10 лютого 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 753/6677/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4589/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Маркєлової В.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2025 року представник ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній М.М. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості загальною сумою 39 050, 00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4 000, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 23 350, 00 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 117 календарних днів 11 700, 00 грн, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір 2 422, 40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн (т. 1 а.с. 1-27).
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26 лютого 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4421842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Вказував, що відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 4 000, 00 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 26 лютого 2024 року по 19 лютого 2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4 000, 00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклав кредитний договір.
Відповідно до реквізитів Договору № 4421842 від 26 лютого 2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «50984».
Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. Враховуючи зазначене, той факт, що договір між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, відповідно до вимог чинного законодавства України, не може бути спростовано.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12 березня 2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
За інформацією в листі ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», відповідно до зазначеного договору № 4421842 від 26 лютого 2024 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4 000, 00 грн на платіжну карту НОМЕР_1 за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору, що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.
За даними поданого Розрахунку заборгованості за Договором № 4421842 від 26 лютого 2024 року у період з 26 лютого 2024 року по 25 жовтня 2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 24 300, 00 грн.
У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 0, 00 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 950, 00 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем, зазначений в Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що є невід'ємним додатком до цієї позовної заяви.
В даному випадку часткова оплата відповідачем процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов Договору, серед іншого, зазначених п. 4.2 та п. 5.4.1. Договору.
Умовами Договору, передбачено, що відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 1177 від 19 березня 2019 року, видане Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 21 березня 2024 року.
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21 січня 2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03 квітня 2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має право укладати договори факторингу.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 25 жовтня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms-повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», найменування якого було змінено рішенням № 251124/1 від 25 листопада 2024 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», було відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.
Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу від 25 жовтня 2024 року №2 5/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4421842 від 26 лютого 2024 року загальна сума заборгованості склала 29 350, 00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 4 000, 00 грн, заборгованості за процентами - 23 350, 00 грн, штрафні санкції 2 000, 00 грн.
За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 26 лютого 2024 року по 25 жовтня 2024 року (дата укладання Договору факторингу), у відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 23 350, 00 грн.
Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року до позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до відповідача, вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 23 350, 00 грн.
Згідно з пунктом 1.1. Договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року: За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4421842 строк кредиту 360 днів: з 26 лютого 2024 року по 19 лютого 2025 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 25 жовтня 2024 року № 25/10/2024, строк дії Договору № 4421842 від 26 лютого 2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 26 жовтня 2024 року по 19 лютого 2025 року (117 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 11 700, 00 грн: 4000 грн х 2,5% = 100,00 грн х 117 календарних дні = 11 700, 00 грн.
У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4421842 від 26 лютого 2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 35 050, 00 грн (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 23 350, 00 грн, проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 11 700, 00 грн).
Відповідно до п. 9.9 Договору, відповідач підтверджує, що:
- перед укладенням цього Договору була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування;
- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися;
- дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними (т. 1 а.с. 1-27).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»: заборгованість за договором № 4421842 від 26 лютого 2024 року у розмірі 27 351, 00 грн; судовий збір у розмірі 1 696,67 грн; витрати на правничу допомогу у розмірі 2 451, 31 грн, разом - 31 498, 98 грн (т. 1 а.с. 122-131).
Не погодившись з рішенням районного суду, 17 листопада 2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвокат Крюкова М.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість загальною сумою 39 050, 00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4 000, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 23 350, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за 117 календарних днів 11 700, 00 грн, стягнути з сплачений судовий збір 2 422, 40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн, витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000, 00 грн (т. 1 а.с. 135-150).
На обґрунтування скарги зазначала, що суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав стягувати з відповідача відсотки у період 26 жовтня 2024 року по 19 лютого 2025 року. Суд фактично встановив факт укладення договору про надання споживчого кредиту, проте на інших умовах, а саме щодо нарахування відсотків (т. 1 а.с. 135-150).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно, предметом договору факторингу може бути:
- право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога);
- право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається, тобто не є необхідним підписання актів приймання-передачі тощо.
У частині другій ст. 1078 ЦК встановлено й момент переходу права вимоги за договором факторингу, за яким відступлення вимоги обумовлене певною подією - за таким договором право вимоги переходить до фактора з моменту настання цієї події. Так, зокрема, відступлення права вимоги за договором факторингу може здійснюватися в якості забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. У такому правочині невиконання клієнтом своїх зобов'язань зумовлює перехід права вимоги до фактора.
Умовами Договору, передбачено, що відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта, але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 1177 від 19 березня 2019 року, видане Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 21 березня 2024 року.
ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03 квітня 2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має право укладати договори факторингу. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 25 жовтня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms-повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.
Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25 жовтня 2024 року № 25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4421842 від 26 лютого 2024 року загальна сума заборгованості склала 29 350, 00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 4 000, 00 грн, заборгованості за процентами - 23 350, 00 грн, штрафні санкції 2 000, 00 грн.
Згідно з п. 3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,5 % в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Окремо треба зауважити, що відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. Договору.
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4421842 від 26 лютого 2024 року у період з 26 лютого 2024 року по 25 жовтня 2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 24 300, 00 грн.
У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 0, 00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 950, 00 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що є невід'ємним додатком до цієї Позовної заяви.
За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 26 лютого 2024 року по 25 жовтня 2024 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 23 350, 00 грн.
Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року до Позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 23 350, 00 грн.
В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року: За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4421842 строк кредиту 360 днів: з 26 лютого 2024 року по 19 лютого 2025 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 25 жовтня 2024 року № 25/10/2024, строк дії Договору № 4421842 від 26 лютого 2024 року не закінчився.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 26 жовтня 2024 року по 19 лютого 2025 року (117 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 11 700, 00 грн.
4 000, 00 грн х 2,5% = 100, 00 грн х 117 календарних дні = 11 700, 00 грн.
У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4421842 від 26 лютого 2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 35 050, 00 грн (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 23 350, 00 грн, проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 11 700, 00 грн).
Як вказала представник апелянта, позивач діяв правомірно, нараховуючи відсотки за період 26 жовтня 2024 року по 19 лютого 2025 року, що підтверджується умовами кредитного договору та положеннями ст. 1078 ЦКУ. Загальна сума заборгованості за відсотками, у тому числі за цей період і підлягає стягненню з відповідача. Отже, позивач мав законне право нараховувати відсотки в межах строку дії кредитного договору, а також після укладення договору факторингу, що відповідає нормам чинного законодавства України (т. 1 а.с. 135-150).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Суд апеляційної інстанції забезпечив право відповідачки подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, направивши: відповідні поштові повідомлення 16 грудня 2025 року та 21 січня 2026 року, проте поштові повідомлення повернулись без вручення, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили(т. 1 а.с. 248, т. 2 а.с. 2-3, 4-5).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи апеляційним судом.
У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов'язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За правилами частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України апеляційна скарга ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла наступних висновків.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції відмовив у стягненні суми у розмірі 11 700, 00 грн (проценти, нараховані позивачем за 117 днів), мотивуючи тим, що договором факторингу не передбачено право нарахування відсотків новим кредитором, і дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27 351,00 грн (станом на день відступлення право вимоги за кредитним договором).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26 лютого 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 4421842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с. 29-33).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.
На умовах, встановлених договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000, 00 грн (п. 1.2. договору).
Відповідно до пункту 1.3. договору строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Згідно з пунктом 1.4. договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2, 50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 2.5%.
За пунктом 1.5. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99 923, 40% річних. 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 41 895, 70% річних.
Відповідно до пункту 1.6. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40 000, 00 грн.
За пунктом 1.6.2. договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 38 800, 00 грн.
Відповідно до пункту 1.8. договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
За пунктом 1.13. договору перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація Клієнта для входу в Особистий кабінет, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та з метою надання фінансових послуг Клієнту Товариством залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги було використано один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу.
Відповідно до пункту 2.1. договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 .
Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 26 лютого 2024 року або 27 лютого 2024 року (п. 2.2. договору).
Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1. Договору (пункт 2.4. договору).
Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (пункт 2.5. договору).
Згідно з пунктом 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до пункту 3.1.1. договору роз'яснення щодо процентів: - економічна сутність процентів: плата за користування кредитом; - база для розрахунку процентів: залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту.
За пунктом 3.2. договору до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Згідно з п. 4.4. договору у разі затримання Клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.
За пунктами 5.1.1., 5.1.3., 5.1.9. договору, товариство має право: вимагати від Клієнта повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених Договором; укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону про кредитування, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту; вимагати дострокового повернення (виплати) кредиту, строк сплати якого ще не настав, в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених в п. 4.4 Договору.
Згідно з пунктом 5.4.1. договору, клієнт зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.
Відповідно до пункту 8.2. договору клієнт підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Клієнта в Розділі 10 «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Клієнтом Товариству окремо) належать саме Клієнту та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Клієнт погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані Товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим Договором. Така взаємодія здійснюється Товариством з урахуванням вимог законодавства.
Згідно з п. 9.7.1. договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в Договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.
З копії договору вбачається, що в реквізитах сторін вказано паспортні дані ОСОБА_1 , її РНОКПП, місце реєстрації / проживання, номер телефону, електронна пошта та реквізити належного їй платіжного засобу/поточного рахунку для перерахування коштів клієнту за даним договором (а.с. 33 зворот).
При цьому, 26 лютого 2024 року, 14:11:51, ОСОБА_1 підписала договір № 4421842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додаток № 1 і додаток № 2 (інформаційне повідомлення) до договору № 4421842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26 лютого 2024 року електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 50984 (а.с. 34) та 26 лютого 2024 року, 14:11:51, Паспорт споживчого кредиту - одноразовим ідентифікатором 38032 (а.с. 104).
Згідно з Додатком № 1 до договору № 4421842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 38 800, 00 грн, реальна річна процентна ставка складає 41 895, 7 % річних, проценти за користування кредитом складають 34 800, 00 грн (а.с. 34).
Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1340-0111 від 01 листопада 2024 року, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір 12 березня 2019 року № ФК-П-19/03-01 про переказ коштів. Відповідно до зазначеного було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна», призначення платежу: зарахування на карту, маска карти № НОМЕР_1 (а.с. 48).
Відповідно до договору № ФК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12 березня 2019 року, укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (замовник) та ТОВ «Лінеура Україна» (партнер), замовник надає послуги партнеру з переказу коштів та співробітництво сторін з метою надання клієнтам послуг виплати. Так, згідно з пунктом 1.1.1. договору партнер здійснює наступні дії: приймає платежі від клієнтів; здійснює обробку інформації про прийняті платежі та передає її замовнику у порядку, визначеному умовами цього договору; переказ (перерахування) коштів на рахунок замовника по прийнятим платежам на умовах, визначених цим договором, а за пунктом 1.1.2. договору замовник, у свою чергу, здійснює наступні дії: приймає кошти, переказані партнером, та зараховує їх на рахунок партнера, вказаний у п. 3.3.9. цього договору; приймає від партнера необхідні інформаційні звіти в порядку та на умовах, визначених цим договором; забезпечує передачу інформації, згідно з правилами та регламентами МПС для проведення виплат контрагентами на рахунки клієнтів (а.с. 65-67).
З листа АТ «Універсал Банк» від 03 жовтня 2025 року № БТ/Е-1114711, наданого на виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року про витребування доказів (а.с. 116-117), вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 була емітована платіжна картка НОМЕР_3 , на яку 26 лютого 2024 року було успішно зараховано платіж у сумі 4 000, 00 грн (а.с. 119).
Відтак, вказане підтверджує виконання позивачем обов'язків щодо перерахування коштів відповідачці на виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 4421842 від 26 лютого 2024 року.
25 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило право грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за зобов'язаннями, строк виконання за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (пункт 1.1. договору) (а.с. 68-72).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору (абзац 2 пункту 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3. цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 3.3. договору факторингу ціна продажу за договором становить 2 857 292, 90 грн.
За платіжною інструкцією № 3475 від 01 листопада 2024 року платник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатив ТОВ «Лінеруа Україна» 2 857 292, 90 грн за договором факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року без ПДВ (а.с. 53).
Вказаний договір факторингу підписаний ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна».
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна», клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 6091, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 77).
Відповідно до цього акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року загальна сума заборгованості складає 113 270 252, 85 грн. Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с. 77).
Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року підписаний ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна».
Як вбачається зі витягу з реєстру боржників (Додаток № 1 до договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року) до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги, зокрема, щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 4421842 на загальну суму заборгованості у розмірі 29 350, 00 грн (а.с. 47).
В матеріалах справи наявне повідомлення на поштову адресу відповідачки про відступлення прав грошової вимоги від 25 жовтня 2024 року, яким її повідомлено про відступлення права грошової вимоги первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» новому - ТОВ ФК «Фінтраст Україна» (а.с. 36, 78).
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 64, 95).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень частини першої, третьої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина четверта, п'ята ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини восьмої ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так,26 лютого 2024 року, 14:11:51, ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4421842, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 50984 26 лютого 2024 року, 14:11:51 (а.с. 29-34).
Вказаний договір був укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що вказаний кредитний договір був підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» ОСОБА_1 , на підтвердження чого у розділі 10 договору «Реквізити та підписи сторін» міститься код ідентифікатора відповідача, що і є її безпосереднім підписом.
Кредитодавець за допомогою платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» переказав грошові кошти у сумі 4 000, 00 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , яка емітована АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 , що підтверджує виконання пунктів 2.1., 2.2. кредитного договору.
Втім позичальник внесла лише одноразово 950, 00 грн 01 травня 2025 року у рахунок погашення кредиту.
Такі обставини не є спростованими стороною відповідача.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.
У розрізі викладеного, ураховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги (цесії) вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов'язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов'язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Так, згідно з пунктом 1.3. договору № 4421842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26 лютого 2024 року, строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору (а.с. 29).
Отже, строк кредитування, згідно з пунктом 1.3. договору, - по 19 лютого 2025 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4421842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26 лютого 2024 року, підготовленим первісним кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна», за період з 26 лютого 2024 року по 25 жовтня 2024 року (до укладення договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року) загальна сума заборгованості дорівнює 29 350, 00 грн, що складається з суми тіла кредиту - 4 000, 00 грн, нараховані проценти за користування кредитом - 23 350, 00 грн, враховуючи, що 01 травня 2024 року позичальник сплатила 950, 00 грн за користування кредитом, та штрафні санкції - 2 000, 00 грн (а.с. 38-42).
Тобто, сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 4421842 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26 лютого 2024 року, за період з 26 жовтня 2024 року (після укладення договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року) по 19 лютого 2025 року (останній день строку кредитування, відповідно до п. 1.4 договору) сума заборгованості позичальника ОСОБА_1 по процентам за користування кредитом дорівнює 11 700, 00 грн, нараховані на тіло кредиту 4 000, 00 грн, який не погашався позичальником, за стандартною процентною ставкою у розмірі 2,5 %, що передбачено пунктом 1.4.1. договору (а.с. 43-44).
Таким чином, встановлено, що нарахування заборгованості фактор ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» здійснював у межах строку кредитування - 360 днів з дня укладення договору № 4421842 про надання споживчого кредиту від 26 лютого 2024 року, тобто по 19 лютого 2025 року включно.
Колегія апеляційного суду встановила, що фактор ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» правомірно нарахував відсотки за користування кредитними коштами позичальником у межах визначеного кредитним договором № 4421842 від 26 лютого 2024 року строку кредитування, відповідно до пункту 1.3., тобто по 19 лютого 2025 року, оскільки до нього, як до нового кредитора перейшли права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (25 жовтня 2024 року), оскільки інше не встановлено ані вказаним кредитним договором, ані договором факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Оскільки районний суд задовольнив позовні вимоги частково, що судом апеляційної інстанції визнано помилковим, вказана помилка не може бути виправлена шляхом зміни, а відтак оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Отже, судове рішення районного суду з підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України, необхідно скасувати із ухваленням нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо судового збору.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 1 частини другої ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.
При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (а.с. 28).
Після перегляду справи в суді апеляційної інстанції позов було задоволено повністю.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати у розмірі 2 422, 40 грн за розгляд справи районним судом.
Крім того, при подачі апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплатило судовий збір у розмірі 3 633, 60 грн (а.с. 155).
Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, сплачений ним судовий збір при подачі апеляційної скарги у розмірі 3 633, 60 грн, підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Щодо витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі, представник позивача ТОВ «ФК Фінтраст Україна» просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі: 10 000, 00 грн - в суді першої інстанції та 8 000, 00 грн - в суді апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надало договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Столітнім М.М. (а.с. 64 «а»-64 «б»), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (а.с. 60), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1852696 (а.с. 35), заявку № 7273 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 49-50) та акт № 7273 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором про надання правової допомоги згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 46), рахунок на оплату № 7273-21/03-2025 від 21 березня 2025 року (а.с. 37).
Так, розділом 4 договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року передбачено порядок оплати послуг адвоката (а.с. 64 «а»-64 «б»).
Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
Після виконання заявки адвокат складає акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає клієнту для узгодження та підпису. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається адвокатом клієнту протягом п'яти календарних днів після виконання заявки (п.п. 4.6.-4.7. договору).
Згідно з актом № 7273 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, вбачається, що адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» послуги професійної правничої допомоги на загальну вартість 10 000, 00 грн (12 год. витраченого часу) (а.с. 46).
На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надало договір № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Крюковою М.В. (а.с. 159-160), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (а.с. 153), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1747518 (а.с. 154), звіт про надання правової допомоги згідно з договором № 07/07-2022 віл 07 липня 2022 року (а.с. 158) та платіжну інструкцію № 8117 від 14 листопада 2025 року, згідно з якою ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокату Крюковій М.В. 8 000, 00 грн (а.с. 156).
Згідно з пунктом 3.5. договору № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року про надання правничої допомоги факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги (а.с. 160).
Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок (пункт 3.6. договору).
Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно з договором № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, адвокат Крюкова М.В. надала, а клієнт прийняв правову допомогу за 4 год. вартістю 8 000, 00 грн (а.с. 158).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною п'ятою, шостою ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Враховуючи відсутність заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд позбавлений з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу.
Відтак, з огляду на ст. 141 ЦПК України та задоволення позову ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягає стягненню 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 8 000, 00 грн витрат в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року - скасувати, ухвалити нове.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором № 4421842 про надання споживчого кредиту від 26 лютого 2024 року на загальну суму 39 050, 00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4 000, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» - 23 350, 00 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за 117 календарних днів 11 700, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 2 422, 40грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 (РКНОПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) 8 000, 00 грн витрат на правничу допомогу та 3 633, 60 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є. П. Євграфова
В.В. Саліхов