Справа № 752/16893/23
№ апеляційного провадження: 22-з/824/51/2026
Головуючий у суді першої інстанції: Хоменко В.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
03 лютого 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 752/16893/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єдігаров Ельвір Михайлович, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна набутого під час фактичних шлюбних відносин спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 майна спільної сумісної власності,-
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єдігаров Е.М., про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна набутого під час фактичних шлюбних відносин спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 майна спільної сумісної власності. Просила встановити факт її спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , визнати квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , набуту під час фактичних шлюбних відносин спільною сумісною власністю її та ОСОБА_3 , та визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаної квартири.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
31 березня 2025 року представник ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 25 000,00 грн.
В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись із додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми витрат на правничу допомогу та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року залишено без змін.
21 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в апеляційному суді в розмірі 29 000,00 грн.
В судовому засіданні адвокат Симбірцев Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав. Просив заяву задовольнити з наведених у ній підстав.
ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єдігаров Е.М., в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Адвокат Могильна Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із її зайнятістю в іншому судовому провадженні. Разом з тим, надана суду на підтвердження вказаних обставин судова повістка є нечитабельною, з неї неможливо встановити її зміст. Відтак, колегія суддів відповідно до вимог ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності осіб, що не з'явилися.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тобто, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України докази понесення стороною витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, ані ОСОБА_1 , ані її представниками адвокатами Кучеренко В.Н. та Симбірцевим Є.В., до закінчення судових дебатів у справі у суді апеляційної інстанцій не було зроблено заяву про понесення відповідачкою витрат на правничу допомогу в зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, докази про що мали б бути надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення. Такої заяви не було зроблено і у відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, у колегії суддів відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єдігаров Е.М., про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна набутого під час фактичних шлюбних відносин спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 майна спільної сумісної власності.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді: