Справа № 759/1028/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2077/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
3 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 та прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 наухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні №42025110000000208 від 08.07.2025,-
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 та визначити заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти на ОСОБА_8 , у разі внесення визначеного розміру застави обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8, ч.5 ст.194 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000208 від 08.07.2025, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є адвокатом, про що останньому 05 травня 2004 року Івано-Франківською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури видане свідоцтво №339.
Будучи адвокатом Ради адвокатів Запорізької області ОСОБА_8 достовірно знаючи про наявність введеного в Україні правового режиму воєнного стану, вчинив корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
У невстановлений слідством час та у невстановленому місці, однак не пізніше 25 квітня 2023 року у ОСОБА_8 , який відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою юридичної особи приватного права та виконує організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції перебуваючи на посаді директора ТОВ «Запорізький Тепло-Енерго Проект» (код ЄДРПОУ 37167460), виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, виділеними на виконання умов договорів за результатами публічних закупівель Трипільська теплова електрична станція ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131334) та ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 22927045).
Досудовим розслідування встановлено, що за результатами проведення тендерної процедури публічних закупівель, між ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Запорізький Тепло-Енерго Проект» в особі директора ОСОБА_8 укладено ряд договір, а саме:
· № 16/22 від 25 квітня 2023 року про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) електрофільтрів блоку ст. № 1, загальною вартістю 14 888 450 грн;
· № 16/26 від 23 червня 2023 року про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) електрофільтрів блоку ст. № 3, загальною вартістю 25 168 728 грн;
· № 16/11 від 08 травня 2024 року про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) електрофільтрів блоку ст. № 4, загальною вартістю 27 822 847 грн;
· № 16/9 від 11 квітня 2024 року про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) електрофільтрів загальною вартістю 69 700 903 грн;
· № 16/22 від 24 квітня 2025 про закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання електрофільтрів блоку ст. № 1, загальною вартістю 27 699 679 грн;
· № 16/43 від 14 серпня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту електрофільтрів блоку ст. № 2, загальною вартістю 88 080 000 грн;
· № 16/58 від 30 вересня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту та технічного обслуговування техніки (роботи з виготовлення та монтажу газоходів котла ТП-210А), загальною вартістю 91 648 800 грн;
· № 16/59 від 01 жовтня 2025 року про закупівлю робіт з ремонту електрофільтрів блоку ст. № 3, загальною вартістю 38 700 600 грн.
Вказаними договорами, зокрема передбачено права та обов?язки сторін даних договорів, згідно з якими виконавець зобов?язаний: забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цими договорами; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділами цих договорів; виконати роботи, зазначені у додатках до договорів, якісно, своєчасно та у повній відповідності з умовами договору та чинного законодавства України; по завершенню кожного з етапів виконання робіт (по завершенню всього комплексу робіт) представляти замовникові акти прийому-передачі виконаних робіт, разом з документами та інформацією, що необхідні замовнику для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (примірна форма № КБ-2в), перелік яких у разі необхідності зазначається в додатках до договору.
Згідно договорів, у випадку ненадання таких документів виконавцем, замовник має право не підписувати відповідні акти прийому - передачі виконаних робіт та не оплачувати вказані в цьому акті обсяги робіт або вимагати повернення відповідного розміру попередньої оплати (у разі застосування такого порядку оплати); протягом 7 днів з дати підписання остаточного акту прийому-передачі робіт надати замовникові звіт про використання матеріалів; в той же термін повернути замовникові залишки матеріалів шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі матеріалів (у разі використання матеріалів замовника); усунути за свій рахунок та у відповідні строки допущені в роботі недоліки та/або відхилення від умов договору.
Таким чином, згідно з умовами зазначених договорів ТОВ «Запорізький Тепло-Енерго Проект», як виконавець зобов?язувалося виконувати передбачені договором роботи у повному обсязі, якісно та у визначені строки, з оформленням первинних облікових документів, зокрема актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт, які подавалися замовнику для підписання та подальшої оплати.
ОСОБА_8 , будучи службовою особою, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПАТ «Центренерго»/Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» у невстановлений слідством час та у невстановленому місці, однак не пізніше 25 квітня 2023 року, із залученням інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, здійснив ряд фінансово-господарських операцій з іншими суб?єктами господарювання, направлених на штучне та безпідставне завищення вартості матеріалів, що використовувались для виконання договорів.
З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_8 у період виконання вказаних договорів, діючи через підконтрольне йому ТОВ «Запорізький Тепло-Енерго Проект» організував та контролював подання первинних бухгалтерських документів представникам ПАТ «Центренерго» та Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго», які, не будучи обізнаними про злочинні наміри останнього, підписали відповідні акти приймання виконаних робіт та здійснили перерахування грошових коштів, що призвело до завдання майнової шкоди ПАТ «Центренерго» в особливо великому розмірі.
Відповідно до розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, у вищевказаних актах вказувалась штучно завищена вартості використаних виконавцем матеріалів та обсяг виконаних робіт, що підтверджується співставленням первинної бухгалтерської документації, технічної документації та результатами економічного дослідження.
ОСОБА_8 , впродовж 2023-2025 років, будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про завищення вартості матеріалів та обсягів виконаних робіт, заволодів грошовими коштами замовника - ПАТ «Центренерго», шляхом їх перевитрати, що призвело до заподіяння майнової шкоди державним інтересам в особі ПАТ «Центренерго» на загальну суму 6 412 089 грн. 30 коп., що більш ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення що є особливо великим розміром.
14.01.2026 о 09 год. 45 хв. в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України був затриманий: ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Запоріжжя, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
14.01.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року у задоволенні клопотання - відмовлено.
Обрано щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги в м. Києві, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 березня 2026 року (включно).
Покладено на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 березня 2026 року включно, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-цілодобово не залишати місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 ;
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні;
-у разі зміни місця проживання негайно повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
-здати на зберігання слідчому паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
-носити електронний засіб контролю.
Відмовлячи у задоволенні клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що необхідно відмовити в обранні щодо підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати щодо нього інший, більш м'який захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, оскільки прокурор хоча і довів наявність обґрунтованої підозри та існування ризику переховування, проте встановлені під час розгляду клопотання обставини не є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , 19.01.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у клопотанні прокурора в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу (в порядку ч.2 ст.194 КПК України) та про відмову у покладанні на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У разі, якщо Київський апеляційний суд не відмовить у клопотанні прокурора в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави в розмірі не вище трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб та відмовити у задоволенні клопотання прокурора у покладанні на підозрюваного наступних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов'язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутись до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону №187 - ІХ залучити експерта).
Визначення розміру матеріальних збитків в даному кримінальному провадженні можливо виключно за допомогою висновку судового експерта, який відсутній.
Не проведена жодна податкова перевірка контрагентів ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» чи самого підприємства.
Не надано протоколів допиту службових (посадових) осіб контрагентів ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект».
Жодна податкова накладна не була зупинена податковою, всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У фабулі кримінального провадження та у повідомленні про підозру відсутня ст.212 КК України.
У справі відстуні потерпілий, цивільний позов та будь-яких актів виконаних будівельних робіт.
Повідомлення про підозру необгрунтоване.
Слідчий суддя оскаржуваній ухвали про обрання запобіжного заходу, всупереч ст. 178 КПК України не врахував, що: підозрюваний є діючим адвокатом з понад 20-річним стажем, а тому має позитивну усталену репутацію та клієнтів, які через обрання такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт будуть позбавлені права на професійну правничу допомогу, а сам підозрюваний зазначає руйнівних для нього та незворотних професійних втрат; підозрюваний має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження; підозрюваний має дружину та постійне місце проживання, постійну роботу, тобто має міцні соціальні зв?язки; підозрюваний має на утриманні хвору матір, якій 86 років (докази надані слідчому судді); сам підозрюваний є людиною похилого віку, адже підозрюваному 60 років.
Підозрюваний ОСОБА_8 є діючим директором працюючого підприємства ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект, він не відсторонений від посади, а тому заборона спілкуватися зі свідками (якими, в тому числі є працівники, що є його підлеглими і з якими він працює і стосовно багатьох інших питань господарської діяльності ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект», які жодним чином не дотичні до цього кримінального провадження призведе до повної зупинки діяльності підприємства.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , 21.01.2026 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 6 000 000 грн. та покласти у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8, ч.5 ст.194 КПК України.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
28.01.2026 на адресу Київського апеляційного суду надійшли від прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 доповнення до апеляційної скарги.
Відповідно до яких прокурор зазначила, що судом першої інстанції фактично проігнорувано положення ст. 183 КПК України, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак застосовується у разі, якщо жоден із більш м?яких запобіжних заходів не може запобігти наявним ризикам.
Ухвала не містить належного обґрунтування того, чому саме домашній арешт є достатнім та ефективним запобіжним заходом у конкретному кримінальному провадженні, а відтак не відповідає вимогам законності та вмотивованості судового рішення.
Зазначення судом про «недостатність доводів прокурора» без конкретного аналізу кожного з наведених ризиків, доказів та аргументів сторони обвинувачення свідчить про формальний підхід до вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя у даному випадку фактично застосував стандарт доказування, притаманний стадії розгляду кримінального провадження по суті, що суперечить правовій природі запобіжних заходів.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог своєї апеляційної скарги, які просили її задовольнити з наведених в них підстав, проти апеляційної скарги сторони обвинувачення заперечували, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника, не підлягає задоволенню як і не підлягає задоволенню апеляційна скарга прокурора, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000208 від 08.07.2025, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
Прокурор вказувала, що 14.01.2026 о 09 год. 45 хв. в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України був затриманий: ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Запоріжжя, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
14.01.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , інкримінованого йому кримінального правопорушення та перевірив наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, оцінюючи заявлені ризики можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків, виходив насамперед з тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, а саме позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Водночас, слідчим суддею враховано і інші чинники, а саме дані що характеризують його особу, зокрема, вік, освіта, наявність певного життєвого досвіду та встановлено, що зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що вказані ризики є актуальними.
Проте слідчим суддею встановлено, що заявлені в клопотанні ризики про те що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення сформульовані абстрактно та матеріалами клопотання не доводяться, зворотнього не доведено прокурором під час апеляційного розгляду.
Колегя суддів вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК, що є підставою для застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Однак, з огляду на наявність у підозрюваного певних соціальних зв'язків, відсутності судимостей та негативних характеристик, слідчий суддя вважав, що встановленим ризикам може запобігти менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який на даному етапі здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку.
За висновками слідчого судді, в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого, крім виняткового, запобіжного заходу, враховуючи дані про особу ОСОБА_8 , в їх сукупності, а застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт, з покладенням обов'язків у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, слідчому судді належало з'ясувати чи тримання підозрюваного під вартою є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що і було зроблено слідчим суддею, з обґрунтуванням прийнятого рішення.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо можливого застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За змістом статті 178 КПК України питання щодо необхідності та характеру запобіжного заходу, який належить застосувати до підозрюваного, має вирішуватися за наслідками оцінки усієї сукупності обставин, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується.
Так, враховуючи: характер і тяжкість, інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень; характер існуючих ризиків, якими обумовлено застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу; розмір шкоди, згідно з пред'явленою підозрою, а тому суд вважає, що застава яку сторона захисту просить застосувати до підозрюваного не буде співрозмірною до факту і обставин, інкримінованих йому кримінальних правопорушень та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку.
Зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення. Так і не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту в апеляційній скарзі.
За таких обставин, апеляційну скаргу прокурора та захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано відносно ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3