Справа №: 398/7800/25
Провадження №: 2-а/398/23/26
Іменем України
"10" лютого 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі,
09.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, відповідно до якої просить скасувати постанову від 26.11.2025 року серія ЕНА №6226875, якою на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн, та закрити провадження у справі.
У обґрунтування позову вказує, що 26.11.2025 року близько 13год 00хв він, керуючи автомобілем ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя проспекту Соборний та вулиці Поштова в м.Олександрія. Після проїзду даного перехрестя був зупинений інспектором Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Скрипніком І.С. та вимогу останнього надав йому для перевірки усі необхідні документи. Після чого, інспектором стосовно нього було складено постанову серія ЕНА №6226875 від 26.11.2025 року за ч.2 ст.122 КУпАП, за порушення п.8.7.3 ґ ПДР України. Як вбачається зі змісту вказаної постанови він 26.11.2025 року о 13год 06хв в м.Олександрія Кіровоградської області проїхав перехрестя проспекту Соборний та вул. Поштова на жовтий сигнал світлофора, який забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Згідно вказаної постанови на нього було накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510,00грн. Вважає дану постанову такою, що винесена із порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи.
Так, він дійсно 26.11.2026 року керуючи автомобілем ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався приблизно зі швидкістю 40 км/год по проспекту Соборний в м.Олександрія і близько 13год 00хв виїхав на регульоване перехрестя з вулицею Поштова, але на зелений миготливий сигнал світлофора, який відповідно до п.8.7.3в ПДР України дозволяє рух. Після чого, впевнившись в безпечності маневру для інших учасників дорожнього руху, завершив маневр на жовтий сигнал світлофора відповідно до вимог п.16.8 ПДР України, згідно якого водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Вважає, що відповідно відеозапису відповідача візуально можна зробити висновок, що світлофор переключився з зеленого миготливого на жовтий, в момент, коли його автомобіль вже виїхав на регульоване перехрестя пр-т Соборний та вул. Поштова.
При цьому, відеозапис відповідача здійснювався с протилежної сторони перехрестя, фронтально, під невеликим кутом до напрямку руху його автомобіля та на відстані біля 70-ти метрів. На відеозапису, з зазначеного ракурсу зйомки, не можливо належно встановити положення його транспортного засобу відносно перехрестя.
Крім того, зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідачем не було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, відповідно статей 254, 256 КУпАП, жодних свідків вчинення правопорушення не вказано.
Отже, твердження відповідача про належні та допустимі докази про факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сумнівними, що виключає можливість застосування до нього адміністративного стягнення.
Крім того, посилається на те, що відповідачем не враховано п.8.11. ПДР України, відповідно якого, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. (п. 8.10 ПДР України, у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 “Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів). Навіть, якщо брати до уваги те, що маневр Позивач закінчив на жовте світло світлофора, дії Позивача відповідали п.п. 8.10, 8.11, 16.8 ПДР України.
Тому його дії не порушували вимоги ПДР України, не створювали небезпеку, перешкоду для учасників дорожнього руху, не завдали шкоду та збитки державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам.
Таким чином, вважає, що при винесенні постанови відповідачем порушено ст. ст. 7, 251, 254, 256, 280 КУпАП.
За таких обставин вважає, слід прийти до висновку, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а у його діях немає складу правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою.
Ухвалою суду від 10.12.2025 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 14.01.2026 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області.
23.01.2025 року від Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Так, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Вважають, що стягнення застосоване без порушення, в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням вимог чинного законодавства.
Так, відповідно до п. 8.7 «Світлофори» розділу 8 «Регулювання дорожнього руху» ПДР України - призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.
Підпунктом 8.7.3 розділу 8 ПДР України встановлено, що сигнали світлофора мають такі значення, зокрема: ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 згідно розділу III пункту 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньої дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Таким чином, винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КупАП є законною та обґрунтованою, стягнення застосоване без порушення в межах санкції частини 2 статті 122 КУпАП, за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства.
30.01.2026 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої вважає посилання відповідача у відзиві на законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення, з огляду на те, що ПДР України категорично забороняє рух на жовтий сигнал світлофора, згідно п.8.7.3 розділу 8 ПДР України, такими, що не відповідають дійсності.
Так, згідно ПДР України на жовтий сигнал світлофора дозволено рух згідно п.16.8 та п.8.11 ПДР України.
Відповідно п.16.8. ПДР України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Відповідно п.8.11. ПДР України, відповідно якого, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як зазначено ним, позивачем, у позовній заяві, він виїхав на перехрещення (пр-т Соборний - вул. Поштова) на зелений миготливий сигнал, що дозволяє рух згідно п.8.7.3. (в) ПДР України, після чого переконавшись, що проїзд для інших учасників дорожнього руху буде безпечним, завершив маневр на жовте світло світлофора відповідно до вимог п.16.8. ПДР України.
Тому він не порушував вимоги ПДР України, не створював небезпеку, перешкоду для учасників дорожнього руху, не завдав шкоди та збитки державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам.
Таким чином, звинувачення його в адміністративному правопорушенні у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є безпідставним та постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, що є підставою для її скасування.
Крім того, відповідач зазначив у відзиві, що вирішуючи питання про притягнення його до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відповідач вважає, що оцінка обставини справи інспектором поліції є достатнім для визначення його винним у адміністративному правопорушенні.
Однак, позивач вважає, що висновки про його винну у правопорушенні має зробити виключно суд на підставі доказів зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення
Висновки поліцейського є вірогідними, та не мають для суду заздалегідь визначеного значення. Дії особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ймовірно місять ознаки адміністративного правопорушення, але остаточні висновки, зокрема й про дійсно винну у правопорушенні особу, має зробити виключно суд.
Своєю чергою оцінку доказів, зібраних та зафіксованих патрульним поліцейським, та правову кваліфікацію дій особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, встановлених на підставі цих доказів, здійснює суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, із залученням експерта і спеціаліста, а також за допомогою інших доказів.
Складання протоколу про адміністративні правопорушення необхідне задля оцінки дії, що потребують доказів, коли правопорушення не є очевидним і потребує детального документування (свідки, пояснення) для подальшого розгляду у суді.
Тому, якщо особа оспорює допущене порушення або стягнення, складання протоколу про адміністративні правопорушення є обов'язковим, навіть якщо спочатку постанова виносилась на місці. Натомість інспектором поліції не було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Тому, вважає, що відсутність протоколу про вчинення адміністративного правопорушення робить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, незаконною та є підставою для її скасування.
Олександрійським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області відзив на позов подано не було.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 262 КАС України).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 вказаного Закону передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (зокрема, частини перша, друга,третя,четверта,шоста і сьома статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями), згідно з пунктом 1.9. яких особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3. ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, позивач, 26.11.2025 року о 13год 06 хв, керуючи автомобілем ЗАЗ 110206, днз. НОМЕР_1 , по проспекту Соборний в м.Олександрія Кіровоградської області, проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 ґ ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП настає за порушення, зокрема, за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Відповідно до ч. 2-4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП).
Відповідно до ч. 5 статті 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Тобто, внаслідок виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейським правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення відповідного правопорушення, без складання протоколу.
Отже твердження позивача про обов'язковість складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення є помилковим.
Щодо наявності в діях позивача порушення вимоги п.8.7.3 ґ ПДР України, суд зазначає наступне.
За приписами п.8.7.3. ПДР зелений сигнал світлофора дозволяє рух; зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло; жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно з п.8.10. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69. «STOP», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Пунктом 8.11. ПДР України передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10.цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 16.8. ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.69, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Позивач проти правопорушення заперечує з посиланням на рух автомобілем за наявності зеленого миготливого сигналу світлофора.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Приписами ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Докази на підтвердження керування позивачем автомобілем на жовтий сигнал світлофора за обставин згідно оскаржуваної постанови - відсутні. Відповідачами на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано суду жодного доказу відповідно до ст.251 КУпАП, на підтвердження проїзду позивачем на заборонний жовтий сигнал світлофора, тобто відповідачами у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою в порядку ст.286 КАС України для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Керуючись ст.ст.5, 77, 244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕНА №6226875 складену інспектором Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Скрипніком І.С. від 26.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді 510 грн штрафу і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днівз дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
Олександрійський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, адреса місцезнаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, вул.6-го Грудня,49.
Головне управління національної поліції в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 40108709, адреса місцезнаходження: м. Кропивницький Кіровоградської області, вул. Віктора Чміленка,41.
Суддя Я.М.Подоляк