же обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає недоведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП за обставин викладених у постанові №7071 по справі про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2025 року, у зв'язку з чим спірна постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
При цьому суд також зазанчає, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 21.01.2026 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості співвідповідача був залучений ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ст. 210-1 КУпАП.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в межах покладених на нього повноважень.
Отже, оскільки відповідачем - суб'єктом владних повноважень, в адміністративних справах щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, є відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, так як саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з таким органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та накладає адміністративні стягнення, однак не є органом державної влади (суб'єктом владних повноважень), позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню, а до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 - необхідно відмовити.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За вказаних обставин, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 77, 242-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №7071 від 11 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, - закрити.
В задоволенні адміністративного позова ОСОБА_1 до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача - адвокат Плішкін Юрій Степанович, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце знаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 10 лютого 2026 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва